Ухвала

від 31.05.2023 по справі 751/3024/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

31 травня 2023 року

м. Київ

справа № 751/3024/22

провадження № 61-7296ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігів від 03 лютого 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у справі за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу,

заінтересована особа, - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

10 травня 2023 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігів

від 03 лютого 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 12 квітня 2023 року (повний текст складено 13 квітня 2023 року) у цивільній справі № 751/3024/22.

За змістом частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження)вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Заявником в порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору.

Заяву подано до суду у 2022 році.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою заяви у справі окремого провадження ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в межах оспорюваної суми.

Отже розмір судового збору за подану касаційну скаргу ОСОБА_1 становить 992,40 гривень (із розрахунку (2 481 грн х 0,2) х 200%).

У касаційні скарзі ОСОБА_1 , як засуджений до довічного позбавлення волі, просить звільнити його від сплати судового збору, в зв`язку з відсутністю у нього грошових коштів.

Відповідно до частини першої статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі, зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати у тому числі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.

З цих же підстав суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга статті 8 Закону України «Про судовий збір»).

До клопотання про звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 надано довідку ДУ «Чернігівський слідчий ізолятор» від 19 лютого 2023 року № 12-12-23/Ю-12, про те, що із 06 січня 2021 року по теперішній час засуджений ОСОБА_1 не працевлаштований, заробітної плати не отримує, перебуває на повному державному утриманні.

Суд не вбачає підстав для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, однак вважає за можливе відстрочити сплату судового збору у розмірі 992,40 грн до ухвалення судового рішення за результатами розгляду його касаційної скарги.

Втім, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Пунктом 1 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Всупереч вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником у касаційній скарзі чітко не визначено передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) касаційного оскарження.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав).

Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до числа учасників справи.

Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 також просив Верховний Суд вирішити питання про надання йому тимчасового адвоката.

Верховний Суд роз`яснює заявнику, що відповідно до статті 17 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» повноваження із прийняття рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги належить до компетенції Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

За місцем перебування ОСОБА_1 у місті Чернігові розташований Чернігівський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (14005, м. Чернігів, проспект Миру, буд. 49а, офіс 709, 1007). Також в Україні запроваджено єдиний телефонний номер (контактний центр системи надання безоплатної правової допомоги) 0-800-213-103 (дзвінки в межах України безкоштовні).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відстрочити ОСОБА_1 сплату судового збору у розмірі

992,40 грн за подання касаційної скарги у справі № 751/3024/22 до закінчення касаційного перегляду за його касаційною скаргою.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Новозаводського районного суду м. Чернігів від 03 лютого 2023 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 12 квітня 2023 року у цивільній справі № 751/3024/22 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович