Рішення

від 11.04.2023 по справі 917/1504/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Зигіна, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2023 Справа № 917/1504/22

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" вул. Котляревського, 7,Волочиськ, Хмельницька область, 31200

до Фермерського господарства "Лаванда" вул.Шкільна, 10, Вишняки, Козельщинський район, Полтавська область, 39100

про стягнення 391844,68 грн.

Суддя Киричук О.А.

Секретар судового засідання Тертична О.О.

Представники сторін:

від позивача: Лотоцька О.Б., док. в справі

від відповідача: Пістряк М.С., док. в справі

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Лаванда" про стягнення 391844,68 грн. заборгованості за Договором поставки № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019р.

Ухвалою від 05.12.2022р. суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначити підготовче засідання у справі на 05.01.23.

Ухвалою від 05.01.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання у справі на 24.01.23.

Від відповідача до суду відзив на позов не надходив. При цьому, від відповідача надійшли письмові пояснення по справі.

Ухвалою від 24.01.2023р. суд постановив продовжити строк проведення підготовчого провадження на 30 днів, відкласти підготовче засідання на 16.02.2023 р., позивачу надати письмові пояснення на заперечення відповідача, що викладені у письмових поясненнях, запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Ухвалою від 16.02.2023р. суд постановив відкласти підготовче засідання на 07.03.2023р., запропонувати учасникам справи вчинити дії на виконання завдання підготовчого провадження.

Судом враховано, що сторони не повідомляли суд про наявність інших заяв і клопотань, необхідність вчинення дій, що передбачені у підготовчому провадженні.

У підготовчому засіданні, 07.03.2023р., судом здійснено дії та з`ясовані всі питання, передбачені ст.ст.177, 182 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 07.03.2023р. суд постановив закрити підготовче провадження у справі № 917/1504/22, призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

Ухвалою від 23.03.2023р. суд постановив відкласти розгляд справи на 11.04.23.

Присутня в судовому засіданні представник позивача пред`явлені вимоги підтримала у повному обсязі, надала усні пояснення по суті позову.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив, надав усні пояснення по суті заперечень.

Щодо наданих сторонами пояснень, суд зазначає про можливість сторін під час з`ясування обставин та дослідження доказів давати свої пояснення, наводити свої доводи і міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду в порядку п. 3 ч. 1 ст. 42 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України, суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

З урахуванням зазначеного та з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, господарський суд враховує при вирішенні спору надані сторонами пояснення під час судового розгляду справи.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 11.04.23р. суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

29.11.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІТАГРО ПАРТНЕР», далі по тексту - «Позивач» та/або «Постачальник», та Фермерським господарством «ЛАВАНДА», далі по тексту - «Відповідач» та/або «Покупець», був укладений договір поставки №В2-12/20 ПЛ. Відповідно до умов договору Постачальник (Позивач) зобов`язується передати у власність Покупця (Відповідача) засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість (п. 1.1. Договору) (копія Договору додається).

Згідно п. 1.2. Договору сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість Товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

Пунктом 2.2. Договору сторони визначили, що термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору).

Відповідно до п. 2.3.2. Договору сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за Договором Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини). Однак, сторони погодили, що ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у Видатковій накладній на Товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування Видаткової накладної.

Відповідно до п. 2.3.3. Договору правило визначення курсу валют за Договором - курс валют визначається за даними сайту http://fmance.ua, виходячи із курсу продажу долару СІЛА або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за Договором. Сторони погодили, що уразі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, курс продажу іноземних валют не може бути доступним Сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ «Ощадбанк» (МФО 315784), п. 2.3.4. Договору.

Відповідно до п. 2.3.5. Договору Сторонами передбачено, що у випадку, коли спір буде вирішуватися у судовому порядку, Постачальник (Позивач) має право визначити розмір заборгованості станом на дату звернення з позовом до суду, відповідно до ціни товару, яка може збільшитися у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату, що передує даті подання позову, по відношенню до гривні збільшився в порівнянні з курсом, визначеним у специфікаціях (додатках) та видаткових накладних на товар.

Відповідно до Додатків до Договору поставки №В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 року сторони погодили поставку товару за графіком та вартістю згідно наступних додатків:

№ 1 від 29.11.2019 р. на суму 1048 998,24 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.

№ 5 від 24.12.2019 р. на суму 372 677,28 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 2 від 05.03.2020 р. на суму 915 508,26 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 10 від 02.04.2020 р. на суму 171 562,08 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.

№ 13 від 02.04.2020 р. на суму 211 808,40 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.

№ 14 від 08.04.2020 р. на суму 144 916,86 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 15 від 10.04.2020 р. на суму 47 975,15 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 16 від 10.04.2020 р. на суму 206 714,40 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р

№ 17 від 13.04.2020 р. на суму 93 041,48 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 18 від 28.04.2020 р. на суму 71 731,20 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 19 від 28.04.2020 р. на суму 78 917,28 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 20 від 11.05.2020 р. на суму 112 415,40 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.

№ 22 від 21.05.2020 р. на суму 48 569,04 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 24 від 26.05.2020 р. на суму 62 121,60 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 26 від 29.05.2020 р. на суму 42 009,60 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 27 від 01.06.2020 р. на суму 14 191,20 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 28 від 01.06.2020 р. на суму 5 016,48 грн., з терміном оплати до 01.11.2020 р.;

№ 29 від 02.09.2020 р. на суму 521 451,36 грн., з терміном оплати до 14.09.2020 р.;

№ 30 від 10.09.2020 р. на суму 42 310,08 грн., з терміном оплати до 10.10.2020р.;

№ 31 від 10.09.2020 р. на суму 24 794,28 грн., з терміном оплати до 10.10.2020 р.

В кожному із перелічених вище Додатків вказувалася сума еквіваленту іноземної валюти - долару США або Євро, виходячи з курсу яких і визначалася Позивачем сума до оплати (яка вказана в Додатках).

На виконання положень Договору Позивачем було здійснено поставку Товару згідно:

Видаткової накладної № 674 від 23.03.2020 року на суму 220 575,96 грн;

Видаткової накладної № 673 від 23.03.2020 року на суму 430 560,00 грн;

Видаткової накладної № 1187 від 02.04.2020 року на суму 264 372,30 грн;

Видаткової накладної № 7700 від 24.12.2019 року на суму 372 677,28 грн;

Видаткової накладної № 1186 від 02.04.2020 року на суму 171 562,08 грн;

Видаткової накладної № 1196 від 02.04.2020 року на суму 211 808,40 грн;

Видаткової накладної № 1450 від 08.04.2020 року на суму 144 916,86 грн;

Видаткової накладної № 1635 від 10.04.2020 року на суму 47 975,15 грн;

Видаткової накладної № 1637 від 10.04.2020 року на суму 206 714,40 грн;

Видаткової накладної № 1751 від 13.04.2020 року на суму 93 041,48 грн;

Видаткової накладної № 2541 від 28.04.2020 року на суму 71731,20 грн;

Видаткової накладної № 2552 від 28.04.2020 року на суму 78 917,28 грн;

Видаткової накладної № 3080 від 11.05.2020 року на суму 112 415,40 грн;

Видаткової накладної № 3496 від 21.05.2020 року на суму 48 569,04 грн;

Видаткової накладної № 3761 від 26.05.2020 року на суму 62121,60 грн;

Видаткової накладної № 4255 від 11.06.2020 року на суму 42009,60 грн;

Видаткової накладної № 3948 від 01.06.2020 року на суму 14 191,20 грн;

Видаткової накладної № 3949 від 01.06.2020 року на суму 5016,48 грн;

Видаткової накладної № 6278 від 09.09.2020 року на суму 173 817,12 грн;

Видаткової накладної № 6171 від 08.09.2020 року на суму173 817,12 грн;

Видаткової накладної № 6084 від 07.09.2020 року на суму 86 908,56 грн;

Видаткової накладної № 6041 від 06.09.2020 року на суму 86 908,56 грн;

Видаткової накладної № 6369 від 10.09.2020 року на суму 42 310,08 грн;

Видаткової накладної № 6369 від 10.09.2020 року на суму 24 794,28грн.

Загальна вартість отриманого Відповідачем Товару за видатковими накладними, зазначеними вище, становить 67842,36 доларів США та 49293,73 евро, що у гривні на день продажу еквівалентно З 187 731,43 грн.

На підставі визначених видаткових накладних, які додані Позивачем до позову, Відповідач отримав Товар.

У Позові зазначено, що отриманий Відповідачем за умовами Договору Товар було оплачено на користь Позивача, проте Відповідачем було порушено строки розрахунків, встановлені у додатках (специфікаціях) до договору поставки, оплата здійснювалась з порушенням визначених строків платежів. Так, за твердженням позивача, товар, який повинен був бути оплачений до 01.11.2020 року згідно Додатків до договору №5, 10, 17, 19, 22, 24, 26, 27, 28 на суму 32 256,68 доларів США та 7 531,36 євро був оплачений з протермінуванням - 06.11.2020р.

Крім того, відповідачем як покупцем, всупереч умов Договору поставки (п. 2.3.2, п.2.3.3) не сплачено курсову різницю, чим порушено умови Договору поставки.

За розрахунком позивача, станом на 10.11.2022 року курсова різниця на суму 67842,36 доларів США та 49293,73 євро становить 391 844,68 грн.

Вказаний розмір заборгованості позивач просить стягнути з відповідача.

Як зазначено вище, відповідач відзив на позов не надав, проте подав до поду пояснення, в яких зазначив, що не повинен був здійснювати оплату курсової різниці на користь Позивача, оскільки у Додатках, які є невід`ємною частиною Договору, Позивач самостійно визначав вартість Товару згідно курсу, який був дійсний на момент відвантаження такого Товару.

Посилання Позивача на умову сплатити курсову різницю Відповідач вважає необґрунтованими, оскільки оплату Відповідач провів і Позивач таке виконання зобов`язань без зауважень прийняв, а звернувся до суду лише після спливу двох років з дати проведення Відповідачем платежів за умовами Договору.

Оцінивши подані позивачем та відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, вірогідності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч.ч. 1, 7 ст.193 ГК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язань відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 6 та ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли правовідносини за договором поставки.

Відповідно до ст. 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини першої стаття 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим частина друга цієї норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі N 910/10191/17). Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі N 910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі N 916/706/17.

Курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною першою статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 2 ст. 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт поставки відповідачу на виконання умов договору поставки № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 року на 67842,36 доларів США та 49293,73 евро, що у гривні на день продажу еквівалентно З 187 731,43 грн.

Згідно поданих позивачем Додатків до Договору, курс продажу іноземних валют визначений виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів та відповідно до додатків до договору складає: № 2- від 05.03.2020- курс 27,60 грн./долар США, № 5- від 24.12,2019- курс 23,28 грн./ долар США, № 6- від 24.12.2019- курс 25,80 грн./ Євро, № 10- від 02.04.2020- курс 27,69 грн./ долар США, № 13- від 02.04.2020- курс 30,26 грн./ Євро, № 14- від 08.04.2020- курс 29,54 грн./ Євро, № 15- від 10.04.2020- курс 29,80 грн./ Євро, № 16- від 10.04.2020- курс 27,28 грн./ долар США, № 17- від 13.04.2020- курс 27,13 грн./ долар США, № 18- від 28.04.2020- курс 29,40 грн./ Євро, № 19- від 28.04.2020- курс 27,11 грн./ долар США, № 20- від 11.05.2020- курс 26,82 грн./ долар США, № 22- від 21.05.2020- курс 26,69 грн./ долар США, № 24- від 26.05.2020- курс 26,88 грн./ долар США, № 26- від 29.05.2020- курс 26,93 грн./ долар США, № 27- від 01.06.2020- курс 26,86 грн./ долар США, № 28- від 0l.06.2020- курс 29,86 грн./ Євро, № 29- від 02.09.2020- курс 27,59 грн./ долар США, № 30- від 10.09.2020- курс 27,85 грн./ долар США, № 31- від 10.09.2020- курс 27,85 грн./ долар США.

Відповідно до поданої позивачем довідки № 259 від 10.11.2023, курс долара станом на 10.11.2022 дорівнює 36,93 грн., курс євро станом на 10.11.2022 дорівнює 37,00 грн.

Наказом Міністерства фінансів від 10.08.2000 року № 193 передбачено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановленого, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Як свідчать матеріали позовної заяви, вартість оплаченого товару з урахуванням грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті складає 64 626,96 доларів США та 41 912,65 Євро. Вказаний розрахунок здійснений з урахуванням п.п. 2.3.2 та п. 2.3.3 та його вірність перевірена судом на підставі встановленого курсу, опублікованого на сайті http://finance.ua, який передує даті оплати відповідачем за поставлений товар.

Таким чином, оскільки вартість отриманого відповідачем товару за видатковими накладними у валютному еквіваленті склала 67842,36 доларів США та 49293,73 Євро, а оплата становить 64 626,96 доларів США та 41 912,65 Євро, вартість поставленого та неоплаченого товару дорівнює 3 215,40 доларів США та 7 381,08 Євро, відтак розмір курсової різниці дорівнює 391 844,68 грн.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної повної оплати за поставлений за Договором № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 року товар, а тому ці дії (бездіяльність) є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Щодо посилання відповідача на те, що він не повинен був здійснювати оплату курсової різниці на користь Позивача, оскільки у Додатках, які є невід`ємною частиною Договору, Позивач самостійно визначав вартість Товару згідно курсу, який був дійсний на момент відвантаження такого Товару, суд вважає їх необгрунтованими з огляду на умови договору та норми чинного законодавства.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом досліджено всі докази, наявні у матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача курсової різниці на суму 67842,36 доларів США та 49293,73 євро, що становить 391 844,68 грн., підтверджені документально та нормами матеріального права, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

З огляду на вказане, за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню позивачу сума судового збору у розмірі 5 877,67 грн.

Керуючись статтями 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Лаванда" (вул. Шкільна, 10, с. Вишняки, Козельщинський район, Полтавська область, 39100, код 21052277) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" (вул. Котляревського, 7, м. Волочиськ, Хмельницька область, 31200, код 37993500) 391844,68 грн. заборгованості, витрати по сплаті судового збору в сумі 5877,67 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення складено 12.04.23 р.

Суддя Киричук О.А.