Постанова

від 25.07.2023 по справі 917/1504/22

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2023 року м. Харків Справа № 917/1504/22

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Гребенюк Н.В.

при секретарі Соляник Н.В.

за участю представників сторін:

позивача Лотоцька О.Б.

відповідача- не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу ФГ "Лаванда" (вх. №909П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 (повний текст якого складено та підписано 12.04.2023 суддею Киричук О.А. у приміщенні господарського суду Полтавської області)

за позовною заявою ТОВ "Вітагро Партнер", вул. Котляревського, 7,Волочиськ, Хмельницька область, 31200

до ФГ "Лаванда", вул. Шкільна, 10, Вишняки, Козельщинський район, Полтавська область, 39100

про стягнення 391844,68 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовом до Фермерського господарства "Лаванда" про стягнення 391844,68 грн заборгованості за Договором поставки № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 позов задоволено повністю.

Стягнуто з фермерського господарства "Лаванда" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Вітагро Партнер" 391844,68 грн заборгованості, витрати по сплаті судового збору в сумі 5877,67 грн.

ФГ "Лаванда" із вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

У апеляційній скарзі скаржник вказує на те, що рішення суду першої інстанції не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки відповідач не повинен був здійснювати оплату курсової різниці з огляду на те, що у додатках, які є невід`ємною частиною договору поставки, позивач самостійно визначав вартість товару згідно курсу, дійсний на момент відвантаження такого товару.

Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 11.05.2023 для розгляду справи №917/1504/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Слободін М.М., судді Гребенюк Н.В., Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФГ "Лаванда" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22, справу призначено до розгляду на 20.06.2023 о 14:30 год.

24.05.2023 від ТОВ "Вітагро Партнер" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№5862), в якому він просить у задоволенні апеляційної скарги ФГ "Лаванда" на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 відмовити.

В обґрунтування своєї позиції по справі позивач посилається на наступне:

- заперечення скаржника проти рішення суду першої інстанції не обґрунтовані жодними доводами, доказами та законодавчими нормами, оскільки скаржник замість обґрунтувань наводить норми матеріального та процесуального права, які можуть бути застосовані до спірних правовідносин та практику Європейського суду з прав людини про право на справедливий суд;

- курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення та передбачена п.п. 2.3.2 та п. 2.3.3 укладеного договору поставки. Оскільки вартість отриманого відповідачем товару за видатковими накладними у валютному еквіваленті склала 67842,36 доларів США та 49293,73 Євро, а оплата становить 64626,96 доларів США та 41912,65 Євро, відповідно до вартість поставленого та неоплаченого товару дорівнює 3 215,40 доларів США та 7 381,08 Євро, а відтак розмір курсової різниці дорівнює 391 844,68 грн;

- посилання відповідача на те, що він не повинен був здійснювати оплату курсової різниці на користь позивача, оскільки у додатках, які є невід`ємною частиною договору, позивач самостійно визначив вартість товару згідно курсу, який був дійсний на момент відвантаження такого товару, є необгрунтованими з огляду на умови договору та норми чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.06.2023 задоволено заяву представника ТОВ "Вітагро Партнер" про забезпечення проведення судового засідання у справі № 917/1504/22 в режимі відеоконференції, яке відбудеться 20.06.2023 о 14:30 год, поза межами приміщення суду за допомогою програмного забезпечення "EаsyCon", з використанням власних технічних засобів представника, який подав вказану заяву.

20.06.2023 від представника апелянта - ФГ "Лаванда" надійшло клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату, в якому представник відповідача ФГ "Лаванда" просить суд перенести розгляд справи по суті на іншу дату у зв`язку із хворобою.

Представник позивача, яким було подано заяву про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, з технічних причин не зміг доєднатися до участі в судовому засіданні 20.06.2023 в режимі відеоконференції.

Однак, станом на 20.06.2023 до Східного апеляційного господарського суду не надійшли матеріали справи №917/1504/22 на виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.05.2023, що унеможливило розгляд скарги.

З огляду на викладене, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.06.2023 відкладено розгляд справи на 25.07.2023 на 11:00 год у судовому засіданні, яке буде проведено в режимі відеоконференції за допомогою програми Easycon за участю представника ТОВ "Вітагро Партнер"; повідомлено сторони про те, що неявка сторін, інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджатиме; запропоновано учасникам справи реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України, з використанням офіційної електронної пошти суду: inbox@eag.court.gov.ua та телекомунікаційної мережі "Електронний суд".

В судове засідання, призначене на 26.07.2023, з`явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Ураховуючи те, що суд не визнавав обов`язковою явку учасників справи, судом здійснено дії щодо їх належного повідомлення про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, зважаючи на необхідність дотримання розумних строків розгляду справи, забезпечення судом реалізації учасниками судового процесу права приймати участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції, сприяння у наданні їм достатнього часу для належної підготовки своєї позиції та поданні процесуальних документів, констатуючи достатність матеріалів для апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю ВІТАГРО ПАРТНЕР (Постачальник) та Фермерським господарством ЛАВАНДА (Покупець) був укладений договір поставки №В2-12/20 ПЛ.

Відповідно до п. 1.1. договору Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця засоби захисту рослин, регулятори росту рослин та/або мікродобрива, насіння тощо (Товар), а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити його вартість.

Згідно п. 1.2. договору сторонами встановлено, що найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки Покупцю та базис поставки, вартість Товару, термін оплати, а також інші умови будуть визначені в специфікаціях-додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

Термін та схема оплати кожної партії товару будуть обговорюватися сторонами в кожному конкретному випадку окремо та відображатися у відповідних специфікаціях-додатках (які є додатками до цього договору) (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3.2. договору сума у гривнях, яку Покупець повинен сплатити Постачальнику як оплата вартості Товару, визначається шляхом множення грошового еквівалента ціни Товару (її неоплаченої частини) в іноземній валюті, вказаній в додатках до договору (специфікація) на курс продажу іноземної валюти на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення такої оплати за договором Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини). Однак, ця умова не застосовується, якщо курс продажу іноземної валюти, на банківський день, що передує дню здійснення такої оплати Покупцем ціни Товару (її неоплаченої частини), менший (нижчий) або рівний курсу, який був визначений у Видатковій накладній на Товар, який оплачується, в цьому випадку оплата здійснюється за ціною, яка була встановлена на момент формування Видаткової накладної.

Згідно з п. 2.3.3. договору правило визначення курсу валют за Договором - курс валют визначається за даними сайту http://fmance.ua, виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному Ринку України на момент закриття торгів в день, що передує дню здійснення кожної операції за Договором.

Сторони погодили, що уразі відсутності за даними сайту http://finance.ua курсу продажу іноземних валют чи в силу будь-яких інших обставин, курс продажу іноземних валют не може бути доступним Сторонам, в такому разі діє офіційний курс продажу іноземної валюти ВАТ Ощадбанк (МФО 315784) ( п. 2.3.4. договору).

Відповідно до п. 2.3.5. Договору Сторонами передбачено, що у випадку, коли спір буде вирішуватися у судовому порядку, Постачальник має право визначити розмір заборгованості станом на дату звернення з позовом до суду, відповідно до ціни товару, яка може збільшитися у випадку, якщо курс продажу іноземної валюти станом на дату, що передує даті подання позову, по відношенню до гривні збільшився в порівнянні з курсом, визначеним у специфікаціях (додатках) та видаткових накладних на товар.

З матеріалів справи вбачається, що сторони підписали низку додатків до договору поставки №В2-12/20ПЛ від 29.11.2019, якими погодили поставку товару за графіком та вартістю, а саме, додатки: № 1 від 29.11.2019 на суму 1048 998,24 грн, з терміном оплати до 01.11.2020; № 5 від 24.12.2019 на суму 372 677,28 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 2 від 05.03.2020 на суму 915 508,26 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 10 від 02.04.2020 на суму 171 562,08 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 13 від 02.04.2020 на суму 211 808,40 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 14 від 08.04.2020 на суму 144 916,86 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 15 від 10.04.2020 на суму 47 975,15 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 16 від 10.04.2020 на суму 206 714,40 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 17 від 13.04.2020 на суму 93 041,48 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 18 від 28.04.2020 на суму 71 731,20 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 19 від 28.04.2020 на суму 78 917,28 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 20 від 11.05.2020 на суму 112 415,40 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 22 від 21.05.2020 на суму 48 569,04 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 24 від 26.05.2020 на суму 62 121,60 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 26 від 29.05.2020 на суму 42 009,60 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 27 від 01.06.2020 на суму 14 191,20 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 28 від 01.06.2020 на суму 5 016,48 грн з терміном оплати до 01.11.2020; № 29 від 02.09.2020 на суму 521 451,36 грн з терміном оплати до 14.09.2020; № 30 від 10.09.2020 на суму 42 310,08 грн з терміном оплати до 10.10.2020; № 31 від 10.09.2020 на суму 24 794,28 грн з терміном оплати до 10.10.2020.

Колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що в кожному із перелічених вище додатків вказувалася сума еквіваленту іноземної валюти - долару США або Євро, виходячи з курсу яких і визначалася позивачем сума до оплати (яка вказана в додатках).

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено на адресу відповідача товару на загальну суму 67842,36 доларів США та 49293,73 евро, що у гривні на день продажу еквівалентно становить 3187 731,43 грн.

Факт поставки та прийняття товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, засвідченими підписами відповідальних осіб та скріпленими відтисками печатки підприємств, а саме: № 674 від 23.03.2020 на суму 220 575,96 грн; 673 від 23.03.2020 на суму 430 560,00 грн; № 1187 від 02.04.2020 на суму 264 372,30 грн; № 7700 від 24.12.2019 на суму 372 677,28 грн; № 1186 від 02.04.2020 на суму 171 562,08 грн; № 1196 від 02.04.2020 на суму 211 808,40 грн; № 1450 від 08.04.2020 на суму 144 916,86 грн; № 1635 від 10.04.2020 на суму 47 975,15 грн; № 1637 від 10.04.2020 на суму 206 714,40 грн; № 1751 від 13.04.2020 на суму 93 041,48 грн; № 2541 від 28.04.2020 на суму 71731,20 грн; № 2552 від 28.04.2020 року на суму 78 917,28 грн; № 3080 від 11.05.2020 на суму 112 415,40 грн; № 3496 від 21.05.2020 на суму 48 569,04 грн; № 3761 від 26.05.2020 на суму 62121,60 грн; № 4255 від 11.06.2020 на суму 42009,60 грн; № 3948 від 01.06.2020 на суму 14 191,20 грн; № 3949 від 01.06.2020 на суму 5016,48 грн; № 6278 від 09.09.2020 на суму 173 817,12 грн; № 6171 від 08.09.2020 на суму173 817,12 грн; № 6084 від 07.09.2020 на суму 86 908,56 грн; № 6041 від 06.09.2020 на суму 86 908,56 грн; № 6369 від 10.09.2020 на суму 42 310,08 грн; № 6369 від 10.09.2020 на суму 24 794,28грн.

Позивач належним чином та у відповідності до умов договору виконав свої зобов`язання щодо поставки товару, натомість відповідачем, в порушення п. 2.3.2, п.2.3.3 не було сплачено курсову різницю (станом на 10.11.2022 курсова різниця на суму 67842,36 доларів США та 49293,73 євро становить 391 844,68 грн), що стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт поставки відповідачу на виконання умов договору поставки № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 на 67842,36 доларів США та 49293,73 евро, що у гривні на день продажу еквівалентно 3187731,43 грн. Проте, відповідач не надав суду належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної повної оплати за поставлений за Договором № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 з урахуванням курсової різниці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов`язки виконуються у межах встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Нормами частини першої статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору поставки. За укладеним сторонами договором, позивач зобов`язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити товар, визначений умовами договору.

Згідно зі статтею 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 2 статті 712 ЦК України до договору поставки застосовують загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 632 ЦК України, ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Згідно зі статею 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до частини 1 стаття 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим частина друга цієї норми допускає, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається у гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Отже, положення чинного законодавства, хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, але не містять заборони визначення грошового еквіваленту зобов`язань в іноземній валюті. Відтак коригування платежів, в основі якого лежить зміна курсової різниці (зміна курсу гривні стосовно долара США), прямо не заборонена та не суперечить чинному законодавству України (Правова позиція викладена у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 21.02.2020 у справі N 910/10191/17).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 07.10.2014 у справі N 910/763/13 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.03.2018 у справі N 916/706/17.

Таким чином, курсова різниця є недоотриманою позивачем вартістю товару у зв`язку зі зміною його ціни за рахунок валютних коливань в бік збільшення.

За приписами ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем доведено та підтверджено матеріалами справи факт поставки відповідачу на виконання умов договору поставки № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 на 67842,36 доларів США та 49293,73 евро, що у гривні на день продажу еквівалентно З 187 731,43 грн.

Згідно поданих позивачем додатків до договору поставки, курс продажу іноземних валют визначений виходячи із курсу продажу долару США або Євро до гривні, встановленому на Міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів та відповідно до додатків до договору складає: № 2- від 05.03.2020- курс 27,60 грн./долар США, № 5- від 24.12,2019- курс 23,28 грн./ долар США, № 6- від 24.12.2019- курс 25,80 грн./ Євро, № 10- від 02.04.2020- курс 27,69 грн./ долар США, № 13- від 02.04.2020- курс 30,26 грн./ Євро, № 14- від 08.04.2020- курс 29,54 грн./ Євро, № 15- від 10.04.2020- курс 29,80 грн./ Євро, № 16- від 10.04.2020- курс 27,28 грн./ долар США, № 17- від 13.04.2020- курс 27,13 грн./ долар США, № 18- від 28.04.2020- курс 29,40 грн./ Євро, № 19- від 28.04.2020- курс 27,11 грн./ долар США, № 20- від 11.05.2020- курс 26,82 грн./ долар США, № 22- від 21.05.2020- курс 26,69 грн./ долар США, № 24- від 26.05.2020- курс 26,88 грн./ долар США, № 26- від 29.05.2020- курс 26,93 грн./ долар США, № 27- від 01.06.2020- курс 26,86 грн./ долар США, № 28- від 0l.06.2020- курс 29,86 грн./ Євро, № 29- від 02.09.2020- курс 27,59 грн./ долар США, № 30- від 10.09.2020- курс 27,85 грн./ долар США, № 31- від 10.09.2020- курс 27,85 грн./ долар США.

Відповідно до поданої позивачем довідки № 259 від 10.11.2023, курс долара станом на 10.11.2022 дорівнює 36,93 грн., курс євро станом на 10.11.2022 дорівнює 37,00 грн.

Наказом Міністерства фінансів від 10.08.2000 року № 193 передбачено, що валютний курс - це встановлений Національним банком України курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни. Пунктом 4 цього Наказу встановленого, що курсова різниця - це різниця між оцінками однакової кількості одиниць іноземної валюти при різних валютних курсах.

Як свідчать матеріали позовної заяви, вартість оплаченого товару з урахуванням грошового еквівалента ціни товару в іноземній валюті складає 64 626,96 доларів США та 41 912,65 Євро. Вказаний розрахунок здійснений з урахуванням п.п. 2.3.2 та п. 2.3.3 та його вірність перевірена судом на підставі встановленого курсу, опублікованого на сайті http://finance.ua, який передує даті оплати відповідачем за поставлений товар.

Таким чином, оскільки вартість отриманого відповідачем товару за видатковими накладними у валютному еквіваленті склала 67842,36 доларів США та 49293,73 Євро, а оплата становить 64 626,96 доларів США та 41 912,65 Євро, вартість поставленого та неоплаченого товару дорівнює 3 215,40 доларів США та 7 381,08 Євро, відтак розмір курсової різниці дорівнює 391 844,68 грн.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які підтверджують неможливість здійснення ним своєчасної повної оплати за поставлений за Договором № В2-12/20ПЛ від 29.11.2019 року товар, а тому ці дії (бездіяльність) є порушенням положень договору та норм чинного законодавства.

Відповідно до наданих суду першої інстанції доказів та вищезазначених обставин, що не були спростовані відповідачем під час розгляду спору в Господарському суді Полтавської області та в суді апеляційної інстанції, відповідач свого обов`язку, передбаченого умовами п.2.3.2., п.2.3.3. договору по оплаті товару з урахуванням курсової різниці у сумі 391844,68 грн не виконав.

Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За таких обставин обов`язок доведення факту належної оплати за отриманий товар закон покладає на покупця.

Відповідач не надав суду належні докази, які свідчать про виконання ним своїх зобов`язань та про відсутність заборгованості перед кредитором за договірними зобов`язаннями у заявленій позивачем сумі.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на те, що він не повинен був здійснювати оплату курсової різниці на користь позивача, оскільки у додатках, які є невід`ємною частиною договору, позивач самостійно визначав вартість товару згідно курсу, який був дійсний на момент відвантаження такого товару, колегія суддів вважає некоректним з огляду на умови укладеного сторонами договору поставки № В2-12/20 ПЛ від 29.11.2019 та вищенаведені норми чинного законодавства.

З огляду на викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає, що відповідачем дійсно були порушені норми чинного законодавства та умови договору поставки № В2-12/20 ПЛ від 29.11.2019 щодо сплати за поставлений товар на суму 391844,68 грн курсової різниці, тому позов обгрунтовано задоволений господарським судом в повному обсязі.

Ураховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

В ході апеляційного провадження апелянтом не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.

Ураховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ФГ "Лаванда" (вх. №909П/1) на рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 11.04.2023 у справі № 917/1504/22 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок і строки її оскарження визначені у статтях 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.07.2023.

Головуючий суддя М.М. Слободін

Суддя І.А. Шутенко

Суддя Н.В. Гребенюк