Ухвала

від 12.04.2023 по справі 320/8668/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8668/22

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

12 квітня 2023 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Файдюк В. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 січня 2022 року №Ф-1468-1028 У,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 січня 2022 року №Ф-1468-1028 У - задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Копія оскаржуваного рішення отримана апелянтом 14 листопада 2022 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету, яка міститься в матеріалах справи (а. с.71).

Відповідно до штемпеля апеляційна скарга була подана 30 грудня 2022 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Апелянтом заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обгрунтування підстав пропуску строку апелянт послався на введення на території України воєнного стану.

Проте, суд зазначає, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Статтею 296 КАС України закріплено вимоги щодо форми і змісту апеляційної скарги.

В свою чергу, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов`язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо форми і змісту апеляційної скарги, належним чином оформлених документів на підтвердження повноважень представника, який підписав апеляційну скаргу.

Державні органи є рівними перед законом і судом, поряд з іншими учасниками справи, та зобов`язані діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, та не можуть зловживати наданими їм процесуальними правами.

В даному випадку апелянтом взагалі не зазначено поважних причин пропуску строку на подання апеляційної скарги.

Щодо посилання скаржника на обставину запровадження на території України воєнного стану з 24.02.2022 суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Таким чином сам лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги для органу державної влади без зазначення конкретних обставин та без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу цього державного органу, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

В даному випадку апелянтом не надано жодних доказів та не зазначено конкретних обставин того, як саме введення воєнного стану вплинуло на роботу апелянта, що в свою чергу обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.

Оскільки апеляційна скарга подана після закінчення строків, встановлених статтею 295 КАС України, а апелянт в своїй апеляційній скарзі не зазначає поважних причин для порушення питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, то апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом звернення з заявою про поновлення строків із зазначенням підстав для його поновлення.

За наведеного, апелянту необхідно надати заяву про поновлення строків із зазначенням поважних підстав для поновлення пропущеного строку.

Згідно з приписами частини 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 5 ст. 296 КАС України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду апеляційної скарги сплачується 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 01 січня 2022 року складав 2481 грн.

Предметом даного спору є одна вимога майнового характеру на суму 15 819, 54 грн.

Оскільки, 1 % ціни позову менше за один розмір прожиткового мінімуму, то судовий збір за подання апеляційної скарги слід вираховувати шляхом множення 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб 2022 року на 150%.

З огляду на викладене, апелянту необхідно надати оригінал документу на підтвердження сплати судового збору у розмірі 1488,60 грн. (150 % від 992,40) за наступними реквізитами: Отримувач коштів УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA638999980313171206081026007, Код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Шостий апеляційний адміністративний суд.

Крім того, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, скаржником було заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Розглянувши заявлене клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору встановлений статтею 5 Закону України «Про судовий збір».

Так, згідно з п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», який був доповнений на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03 листопада 2022 року №2719-ІХ від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Тобто, на підставі наведеної законодавчої норми податкові органи звільняються від сплати судового збору у справах безпосередньо щодо стягнення відповідної заборгованості.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що з даним позовом до суду звернулось фізична особа, яка оскаржує вимогу про сплату боргу (недоїмки), що не є тотожним зі зверненням податкового органу до суду з позовом про стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Зважаючи на те, що предметом позову є правомірність вимоги відповідача, а не стягнення податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» не застосовується.

За таких обставин підстави для задоволення клопотання Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Згідно з приписами частини 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 296 КАС України, застосовуються правила ст. 169 цього Кодексу, відповідно до яких апеляційна скарга залишається без руху.

Керуючись ст. ст. 132, 133, 169, 296, 298, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання апелянта про звільнення від сплати судового збору та поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 листопада 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 19 січня 2022 року №Ф-1468-1028 У - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків - 10 днів з дня отримання копії даної ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя В. В. Файдюк