Рішення

від 12.04.2023 по справі 742/2964/22

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/139/23

Єдиний унікальний № 742/2964/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати,

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вона працювала в Управлінні капітального будівництва міської ради м. Прилуки на посаді інженера з проектно-кошторисної документації Управління капітального будівництва. 18 грудня 2020 року її було звільнено з посади (на день звільнення являлась в.о. начальника УКБ м. Прилуки) та не було здійснено виплату всіх належних сум у день звільнення, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. Повного розрахунку на день подачі позову так і не проведено. Невиплачена сума коштів включає: заробітна плата за липень-грудень 2020 року та грошова компенсація за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки та разом складає 22 292 грн. 89 коп. У зв`язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх порушених трудових прав та просить стягнути на її користь невиплачену заробітну плату за липень-грудень 2020 року, грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної відпустки у розмірі 22 292,89 грн. та середньомісячну заробітну плату за час затримки виплати починаючи з дати звільнення 18 грудня 2020 року по дату винесення судового рішення по суті розгляду даної справи, а також стягнути з відповідача на її користь судові витрати по справі.

02 листопада 2022 року ухвалою Прилуцького міськрайонного суду позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки виплати, залишено без руху, надано строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, які позивачем усунено у строк, встановлений судом.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 листопада 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 15 лютого 2023 року задоволено клопотання представника позивача адвоката Дуденок О.О. та позовні вимоги в частині стягнення середнього заробітку за час затримки виплати - залишено без розгляду. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті, яке відкладено до 12 квітня 2023 року.

Позивач та його представник адвокат Дуденок О.О. в судове засідання не з`явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Згідно письмової заяви представника позивача просила провести розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти заочного розгляду справи не заперечує.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з`явився через невручення рекомендованих поштових відправлень, які були повернуті до суду Укрпоштою за адресою: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Іванівська, буд. 57. Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Згідно ч.10 ст. 128 ЦПК України судова повістка юридичній особі направляється за її місцезнаходженням або за місцезнаходженням її представництва, філії, якщо позов виник у зв`язку з їхньою діяльністю. Місцезнаходженням відповідача Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 15 лютого 2023 року, є: Чернігівська обл., м. Прилуки, вул. Іванівська, буд. 57.

Крім того, про судове засідання, призначене на 15.02.2023 та 12.04.2023 представник відповідача повідомлявся через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

У зв`язку з цим суд на підставі ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Законодавство України не передбачає обов`язок працівника звертатись до роботодавця з вимогою про виплату йому належних платежів при звільненні. Водночас у трудових правовідносинах працівник має діяти добросовісно, реалізуючи його права, що, зокрема, вимагає частина третя статті 13 ЦК України, не допускаючи дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Згідно ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Статтею 116 КЗпП України передбачено, що при звільнені працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Судом встановлено, що з 20 червня 2019 року по 18 грудня 2020 року позивач перебувала у трудових відносинах з Управлінням капітального будівництва міської ради м. Прилуки, на посаді інженера з проектно-кошторисної документації, з 09 квітня 2020 року була призначена тимчасово в.о. начальника управління капітального будівництва м. Прилуки, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1 від 11 грудня 2008 року (а.с.9-13).

Відповідно до листа Управління Держпраці у Чернігівській області №412/25-С304/03/16-07 від 23 червня 2021 року вбачається, що при проведенні позапланового контрольного заходу УКБ м. Прилуки, було встановлено, що при звільненні ОСОБА_1 з посади інженера з проектно-кошторисної документації УКБ м. Прилуки 18.12.2020 (на день звільнення являлась в.о. начальника УКБ м. Прилуки) не здійснено виплату всіх належних сум у день звільнення, що є порушенням ч.1 ст. 116 КЗпП України. Повний розрахунок з ОСОБА_1 станом на 22.06.2021 не проведено, сума невиплачених коштів включаючи заробітну плату за липень-грудень 2020 року та грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки становить - 22 292,89 грн. (а.с.7).

Згідно відповіді виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області №012-11/С-168П від 29 квітня 2021 року на запит ОСОБА_1 щодо виплати розрахункових коштів при звільненні з роботи, повідомлено, що станом на 29 квітня 2021 року здійснити розрахунок з не немає можливості, у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках управління. У разі укладення нових договорів на виконання робіт та надходження коштів на рахунки управління капітального будівництва, з нею буде проведено розрахунок по заборгованості (а.с.8).

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України "Про оплату праці" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1 та ч.5 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Згідно із частиною 1 статті 115 КЗпП України та статтею 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Проте, згідно рішення Конституційного Суду України №8-рп/2013 від 15.10.2013 у справі щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" зі змінами, необхідно розуміти так, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно ст. 83 КЗпП України та ч.1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи..

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» при розгляді спору про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно ст. 83 КЗпП вона може бути стягнута на вимогу працівника за вci дні невикористаної ним основної щорічної відпустки тільки в разі звільнення його з роботи, а в разі, якщо працівник не використав щорічну відпустку i за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за вci дні невикористаної відпустки, виходячи iз середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За правилами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи даний спір, суд враховує докази про нараховану та невиплачену відповідачем заробітну плату за липень-грудень 2020 року та грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, зокрема, лист Управління Держпраці у Чернігівській області №412/25-С304/03/16-07 від 23 червня 2021 року, судом встановлено, що загальний розмір нарахованої, але не виплаченої заробітної плати Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, за липень-грудень 2020 року та грошова компенсація за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки, перед позивачем ОСОБА_1 складає 22 292,89 грн., тому враховуючи викладене, та обставину, що на час розгляду справи відповідачем, як роботодавцем, повного розрахунку з позивачем не проведено, докази на підтвердження спростування доводів позивача відповідач суду не надав, суд дійшов висновку, про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в постанові №13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», задовольняючи вимоги про оплату праці, суд має навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню. Оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Згідно п.1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.

Згідно з ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, а тому, суд прийшов до висновку, що з відповідача в користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 992 грн. 40 коп.

Керуючись статтями 47, 74, 75, 76, 115 КЗпП України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 268, 280, 284, 430 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати - задовольнити.

Стягнути з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки на користь ОСОБА_1 заробітну плату за липень-грудень 2020 року та грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки, у розмірі 22 292 грн. 89 коп., з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства.

Стягнути з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки на користь держави судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Рішення, в частині стягнення заробітної плати за один місяць, підлягає до негайного виконання.

Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, ЄДРПОУ 24837105, місцезнаходження: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Іванівська, буд.57.

Суддя Наталія ФЕТІСОВА