Постанова

від 08.10.2024 по справі 742/2964/22

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 жовтня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 742/2964/22

Головуючий у першій інстанції Бездідько В. М.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1350/24

Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої - судді Мамонової О.Є.,

суддів Онищенко О.І., Шитченко Н.В.,

із секретарем: Піцаном В.М.,-

учасники справи:

стягувач: ОСОБА_1 ,

боржник: Управління капітального будівництва міської ради міста Прилуки,

орган, що здійснює виконання рішень: Прилуцьке управління Державної казначейської служби України Чернігівської області,-

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 серпня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення,-

У С Т А Н О В И В :

Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07.08.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання судового рішення відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вказану ухвалу скасувати і задовольнити заяву про зміну способу і порядку виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2023 шляхом списання стягнутих за цим рішенням суду грошових коштів з рахунків Виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, на які зараховані бюджетні кошти Прилуцького міського бюджету.

Доводи апеляційної скарги, зводяться до того, що на рахунку спеціального фонду бюджету (власні надходження) Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, який відкрито в Прилуцькому управлінні ДКСУ Чернігівської області, станом на 02.05.2024 відсутні кошти, з яких можливо було б здійснити безспірне списання коштів; у мережі Прилуцької міської територіальної громади на 2024 рік відсутній головний розпорядник бюджетних коштів - Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, тому бюджетні асигнування на 2024 рік у даній установі не передбачені.

Наголошує, що Виконавчий комітет Прилуцької міської ради є головним розпорядником коштів місцевого бюджету та має відповідати за зобов`язаннями Ради та її органів, а тому рішення Прилуцького міськрайонного суду від 12.04.2023 про стягнення з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, повинно бути виконано шляхом списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Прилуцької міської ради, відкритих у Прилуцькому управлінні ДКСУ Чернігівської області, на які зараховуються бюджетні надходження Прилуцького міського бюджету.

Уважає, що зміна способу виконання рішення суду шляхом стягнення присуджених сум місцевого бюджету Прилуцької міської ради, кошти якого зараховуються на рахунки виконавчого комітету Прилуцької міської ради, не змінить по суті рішення суду та сторону у спорі, оскільки Прилуцька міська рада, її виконавчий комітет та міський голова є органами місцевого самоврядування, які відповідно до положень ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, зазначених цим та іншими законами.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції без змін.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Прилуцької міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2023, яке набрало законної сили 30.05.2023, у справі №2/742/139/23 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки про стягнення заробітної плати задоволено.

Стягнуто з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки на користь ОСОБА_1 заробітну плату за липень-грудень 2020 року та грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки, у розмірі 22 292,89 грн з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства (а.с. 54-56).

12.06.2023 на підставі вказаного рішення Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист про стягнення з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки на користь ОСОБА_1 заробітної плати за липень-грудень 2020 року та грошової компенсації за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки, у розмірі 22 292,89 грн з відрахуванням всіх податків і зборів згідно діючого законодавства (а.с. 95-96).

Листом №05-12-10/577 від 02.05.2024 Прилуцьке управління державної казначейської служби України Чернігівської області повідомило ОСОБА_1 , що на рахунку спеціального фонду бюджету (власні надходження) Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки, який відкрито в Прилуцькому управлінні, станом на 02.05.2024 відсутні кошти, з яких можливо було б здійснити безспірне списання на її користь. У мережі Прилуцької міської територіальної громади на 2024 рік даній установі не передбачені. Виконавчий документ буде виконаний Прилуцьким управлінням в порядку черговості надходження та в межах наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках) (а.с. 100).

У червні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просила змінити спосіб і порядок виконання рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2023 у справі №742/2964/22 шляхом:

- стягнення з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки на користь ОСОБА_1 заробітну плату за липень-грудень 2020 року та грошову компенсацію за 22 календарні дні невикористаної щорічної відпустки, у розмірі 22 292,89 грн, з відрахуванням усіх податків і зборів згідно діючого законодавства;

- списання вищевказаних грошових коштів з рахунків Виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області, на які зараховані бюджетні кошти Прилуцького міського бюджету (а.с. 84-88).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно із ч. 3 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

Відповідно до вимог ч. 1, 3 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Виходячи із аналізу вищевказаної правової норми, питання про встановлення способу і порядку виконання рішення суду або його зміну може бути розглянуто у виняткових випадках, що обумовлені об`єктивними ускладненнями при виконанні судового рішення.

Поняття спосіб та порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, що розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановлено ст.16 ЦК України.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини право на звернення до суду було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Виконання рішення суду будь-якої інстанції необхідно розглядати як важливу частину «судового провадження» відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece) від 19.03.1997 року, заява №18357/91, пункт 40).

Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

При цьому суд не може змінити зміст рішення або його суть.

При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення. Задоволення таких заяв можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувану, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). Таким чином, чинне законодавство пов`язує можливість відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду лише за умов доведення заявником існування обставин, що ускладнюють виконання або роблять його неможливим.

Аналіз наведеної норми права дає підстави для висновку, що суд може змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення лише у виняткових випадках, за наявності обставин, що ускладнюють його виконання за умови надання достатніх доказів наявності таких обставин.

Відтак, зміна способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Положеннями Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21 травня 1997 року визначена система та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів і посадових осіб місцевого самоврядування.

Органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні»).

До аналогічних висновків прийшов і Верховний Суд в постанові від 05.05.2018 у справі № 537/2235/16-ц (провадження № 61-511св17).

Колегія суддів уважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зміну способу та порядку виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2023, зазначивши, що Виконавчий комітет Прилуцької міської ради до участі у справі не залучений, відповідно не міг подати свої заперечення по суті позовних вимог та те, що стороною позивача не доведено тих обставин, чи Виконавчий комітет Прилуцької міської ради, як засновник юридичної особи, несе відповідальність за зобов`язаннями управління.

Апеляційний суд зазначає, що управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки (код ЄДРПОУ 24837105) та Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04061814) є окремими юридичними особами, діють самостійно в межах своїх повноважень та відповідають за своїми зобов`язаннями самостійно.

Таким чином, зміна способу виконання заочного рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12.04.2023 щодо списання грошових коштів з Управління капітального будівництва міської ради м. Прилуки шляхом списання з рахунків Виконавчого комітету Прилуцької міської ради Чернігівської області фактично призведе до заміни боржника у зобов`язанні на особу, яка не залучалася до участі у справі, та зміни змісту та суті самого судового рішення.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, заявником не наведено обґрунтованих доводів які могли б бути підставою для скасування ухвали суду, а тому відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін.

Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 07 серпня 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 09 жовтня 2024 року.

Головуюча О.Є. Мамонова

Судді: О.І. Онищенко

Н.В. Шитченко