Ухвала

від 14.04.2023 по справі 904/74/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

14.04.2023 м.Дніпро Справа № 904/74/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі

головуючого судді: Іванова О.Г. доповідач

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 (суддя Назаренко Н.Г., м. Дніпро, повний текст якого підписаний 20.03.2023) у справі №904/74/23

за позовом Вищого професійного училища № 17, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", м. Дніпро

про стягнення заборгованості за договором про навчально-виробничу практику в розмірі 58 929,83 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 позовні вимоги Вищого професійного училища № 17 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" про стягнення заборгованості за договором про навчально-виробничу практику в розмірі 58 929,83 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" на користь Вищого професійного училища № 17 основний борг в розмірі 41 716,20 грн., судовий збір у розмірі 1 756,20 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням у частині розподілу судових витрат, а саме судового збору, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання", в якій, з посиланням на порушення при його ухваленні норм процесуального права, просить рішення господарського суду змінити в частині стягнення судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача та замість 1756,20 грн стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" на користь Вищого професійного училища № 17 1135,00 грн судового збору.

Одночасно у змісті скарги викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подачу скарги через незадовільний майновий стан відповідача.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 11.04.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Антонік С.Г.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, відповідно до пункту 3 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Статтею 259 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

Водночас, відповідно до приписів частини 3 статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість, а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.

Апелянтом доказів направлення скарги позивачу листом з описом вкладення не надано, що є підставою для залишення апеляційної скарги без руху.

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги та подати належні докази направлення позивачу копії апеляційної скарги листом з описом вкладення.

У разі, якщо відповідач не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом, заява (скарга) вважається неподаною та повертається скаржнику (ч. 4 ст. 174, ч.ч.6, 8 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо сплати судового збору за оскарження рішення господарського суду в частині розподілу судових витрат.

Так, відповідно до ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Частиною 1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до суду позовної заяви майнового характеру заявник має сплатити 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Підпунктом 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданніпозовної заяви, іншої заяви і скарги.

За положеннями ч.4 ст.6 Закону України "Про судовий збір", якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Отже, чинним законодавством передбачено, що судовий збір за подання апеляційної скарги на судове рішення сплачується, виходячи із ціни позову. Втім, сума судового збору за подання позовної заяви не входить до ціни позову, а отже, за подання апеляційної скарги на рішення суду, що оскаржується лише в частині розподілу судових витрат судовий збір не підлягає оплаті.

Питання оплати судового збору, в разі незгоди сторони із розподілом судових витрат, нормами чинного господарського процесуального законодавства не визначене, втім, вказане питання роз`яснено у пункті 22 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", відповідно до якого, у разі оскарження судового рішення суду лише в частині відшкодування чи розподілу судових витрат, що не пов`язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, сторона не повинна оплачувати за таку скаргу судовий збір.

Крім того, відповідно до позиції Верховного Суду, наведеної у постановах Касаційного господарського суду від 22.02.2021 у справі №922/3439/19, від 12.08.2021 у справі №913/680/17, від 24.07.2020 у справі №911/4241/15, від 01.10.2020 у справі №910/15191/19, судовий збір не сплачується при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат, оскільки ці питання не пов`язані з вимогами позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18.

З урахуванням викладеного, судовий збір за розгляд апеляційної скарги в частині розподілу судових витрат не має сплачуватись скаржником.

З цих підстав клопотання апелянта щодо відстрочення сплати судового збору заявлено передчасно, а відтак відхиляється судом.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині 1 цієї статті.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Разом з тим, як вбачається із матеріалів апеляційної скарги, апелянт не є фізичною особою, а предмет позову не становить захист вище перелічених категорій прав, отже, зазначена норма Закону до скаржника не може бути застосована; крім того, підстави, наведені у статті 8 Закону України "Про судовий збір", є вичерпними при вирішенні питання про відстрочення/розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Така ж правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18, зокрема у п.45 цієї постанови вказано, що: " із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

З урахуванням наведеного та відсутності критеріїв, визначених ст.8 Закону, заявлене відповідачем клопотання і не підлягало задоволенню.

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод бурового обладнання" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2023 у справі №904/74/23 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- подати належні докази направлення апеляційної скарги позивачу листом з описом вкладення.

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі учасники справи можуть отримати на сторінці Центрального апеляційного господарського суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою https://court.gov.ua/fair/sud4876/ або переглянути процесуальні документи по справі на сайті Єдиного державного реєстру судових рішень за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/

Головуючий суддя О.Г. Іванов