Постанова

від 12.04.2023 по справі 910/14244/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/14244/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Зуєва В. А. - головуючого, Берднік І. С., Случа О. В.,

секретар судового засідання - Дерлі І. І.

за участю представників учасників:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 (судді: Агрикова О. В. - головуючий, Мальченко А. О., Чорногуз М. Г.)

та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022 (суддя Гумега О. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар"

до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України"

про зобов`язання здійснити перерахунок,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У 2020 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Світодар" (далі - ТОВ "Світодар", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної установи "Національний науковий центр "Інститут кардіології, клінічної та регенеративної медицини імені академіка М. Д. Стражеска Національної академії медичних наук України" (далі - ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска", Інститут кардіології, Відповідач) про зобов`язання Відповідача провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" НАМН України, від 24.05.2019, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончік І. А та зареєстрованим в реєстрі за № 686, з 17.03.2020 до 20.05.2020 і встановити її на рівні фактичних витрат на утримання майна.

1.2. Позов обґрунтовано тим, що ТОВ "Світодар" була відсутня неможливістю використовувати об`єкт оренди згідно з договором оренди від 24.05.2019 протягом зазначеного періоду, враховуючи запровадження Кабінетом Міністрів України обмеження і заборони у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби. Однак, Відповідач безпідставно відмовив у зменшенні розміру орендної плати за спірний період.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 у справі №910/14244/20, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021, позов задоволено. Зобов`язано ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" провести перерахунок розміру орендної плати за договором оренди нерухомого майна від 24.05.2019 за період з 17.03.2020 до 20.05.2020 та встановити її на рівні фактичних витрат на утримання майна.

2.2. Постановою Верховного Суду від 16.11.2021 у справі № 910/14244/20 скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2021 і рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2020, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

2.3. Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції вказав на необхідність дослідження обставин стосовно неможливості використання орендарем спірного орендованого майна з незалежних від нього причин у своїй господарській діяльності відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20 щодо застосування положень частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України у контексті пункту 14 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. У зв`язку із цим суд наголосив на необхідності правової оцінки та дослідження заперечень Відповідача з цього приводу.

Крім того, Верховний Суд не погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що період дії Постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки такі висновки не відповідають правовій позиції суду касаційної інстанції, викладеній у постанові від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, зазначивши при цьому, що обставини щодо наявності або відсутності підстав для застосування до Позивача положень зазначеної постанови з урахуванням мети використання державного майна у даному випадку також підлягають дослідженню судами попередніх інстанцій.

2.4. За результатами нового розгляду справи рішенням Господарського суду міста Києва від 19.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023, в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

2.5. Наведені судові рішення мотивовано тим, що Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту неможливості використання спірного орендованого майна з незалежних від нього причин у своїй господарській діяльності та саме через запроваджені Кабінетом Міністрів України обмеження і заборони у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби. При цьому в матеріалах справи відсутні докази того, що ТОВ "Світодар" з дати встановлення карантину до дати прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звертався до Відповідача (балансоутримувача майна, переданого в оренду) з проханням звільнити чи зменшити орендну плату або з метою фіксування припинення своєї господарської діяльності.

Суди зазначили, що у спірний період Позивач, у будь-якому разі, не мав права здійснювати господарську діяльність з надання медичних послуг та здійснення медичної практики у зв`язку з відсутністю ліцензії, що спростовує його доводи про неможливість здійснення відповідної господарської діяльності саме у зв`язку із запровадженням карантину.

Додатково суди врахували, що з наданих Відповідачем доказів вбачається, що ТОВ "Світодар" здійснював поліпшення орендованого приміщення до початку і не завершив їх на момент встановлення карантину.

3. Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги, позиції інших учасників справи

3.1. У касаційній скарзі Позивач просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.

3.2. У якості підстави для подання вказаної скарги заявник посилається на неврахування судами попередніх інстанцій висновків Верховного Суду щодо застосування норм частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, пункту 14 розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", викладених в постановах від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20, від 22.05. 2019 у справі № 914/1248/18 та від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17 у аналогічних правовідносинах.

3.3. У відзиві на касаційну скаргу Інститут кардіології просить відмовити в її задоволенні.

4. Обставини, встановлені судами

4.1. Господарськими судами встановлено, що 24.05.2019 між ДУ "ННЦ "Інститут кардіології імені академіка М. Д. Стражеска" (орендодавець) та ТОВ "Світодар" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що знаходиться на балансі Відповідача, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Леончук І. А та зареєстрований в реєстрі за № 686, відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно - нежитлові приміщення загальною площею 754,4 кв. м, які розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина І-го поверху будівлі загальною площею 376, 3 кв. м та частина ІІ-го поверху будівлі загальною площею 378, 1 кв. м, що складають 23/100) частин нежитлової будівлі, позначеної в технічній документації під літерою В, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5 (майно), яке передане в оперативне управління орендодавцю на підставі Постанови Президії Національної Академії медичних наук України № 3/4 від 17.05.2008 та знаходиться на балансі орендодавця.

За умовами п. 1.2. договору майно передається в оренду з метою здійснення та розміщення (згідно з додатками № 4 та № 5 пункту 11. договору оренди):

- медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб) - 372, 5 кв. м;

- офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо) - 70,8 кв. м;

- іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо) - 311,1 кв. м.

Згідно з п. 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати нотаріального посвідчення договору, підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Пунктом 3.1. договору визначено, що орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 № 786 (зі змінами), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць оренди (квітень 2019 року) - 123 983,28 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється в порядку, визначеному чинному законодавством.

У п. 3.3. договору сторони узгодили, що експлуатаційні витрати, відшкодування за спожиті комунальні послуги та податку на землю сплачуються орендарем додатково відповідно до окремо укладеного між сторонами договору. Усі витрати за користування телефонами, послугами інтернет сплачуються орендарем самостійно.

За умовами п. 5.1.10. договору орендар зобов`язаний забезпечувати доступ в приміщення працівників орендодавця для необхідного огляду та перевірки використання орендованого приміщення у відповідності до умов цього договору.

Договір укладений строком на десять років та діє з 24.05.2019 по 22.05.2029 включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов цього договору оренди після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається подовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були ним передбачені, але за умови отримання письмового дозволу НАМН України. Зазначені дії оформляються додатковою угодою, яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 10.1. договору).

4.2. 24.05.2019 Позивачем та Відповідачем складено і підписано акт приймання-передачі нежитлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 754,4 кв. м, що розташовані в нежитловій будівлі літ. В - "Віварій" (а саме: частина І-го поверху будівлі загальною площею 376,3 кв. м та частина ІІ-го поверху будівлі загальною площею 378,1 кв. м (інвентарний номер згідно з витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності 02011893.1.АААДЕА247) за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 5.

4.3. Листом № 04/02 від 04.02.2020 Позивача звернувся до Відповідач з проханням дозволити перерахувати орендну плату на шість місяців (зменшити на 50%) до закінчення капітального ремонту, "який виконує, на сьогоднішній день, ТОВ "Світодар".

4.4. Також в матеріалах справи наявний лист № 01/07-1 від 01.07.2020 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕРЕНИ БФ" (підрядник за укладеним з Позивачем договором підряду № 240519 від 24.05.2019), згідно з яким роботи в період 15.03.2020 по 01.07.2020 не виконувалися.

4.5. У свою чергу, відповідно до пояснень ТОВ "Світодар", поданих до суду першої інстанції, ліцензія Позивача на здійснення медичної практики почала діяти з 11.06.2021, що вбачається з наявних в матеріалах справи доказів.

4.6. 11.03.2020 Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19", якою установлено з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України запроваджується карантин.

У подальшому до вказаної постанови вносились зміни щодо продовження терміну карантину та заборони, у тому числі, роботи суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів.

4.7. Позивачем з метою дотримання протиепідеміологічних норм, встановлених зазначеною постановою було припинено свою підприємницьку діяльність з використання нежитлових приміщень, які були предметом договору оренди від 24.05.2019, у зв`язку з неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів, про що ТОВ "Світодар" видано наказ № 11/20 від 11.03.2020 про припинення господарської діяльності з надання медичних послуг та здійснення медичної практики за період з 11.03.2020 до закінчення карантину на території України.

4.8. Як зазначає Позивач, 07.07.2020 ним було отримано від Відповідача претензію № 2.1-08/285, в якій Інститут кардіології зазначив про наявність заборгованості станом на 06.07.2020 в сумі 1 365 720, 88 грн за користування нежилими приміщеннями за договором оренди від 24.05.2019.

4.9. Листом від 27.07.2020 № 27/07 ТОВ "Світодар" звернувся до Інституту кардіології, в якому з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" та норм п. 14. Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України просив Відповідача зменшити розмір орендної плати за договором від 24.05.2019 до розміру фактичних витрат орендодавця на утримання об`єкту оренди.

4.10. Листом від 04.08.2018 № 2.1-08/312 Інститутом кардіології було відмовлено у зменшенні Позивачу розміру орендної плати (ставки) до розміру фактичних витрат на утримання об`єкту оренди за договором від 24.05.2019 на період дії карантину у зв`язку з тим, що діяльність ТОВ "Світодар" не входить до переліку діяльності, яка визначена постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611.

4.11. Обставини відмови у перерахунку (зменшенні) орендної плати за спірним договором оренди до розміру фактичних витрат орендодавця на утримання об`єкта оренди і стали підставою для звернення ТОВ "Світодар" з позовом до суду у цій справі.

5. Позиція Верховного Суду

5.1. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши матеріали справи щодо правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

5.2. Предметом позову у цій справі є вимоги про зобов`язання Відповідача, як орендодавця, здійснити перерахунок розміру орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди державного нерухомого майна за період припинення господарської діяльності Позивача у зв`язку із запровадженими постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 обмеженнями і заборонами.

5.3. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 14.05.2020 № 377) (далі - Постанова №211)з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

5.4. Водночас, відповідно до норм частин четвертої, шостої статті 762 Цивільного кодексу України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

5.5. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020, розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 14 такого змісту: "14. З моменту встановлення карантину, введеного постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11.03.2020 № 211 (з наступними змінами і доповненнями), і до його завершення в установленому законом порядку наймач може бути звільнений від плати за користування майном відповідно до частини 6 статті 762 цього Кодексу".

5.6. Законом України "Про внесення змін до Закону України Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 13.04.2020 № 553-IX, який набрав чинності 18.04.2020, пункт 14 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України викладено в такій редакції: "14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб`єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб.".

5.7. Колегія суддів звертає увагу, що у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України відсутній вичерпний перелік обставин, які унеможливлюють використання орендарем майна, підстав виникнення таких обставин, засобів їх підтвердження (постанова Верховного Суду від 08.07.2021 у справі № 910/8040/20).

За змістом пункту 14 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (у редакції, чинній до 16.07.2020) такого вичерпного переліку обставин теж не передбачено.

5.8. При цьому у пункті 6.10. постанови Великої Палати Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16 зазначено, що підставою для застосування норми частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України є встановлення факту неможливості використання орендарем майна з незалежних від нього причин на загальних підставах, визначених процесуальним законодавством.

5.9. Отже, для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України та звільнення наймача від плати за користування орендованим майном визначальною умовою такого звільнення є наявність обставин, за які орендар не відповідає.

Тобто, наймач повинен довести обставини, які свідчать про те, що майно не використовувалося або не могло бути використане, і він не відповідає за ці обставини.

У такий спосіб підставою звільнення від зобов`язання сплачувати орендну плату ця норма визначає, зокрема, об`єктивну неможливість використовувати передане в оренду майно (бути допущеним до приміщення, знаходитись у ньому, зберігати у приміщенні речі тощо) через обставини, за які орендар не відповідає.

5.10. При оцінці таких обставин презюмується незмінність умов господарювання (користування майном) чи стану об`єкта оренди, а орендар повинен подати докази наявності тих обставин, на які він посилається в обґрунтування своїх вимог, а також довести, що ці обставини виникли з незалежних від нього причин, зокрема, внаслідок зміни кон`юнктури на ринку товарів, робіт, послуг, з вини орендодавця, через дію непереборної сили тощо.

Якщо орендар з незалежних від нього обставин протягом певного часу був повністю позбавлений можливості користуватися орендованим майном, то на підставі наведеної правової норми він вправі порушувати питання про повне звільнення його від внесення орендної плати.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України викладена у постановах Верховного Суду у справах №914/1248/18, № 914/2264/17, № 910/13158/20, № 911/3067/20, № 911/654/21.

5.11. Таким чином, звільнення від сплати орендної плати є істотним втручанням у правовідносини сторін договору, а тому може застосовуватись за виключних обставин, наприклад, відсутності доступу до найманого приміщення, неможливості орендаря перебування в ньому та зберігання речей тощо.

5.12. Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження обставини неможливості користування орендованим майном Позивач послався на те, що ним з метою дотримання протиепідеміологічних норм, встановлених Постановою № 211, було припинено свою підприємницьку діяльність з використання нежитлових приміщень, які є предметом договору оренди від 24.05.2019, у зв`язку з неможливістю забезпечення всіх протиепідеміологічних заходів, про що ТОВ "Світодар" видано наказ № 11/20 від 11.03.2020 щодо припинення господарської діяльності з надання медичних послуг та здійснення медичної практики за період з 11.03.2020 до закінчення карантину на території України.

5.13. Однак, колегія суддів звертає увагу, що з огляду на вищевикладені правові позиції Верховного Суду запровадження Кабінетом Міністрів України обмежувальних заходів під час карантину само по собі не свідчить про принципову неможливість використання ТОВ "Світодар" орендованого майна у розумінні частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України.

5.14. Водночас, як встановлено господарськими судами, Позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту неможливості використання спірного орендованого майна у своїй господарській діяльності з незалежних від нього причин та саме через запроваджені Кабінетом Міністрів України обмеження і заборони у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби.

5.15. При цьому судами попередніх інстанцій на виконання вказівок Верховного Суду досліджено доводи Інституту кардіології та враховано його відповідні заперечення щодо неможливості використання Позивачем вказаного майна.

Так, місцевим і апеляційним судами, у тому числі, встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази звернення ТОВ "Світодар" до Інституту кардіології (балансоутримувача майна, переданого в оренду) з дати встановлення карантину до дати прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" з проханням звільнити від чи зменшити орендну плату або з метою фіксування припинення своєї господарської діяльності.

Зокрема, Позивач у липні 2020 року надіслав Відповідачу лист від 27.07.2020 № 27/07 та наказ від 11.03.2020 № 11/22 про припинення господарської діяльності ТОВ "Світодар" з надання медичних послуг та здійснення медичної практики. Тобто, зазначений лист було надано Інституту кардіології вже після прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611, яка регулює питання щодо нарахування орендної плати на час дії карантину.

Викладене свідчить про відсутність у Відповідача об`єктивної можливості здійснити спільне обстеження орендованого приміщення з метою отримання доказів призупинення орендарем діяльності на об`єкті оренди та скласти відповідний акт, який міг би бути підставою для звільнення від орендної плати за період з 17.03.2020 по 20.05.2020.

Крім того, суди врахували і скаржником не заперечується, що з наданих Відповідачем доказів вбачається, що ТОВ "Світодар" здійснював поліпшення орендованого приміщення до початку і не завершив їх на момент встановлення карантину. При цьому суди врахували, що за змістом додатків до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" нарахування орендної плати у зменшеному розмірі не застосовується до тих орендарів, які отримали згоду на здійснення невід`ємних поліпшень орендованого майна і не завершили таких поліпшень станом на дату початку карантину.

Також суди зазначили, що у спірний період Позивач, у будь-якому разі, не мав права здійснювати господарську діяльність з надання медичних послуг та реалізації медичної практики у зв`язку з відсутністю ліцензії, що спростовує його доводи про неможливість здійснення відповідної господарської діяльності саме у зв`язку із запровадженням карантину.

5.16. Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій, виконавши вказівки Верховного Суду, належним чином дослідили доводи сторін і подані на їх підтвердження докази та відповідно до правових позицій суду касаційної інстанції дійшли законного і обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

5.17. Посилання заявника на неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків Верховного Суду, викладених в постановах від 08.07.2021 у справі №910/8040/20, від 08.05.2018 у справі № 910/7495/16, від 22.05. 2019 у справі № 914/1248/18 та від 27.08.2019 у справі № 914/2264/17 є необґрунтованими, оскільки, як вбачається зі змісту оскаржуваних судових рішень у цій справі, місцевим і апеляційним судами на виконання вказівок суду касаційної інстанції було враховано наведені правові позиції та вирішено спір з їх урахуванням.

5.18. Так само, доводи касаційної скарги щодо безпідставності висновку судів попередніх інстанцій про те, що період регулювання постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 № 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" не охоплює спірні правовідносини (з посиланням на постанову Верховного Суду від 26.08.2021 у справі № 910/13397/20) є необґрунтованими, оскільки, відмовляючи в задоволенні позову, місцевий і апеляційний суди застосували як положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 року №611, так і положення Цивільного кодексу України та дійшли висновку, що відповідно до укладеного між сторонами договору спірні нежитлові приміщення передані Позивачу в оренду з метою здійснення та розміщення медичної практики (центр цереброваскулярних хвороб); офісних приміщень (кабінети директора, бухгалтерії, тощо); іншого використання (коридори, туалети, душові, складські, тощо). Однак, згідно із додатком 2 до зазначеної постанови № 611 орендарі, які використовують нерухоме державне майно для здійснення та розміщення медичної практики, не відносяться до суб`єктів, для яких нарахування орендної плати за користування таким майном здійснюється у розмірі 50 відсотків.

5.19. Інші доводи касаційної скарги фактично зводяться до незгоди з висновками судів попередніх інстанцій стосовно оцінки фактичних обставин у цій справі та спрямовані на доведення необхідності їх переоцінки у тому контексті, який, на думку скаржника, свідчить про наявність підстав для задоволення позову.

6. Висновки Верховного Суду

6.1. Відповідно до статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

6.2. За змістом пункту 1 частини першої статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

6.3. Згідно зі статтею 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.4. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, не отримали підтвердження, не спростовують висновків судів, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

7. Розподіл судових витрат

7.1. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 Господарського процесуального кодексу України необхідно покласти на заявника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світодар" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 19.09.2022у справі № 910/14244/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. Зуєв

Судді І. Берднік

О. Случ