Ухвала

від 30.03.2023 по справі 712/7687/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

30 березня 2023 року

м. Київ

справа № 712/7687/20

провадження № 61-3582ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Стрільчука В. А., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса, 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса 156/4» (далі - ОСББ «Енгельса 156/4») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов мотивований тим, що співвласники багатоповерхового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 в 2010 році на загальних зборах, відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» від 29 листопада 2001 року № 2866-ІІІ та інших нормативно - правових актів України, прийняли рішення про створення ОСББ «Енгельса 156/4» та обрали голову вказаного ОСББ - ОСОБА_1 , про що 13 травня 2010 року здійснено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за номером 10261020000010633.

У ході діяльності ОСББ «Енгельса 156/4» члени вказаного об`єднання виявили, що голова правління ОСББ «Енгельса 156/4» ОСОБА_1 не виконує покладені на нього організаційно-виконавчі повноваження та здійснює діяльність всупереч інтересам ОСББ, чим порушує вимоги Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

03 березня 2020 року з цього приводу скликано загальні збори ОСББ «Енгельса 156/4» і голові правління ОСББ «Енгельса 156/4» ОСОБА_1 висловлено недовіру в управлінні ОСББ. Відповідно до Протоколу загальних зборів ОСББ «Енгельса 156/4» № 3 від 03 березня 2020 року: припинено повноваження голови правління ОСББ «Енгельса 156/4» ОСОБА_1 ; припинено повноваження ОСОБА_1 , як особи, яка має право вчиняти дії від імені ОСББ «Енгельса 156/4»; обрано нового голову правління ОСББ - Колєснікова М. П. ; обрано особу, яка має право вчиняти дії від імені ОСББ - Колєснікова М. П. ; припинено повноваження попередньо обраного правління ОСББ «Енгельса 156/4»; обрано новий склад правління ОСББ «Енгельса 156/4»; припинено повноваження попередньо обраної Ревізійної комісії ОСББ «Енгельса 156/4»; обрано новий склад Ревізійної комісії ОСББ «Енгельса 156/4»; затверджено статут ОСББ в новій редакції.

Позивач вказував, що відповідачу було неодноразово в присутності мешканців будинку Енгельса 156/4 усно озвучено вимогу про те, що він має передати новому складу правління ОСББ всі документи щодо діяльності ОСББ з моменту створення, але вчиняти дії щодо передачі вищевказаного майна відповідач відмовляється. На адресу відповідача було направлено лист про передачу майна разом з копією протоколу загальних зборів ОСББ «Енгельса 156/4» № 3 від 03 березня 2020 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Також позивач вказував, що 19 травня 2020 року виникла необхідність в доступі до допоміжних приміщень багатоквартирного будинку для зняття показників лічильників виконавців комунальних послуг, а саме для профілактичного огляду і перевірки показань засобів вимірювальної техніки. Оскільки відповідач не передав ключі від підсобних та технічних приміщень, які належать ОСББ «Енгельса 156/4», правління ОСББ було вимушено демонтувати навісні замки для доступу у підсобні приміщення та за кошти ОСББ придбати два нових навісних замки.

Враховуючи наведене, позивач просив:

- зобов`язати ОСОБА_1 передати правлінню ОСББ «Енгельса 156/4» усе майно зазначеного ОСББ, а саме: технічний паспорт будинку; плани інженерних мереж; документи на прибудинкову територію; протоколи загальних зборів; протоколи рішень правління ОСББ; накази та журнал реєстрації наказів; штатний розпис ОСББ; ділову переписку ОСББ; примірники договорів, укладених з постачальниками послуг (подача холодної і гарячої води, електроенергії, газу та опалення, вивезення сміття, прибирання прибудинкової території, проведення будівельних та ремонтних робіт); звітність та бухгалтерська документація ОСББ; касову книгу, книгу обліку запасів, відомості розрахунків із мешканцями будинку, постачальниками, нарахування заробітної плати, звіти про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, яка прирівнюється до податкової декларації - документа, що подається платником податків контролюючому органу на підставі якого здійснюється нарахування та або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), фін-звітність, яка є додатком та невід`ємною частиною звіту; первинна документація, рахунки на матеріали, видаткові накладні; товарно-матеріальні цінності, які належать ОСББ «Енгельса 156/4» та перебувають на балансі; договори та акти виконаних робіт, проведених в ОСББ «Енгельса 156/4»; печатку ОСББ «Енгельса 156/4».

- зобов`язати ОСОБА_1 відшкодувати позивачу вартість двох навісних замків у сумі 359 грн;

- зобов`язати ОСОБА_1 відшкодувати позивачу сплачений судовий збір та витрати на правничу допомогу.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада

2022 року, залишеним без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, позов ОСББ «Енгельса 156/4» задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 передати ОСББ «Енгельса 156/4»: протоколи загальних зборів; протоколи рішень правління; накази щодо діяльності ОСББ «Енгельса 156/4»; договори укладені ОСОБА_1 від імені ОСББ «Енгельса 156/4» та акти виконаних робіт із суб`єктами господарської діяльності за період виконання обов`язків голови ОСББ «Енгельса 156/4».

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСББ «Енгельса 156/4» сплачений судовий збір в сумі 1 098,50 грн, витрати на правову допомогу в розмірі

2 500 грн, а всього 3 598,50 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

10 березня 2023 року ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого 2023 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви.

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 жовтня 2020 року

у справі № 127/18513/18 (провадження № 14-145цс20) вказала,

що касаційний перегляд вважається екстраординарним з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції з точки зору обмеження виключно питаннями права та більшим ступенем формальності процедур.

У ЦПК України визначено баланс між такими гарантіями права

на справедливий судовий розгляд, як право на розгляд справи судом, встановленим законом (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини

і основоположних свобод), та принципом остаточності судових рішень

res judicata, фактично закріплено перехід до моделі обмеженої касації, що реалізується за допомогою введення процесуальних фільтрів з метою підвищення ефективності касаційного провадження.

Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Предметом позову у цій справі є витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання відшкодувати вартість двох навісних замків у сумі 359 грн, тобто ціна позову становить 359 грн, яка станом на 01 січня 2023 року не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

При цьому, Верховним Судом досліджено та взято до уваги: предмет позову, складність справи, доводи касаційної скарги, а також значення справи для сторін і суспільства, практику розгляду справ з даної категорії.

Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином

(рішення у справі «Зубац проти Хорватії», заява № 40160/1, від 05 квітня 2018 року).

Отже, зазначена справа є незначної складності, тому є малозначною відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Доводи щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає необґрунтованими та не вбачає підстав для відкриття касаційного провадження у малозначній справі, оскільки зазначені доводи зводяться до заперечення встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанції, й в цілому до заперечення результату розгляду справи апеляційним судом та судом першої інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржники вважають їх незаконними, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 немає.

Підстав, які б спростовували віднесення цієї справи до категорії малозначних, касаційна скарга не містить і суд касаційної інстанції їх не встановив.

Європейський суд з прав людини зазначає, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонструвала наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи (рішення у справі «Азюковська проти України», від 09 жовтня 2018 року, заява № 47921/08).

Суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами «а», «б», «в», «г» пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України випадки є виключенням із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань як від заінтересованих осіб,

так і від Суду, оскільки в іншому випадку принцип «правової визначеності» буде порушено.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R(95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню,

у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

Зазначення у постанові Черкаського апеляційного суду від 14 лютого

2023 року про можливість її оскарження в касаційному порядку не є підставою для перегляду справи судом касаційної інстанції, оскільки такий перегляд не відповідатиме положенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у частині права особи на розгляд справи судом, встановленим законом.

З наведених обставин не потребує окремого розгляду питання дотримання особою, яка подала касаційну скаргу, вимог статей 390 та 392 ЦПК України.

Керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 19, 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 30 листопада

2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 14 лютого

2023 року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Енгельса, 156/4» до ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

В. А. Стрільчук

І. М. Фаловська