Ухвала

від 12.04.2023 по справі 291/161/21

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УКРАЇНА

Житомирський апеляційний суд

Справа №291/161/21 Головуючий у 1-й інст. Митюк О. В.

Категорія 32 Доповідач Миніч Т. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2023 року Житомирський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Миніч Т.І.

суддів: Павицької Т.М.

Трояновської Г.С.,

секретаря судового засідання Нестерчук М.Д.

з участю представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі заяву представника Приватного сільськогосподарськогопідприємства «Агрофірма«Світанок»-Мартиновського О.В. про зупинення провадження у справі №291/161/21 за позовом ОСОБА_1 до Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про скасування державної реєстрації та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,-

в с т а н о в и в:

У лютому2021року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом. З урахуванням уточнюючої позовної заяви просив скасувати Запис про інше речове право за № 16276780, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284510 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033, строком на 7 років; скасувати Запис про інше речове право за № 16277213, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284942 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, строком на 7 років; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033 та земельною ділянкою площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, розташованих на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» повернути ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки. В обґрунтування поданого позову зазначав, що 12.06.2015 року між ОСОБА_1 , як орендодавцем та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок», як орендарем було укладено Договір оренди землі, предметом якого були дві земельні ділянки, загальною площею 3,9191 га, а саме: земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033 та земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства, площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, розташовані на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області.

08.09.2016 року Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Прокопенко Лесею Володимирівною (далі - Державний реєстратор) було прийнято Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284510, на підставі якого до спеціального розділу внесено запис про інше речове право за №16276780 та Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284942, на підставі якого до спеціального розділу внесено запис про інше речове право за №16277213, відповідно до якого на підставі Договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за відповідачем зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033 та право оренди земельної ділянки, площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295 та здійснена державна реєстрація Спірного договору.

ОСОБА_1 вважає, що записи про інше речове право мають бути скасовані, а земельні ділянки повернуті з незаконного володіння відповідача у зв`язку з тим, що позивач спірний договір не підписував.

Рішенням Ружинського районного суду Житомирської області від 19жовтня 2022року позовні вимоги ОСОБА_1 , представник позивача ОСОБА_2 до Приватного сільскогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» про скасування державної реєстрації та усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено повністю.

Скасовано Запис про інше речове право за №16276780, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284510 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033, строком на 7 років.

Скасовано Запис про інше речове право за №16277213, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284942 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, строком на 7 років.

Усунуто перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033 та земельною ділянкою площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, розташованих на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» повернути ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки.

Стягнуто із Приватного сільскогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» (місцезнаходження: 08652, Київська область, Васильківський район с.Ковалівка, вул.Леніна, буд.1, код ЄДРПОУ 03754024 на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений ним судовий збір в сумі 2724,00 грн. (Дві тисячі сімсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

У поданій апеляційній скарзі Приватне сільськогосподарськепідприємство «Агрофірма«Світанок» (далі-ПСП «Агрофірма «Світанок» ) просить вказанерішення судускасувати іухвалити новерішення провідмову узадоволенні позовнихвимог тастягнути судовівитрати. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції незаконне та необґрунтоване, ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема вказує, що 04.02.2021 року, лише через 6 років після оренди земельних ділянок представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що нібито позивач не має змоги реалізувати право розпорядження своєю власністю, гарантоване йому Конституцією та законами України. Зазначивши ст.4-6, 11,17,19 Закону України «Про оренду землі», вказує на порушення істотних умов, що слугує підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, визнання спірного договору недійсним.

Однак судом не враховано, що договір оренди від 12.06.2015р. виготовлений типографським способом. Судом та позивачем не спростовано, що саме у такий спосіб позивач власноручно підписав даний договір оренди землі. Доказом, який підлягає дослідженню та оцінці є договір оренди землі від 12.06.2015р., який виконаний друкарським способом, у графі «Підписи сторін» та у графі «Орендодавець» містить виконаний власноручно підпис позивача. Відповідач повністю заперечує про відсутність підпису позивача.

Також судом не враховано, що протягом 6 років відповідач належним чином виконував власні зобов`язання за договором, своєчасно сплачував орендну плату, використовував земельну ділянку за цільовим призначенням, з дотриманням обов`язків землекористувача згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України, жодних заяв, зауважень та пропозицій в сторону відповідача в усній або письмовій формі від позивача не надходило. Тому у разі, якщо договір виконувався обома сторонами (зокрема, орендар користувався майном і сплачував за нього, а орендодавець приймав платежі), то кваліфікація договору як неукладеного виключається, такий договір оренди вважається укладеним та може бути оспорюваним (за відсутності законодавчих застережень про інше) (п. 6.38 Постанови Верховного Суду від 26.10.2022р. у справі № 227/3760/19-ц).

Вважає, що суд помилково не застосував частину 3 ст. 267 ЦК України, відповідно до якої позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Також не застосував ч.4 ст.267 ЦК України, відповідно до якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ч.1 ст.276 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Так, позивач не довів, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, оскільки відповідна інформація, ніким не приховувалась та була відкритою та доступною. То якби суд дійшов висновку про порушення прав позивача, то у позові слід було відмовити у зв`язку з пропуском Позивачем строку позовної давності, що не було зроблено судом та призвело до неправильного вирішення спору по суті.

05 квітня 2023 року на електронну скриньку апеляційного суду надійшла заява про зупинення провадження у справі до перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи у аналогічних правовідносинах № 513/879/19.

Розглянувши заяву по суті, перевіривши матеріали справи апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, зважаючи на наступне.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Визначаючи наявність підстав, передбачених п.6 ч.1 ст.251 ЦПК України, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, застосовується в тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця підстава зупинення застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення в ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення іншої справи.

З огляду на вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному конкретному випадку з`ясовувати: як пов`язана справа, яка розглядається, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду справи.

Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв`язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиційне значення для іншої справи.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до п. 6 ч.1 ст. 251 ЦПК України суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.

Пунктом 33постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2роз`яснено, що визначаючи наявність передбаченихстаттею 201 ЦПКУкраїни підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Разом із тим, необхідно враховувати, що відповідно до пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК Українисуд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).

В даному випадку з матеріалівсправи вбачається,що ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просив, з урахуванням уточнюючої позовної заяви, скасувати Запис про інше речове право за № 16276780, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284510 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033, строком на 7 років; скасувати Запис про інше речове право за № 16277213, внесений на підставі Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 31284942 від 08.09.2016 року, відповідно до якого на підставі договору оренди землі б/н від 12.06.2015 року за Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Світанок» зареєстровано право оренди земельної ділянки, площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, строком на 7 років; усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою площею 2,9666 га, кадастровий номер 1825284200:02:000:0033 та земельною ділянкою площею 0,9525 га, кадастровий номер 1825284200:01:000:0295, розташованих на території Крилівської сільської ради Ружинського району Житомирської області шляхом зобов`язання Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок» повернути ОСОБА_1 вищевказані земельні ділянки.

Із змісту статті 251 ЦПК України вбачається, що зупинення провадження у справі має на меті полегшити доказову діяльність осіб, які беруть участь у справі, в силу так званих преюдиціальних фактів.

При цьому слід зазначити, що відповідно до частин 4, 5, 6 статті 82 ЦПК України тільки ті обставини, встановлені судовим рішенням у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Із клопотання про зупинення провадження у справі вбачається, що, на думку заявника,справа № 291/161/21 є подібною за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями до справи № 513/879/19.

Разом з тим, зі змісту судового рішення у справі №513/879/19 вбачається, що 9 серпня 2019 року орендар звернувся до суду з позовною заявою (далі - позов орендаря), у якій просив зобов`язати орендодавця не чинити йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5124583200:01:001:1196 і площею 9,94 га на території Надеждинської сільської ради Саратського району Одеської області (далі - земельна ділянка).

22 листопада 2019 року орендодавець звернувся до суду з позовною заявою (далі - позов орендодавця), у якій просив визнати протиправним і скасувати рішення реєстраційної служби Саратського районного управління юстиції Одеської області від 4 квітня 2014 року (індексний номер 12167605) про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки (далі - рішення про державну реєстрацію права оренди).

Предметом розгляду у справах № 291/161/21 та № 513/879/19 є усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та скасування рішення про державну реєстрацію права оренди різних земельних ділянок. При цьому, у вказаних справах є відмінними учасники справи та підстави позову.

Крім того, як у справі №291/161/21, так і у справі №513/879/19, зазначені позови за суб`єктним складом та об`ємом заявлених вимог не є тотожними. Вирішення спору у справі №291/161/21 не залежить від вирішення спору у справі № 513/879/19, оскільки встановлені у справі № 291/161/21 обставини не є залежними від обставин у справі № 513/879/19.

Позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто, коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Пунктом 10 частини першої статті 252 ЦПК України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Таке зупинення є правом, а не обов`язком суду.

Слід також зазначити, що необґрунтоване зупинення провадження у справі призводить до затягування строків її розгляду і перебування в стані невизначеності учасників процесу, що може призвести до порушення положень частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка покладає на національні суди обов`язок здійснити швидкий та ефективний розгляд справ упродовж розумного строку.

За таких обставин, колегія суддів вважає за доцільне відмовити у задоволенні заяви представника Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Світанок»- Мартиновського О.В.

Керуючись статтями 252, 253, 260, 364, 374, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Приватного сільськогосподарськогопідприємства «Агрофірма«Світанок»-Мартиновського О.В. про зупинення провадження у справі №291/161/21 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий: Судді: