Рішення

від 14.04.2023 по справі 712/5245/22

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/5245/22

Провадження № 2/712/386/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2023 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді- Пироженко В.Д.

за участю секретаря - Супрун А.М.

за участі позивача - ОСОБА_1

представника позивача адвоката Теслі О.М.

за участі відповідача ОСОБА_2

представника відповідача адвоката Горобець С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання договору дарування недійсним внаслідок його удаваності, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна про визнання договору дарування недійсним внаслідок його удаваності, визнання укладеним договору купівлі-продажу, визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ спільного майна.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 03.07.2014 року між ним та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.05.2022 року розірвано. Від шлюбу мають дочку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Не зважаючи на факт розірвання шлюбу, вони продовжували проживати разом в придбаному будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що з моменту укладення шлюбу і до 2020 року він постійно працював за кордоном, задля належного фінансового забезпечення своєї родини, заробленими коштами розпоряджалась дружина. За час перебування у шлюбі було придбане наступне нерухоме майно: 4/25 частини будинку з прибудовами та підвалом, піл літерами А-1, А1-1, пд. а3, а4, а5, загальною площею 195,8 кв.м, житлова площа 77,6 кв.м, дерев`яні обкладені цеглою господарські будівлі, а саме: вбиральня В, сараї в, в1, огорожа, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 .

25.06.2022 року ОСОБА_2 змінила замки на дверях у будинку чим позбавила його користування та доступу до житла в якому знаходяться його особисті речі, та повідомила, що частина вказаного будинку являється її особистою власністю, оскільки набута у власність не за договором купівлі-продажу , а на підставі договору дарування, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Позивач зазначає, що він особисто не був присутнім у нотаріуса при посвідченні договору купівлі- продажу, та не міг уявити, що придбаний за його кошти будинок, оформлюється шляхом договору дарування. Однак, перед нотаріальним посвідченням права власності на частину вказаного будинку він передав 8000 доларів США продавцю ОСОБА_3 , який написав розписку про отримання коштів про продаж будинку. Таким чином під час перебування у шлюбі ОСОБА_2 , маючи спільні грошові кошти подружжя, набула право власності на частину будинку без його відома, оформивши правочин, як договір дарування з метою приховати дійсний правочин договір купівлі-продажу. Дублікат договору дарування йому надав продавець ОСОБА_3 , та який стверджує, що саме ОСОБА_2 наполягала на укладенні договору дарування, а не договору купівлі-продажу. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не перебували в родинних чи дружних відносинах, та мотиви здійснення ОСОБА_3 безоплатного відчуження належного йому майна незнайомій особі відповідачу ОСОБА_2 відсутні, оскільки сторони мали на меті досягнення правових наслідків, характерних для договору купівлі-продажу.

Просить визнати договір дарування 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. за реєстраційним № 11370, удаваним правочином.

Визнати, що 26.20.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати 4/25 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та підвалом під літерами А-1, А1-1, пд. а3, а4, а5, загальною площею 195,8 кв.м, житлова площа 77,6 кв.м, дерев`яні обкладені цеглою господарські будівлі, а саме: вбиральня В, сараї в, в1, огорожа, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю подружжя його та ОСОБА_2 . Здійснити поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя визнавши за ним право власності на частку 4/25 частини житлового будинку з відповідною частиною прибудов та підвалом під літерами А-1, А1-1, пд. а3, а4, а5, загальною площею 195,8 кв.м, житлова площа 77,6 кв.м, дерев`яні обкладені цеглою господарські будівлі, а саме: вбиральня В, сараї в, в1, огорожа, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з відповідачів на його користь судовий збір.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 22.08.2022 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду у порядкузагального провадження.

06.09.2022року відповідач ОСОБА_3 скерував досуду відзивна позовнузаяву позивачав якомузазначає,що частина будинку з прибудовами та підвалом, який розташований в АДРЕСА_1 належав йому на підставі свідоцтва про право на спадщину № 1-2417 від 25.07.2018 року, який він вирішив продати. В серпні місяці 2018 року мама ОСОБА_2 - ОСОБА_5 звернулася до нього з пропозицією про придбання частини будинку ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в цей же день до нього під`їхав позивач і вони домовились про ціну продажу, а також позивач залишив йому аванс в розмірі 2000 доларів США., жодних угод та розписок щодо отримання авансу вони не оформляли. Зазначає, що ОСОБА_1 повідомив, що покупцем за угодою купівлі-продажу буде ОСОБА_6 оскільки він постійно працював за кордоном, всіма паперовими справами займалась дружина. 26.10.2018 року він продав належну йому частину будинку, та решту коштів в розмірі 6000 доларів США в день укладення договору йому особисто віддав позивач в присутності відповідача ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , про що він написав розписку та віддав відповідачу ОСОБА_2 . Під час підписання у нотаріуса договору позивач присутнім не був, а відповідач ОСОБА_2 наполягала на придбанні майна шляхом укладення договору дарування і запевнила його, що дана позиція погодження з позивачем. Оскільки суму коштів від позивача він отримав, тому для нього не мало жодного значення який вид правочину буде укладено. Також у відзиві вказує, що він не перебуває в родинних чи дружніх відносинах з відповідачкою ОСОБА_2 та мотиви безоплатного належного йому нерухомого майна малознайомій особі ОСОБА_2 в нього відсутні, оскільки вони уклали насправді договір купівлі-продажу, а договір дарування було оформлено виключно в зв`язку з наполяганням на цьому ОСОБА_2 . З позивачем вони не обговорювали, що замість договору купівлі-продажу буде укладено договір дарування частини будинку та з поведінки позивача було зрозуміло, що він довіряв своїй дружині ОСОБА_2 і в організаційних моментах участі не приймав.

18.10.2022 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що на момент укладення 26.10.2018 року договору дарування частини 4/25 частини житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та підвалом, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 разом з нею у нотаріуса був присутній ОСОБА_1 , якому нотаріус роз`яснила його права та останній розумів усі правові наслідки укладення договору дарування. Через агресивне ставлення позивача до неї їй з дітьми довелося виїхати з будинку. В подальшому вони розлучилися. Позивачем не надано підтвердження передачі коштів відповідачу ОСОБА_3 за частину будинку. Вважає, що позивачу було відомо про укладення договору дарування частини будинку.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 25.01.2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його адвокат Тесля О.М. позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з мотивів викладених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та адвокат Горобець С.О. позовні вимоги не визнали та просили відмовити в їх задоволенні з мотивів викладених у відзиві на позовну заяву.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність та не заперечує проти задоволення позову. Також зазначив, що свою позицію щодо позову виклав у відзиві від 06.09.2022 року.

Третя особа нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. в судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Заслухавши учасників процесу, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд установив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України під правочином розуміють дії, спрямовані на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, зокрема, відповідно до частини 5 даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В судовому засіданні встановлено, що 03.07.2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Придніпровському району міста Черкаси реєстраційної служби Черкаського міського управління юстиції, актовий запис № 190, який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.05.2022 року розірвано.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26.10.2018 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено Договір дарування частини житлового будинку, відповідно до якого ОСОБА_3 подарував ОСОБА_2 4/25 частини житлового будинку з прибудовами та підвалом під літерами «А-1, А1-1, пд. а3, а4, а5, загальною площею 195,8 кв.м, житлова площа 77,6 кв.м, дерев`яні обкладені цеглою господарські будівлі, а саме: вбиральня В, сараї в, в1, огорожа, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір був посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В.

Факт належності вказаної частини будинку ОСОБА_2 підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 304707509 від 11.07.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст.717ЦК України визначено, що за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Таким чином, головна відмінність зазначених договорів полягає у тому, що договір дарування є безоплатним, тобто одна сторона вчиняє певні дії на користь другої без отримання певної винагороди за це.

З точки зору закону право власності-це сукупність правових норм, які регулюють відносини, пов`язані з володінням, користування і розпорядженням власником належним йому майном на свій розсуд і в своїх інтересах.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що укладений між відповідачами договір дарування є удаваними, оскільки сторони насправді уклали договір купівлі-продажу.

В дійсності між сторонами 26.10. 2018 року був укладений правочин з купівлі-продажу 4/25 частини житлового будинку з прибудовами та підвалом під літерами «А-1, А1-1, пд. а3, а4, а5, загальною площею 195,8 кв.м, житлова площа 77,6 кв.м, дерев`яні обкладені цеглою господарські будівлі, а саме: вбиральня В, сараї в, в1, огорожа, що розташоване на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 , на підтвердження чого ОСОБА_1 передав відповідну суму коштів, а ОСОБА_3 прийняв їх, про що підтвердив в своєму відзиві відповідач ОСОБА_3 .

Даний факт також підтверджено показами свідків, зокрема:

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що вони спілкувалися сім`ями. Позивач працював у Росії десь років 4-5. З розмови ОСОБА_8 та його дружини ОСОБА_9 він зрозумів, що вони купили частину будинку. Він після купівлі допомагав у ремонті будинку.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що вони з позивачем знайомі з 2009 року. З ОСОБА_9 , як вони одружилися. Говорили, що купили будинок, його дружина ОСОБА_9 також це підтвердила.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що з 2018 року він у цьому будинку працював на ремонтних роботах. Розраховувався коштами з ним ОСОБА_8 , який говорив, що вони купили даний будинок. Його дружина також з ними розраховувалася за ремонтні роботи коли ОСОБА_8 був за кордоном.

Відповідно до ст.235ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини. На відміну від фіктивного правочину, за удаваним правочином права та обов`язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину. Установивши під час розгляду справи, що правочин вчинено для приховання іншого правочину, суд на підставі статті 235ЦК України має визнати, що сторони вчинили саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що регулюють цей правочин (висновок Верховного Суду України у постанові від 07 вересня 2016 року в справі № 6-1026 цс 16).

Якщо правочин, який насправді вчинено суперечить закону, суд ухвалює рішення про встановлення його нікчемним або про визнання його недійсним. Позивач, заявляючи вимогу про визнання правочину удаваним має довести: 1) факт укладення правочину, що є удаваним; 2) спрямованість волі сторін в удаваному правочині на встановлення інших цивільно-правових відносин ніж тих, що передбачені насправді вчинених правочинів, тобто відсутність у сторін іншої мети, ніж намір приховати насправді вчинений правочин; 3) настання між сторонами інших прав та обов`язків, ніж тих, що передбачені удаваним правочином.

Таким чином, оскільки відповідно до ч. 1 ст.202, ч. 3 ст.203ЦК України головним елементом угоди (правочину) є вільне волевиявлення та його відповідність внутрішній волі сторін, які спрямовані на настання певних наслідків, то основним юридичним фактом, який підлягає встановленню судом, є дійсна спрямованість волі сторін при укладенні договору дарування та з`ясування питання про те, чи не укладена ця угода з метою приховати іншу угоду та яку саме.

Отже, слід визнати договір дарування 4/25 частини житлового будинку з прибудовами та підвалом під літерами «А-1, А1-1,пд.а3,а4,а5,загальною площею195,8кв.м,житлова площа77,6кв.м,дерев`яніобкладені цеглоюгосподарські будівлі,а саме:вбиральня В,сараї в,в1,огорожа,що розташованена земельнійділянці кадастровийномер:7110136700:03:027:0057,за адресою: АДРЕСА_1 ,укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 26.10.2018 р., посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В., за реєстровим номером 11370удаваним, а замість нього укладеним 26.10.2018 року договір купівлі-продажу 4/25 частини житлового будинку з прибудовами та підвалом, що розташований на земельній ділянці кадастровий номер: 7110136700:03:027:0057, за адресою: АДРЕСА_1 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_2 (покупець).

Відповідно дост. 60 СК Українимайно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Отже, придбані 4/25частини житловогобудинку зприбудовами тапідвалом , є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, оскільки були набуті за час шлюбу між сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 70 СК України, виходячи із рівності часток чоловіка і дружини, слід визнати право власності по частині 4/25частин житловогобудинку з відповідноючастиною надвірнихспоруд тапідвалом за кожним.

Посилання відповідача на те, що позивачем пропущено строк позовної давності звернення до суду також не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу яка його порушила.

Відповідно до п.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Тобто він втілює «право на суд», яке згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розпочати провадження в суді за цивільним позовом та отримати його вирішення.

Як зазначив позивач, про існування саме договору дарування він дізнався 11.07.2022 року через запит до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, він був впевнений, що ОСОБА_2 при купівлі будинку у ОСОБА_3 був укладений договір купівлі-продажу, а не договір дарування. Шлюб між подружжям розірвано 03.05.2022 року.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем строки позовної давності не пропущені.

Покази свідків ОСОБА_12 , яка в судовому засіданні пояснила, що до 2020 року, поки вона не стала кумою сторін, вона позивача не знала. Він їй після знайомства виносив договір дарування показував та запитував чому така мала земельна ділянка біля будинку; покази свідка ОСОБА_13 , яка в судовому засіданні пояснила, що сторони приходили до неї консультувалися щодо приватизації земельної ділянки та приносили свої документи, покази свідка ОСОБА_14 та свідка ОСОБА_15 , які в судовому засіданні пояснили, що зі слів матері ОСОБА_9 вони знають про те, що ОСОБА_9 прийняла в дар частину будинку, не можуть бути взяті судом до уваги, постільки дані покази не підтверджують і не спростовують факт укладення договору дарування чи факт купівлі-продажу частини будинку.

Згідно ч. 1ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу Українипередбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши усі фактичні обставини, дослідивши наявні докази, надавши їм належну оцінку на основі повно та всебічно з`ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши належність та допустимість кожного доказу, а також їх достатність та взаємозв`язок, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи ту обставину, що між відповідачами фактично був укладений договір купівлі-продажу, що підтверджено відповідачем ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись: ст.ст. 6, 12, 13, 17, 18, 263, 265, 268 ЦПК України, ст. 203, 215, 235, 364, 368, 372, 717 ЦК України, ст. 63, 71 СК України, суд ,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати договір дарування 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в АДРЕСА_1 , укладений 26.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Романій Н.В. за реєстраційним № 11370 удаваним правочином.

Визнати, що 26.10.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в АДРЕСА_1 .

Визнати 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд в АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:027:0057 спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Здійснити поділ майна та визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності по частині 4/25 частин житлового будинку з відповідною частиною надвірних споруд та підвалом під літ. «А-1, А1-1, пд., а3, а4, а5», загальною площею 195,8 кв.м., житлова площа 77,6 кв.м. з господарськими будівлями вбиральня В; сараї - в, в1, огорожа-1, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 7110136700:03:027:0057 за адресою . АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354, 355 ЦПК України). Якщо в судовому засіданні проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий:

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ).

ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_4 ).

Третя особа: Нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Романій Наталія Василівна (м. Черкаси, бул. Шевченка, 258).

Повний текст рішення складений 14.04.2023