Рішення

від 11.04.2023 по справі 754/8886/20

ДЕСНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Номер провадження 2/754/216/23

Справа №754/8886/20

РІШЕННЯ

Іменем України

11 квітня 2023 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Якименко А.І.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників позивача - адвокатів: Остроуха М.В., Таран Л.М., Клименко А.В.

представників відповідачів: Клименка О.В. та адвоката Мамаєва Д.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", третя особа Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської Міської Державної Адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди.

Мотивуючи свої позовні вимоги тим, що з 11.10.2017 він працював в Комунальному закладі "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" та станом на 17.06.2020 займав посаду старшого тренера-викладача з боротьби Кураш . Зазначає, що з 05.06.2020 по 12.06.2020 він перебував на лікарняному, при цьому 12.06.2020, на ім`я директора, ним було написано заяву на відпустку з 15.06.2020, яку директор погодив. ОСОБА_1 вказує, що 19.06.2020 отримав лист № 17/06/20-01 від 17.06.2020 з якого йому стало відомо про своє звільнення та запропоновано ознайомитись з наказом та отримати трудову книжку. 22.06.2020 ОСОБА_1 прибув за юридичною адресою КДЮСШ «ОСОБА_1.» де знаходиться Департамент освіти і науки, молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради, однак директора, для ознайомлення з наказом та отримання у нього трудової книжки, так і не зустрів. 23.06.2020 ОСОБА_1 разом з адвокатом прийшли до Централізованої бухгалтерії дитячо-юнацьких спортивних шкіл виконавчого органу Київської міської ради з метою отримати розрахунок при звільненні, копію наказу та довідки про заробітну плату. Однак отримати трудову книжку, копію наказу про звільнення № 41-к від 17.06.2020, та довідки про доходи зміг лише 24.06.2020, які йому було видано директором Клименко О.В . Ознайомившись з копією наказу про звільнення позивачу стало відомо, що його було звільнено на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України за прогул, на підставі актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місці від 13.06.2020, 15.06.2020, 16.06.2020. Вважає, що його було звільнено без законних підстав, а наказ про звільнення № 41-к від 17.06.2020 є незаконним, та таким, що прийнятий з порушенням трудового законодавства. Оскільки він є особою з групою ризику, яка досягла 60-річного віку, та в період часу з 04.04.2020 по 22.06.2020 він мав знаходитись на самоізоляції.

Просить визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 41-к від 17.06.2020 про звільнення тренера-викладача з боротьби Кураш - ОСОБА_1. з роботи з 17.06.2020 за прогул без поважних причин за п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному закладі "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" на посаді тренера-викладача з боротьби Кураш з 17.06.2020. Стягнути з Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" середній заробіток за час затримки вимушеного прогулу починаючи з 18.06.2020 до ухвалення рішення по справі в розмірі 4169,34грн та в сумі 198,54грн за кожен наступний робочий день вимушеного прогулу, та моральну шкоду в розмірі 30000,00грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 22.07.2020, під головуванням судді Клочко І.В., було відкрито провадження по справі, та визначено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Від Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" 03.09.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважають, що позовна заява не підлягає задоволенню. Зазначають, що Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 30-к від 01.06.2020 визначено, що з 01.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять, та Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 33-к від 04.06.2020 визначено, що з 04.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять на підставі Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Протоколу № 34 Штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 27.05.2020 та наказу Департаменту молоді та спорту Київської міської ради № 258 від 01.04.2020 № 332 та № 333 від 29.05.2020, № 348 від 04.06.2020.

Оскільки позивач ОСОБА_1 підпадав під вікову групу ризику 60+, він фактично мав можливість приступив до роботи 04.06.2020, відповідно до Наказу № 33-к від 04.06.2020. Про обізнаність позивача з вищезазначеним наказом свідчить його присутність 03.06.2020 на нараді тренерів та відмітка в лікарняному листі про необхідність приступити до роботи з 13.06.2020, у наступний робочий день позивача.

Згідно графіку тренувань, на червень 2020 року який був погоджений сторонами, позивач ОСОБА_1 повинен здійснювати тренування в ЗОШ № 259 за адресою м. Київ, просп. Червоної Калини (Володимира Маяковського) 21-Г та по вул. Ніколаєва, 7 згідно графіку тренувань.

У відзиві зазначають, що керівник відповідача жодних заяв від позивача, про відпустку, не отримував, а був запрошений на 15.06.2020 на збори тренерів для з`ясування причини відсутності на робочому місці та не проведення тренувань 13.06.2020, однак позивач не з`являвся взагалі та не надав пояснень з приводу його відсутності на робочому місці, після чого керівник відповідача направив лист на адресу позивача з вимогою отримати документи та трудову книжку.

Вказують, що позивач ОСОБА_1 фактично повинен був приступити до роботи саме 13.06.2020, однак не зробивши цього керівник мав право звільнити працівника на підставі п. 4 ч.1 ст. 40 КЗпП України, як такого, який не знаходився на роботі, протягом робочого часу більше ніж 3 години без поважних причин. Жодних причин відсутності на робочому місці, тобто на проведенні тренувань з 13.06.2020 по 17.06.2020 позивачем не надано.

Також представник відповідача зазначає, що позивач ОСОБА_1 також є ще працівником Центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх», яка знаходиться за адресою: м. Київ, вулиця Ніколаєнка, 7 та проводить тренування на платній основі. Зазначають, що ОСОБА_1 не повідомляючи Центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» проводить тренування спортсменів Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", та з всіх вихованців отримує кошти, хоча всі спортсмени відповідача повинні тренуватись безкоштовно, за рахунок КМДА від якої позивач отримує заробітну плату.

У відзиві зазначають, що вважають недоведеним факт завдання моральної шкоди позивачу та вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу є безпідставними. Просять відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та стягнути з ОСОБА_1 вартість надання правової допомоги в розмірі 12000,00грн.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08.09.2020, під головуванням судді Клочко І.В., було визначено проводити розгляд справи з викликом сторін.

Від позивача ОСОБА_1 21.09.2020 до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначено, що відповідачем у своєму відзиві підтверджується факт того, що Комунальний заклад "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" не має у власності, оренді чи оперативному управлінні спортивний зал за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва, 7, який знаходиться в розпорядженні Деснянського районного у місті Києві Центру фізичного здоров`я населення «Спорт для всіх» згідно договору оренди із КП «Керуюча компанія» № 1179 від 30.11.2018. ОСОБА_1 вказує, що посилання відповідача на те, що оскільки він проводить тренування спортсменів ДЦФЗН «Спорт для всіх» так і спортсменів КДЮСШ «КОЗАК» за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва, 7, в приміщенні ДЦФЗН «Спорт для всіх», та це приміщення є у Графіку тренувань, та воно є його робочим місцем - безпідставне. У своїй відповіді на відзиві позивач підтверджує, що він дійсно має цивільно-правовий договір з ДЦФЗН «Спорт для всіх» від 02.01.2020 згідно якого проводив тренування спортсменів ДЦФЗН «Спорт для всіх» у вільний від роботи в КДЮСШ «КОЗАК» час, та таким чином мав можливість проводити тренування і спортсменів КДЮСШ «КОЗАК», оскільки мав доступ до цього спортивного залу. Тренування спортсменів КДЮСШ «КОЗАК» він проводив з власної ініціативи, так як спортивним залом від КДЮСШ «КОЗАК» він не був забезпечений. ОСОБА_1 вказує, що наказом директора ДЦФЗН «Спорт для всіх» № 14 від 28.05.2020 він був відсторонений від роботи на період карантину, та у зв`язку з тим, що на дверях залу був встановлений новий замок він не мав доступу до цього залу. У відповіді на відзив ОСОБА_1 зазначає, що Наказ Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 30-к від 01.06.2020 та Наказ Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 33-к від 04.06.2020 ідентичні між собою за змістом, а в останньому наказі немає посиланні про поновлення роботи працівників вікової категорії 60+, Наказ № 33-к від 04.06.2020 створено штучно, та до відома працівників школи та його особисто накази доведені не були, а це дає підстави стверджувати про те, що відповідачем не надано доказів того, що позивач повинен був приступити до роботи з 04.06.2020 і був обізнаний з Наказами № 30-к від 01.06.2020 та № 33-к від 04.06.2020.

У своїй відповідь на відзив ОСОБА_1 також зазначає, що 15.06.2020 на прохання Директора Клименка О.В. він прибув на стадіон по вул. Драйзера 2-а, та передав йому раніше надіслану засобами електронного зв`язку заяву від 12.06.2020 на щорічну відпустку. При цьому у директора не виникало жодних питань з приводу прогулу з 13.06.2020.

Також ОСОБА_1 зазначає, що порушення відповідачем трудових прав позивача є підставою для відшкодування йому моральної шкоди, та в його позовній заяві зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, а тому відшкодування витрат на правову допомогу повинні бути задоволенні судом. А заявлені вимоги відповідача до нього про стягнення вартість надання правової допомоги в розмірі 12000грн є неправомірними.

Від представника відповідача Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" 30.11.2020 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив, які ідентичні відзиву відповідача від 03.09.2020.

До суду від представника позивача ОСОБА_1 , 11.01.2021 надійшли пояснення, які за своїм змістом ідентичні позовній заяві та відповіді на відзив.

Згідно розпорядження керівника апарату Деснянського районного суду м. Києва № 553 від 04.11.2021 справу № 754/8886/20 було передано для проведення повторного автоматизованого розподілу у зв`язку із звільненням судді Клочко І.В .

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями цивільну справу з єдиним унікальним номером 754/8886/20 розподілено судді Бабко В.В.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.11.2021 справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", третя особа Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської Міської Державної Адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди суддею Бабко В.В. прийнято до розгляду.

05.04.2023 від позивача ОСОБА_1 надійшло до суду клопотання з остаточним розрахунком середнього заробітку за час вимушеного простою за період з 17.06.2020 по 10.04.2023 в сумі 478 883,52грн, яку і просить стягнути з відповідача на його користь.

Позивач ОСОБА_1 та його представники в судових засіданнях позов підтримували та просили його задовольнити в повному обсязі врахувавши всі докази та фактичні обставини які зазначені в позовні заяві та доданих документах.

Представники відповідача Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" в судових засіданнях проти позову заперечували, просили відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, врахувавши надані докази та викладені обставини у відзиві та письмових документах.

Представник Департаменту молоді та спорту виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської Міської Державної Адміністрації) в судові засідання не з`являвся. В матеріалах справи наявна заява про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги не підтримують та просять відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Стаття 263 ЦПК України, регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, вислухавши учасників справи, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог з таких підстав.

Судом встановлені такі факти та їм правовідносин.

ОСОБА_1 з 01.10.2017 перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", та згідно наказу №50-к від 30.09.2017 призначений на посаду тренера-викладача з боротьби Кураш з навантаженням в 48 годин на тиждень, та ставку за основним місцем роботи, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Наказом № 22 від 01.10.2017 виданого Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" встановлено, з 01.10.2017 надбавку за виконання обов`язків старшого тренера відділення боротьби Кураш у розмірі 15% до ставки заробітної плати тренеру викладачу КДЮСШ «КОЗАК» ОСОБА_1 .

Згідно статуту Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", затвердженого рішенням Київської міської ради № 21/21 від 17.12.2015, має у своїй структурі відділення боротьби Кураш.

ОСОБА_1 було ознайомлено з посадовими обов`язками тренера-викладача КДЮСШ «КОЗАК», про що свідчить власноручно проставлений ним підпис на вказаному документі.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.03.2020 № 427 відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.03.2020 № 9, вважаючи на загрозу погіршення епідеміологічної ситуації в Україні, з метою запобігання поширенню короно вірусної інфекції COVID-19 на території м. Києва - зобов`язано призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної освіти), вищої освіти усіх типів та форм власності з 12.03.2020.

Наказом № 7-к від 16.03.2020 виданим Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" зобов`язано з 00год 00хв 17.03.2020 до окремого розпорядження припинити навчально-тренувальний процес із вихованцями школи та інші фізкультурно-спортивні заходи на об`єктах спортивної інфраструктури м. Києва. Тренерам-викладачам проводити навчально-тренувальну роботу використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп-конференції за теоретичними розділами програм навчання, із проведенням щотижневого тестування за допомогою додатку для адміністрування опитування GoogleForms, зі збереженням заробітку працівників.

Наказом № 09-к від 01.04.2020 виданим Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" зобов`язано з 00год 00хв 01.04.2020 до окремого розпорядження затвердити місце перебування працівників з метою виконання роботи відповідно до посадових обов`язків працівників КДЮСШ «КОЗАК». Тренерам-викладачам на період оголошення карантину продовжити проводити організаційну роботу, методичну роботу, а саме використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп за теоретичними розділами програм навчання, та складання індивідуальних планів груп, планів-конспектів завдань для навчально-тренувальних груп.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров`я України від 25.05.2020 № 28 затверджено тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів в деяких закладах фізичної культури та спорту на період карантину у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби COVID-19.

Наказом № Н-332 від 29.05.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено застосувати з 01.06.2020 послаблення протиепідемічних заходів для структурних підрозділів та працівників Департаментом молоді та спорту, відновивши графіки роботи/занять відповідно до внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно Наказу № Н-333 від 29.05.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено дозволити з 01.06.2020 проведення спортивних, молодіжних та спортивно-масових заходів за участі не більше 50 осіб, окрім заходів, що передбачають перебування учасників протягом тривалого періоду на одній території. Однак п. 3.9. вищевказаного наказу визначено тимчасово відсторонити від роботи осіб з групи ризику, визначених відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722.

Відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722, оновлено алгоритми амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19, серед яких обов`язкова госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою/підтвердженим COVID-19 при наявності щонайменше однієї з перелічених ознак: зокрема пацієнти старше 60 років з перебігом захворювання середньої тяжкості.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 02.04.2020 № 255 Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановляє: установити з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин. Встановити, що особами, які потребують самоізоляції, є: особи, які досягли 60+ -річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об`єктів критичної інфраструктури.

Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 30-к від 01.06.2020 визначено, що з 01.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять, на підставі Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Протоколу № 34 Штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 27.05.2020 та наказу Департаменту молоді та спорту Київської міської ради № 258 від 01.04.2020 № 332 та № 333 від 29.05.2020.

Згідно Наказу № Н-334 від 04.06.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено внести зміни до Наказу Департаменту молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 № 333, а саме пункт 3.9., відповідно до якого було тимчасово відсторонено від роботи осіб з групи ризику, визначених відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722 - виключено.

Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 33-к від 04.06.2020 визначено, що з 04.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять на підставі Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Протоколу № 34 Штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 27.05.2020 та наказу Департаменту молоді та спорту Київської міської ради № 258 від 01.04.2020 № 332 та № 333 від 29.05.2020, № 348 від 04.06.2020.

Як встановлено судом Наказ Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" №33-к від 04.06.2020 позивачем, в частині відновлення навчально-тренувального процесу та роботи КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі - не оскаржувався, позивач не вимагав від роботодавця встановити йому дистанційний графік роботи, як особі, яка досягла 60+ -річного віку та зобов`язана знаходитись на самоізоляції.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» ст. 60 КЗпП України викладено в новій редакції.

Відповідно до ст. 60 КЗпП України (в редакції станом на 29 травня 2020 року), за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

На підставі вищенаведеного суд критично ставиться на посилання позивача про те, що оскільки він є особою з групою ризику, яка досягла 60+ -річного віку, та в період часу з 04.04.2020 по 22.06.2020 він мав знаходитись на самоізоляції, відповідно до Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392, згідно якої осіб віком 60+ було виключено з переліку, які підлягають самоізоляції лише з 22.06.2020.

Крім того суду не надано належних та достатніх доказів, що позивачем як Тренером-викладачем зі своїми учнями на період оголошення карантину та його послаблення, проводились організаційна робота, методична робота, використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп за теоретичними розділами програм навчання.

Згідно графіку тренувань, на червень 2020 року який був погоджений сторонами, позивач ОСОБА_1 повинен здійснювати тренування в ЗОШ № 259 за адресою м. Київ, просп. Червоної Калини (Володимира Маяковського) 21-Г та по вул. Ніколаєва, 7 згідно графіку тренувань.

Відповідно до листка непрацездатності, виданого 05.06.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Деснянського району м. Києва - ОСОБА_1 , звільнений від роботи з 05.06.2020 по 10.06.2020. Датою виходу на роботу зазначено 13.06.2020.

13.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 13.06.2020 з 10год 30хв по 12год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

13.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 13.06.2020 з 18год 00хв по 19год 30хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

15.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 15.06.2020 з 18год 00хв по 21год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

16.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 16.06.2020 з 18год 00хв по 21год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

Як зазначає ОСОБА_1 12.06.2020, на ім`я директора, ним було написано заяву на відпустку з 15.06.2020, яку директор погодив, однак ці обставини під час розгляду справи позивачем не доведено, а тому суд не бере до уваги посилання позивача на перебування ним у відпустці з 15.06.2020.

До того ж директором КДЮСШ "КОЗАК" не виносився Наказ про надання ОСОБА_1 відпустки, та сам ОСОБА_1 не ознайомлювався з таким наказом. А отже суд критично ставиться до тверджень позивача про погодження директором відпустки.

Наказом № 41-к від 17.06.2020 було звільнено ОСОБА_1 з 17.06.2020 з посади старшого тренера-викладача з боротьби Кураж за прогул без поважних причин 13 червня 2020 року, 15 червня 2020 року, 16 червня 2020 року (п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України) із виплатою компенсації за невикористану відпустку за період з 11.10.2019-17.06.2020.

Згідно із листа убачається, що 17.06.2020 № 17/020-01 за підписом директора КДЮСШ «Козак» Клименка О.В. було направлено лист з повідомленням про звільнення, отримання трудової книжки та просьбою з`явитися до КДЮСШ «Козак», сторонами не заперечувався факт відправлення та отримання зазначеного листа.

Згідно відмітки на вищезазначеному Наказі № 41-к від 17.06.2020 ОСОБА_1 отримав копію наказу та трудову книжку 24.06.2020 з`явившись до КДЮСШ «Козак», про що не заперечувалось учасниками справи.

Відповідно до платіжного доручення №347 від 17.06.2020 ОСОБА_1 була виплачена заробітна плота після звільнення в розмірі 16150,01грн. Призначення платежу - перерахування коштів на картрахунки з/п червень 2020.

Отже судом установлено, що відповідач здійснив розрахунок з позивачем без порушення встановлених норм КЗпП України під час звільнення останнього.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений статтею 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Судом установлено, що умовами роботи позивача, а саме Посадовими обов`язками тренера викладача КДЮСШ «КОЗАК», тренер-викладач здійснює навчання і виховання учнів - спортсменів із врахуванням специфіки обраного виду спорту, проводить навчально-тренувальні заняття в закріплених за ним згідно розподілу педагогічного навантаження в групах, забезпечує під час тренувань належний порядок і дисципліну.

Згідно звіту роботи комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Козак» за 2017 рік своєї спортивної бази КДЮСШ «КОЗАК» не має.

Відповідно до п. 58 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженою Постановою КМУ від 05.11.2008 № 993, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2011 № 2144 «Про безоплатне використання спортивних споруд та приміщень загальноосвітніх навчальних закладів дитячо-юнацькими спортивними школами комунальної власності територіальної громади м. Києва» Комплексна дитячо-юнацької спортивної школи «Козак» проводить навчально-тренувальні заняття відповідно до укладених угод про співпрацю щодо розвитку дитячого спорту в районах м. Києва та залучення учнів до систематичних занять спортом, внесення практичного вкладу в формування здорового способу життя молодого покоління.

Заняття з відділення боротьби Кураш проводяться ЗСШ № 259, вулиця Маяковського (Червоної Калини), 21; університет ім. Драгоманова, вул. Тургенівська, школа 1-3 ступенів, вулиця Драйзера 40; МАУП; СК «Прометей», вул. Ніколаєва, 7; СК «Восход», вулиця Бориспільська, 8; СК «Олімп», пр. Правди, 92.

Також судом установлено, що згідно затвердженому розкладу занять КДЮСШ «КОЗАК», на період з 01.06.2020 по 30.06.2020, ОСОБА_1 повинен проводити тренування в ЗСШ № 259 та за адресою вул. Ніколаєва, 7 в певні визначені дні та часи тижня, що свідчить про те, що робоче місце позивача було визначено роботодавцем.

А отже ОСОБА_1 , 13.06.2020 повинен був знаходитись на робочому місці, та проводити тренування відповідно розкладу занять з 10год 30хв до 12год 00хв та з 18год 00хв до 19год 30хв. Також 15.06.2020 та 16.06.2020 ОСОБА_1 повинен був знаходитись на робочому місці, та проводити тренування відповідно розкладу занять з 18год 00хв до 21год 00хв за адресою за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7. Однак він був відсутній на робочому місці, про що було складено відповідні Акти про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

Робочим місцем працівника вважається певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.

Прогулом необхідно вважати відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Відсутність працівника за фіксованим робочим місцем за умови, що він виконує трудові функції на території підприємства, не є прогулом.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, у день видання наказу роботодавцем, або у будь-який наступний день за днем видання наказу про звільнення у межах строків для застосування дисциплінарного стягнення, визначених у статті 148 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 наведено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року в справі №711/8227/16-ц.

З урахуванням встановлених фактичних обставин у цій справі, суд приходить до висновку про те, що невиконання відповідачем обов`язку отримати відповідне письмове пояснення від позивача щодо прогулів у вказані дні та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

Під час розгляду справи судом не було встановлено, що заява ОСОБА_1 про надання йому відпуски, була погоджена директором КДЮСШ «КОЗАК».

Позивач 13.06.2020, 15.06.2020, 16.06.2020, після закриття лікарняного листа не приступив до виконання своїх обов`язків, передбачені посадовими обов`язками, був відсутній на робочому місця, а саме в спортивних залах, згідно графіку тренувань.

Тому наказ про звільнення № 41-к від 17.06.2020, виданий на підставі складених актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місті є обґрунтованим та виданим правомірно.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 273/212/16-ц).

Зокрема факт відсутності на робочому місце у вказані в Актах дні не заперечувався і самим позивачем.

Позивачем визнавалось, що на запрошення директора він 15.06.2020 прибув на зустріч, однак не для того щоб надати пояснення поважності причини відсутності на роботі, а для підписання заяви про його відпустку. Разом з тим суду не надано підтвердження, що директором КДЮСШ «КОЗАК» погоджена заява про відпуску ОСОБА_1 . На копії заяви про відпуску ОСОБА_1 , яку надав суду сам позивач, відсутній підпис директора або будь-який текст з якого була б можливість встановити дійсність поважності відсутності на роботі, на підставі, що директором КДЮСШ «КОЗАК» надана згода на відпустку саме з 15.05.2020.

Отже під час розгляду справи, судом не встановлено поважних причин відсутності позивача на роботі 13.06.2020, 15.06.2020, 16.06.2020.

До того ж ані позивачем ані його представниками не надано суду належних та достатніх доказів причин відсутності на робочому місті, а пояснення позивача та його представників щодо поважних причин судом оцінюється критично, оскільки в судових засіданнях їх пояснення різнились між собою, постійно змінювалась причина відсутності на робочому місті.

Також суд критично ставиться до електронного насія інформації (флешка), як до електронного доказу, оскільки останній поданий з порушенням вимог ст.100 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню, по тим підставам, що позивач, після закриття листка непрацездатності знав, що датою виходу на роботу було зазначено 13.06.2020 - не приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

Що стосується позовної вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Так, частиною другою статті 235 КЗпП України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Пунктом 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06 листопада 1992 року передбачено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Частиною 1ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Крім того, відповідно до положень п. 5 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995р., відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» з послідуючими змінами: «... у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується».

Згідно п. 9 даної Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з врахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Враховуючи, що позовні вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог про визнання незаконним та скасування наказу та поновлення на роботі, суд приходить до висновку про залишення їх також без задоволення.

Конституцією України передбачено, що всі рівні перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (статті 24 та 129).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст. 8 Загальної декларації прав людини, кожна людина має право на ефективне поновлення у правах компетентними національними судами в разі порушення її основних прав, наданих їй конституцією або законом.

Встановивши, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів і незаконності дій КДЮСШ «КОЗАК», суд приходить до висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, і тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а в разі відмови в позові покладається на позивача.

Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Кодексом законів про працю України, статтями 7, 10, 76-81, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У позові ОСОБА_1 до Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", третя особа Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської Міської Ради (Київської Міської Державної Адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди - відмовити повністю.

Судові витрати покладаються на позивача.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ; місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: Комунальний заклад "Комплексна дитяча - юнацька спортивна школа "КОЗАК", місце реєстрації за адресою: м. Київ, вулиця Хрещатик, 12, ЄДРПОУ 40826013.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради, місцезнаходження за адресою: м.Київ, вулиця Хрещатик, 12, ЄДРПОУ 02147629.

Повний текст рішення складено та підписано 14.04.2023.

Суддя В.В. Бабко