Постанова

від 06.11.2023 по справі 754/8886/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 754/8886/20

номер провадження 22-ц/824/10070/2023

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Деснянського районного суду м. Києва 11 квітня 2023 року /суддя Бабко В.В./

у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа «Козак», третя особа: Департамент молоді та спорту виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і моральної шкоди. Просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 41-к від 17.06.2020 про звільнення тренера-викладача з боротьби ОСОБА_3 ОСОБА_1 з роботи з 17.06.2020 за прогул без поважних причин за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України. Поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному закладі "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" на посаді тренера-викладача з боротьби ОСОБА_3 з 17.06.2020 р. Стягнути з Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" середній заробіток за час затримки вимушеного прогулу починаючи з 18.06.2020 до ухвалення рішення по справі в розмірі 4169,34 грн та в сумі 198,54 грн за кожен наступний робочий день вимушеного прогулу, та моральну шкоду в розмірі 30 000, 00 грн.

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва 11 квітня 2023 року у позові відмовлено. /т. 3 а.с. 29-42/

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, задовольнивши позовні вимоги.

На підтвердження вимог, викладених в апеляційній скарзі, апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що з Наказом № 33-к від 04.06.2020 року, який встановлював працівникам не дистанційний, а звичайний режим роботи, ані позивач, ані будь-хто інший із співробітників не ознайомлювався, а тому не міг його оскаржувати. Лише змінами, внесеними до Постанови КМУ від 20.05.2020 р. № 392 постановою КМУ «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» від 17.06.020 р. №500 (набирає чинності з 22 червня 2020 р.), осіб 60+ було виключено з переліку осіб, які підлягають самоізоляції, при цьому карантин на всій території України було подовжено до 31 липня 2020 р. Отже, лише з 22 червня 2020 р. самоізоляцію осіб 60+ було повністю скасовано, що залишилось поза увагою суду. Отже, позивач, як особа з групи ризику, яка досягла 60-річного віку, відповідно до наведених вище приписів нормативних актів КМУ, МОЗ та Департаменту молоді та спорту КМР (КМДА), в період часу з 04.04.2020 р. по 22.06.2020 р. мав право знаходитися на самоізоляції за місцем свого проживання та виконувати роботу дистанційно, а отже звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України (за прогул) за ніби-то прогули 13.06 2020 р., 15.06.2020 р. та 16.06.2020 р. є незаконним, оскільки позивач, відповідно до законодавства і не мав бути присутнім на роботі, а перебував на самоізоляції. Такий підхід додатково підтверджується рекомендаціями, висловленими в листі Мінекономіки від 06.05.2020 р. № 3512-06/28912-0712-07. Також наголошував, що з ним не було погоджено графік тренувань на червень 2020 року. Вказував, що КДЮСШ «КОЗАК» взагалі не має у власності, в оренді чи в оперативному управлінні жодного спортивного залу чи приміщення, де можна проводити тренування і навіть немає приміщення для розташування адміністрації спортивної школи. Окремо вказував, що оскільки КДЮСШ «КОЗАК» не має у власності, в оренді чи в оперативному управлінні спортивний зал за адресою: м. Київ, вул. Ніколаєва, 7, то відсутність позивача в цьому місці не є підставою для складання актів про відсутність на робочому місці від 13.06.2020 р., 15.06.2020 р. та 16.06.2020 р., так як це приміщення не є робочим місцем КДЮСШ «КОЗАК». Не було у нього і відібрано пояснення щодо відсутності на роботі. Також вказував, що в матеріалах справи є підтвердження того, що з 05.06.2020 по 12.06.2020 позивач перебував на лікарняному, при цьому 12.06.2020, на вимогу директора, на ім`я директора ним було написано нову заяву на відпустку з 15.06.2020, яку директор погодив, наказав надіслати йому на Viber, а 15.06.2020 передати йому особисто, що і було зроблено позивачем.

Представник КДЮСШ «КОЗАК» Мамаєв Д.Ю. направив відзив на апеляційну скаргу, посилаючись на необґрунтованість та безпідставність доводів апеляційної скарги. Вказував, що місце тренування та графіки було погоджено, 13.06.2020, 15 та 16 складено акти про відсутність на робочому місці тренера-викладача. Заява на відпустку, на яку посилається апелянт погоджена не була. При цьому, позивач не вимагав встановити йому дистанційний режим роботи, після рішення керівництва про повернення до штатного режиму роботи. Також просив поновити йому строк для подання відзиву, оскільки перебував на лікуванні, про що надав відповідну довідку.

ОСОБА_1 звернувся з відповіддю на відзив, зазначав, що відповідачем перекручуються факти, наголошував на позиції, викладеній в апеляційній скарзі.

ОСОБА_1 також надав додаткові пояснення до апеляційної скарги, вказуючи, що наказом №14 від 28.05.2023 р. /а.с. 62/ його було відсторонено від роботи тимчасово, на період дії карантину з 01.06 по 22.06.2020 р., тому він об`єктивно не міг бути присутній на робочому місці. З наказом №33-к від 04.06.2020 р. /а.с. 126/ яким відновлюється робота в штатному режимі, його ознайомлено не було, при цьому наказами КМДА наказувалось тимчасово відсторонити від роботи осіб з групи ризику. Додатково наголошував, що з 15.06.2020 р. перебував у відпустці. Повторно наголошував на позиції, викладеній в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а судове рішення залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.10.2017 перебував у трудових відносинах з Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", та згідно наказу №50-к від 30.09.2017 призначений на посаду тренера-викладача з боротьби ОСОБА_3 з навантаженням в 48 годин на тиждень, та ставку за основним місцем роботи, з посадовим окладом відповідно до штатного розпису.

Наказом № 22 від 01.10.2017 виданого Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" встановлено, з 01.10.2017 надбавку за виконання обов`язків старшого тренера відділення боротьби ОСОБА_3 у розмірі 15% до ставки заробітної плати тренеру викладачу КДЮСШ «КОЗАК» ОСОБА_1 .

Згідно статуту Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК", затвердженого рішенням Київської міської ради № 21/21 від 17.12.2015, має у своїй структурі відділення боротьби ОСОБА_3.

ОСОБА_1 було ознайомлено з посадовими обов`язками тренера-викладача КДЮСШ «КОЗАК», про що свідчить власноручно проставлений ним підпис на вказаному документі.

Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.03.2020 № 427 відповідно до ст. 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 11.03.2020 № 9, вважаючи на загрозу погіршення епідеміологічної ситуації в Україні, з метою запобігання поширенню короно вірусної інфекції COVID-19 на території м. Києва - зобов`язано призупинити освітній процес у закладах дошкільної, загальної середньої, позашкільної, професійної (професійно-технічної освіти), вищої освіти усіх типів та форм власності з 12.03.2020.

Наказом № 7-к від 16.03.2020 виданим Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" зобов`язано з 00год 00хв 17.03.2020 до окремого розпорядження припинити навчально-тренувальний процес із вихованцями школи та інші фізкультурно-спортивні заходи на об`єктах спортивної інфраструктури м. Києва. Тренерам-викладачам проводити навчально-тренувальну роботу використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп-конференції за теоретичними розділами програм навчання, із проведенням щотижневого тестування за допомогою додатку для адміністрування опитування Google Forms, зі збереженням заробітку працівників.

Наказом № 09-к від 01.04.2020 виданим Комунальним закладом "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" зобов`язано з 00год 00хв 01.04.2020 до окремого розпорядження затвердити місце перебування працівників з метою виконання роботи відповідно до посадових обов`язків працівників КДЮСШ «КОЗАК». Тренерам-викладачам на період оголошення карантину продовжити проводити організаційну роботу, методичну роботу, а саме використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп за теоретичними розділами програм навчання, та складання індивідуальних планів груп, планів-конспектів завдань для навчально-тренувальних груп.

Постановою Головного державного санітарного лікаря України Міністерства охорони здоров`я України від 25.05.2020 № 28 затверджено тимчасові рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів в деяких закладах фізичної культури та спорту на період карантину у зв`язку з поширенням короно вірусної хвороби COVID-19.

Наказом № Н-332 від 29.05.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено застосувати з 01.06.2020 послаблення протиепідемічних заходів для структурних підрозділів та працівників Департаментом молоді та спорту, відновивши графіки роботи/занять відповідно до внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно Наказу № Н-333 від 29.05.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено дозволити з 01.06.2020 проведення спортивних, молодіжних та спортивно-масових заходів за участі не більше 50 осіб, окрім заходів, що передбачають перебування учасників протягом тривалого періоду на одній території. Однак п. 3.9. вищевказаного наказу визначено тимчасово відсторонити від роботи осіб з групи ризику, визначених відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722.

Відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722, оновлено алгоритми амбулаторно-поліклінічної та стаціонарної допомоги пацієнтам з підозрою на COVID-19, серед яких обов`язкова госпіталізація за клінічними критеріями показана хворим з підозрою/підтвердженим COVID-19 при наявності щонайменше однієї з перелічених ознак: зокрема пацієнти старше 60 років з перебігом захворювання середньої тяжкості.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів від 02.04.2020 № 255 Відповідно до статті 29 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб" з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року Кабінет Міністрів України постановляє: установити з 12 березня 2020 року до 24 квітня 2020 року на всій території України карантин. Встановити, що особами, які потребують самоізоляції, є: особи, які досягли 60+ -річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов`язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об`єктів критичної інфраструктури.

Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 30-к від 01.06.2020 визначено, що з 01.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять, на підставі Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Протоколу № 34 Штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 27.05.2020 та наказу Департаменту молоді та спорту Київської міської ради № 258 від 01.04.2020 № 332 та № 333 від 29.05.2020.

Згідно Наказу № Н-334 від 04.06.2020 виданого Департаментом молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) визначено внести зміни до Наказу Департаменту молоді та спорту Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 29.05.2020 № 333, а саме пункт 3.9., відповідно до якого було тимчасово відсторонено від роботи осіб з групи ризику, визначених відповідно до Стандартів медичної допомоги «Коронавірусна хвороба (COVID-19)», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 28.03.2020 № 722 - виключено.

Наказом Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" № 33-к від 04.06.2020 визначено, що з 04.06.2020 відновлюється навчально-тренувальний процес та робота КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі, згідно розкладу занять на підставі Постанови КМУ від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 спричиненої корона вірусом SARS CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів», Протоколу № 34 Штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 27.05.2020 та наказу Департаменту молоді та спорту Київської міської ради № 258 від 01.04.2020 № 332 та № 333 від 29.05.2020, № 348 від 04.06.2020.

Як встановлено судом Наказ Комунального закладу "Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа "КОЗАК" №33-к від 04.06.2020 позивачем, в частині відновлення навчально-тренувального процесу та роботи КДЮСШ "КОЗАК" у штатному режимі - не оскаржувався, позивач не вимагав від роботодавця встановити йому дистанційний графік роботи, як особі, яка досягла 60+ -річного віку та зобов`язана знаходитись на самоізоляції.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції вірно керувався нормами ст. 60 КЗпП України (в редакції станом на 29 травня 2020 року), про те, що за погодженням між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом для працівника може встановлюватися гнучкий режим робочого часу на визначений строк або безстроково як при прийнятті на роботу, так і згодом.

На час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов`язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу.

Гнучкий режим робочого часу - це форма організації праці, якою допускається встановлення режиму роботи, що є відмінним від визначеного правилами внутрішнього трудового розпорядку, за умови дотримання встановленої денної, тижневої чи на певний обліковий період (два тижні, місяць тощо) норми тривалості робочого часу.

Дистанційна (надомна) робота - це така форма організації праці, коли робота виконується працівником за місцем його проживання чи в іншому місці за його вибором, у тому числі за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій, але поза приміщенням роботодавця.

При дистанційній (надомній) роботі працівники розподіляють робочий час на свій розсуд, на них не поширюються правила внутрішнього трудового розпорядку, якщо інше не передбачено у трудовому договорі. При цьому загальна тривалість робочого часу не може перевищувати норм, передбачених статтями 50 і 51 цього Кодексу.

Виконання дистанційної (надомної) роботи не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.

При цьому, якщо працівник і роботодавець письмово не домовились про інше, дистанційна (надомна) робота передбачає оплату праці в повному обсязі та в строки, визначені діючим трудовим договором.

Встановлено, що у матеріалах справи відсутні докази, що позивачем як Тренером-викладачем зі своїми учнями на період оголошення карантину та його послаблення, проводились організаційна робота, методична робота, використовуючи віддалений доступ та застосовуючи засоби скайп за теоретичними розділами програм навчання.

Згідно графіку тренувань, на червень 2020 року який був погоджений сторонами, позивач ОСОБА_1 повинен здійснювати тренування в ЗОШ № 259 за адресою м. Київ, просп. Червоної Калини (Володимира Маяковського) 21-Г та по вул. Ніколаєва, 7 згідно графіку тренувань.

Відповідно до листка непрацездатності, виданого 05.06.2020 Комунальним некомерційним підприємством «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Деснянського району м. Києва - ОСОБА_1 , звільнений від роботи з 05.06.2020 по 10.06.2020. Датою виходу на роботу зазначено 13.06.2020.

13.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 13.06.2020 з 10год 30хв по 12год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

13.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 13.06.2020 з 18год 00хв по 19год 30хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

15.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 15.06.2020 з 18год 00хв по 21год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

16.06.2020 складено Акт, в присутності свідків, про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці, та не проведення занять відповідно графіку на 16.06.2020 з 18год 00хв по 21год 00хв за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7.

Як зазначає ОСОБА_1 12.06.2020, на ім`я директора, ним було написано заяву на відпустку з 15.06.2020, яку директор погодив, однак ці обставини під час розгляду справи позивачем не доведено, а тому суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання позивача на перебування ним у відпустці з 15.06.2020 р.

Не надано таких доказів і до суду апеляційної інстанції, в обґрунтування доводів апеляційної скарги в цій часині, оскільки лише написання заяви на відпустку, без її погодження та видачі відповідного наказу, не може слугувати підтвердженням належного оформлення такої відпустки.

Директором КДЮСШ "КОЗАК" не виносився Наказ про надання ОСОБА_1 відпустки, та сам ОСОБА_1 не ознайомлювався з таким наказом.

Наказом № 41-к від 17.06.2020 було звільнено ОСОБА_1 з 17.06.2020 з посади старшого тренера-викладача з боротьби ОСОБА_3 за прогул без поважних причин 13 червня 2020 року, 15 червня 2020 року, 16 червня 2020 року (п.4 ч.1 ст. 40 КЗпП України) із виплатою компенсації за невикористану відпустку за період з 11.10.2019-17.06.2020.

Згідно із листа убачається, що 17.06.2020 № 17/020-01 за підписом директора КДЮСШ «Козак» ОСОБА_4 було направлено лист з повідомленням про звільнення, отримання трудової книжки та просьбою з`явитися до КДЮСШ «Козак», сторонами не заперечувався факт відправлення та отримання зазначеного листа.

Згідно відмітки на вищезазначеному Наказі № 41-к від 17.06.2020 ОСОБА_1 отримав копію наказу та трудову книжку 24.06.2020 з`явившись до КДЮСШ «Козак».

Відповідно до платіжного доручення №347 від 17.06.2020 ОСОБА_1 була виплачена заробітна плота після звільнення в розмірі 16150,01грн. Призначення платежу - перерахування коштів на картрахунки з/п червень 2020.

Отже судом першої інстанції вірно установлено, що відповідач здійснив розрахунок з позивачем без порушення встановлених норм КЗпП України під час звільнення останнього.

Пунктом четвертим частини першої статті 40 КЗпП України передбачено, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

При розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п. 4 ч. 1 статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Таким чином, у пункті 4 частини першої статті 40 КЗпП України встановлено право роботодавця обрати стягнення у вигляді звільнення як за скоєння одного прогулу, так і у разі, коли прогули мають тривалий характер. Для встановлення факту прогулу, тобто факту відсутності особи на робочому місці більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, суду необхідно з`ясувати поважність причини такої відсутності. Поважними визнаються такі причини, які виключають вину працівника.

Обов`язок доведення вини працівника у порушенні трудової дисципліни на підприємстві покладено на роботодавця.

Крім встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, визначальним фактором для вирішення питання про законність звільнення позивача з роботи є з`ясування поважності причин його відсутності.

Законодавством не визначено перелік обставин, за яких прогул вважається вчиненим з поважних причин, а тому, вирішуючи питання про поважність причин відсутності на роботі працівника, звільненого за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суд повинен виходити з конкретних обставин і враховувати докази.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантій, наданих працівнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Правова оцінка дисциплінарного проступку здійснюється на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Встановлено, що умовами роботи позивача, а саме Посадовими обов`язками тренера викладача КДЮСШ «КОЗАК», тренер-викладач здійснює навчання і виховання учнів - спортсменів із врахуванням специфіки обраного виду спорту, проводить навчально-тренувальні заняття в закріплених за ним згідно розподілу педагогічного навантаження в групах, забезпечує під час тренувань належний порядок і дисципліну.

Згідно звіту роботи комплексної дитячо-юнацької спортивної школи «Козак» за 2017 рік своєї спортивної бази КДЮСШ «КОЗАК» не має.

Відповідно до п. 58 Положення про дитячо-юнацьку спортивну школу, затвердженою Постановою КМУ від 05.11.2008 № 993, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 17.11.2011 № 2144 «Про безоплатне використання спортивних споруд та приміщень загальноосвітніх навчальних закладів дитячо-юнацькими спортивними школами комунальної власності територіальної громади м. Києва» Комплексна дитячо-юнацької спортивної школи «Козак» проводить навчально-тренувальні заняття відповідно до укладених угод про співпрацю щодо розвитку дитячого спорту в районах м. Києва та залучення учнів до систематичних занять спортом, внесення практичного вкладу в формування здорового способу життя молодого покоління.

Заняття з відділення боротьби ОСОБА_3 проводяться ЗСШ № 259, вулиця Маяковського (Червоної Калини), 21; університет ім. Драгоманова, вул. Тургенівська, школа 1-3 ступенів, вулиця Драйзера 40; МАУП; СК «Прометей», вул. Ніколаєва, 7; СК «Восход», вулиця Бориспільська, 8; СК «Олімп», пр. Правди, 92.

Також судом установлено, що згідно затвердженому розкладу занять КДЮСШ «КОЗАК», на період з 01.06.2020 по 30.06.2020, ОСОБА_1 повинен проводити тренування в ЗСШ № 259 та за адресою вул. Ніколаєва, 7 в певні визначені дні та часи тижня, що свідчить про те, що робоче місце позивача було визначено роботодавцем.

А отже ОСОБА_1 , 13.06.2020 повинен був знаходитись на робочому місці, та проводити тренування відповідно розкладу занять з 10год 30хв до 12год 00хв та з 18год 00хв до 19год 30хв. Також 15.06.2020 та 16.06.2020 ОСОБА_1 повинен був знаходитись на робочому місці, та проводити тренування відповідно розкладу занять з 18год 00хв до 21год 00хв за адресою за адресою м. Київ, вул. Ніколаєва, 7. Однак він був відсутній на робочому місці, про що було складено відповідні Акти про відсутність старшого тренера-викладача ОСОБА_1 на робочому місці.

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» судам роз`яснено, що при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за пунктом 4 частини першої статті 40 КЗпП України, суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин.

Прогулом без поважних причин вважається полишення роботи без відповідного попередження роботодавця в установленому порядку про розірвання трудового договору або залишення роботи до закінчення строку попередження без згоди на це роботодавця, якщо такий договір укладено на невизначений строк; залишення без поважних причин особою, з якою укладено строковий трудовий договір, роботи до закінчення строку трудового договору; самовільне залишення молодим спеціалістом (молодим робітником) роботи, на яку його направили після закінчення відповідного навчального закладу, до закінчення строку обов`язкового відпрацювання; самовільне використання без погодження з роботодавцем днів відгулів, чергової відпустки тощо. Не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці за умови, що він присутній на підприємстві. Якщо працівник не залишив місця розташування підприємства, його не можна звільнити за прогул. До такого працівника можуть застосовуватися інші види дисциплінарного або громадського стягнення чи впливу.

Частиною першою статті 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.

Прогул - це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня (постанова Верховного Суду України від 13 вересня 2017 року у справі № 761/30967/15-ц).

Робочим місцем працівника вважається певна зона, де працівник знаходиться і працює із застосуванням у процесі роботи різних технічних та/або інших засобів. Трудова діяльність працівника може здійснюватися (а відповідно його робоче місце може знаходиться) безпосередньо на підприємстві (фіксоване робоче місце) або в межах іншого територіального простору, який використовує працівник для виконання трудових обов`язків.

Прогулом необхідно вважати відсутність працівника не просто на робочому місці, а на роботі. Відсутність працівника за фіксованим робочим місцем за умови, що він виконує трудові функції на території підприємства, не є прогулом.

Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку (стаття 149 КЗпП України).

Працівник може бути звільнений з підстав, передбачених КЗпП України, у день видання наказу роботодавцем, або у будь-який наступний день за днем видання наказу про звільнення у межах строків для застосування дисциплінарного стягнення, визначених у статті 148 КЗпП України.

У постанові Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року у справі № 6-2801цс15 наведено правовий висновок про те, що пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення. Однак, правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з`ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника. Невиконання власником або уповноваженим ним органом обов`язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 жовтня 2019 року в справі №711/8227/16-ц.

З урахуванням встановлених фактичних обставин у цій справі, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що невиконання відповідачем обов`язку отримати відповідне письмове пояснення від позивача щодо прогулів у вказані дні та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності відібраних пояснень, не спростовують обставин того, що позивач 13.06.2020, 15.06.2020, 16.06.2020, після закриття лікарняного листа не приступив до виконання своїх обов`язків, передбачені посадовими обов`язками, був відсутній на робочому місця, а саме в спортивних залах, згідно графіку тренувань.

Тому наказ про звільнення № 41-к від 17.06.2020, виданий на підставі складених актів про відсутність ОСОБА_1 на робочому місті є обґрунтованим та виданим правомірно.

З урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2018 року по справі № 273/212/16-ц).

Зокрема факт відсутності на робочому місце у вказані в Актах дні не заперечувався і самим позивачем.

Позивачем визнавалось, що на запрошення директора він 15.06.2020 прибув на зустріч, однак не для того щоб надати пояснення поважності причини відсутності на роботі, а для підписання заяви про його відпустку.

Пояснення позивача щодо поважних причин відсутності на робочому місці, за наслідками розгляду справи, судом першої інстанції вірно оцінені критично, оскільки постійно змінювалась причина відсутності на робочому місті.

Так, в апеляційній скарзі, апелянт зазначав, що не знав про те, що повинен приступити до роботи, оскільки з 01.06.2020 р. по 22.06.2020 р. /а.с. 62/ був відсторонений, водночас, судом встановлено, що переписка під час епідемії відбувались між сторонами в месенджері Вайбер /т. 2 а.с. 23, 99/, отже, інформація щодо виходу на роботу доводилась до ОСОБА_1 та відповідні накази.

Водночас, як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не звертався до роботодавця з окремим заявами на погодження дистанційної роботи, не прохав індивідуального графіку, просто не вийшов на роботу, вважаючи це своїм правом - перебування на самоізоляції у зв`язку з перебуванням у зоні ризику по віку.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі не підлягають задоволенню, по тим підставам, що позивач, після закриття листка непрацездатності знав, що датою виходу на роботу було зазначено 13.06.2020 р.- не приступив до виконання своїх посадових обов`язків.

Отже, встановивши, що позивачем не доведено порушення його прав та інтересів і незаконності дій КДЮСШ «КОЗАК», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, вони в такому вигляді не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, оскільки позивачем не надано суду доказів, які б суд міг покласти в основу задоволення вимог позивача, як це передбачено статтями 77-81 ЦПК України, і тому не підлягають задоволенню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до ч.1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Києва 11 квітня 2023 року - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Києва 11 квітня 2023 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий: Судді: