Рішення

від 14.04.2023 по справі 363/1513/22

ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.04.2023 Справа № 363/1513/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2023 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Мацьовитій Я.В.,

представника позивача Кривошеї С.В. ,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Київської області до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

встановив:

заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Київської області звернувся до суду з даним позовом в якому просив:

-усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, розташованою в межах с. Новосілки, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59022691 від 30.06.2021, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098;

-усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098, шляхом її повернення на користь Пірнівської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Свої вимоги мотивував тим, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 08.04.2014 року №334-31-VI затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 площею 0,1200 га передано для індивідуального садівництва в межах с. Новосілки, урочище «Плитила» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Пізніше дана земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 передана ОСОБА_5 у власність ОСОБА_6 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2014 року зареєстрованого в реєстрі за №3221 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Мельниченко О.І.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 02.03.2016 року зареєстрованого в реєстрі за №346, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Чуловським В.А., спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 передана ОСОБА_6 у власність ОСОБА_4 .

Однак, рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 08.04.2014 року №334-31- VI прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до протиправного вибуття із комунальної власності земель водного фонду.

Спірна земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу староріччя р. Десна, виходячи з наступного.

Відповідно до інформації Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України №01-12/145 від 01.02.2022 встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах 100-метрової нормативної прибережної захисної смуги староріччя р. Десна. Відстань від меж зазначеної земельної ділянки до урізу води орієнтовно становить 18-25 метрів.

Згідно відповіді на лист Вишгородської окружної прокуратури №54-1168вих-22 від 20.05.2022 року від ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010» підтверджено накладення земельної ділянки із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 площею 0,1200 га на землі водного фонду.

Доводив, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 розташована в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десна та відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення належать до категорії земель водного фонду та не можуть бути передані у приватну власність громадян, згідно ст. 22 Земельного кодексу України.

Представник відповідача подав до суду відзив, у якому проти позову заперечив.

Зазначив, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 20.05.2013 року №246-23-VI ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,1200 га для ведення садівництва на території Новосілківської сільської ради.

В подальшому на замовлення ОСОБА_5 «ТОВ «Регіональний центр розвитку» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок, який отримав необхідні погодження.

Рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 08.04.2014 року №334-31-VI ОСОБА_5 передано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 площею 0,1200 га для індивідуального садівництва в межах с. Новосілки, Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Жодних порушень в діях Новосілківської сільської ради під час передачі в приватну власність земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 не допущено.

02.03.2016 року земельна ділянка площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 перейшла у власність ОСОБА_4 (рішення про державну реєстрацію №28613679 від 05.03.2016 року).

Доводив, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної смуги необхідно виходити з нормативних розмірів прибережних захисних смуг, установлених статтею 88 ВК України.

В свою чергу, у разі встановлення окремим проектом землеустрою меж прибережної захисної смуги, відведення земельних ділянок у приватну власність проводиться з врахуванням її меж визначених відповідним проектом землеустрою.

Зазначена позиція знайшла відображення в численних прикладах судової практики, а саме в постановах Верховного Суду №359/278/18-ц від 20 травня 2020 року, від 23 травня 2018 року у справі №310/583413-ц та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №469/1393/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі №487/10128/14.

Також зазначив, що з метою доведення необґрунтованості вимог позивача проведено земельно-технічну експертизу №243/09-2022 від 28 вересня 2022 року, де експерт дійшов наступних висновків.

Прибережна смуга каналу в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського районну Київської області, встановлена проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906, та був розроблений у 2013 році Малим колективним багатопрофільним підприємством «Геоград», який затверджено рішенням 25 сесії 6 скликання, від 06.09.2013 року за №271-25-VI.

Разом з тим, земельна ділянка ОСОБА_4 , з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно-захисної смуги каналу, в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області.

Крім того, земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 відведена у власність особі в 2014 році за рахунок земель, які не відносяться до земель водного фонду.

Щодо обставин викладених в листі заступника начальника Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01.02.2022 року за №01-12/145, представник зазначає, що в положенні про Басейнове управління водних ресурсів середнього Дніпра, яке затверджене Наказом Державного агентства водних ресурсів України №575 від 06.08.2018, жодною нормою не надано право Управлінню надавати роз`яснення щодо статусу земель чи прибережно-захисних смуг річки Десна та її каналів та заток.

Таким чином, твердження позивача про знаходження оспорюваної земельної ділянки в прибережній захисній смузі не підтверджується жодними належними та допустимими доказами.

З цих підстав просив у задоволенні позову відмовити в повному обсязі за його недоведеності та необґрунтованості.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, у якому зазначив, що викладені у відзиві заперечення проти позову є необґрунтованими, а відомості є недостовірними. Зазначив, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про дану земельну ділянку, як про це йдеться в листі від Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 09.11.2022 за №10-10-0.331-5487/2-22.

Представник позивача в судовому засіданні просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову повністю з підстав викладених у відзиві.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Встановлено, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20.03.2013 року за №246-23-VI ОСОБА_5 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,1200 га для ведення садівництва на території Новосілківської сільської ради.

У 2014 році ТОВ «Регіональний центр розвитку» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_5 для індивідуального садівництва.

Рішенням від 08.04.2014 року за №334-31VI Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області затверджено вищевказаний проект та безоплатно передано громадянці ОСОБА_5 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 площею 0,1200 га., про що оформлено свідоцтво про право власності від 14.04.2014 за № НОМЕР_2 .

02.09.2014 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу №3221 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко О.І.

02.03.2016 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу №3468 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31.05.2022 року №301797687.

Отже, власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 є ОСОБА_3 .

У той же час, рішенням Новосілківської сільської Вишгородського району Київської області ради 24.12.2012 року за №225-20-VI надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу, урочище «Лужок».

Малим колективним багатопрофільним підприємством «Геоград» у 2013 році розроблено проект щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, в якому сформовано земельну ділянку і відповідно до кадастрового плану присвоєно кадастровий номер 3221886401:36:060:0906.

06.09.2013 року рішенням 25 сесії 6 скликання Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №271-25-VI про встановлення прибережної захисної смуги затверджено вищевказаний проект землеустрою.

З листа Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01.02.2022 року №01-12/145 вбачається, що відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах 100 метрової нормативної прибережної захисної смуги староріччя р. Десна.

Разом з тим, згідно листа начальника Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 22.09.2022 року за №01-12/829 вбачається, що згідно Публічної кадастрової карти України вказану відстань земельних ділянок до узрізу води староріччя р. Десна встановлено орієнтовно.

Згідно висновку земельно-технічної експертизи від 28.09.2022 року за №243/09-2022:

1. прибережна смуга каналу в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, встановлена проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, розроблений у 2013 році, Малим колективним баготопрофільним підприємством «Геоград», який затверджено рішенням 25 сесії 6 скликання, від 06.09.2013 за № 271-25-VІ Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про встановлення прибережної захисної смуги», як того вимагає п. 10 Порядок № 1094;

2. земельна ділянка гр. ОСОБА_4 з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно - захисної смуги каналу, в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області і була відведена за рахунок земель не переданих у власність і не наданих у користування за рахунок земель, які не відносяться до земель водного фонду;

3. узагальнюючи результати дослідження встановлено, що у 2013 році прибережна смуга каналу в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, встановлена проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, розроблений у 2013 році, Малим колективним баготопрофільним підприємством «Геоград», який затверджено рішенням 25 сесії 6 скликання, від 06.09.2013 за № 271-25-VІ Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про встановлення прибережної захисної смуги», як того вимагає п. 10 Порядок № 1094, а земельна ділянка гр. ОСОБА_4 з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098, була відведена у 2014 році за рахунок земель не переданих у власність і не наданих у користування за рахунок земель, які не відносяться до земель водного фонду.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 09.11.2022 за №10-10-0.331-5487/2-22 в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про дану земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906.

На час вчинення спірних правовідносин чинним законодавством України передбачалося наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Згідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Статтею 1 ВК України визначено вичерпний перелік об`єктів, які віднесені до водних об`єктів - море, річка, озеро, водосховище,ставок, канал, та водоносний горизонт. Усі інші елементи довкілля, в яких зосереджені води, є частинами перелічених водних об`єктів.

За положеннями ч. 1 ст. 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина 2 ст. 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Крім того, за положеннями ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (частина 3 статті 60 ЗК України).

Згідно із пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Законом України «Про землеустрій».

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об`єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянокпогоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок включають:

1. завдання на розроблення проекту землеустрою;

1.пояснювальну записку;

2.копію клопотання (заяви) про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у разіформування та/або зміни цільового призначення земельної ділянки за рахунок земель державної чи комунальної власності);

3.рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрівАвтономної Республіки Крим, відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування про наданнядозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (у випадках, передбачених законом); письмову згоду землевласника (землекористувача), засвідчену нотаріально (у разі викупу (вилучення) земельної ділянки в порядку, встановленому законодавством), або рішення суду;

4.довідку з державної статистичної звітності про наявністьземель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями;

5.матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядногопроектування (у разі формування земельної ділянки);

6.відомості про обчислення площі земельної ділянки (у разіформування земельної ділянки);

7.копії правовстановлюючих документів на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці (за наявності таких об`єктів);

8.розрахунок розміру втрат сільськогосподарського талісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом);

9.розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом);

10.акт приймання-передачі межових знаків на зберігання (у разі формування земельної ділянки);

11.акт перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності (у разі формуванняземельної ділянки);

12.перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

13.викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки (у разі формування земельної ділянки);

14.кадастровий план земельної ділянки;

15.матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) (у разі формування земельної ділянки);

16.матеріали погодження проекту землеустрою.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються на основі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць і територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення з урахуванням матеріалів попереднього погодження місця розташування об`єкта землеустрою.

Проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування.

Згідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України в редакції формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

1.у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

2.шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

3.шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

4.шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

5.за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

6.за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 202 та ст. 204 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Зміна вимог норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали нормам та правилам, технічним регламентам.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Державний земельний кадастр» До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель:

1.вид;

2.опис меж;

3.площа;

4.зміст обмеження;

5.опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта);

6.інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про опис меж та обмеження у використанні земель з координатами поворотних точок таких меж щодо території пам`яток культурної спадщини, зон охорони, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів населених місць, охоронюваних археологічних територій, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про зазначені обмеження у використанні земель:

1.вид;

2.зміст обмеження;

3.опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень;

4.відстань від контуру режимоутворюючого об`єкта, на яку поширюється обмеження у використанні земель;

5.інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Технологічні та програмні засоби Державного земельного кадастру мають забезпечувати автоматизоване визначення меж обмежень у використанні земель в обсязі та у випадках, передбачених абзацом восьмим цієї частини, шляхом визначення відстані від контуру режимоутворюючого об`єкта, без необхідності проведення робіт із землеустрою з визначення координат поворотних точок зазначених меж.

Згідно ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до ДЗК включаються такі відомості про земельні ділянки:

1.кадастровий номер;

2.місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);

3.опис меж;

4.площа;

5.міри ліній по периметру;

6.координати поворотних точок меж;

7.дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;

8.дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;

9.відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

10.цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

11.склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

12.відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;

13.відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

14.нормативна грошова оцінка;

15.частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;

16.відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки;

17.інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 16 Закону України про Державний земельний кадастр земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Як вбачається зі ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

1.на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

2.на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками ;

3.на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

4.на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Аналізуючи встановлені по справі обставини та подані про них докази, беручи до уваги зазначені норми Закону, суд доходить таких висновків.

Встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 віднесена до земель сільськогосподарського призначення і знаходиться поза межами земель водного фонду і прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, що підтверджується доказами наданими в суді стороною відповідача.

Прибережна захисна смуга площею 5,1771 га в межах с. Новосілки, урочище «Лужок» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 сформована як самостійний об`єкт цивільних прав з моменту присвоєння кадастрового номеру в 2013 році, який є її спеціальним ідентифікатором, що здійснено за затвердженим у встановленому Законом порядку відповідним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в повній мірі відповідає вказаним вище вимогам Закону.

У даному випадку межі прибережної захисної смуги встановлено за окремим проектом землеустрою, розробленим і затвердженим в порядку передбаченому Законом, а не за загальними нормативними положеннями передбаченими ч. 2 ст. 88 ВК України.

За таких обставин при наданні у власність ОСОБА_5 спірної земельної ділянки в квітні 2014 року Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області правильно виходила з наявного на той час проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, затвердженого в версені 2013 року, а не з нормативних розмірів установлених ст. 88 ВК України. Зазначена правова позиція ґрунтується на постанові Великої Палати Верховного суду від 30 травня 2018 року у справі 469/1393/16-ц .

Та обставини, що відомості в Державному земельному кадастрі про вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 відсутні і не зареєстровані, достатньою підставою для спростування зазначеного вище бути не може.

Так, відомості про скасування присвоєного кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 сформованої земельної ділянки згідно вимог ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в матеріалах справи відсутні і суду не надані.

Відтак, підстав вважати правовий статус кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 земельної ділянки недійсним і неіснуючим у суду немає.

По справі встановлено наявність достатніх відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906, які передбачено вимогами ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Суду відповідачем подано достатні, належні, допустимі докази про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 насправді існує, яка сформована згідно ст. 79-1 ЗК України, встановлена за розробленим і затвердженим в передбаченому Законом порядку проектом землеустрою, що є підставою для її реєстрації та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру в порядку ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Виходячи з викладеного, сам тільки факт того, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 вказаних вище обставин спростовувати не може, а тому суд погоджується з тим, що така земельна ділянка існує, а відтак є об`єктом цивільних в розумінні зазначених вище вимог Закону.

Разом з тим, позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десна.

При цьому, відповідна належним чином оформлена земельна кадастрова документація з визначенням меж земельних ділянок щодо цього суду не надана.

Викопіювання з генерального плану с. Новосілки всіх необхідних реквізитів не містить, які є нечитабельними коли лист Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01.02.2022 року №01-12/145 грунтується на орієнтовних відстанях (через функцію лінійка).

При цьому, вказані доводи позову повністю спростовано доказами наданими стороною відповідача.

Беручи до уваги вищевикладене, в суді не доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десни.

Водночас, відповідачем надано достатньо доказів, щоб дійти висновку, що земельна ділянка ОСОБА_4 , з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно-захисної смуги каналу в урочищі «Лужок» с. Новосілки Вишгородського району Київської області, згідно земельно-технічної експертизи №243/09-2022 від 28 вересня 2022 року.

Таким чином, з огляду на викладене вище, порушених прав позивача в цій справі судом не встановлено, а тому в задоволенні позову слід відмовити за недоведеністю та необґрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні позову відмовити.

Повне судове рішення складено 13 квітня 2023 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги.

Позивачі: Заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури, знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 5, код ЄДРПОУ 02909996.

Пірнівська сільська рада Київської області, знаходиться за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Парнове, вул. Спортивна, 1, код ЄДРПОУ 04359643.

Відповідачка: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Мінським РУ ГУ МВС України в м. Києві 17 жовтня 1996 року, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1

Суддя