Постанова

від 07.12.2023 по справі 363/1513/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Чірков Г.Є.

Єдиний унікальний номер справи № 363/1513/22

Апеляційне провадження № 22-ц/824/10329/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Олешко Л.Ю.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою заступника керівника Київської обласної прокуратури на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2023 року у справі за позовом заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Київської області до ОСОБА_1 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження земельною ділянкою,

В с т а н о в и в :

У червні 2022 року заступник керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Київської області звернувся до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 08 квітня 2014 року №334-31-VI затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 площею 0,1200 га передано для індивідуального садівництва в межах с. Новосілки, урочище «Плитила» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області.

Пізніше дана земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 передана ОСОБА_2 у власність ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 20 вересня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за №3221 посвідчений приватним нотаріусом Київського міського округу Мельниченко О.І.

В подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 02 березня 2016 року зареєстрованого в реєстрі за №346, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського округу Чуловським В.А., спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 передана ОСОБА_3 у власність ОСОБА_1 .

Однак, рішення Новосілківської сільської ради Вишгородського районну Київської області від 08 квітня 2014 року №334-31-VI прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, що призвело до протиправного вибуття із комунальної власності земель водного фонду.

Спірна земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 накладається на землі водного фонду, а саме на 100 метрову прибережну захисну смугу староріччя р. Десна, виходячи з наступного.

Відповідно до інформації Басейнового управління водних ресурсів середнього Дніпра Державного агентства водних ресурсів України №01-12/145 від 01 лютого 2022 року встановлено, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах 100-метрової нормативної прибережної захисної смуги староріччя р. Десна. Відстань від меж зазначеної земельної ділянки до урізу води орієнтовно становить 18-25 метрів.

Згідно відповіді на лист Вишгородської окружної прокуратури №54-1168вих-22 від 20 травня 2022 року від ТОВ «Інтелектуальний Геодезичний Альянс 2010» підтверджено накладення земельної ділянки із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 площею 0,1200 га на землі водного фонду.

Позивач зазначає, що земельна ділянка із кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 розташована в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десна та відноситься до водних об`єктів загальнодержавного значення належать до категорії земель водного фонду та не можуть бути передані у приватну власність громадян, згідно ст. 22 Земельного кодексу України.

Враховуючи викладене, позивач просив суд:

-усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду, розташованою в межах с. Новосілки, шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 59022691 від 30 червня 2021 року, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на земельну ділянку площею 0,1200 га з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098;

-усунути перешкоди у здійсненні Пірнівською сільською радою права користування та розпорядження земельною ділянкою водного фонду з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098, шляхом її повернення на користь Пірнівської сільської ради з незаконного володіння ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із таким рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2023 року та постановити нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції безпідставно не урахував наявні у матеріалах справи докази та дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позову. Стверджує, що суд не надав належну оцінку його доводам і поясненням. Зазначає, що судом необґрунтовано не враховано докази, надані уповноваженими суб`єктами, що мають відповідну компетенцію та знання щодо підтвердження факту розташування спірної земельної ділянки у прибережній захисній смузі р. Десна, що вказує на безпідставність висновків суду про недоведеність прокурором позовних вимог по суті спору.

Від відповідачки надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вона вказує, що судом першої інстанції було всебічно та повно досліджено всі матеріали справи, а дане рішення законне та обґрунтоване.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи за адресами, які були зазначені в матеріалах справи, заяв щодо зміни місця проживання або місцезнаходження від сторін не надходило.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За правилом ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як визначено п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Встановлено, що рішенням Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області про надання дозволів на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок від 20 березня 2013 року за №246-23-VI ОСОБА_2 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо надання земельної ділянки у власність площею 0,1200 га для ведення садівництва на території Новосілківської сільської ради.

У 2014 році ТОВ «Регіональний центр розвитку» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 для індивідуального садівництва.

Рішенням від 08 квітня 2014 року за №334-31VI Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області затверджено вищевказаний проект та безоплатно передано громадянці ОСОБА_2 у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 площею 0,1200 га., про що оформлено свідоцтво про право власності від 14 квітня 2014 за НОМЕР_2.

Між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 02 вересня 2014 року укладено договір купівлі-продажу №3221 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мельниченко О.І.

Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 02 березня 2016 року укладено договір купівлі-продажу №3468 земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.

Вказані обставини підтверджуються витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 31 травня 2022 року №301797687.

Отже, власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 є ОСОБА_1 .

У той же час, рішенням Новосілківської сільської Вишгородського району Київської області ради 24 грудня 2012 року за №225-20-VI надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу, урочище «Лужок».

Малим колективним багатопрофільним підприємством «Геоград» у 2013 році розроблено проект щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, в якому сформовано земельну ділянку і відповідно до кадастрового плану присвоєно кадастровий номер 3221886401:36:060:0906.

Рішенням від 06 вересня 2013 року 25 сесії 6 скликання Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області №271-25-VI про встановлення прибережної захисної смуги затверджено вищевказаний проект землеустрою.

З листа Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01 лютого 2022 року №01-12/145 вбачається, що відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах 100 метрової нормативної прибережної захисної смуги староріччя р. Десна.

Разом з тим, згідно листа начальника Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 22 вересня 2022 року за №01-12/829 вбачається, що згідно Публічної кадастрової карти України вказану відстань земельних ділянок до урізу води староріччя р. Десна встановлено орієнтовно.

Згідно висновку земельно-технічної експертизи від 28 вересня 2022 року за №243/09-2022:

1. прибережна смуга каналу в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, встановлена проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, розроблений у 2013 році, Малим колективним баготопрофільним підприємством «Геоград», який затверджено рішенням 25 сесії 6 скликання, від 06 вересня 2013 року за № 271-25-VІ Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про встановлення прибережної захисної смуги», як того вимагає п. 10 Порядок № 1094;

2. земельна ділянка гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно - захисної смуги каналу, в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області і була відведена за рахунок земель не переданих у власність і не наданих у користування за рахунок земель, які не відносяться до земель водного фонду;

3. узагальнюючи результати дослідження встановлено, що у 2013 році прибережна смуга каналу в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, встановлена проектом землеустрою щодо встановлення прибережної захисної смуги каналу площею 5,1771 га, урочище «Лужок», в с. Новосілки Вишгородського району Київської області, розроблений у 2013 році, Малим колективним багатопрофільним підприємством «Геоград», який затверджено рішенням 25 сесії 6 скликання, від 06 вересня 2013 року за № 271-25-VІ Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області «Про встановлення прибережної захисної смуги», як того вимагає п. 10 Порядок № 1094, а земельна ділянка гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098, була відведена у 2014 році за рахунок земель не переданих у власність і не наданих у користування за рахунок земель, які не відносяться до земель водного фонду.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 09 листопада 2022 року за №10-10-0.331-5487/2-22 в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про дану земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906.

На час вчинення спірних правовідносин чинним законодавством України передбачалося наступне.

Відповідно до ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Статтею 1 ВК України визначено вичерпний перелік об`єктів, які віднесені до водних об`єктів - море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, та водоносний горизонт. Усі інші елементи довкілля, в яких зосереджені води, є частинами перелічених водних об`єктів.

За положеннями ч. 1 ст. 3 ВК України усі води (водні об`єкти) на території України становлять її водний фонд.

Частина 2 ст. 3 ВК України визначає, що до водного фонду України належать: поверхневі води: природні водойми (озера), водотоки (річки, струмки), штучні водойми (водосховища, ставки) і канали; інші водні об`єкти; підземні води та джерела; внутрішні морські води та територіальне море.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 ЗК України та ст. 4 ВК України до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об`єктами, болотами, а також островами; землі зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Крім того, за положеннями ст. 60 ЗК України та ст. 88 ВК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60-62 ЗК України та статтями 1, 88-90 ВК України.

Прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Проекти землеустрою щодо встановлення меж прибережних захисних смуг (з установленою в них пляжною зоною) розробляються в порядку, передбаченому законом.

Межі встановлених прибережних захисних смуг і пляжних зон зазначаються в документації з землеустрою, кадастрових планах земельних ділянок, а також у містобудівній документації (частина 3 статті 60 ЗК України).

Згідно із пунктом 2.9 Порядку погодження природоохоронними органами матеріалів щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 5 листопада 2004 року №434, у разі відсутності належної землевпорядної документації та встановлених у натурі (на місцевості) меж щодо водоохоронних зон та прибережних захисних смуг водних об`єктів, природоохоронний орган забезпечує їх збереження, шляхом урахування при розгляді матеріалів щодо вилучення (викупу), надання цих земельних ділянок нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року N 486 «Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них», з урахуванням існуючих конкретних умов забудови на час встановлення водоохоронної зони. Порядок та умови виготовлення проектів землеустрою, в тому числі й щодо прибережних смуг, визначаються статтями 50 - 54 Законом України «Про землеустрій».

Таким чином, землі зайняті поверхневими водами: природними водоймами (озера), водотоками (річки, струмки), штучними водоймами (водосховища, ставки), каналами і іншими водними об`єктами та землі прибережних захисних смуг є землями водного фонду України, на яких знаходиться водний фонд України та на який розповсюджується окремий порядок надання та використання.

Статтею 50 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок.

Проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються та затверджуються в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються з метою обґрунтування розмірів і меж земельних ділянок з урахуванням вимог щодо раціонального використання та охорони земель.

Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються на основі схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць і територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення з урахуванням матеріалів попереднього погодження місця розташування об`єкта землеустрою.

Проектами землеустрою щодо впорядкування існуючих землеволодінь та землекористувань передбачаються заходи щодо впорядкування структури земельних угідь, усунення черезсмужжя, далекоземелля, ламаності меж, ерозійних процесів та інших екологічних наслідків нераціонального використання земель і створення територіальних умов для функціонування всіх галузей економіки, формування й удосконалення раціональної системи існуючого землеволодіння та землекористування.

Згідно ст. 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ст. 178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи.

Згідно ч. 1-5 ст. 79-1 ЗК України в редакції формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється:

1. у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

2. шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

3. шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

4. шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

5. за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

6. за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у ч. 6-7 ст. 79-1 ЗК України) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до ст. 202 та ст. 204 ЗК України державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у Державному земельному кадастрі в порядку, встановленому Законом.

Ведення Державного земельного кадастру здійснюється відповідно до закону.

Згідно до ст. 11 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Зміна вимог норм та правил, технічних регламентів щодо показників точності або способів її визначення, зміна геодезичної або картографічної основи Державного земельного кадастру (у тому числі систем координат), що використовувалися для його ведення, не є підставою для визнання відомостей Державного земельного кадастру такими, що підлягають уточненню, якщо на момент їх внесення вони відповідали нормам та правилам, технічним регламентам.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Державний земельний кадастр» До Державного земельного кадастру включаються такі відомості про обмеження у використанні земель: вид; опис меж; площа; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень (за наявності такого об`єкта); інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

До внесення до Державного земельного кадастру відомостей про опис меж та обмеження у використанні земель з координатами поворотних точок таких меж щодо території пам`яток культурної спадщини, зон охорони, об`єктів культурної всесвітньої спадщини, буферних зон, історичних ареалів населених місць, охоронюваних археологічних територій, історико-культурних заповідників та історико-культурних заповідних територій, до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про зазначені обмеження у використанні земель: вид; зміст обмеження; опис режимоутворюючого об`єкта - контури, назви та характеристики, що обумовлюють встановлення обмежень; відстань від контуру режимоутворюючого об`єкта, на яку поширюється обмеження у використанні земель; інформація про документи, на підставі яких встановлено обмеження у використанні земель.

Технологічні та програмні засоби Державного земельного кадастру мають забезпечувати автоматизоване визначення меж обмежень у використанні земель в обсязі та у випадках, передбачених абзацом восьмим цієї частини, шляхом визначення відстані від контуру режимоутворюючого об`єкта, без необхідності проведення робіт із землеустрою з визначення координат поворотних точок зазначених меж.

Згідно ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» до ДЗК включаються такі відомості про земельні ділянки:

1. кадастровий номер;

2. місце розташування, у тому числі дані Державного адресного реєстру (за наявності);

3. опис меж;

4. площа;

5. міри ліній по периметру;

6. координати поворотних точок меж;

7. дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі;

8. дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів;

9. відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;

10. цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель);

11.склад угідь із зазначенням контурів, координат поворотних точок, геометричних параметрів, назв, адрес будівель, споруд та інженерних мереж, ідентифікаторів об`єктів будівництва та закінчених будівництвом об`єктів, відомостей про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів;

12. відомості про обмеження у використанні земельних ділянок;

13. відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки;

14. нормативна грошова оцінка;

15. частину земельної ділянки, на якій може проводитися гідротехнічна меліорація;

16. відомості про назву, код (номер) меліоративної мережі, яка забезпечує гідротехнічну меліорацію відповідної земельної ділянки;

17. інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до ст. 16 Закону України про Державний земельний кадастр, земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер.

Кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Зміна власника чи користувача земельної ділянки, зміна відомостей про неї не є підставою для скасування кадастрового номера.

Інформація про скасовані кадастрові номери земельних ділянок зберігається у Державному земельному кадастрі постійно.

Як вбачається зі ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру:

1. на підставі відповідної документації із землеустрою щодо формування земельних ділянок - у випадках, визначених статтею 79-1-1 Земельного кодексу України, при їх формуванні;

2. на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України та у разі зміни меж суміжних земельних ділянок їх власниками ;

3. на підставі технічної документації із землеустрою щодо проведення інвентаризації земель - за результатами інвентаризації земель;

4. на підставі проектів землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв) - у разі виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

Аналізуючи встановлені по справі обставини та подані про них докази, беручи до уваги зазначені норми Закону, суд доходить таких висновків.

Встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 віднесена до земель сільськогосподарського призначення і знаходиться поза межами земель водного фонду і прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, що підтверджується доказами наданими в суді стороною відповідача.

Прибережна захисна смуга площею 5,1771 га в межах с. Новосілки, урочище «Лужок» Новосілківської сільської ради Вишгородського району Київської області з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 сформована як самостійний об`єкт цивільних прав з моменту присвоєння кадастрового номеру в 2013 році, який є її спеціальним ідентифікатором, що здійснено за затвердженим у встановленому Законом порядку відповідним проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що в повній мірі відповідає вказаним вище вимогам Закону.

У даному випадку межі прибережної захисної смуги встановлено за окремим проектом землеустрою, розробленим і затвердженим в порядку передбаченому Законом, а не за загальними нормативними положеннями передбаченими ч. 2 ст. 88 ВК України.

За таких обставин при наданні у власність ОСОБА_2 спірної земельної ділянки в квітні 2014 року Новосілківська сільська рада Вишгородського району Київської області правильно виходила з наявного на той час проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги староріччя р. Десна, затвердженого у вересні 2013 року, а не з нормативних розмірів установлених ст. 88 ВК України. Зазначена правова позиція ґрунтується на постанові Великої Палати Верховного суду від 30 травня 2018 року у справі 469/1393/16-ц .

Обставини, що відомості в Державному земельному кадастрі про вказану земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 відсутні і не зареєстровані, достатньою підставою для спростування зазначеного вище бути не може.

Так, відомості про скасування присвоєного кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 сформованої земельної ділянки згідно вимог ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр» в матеріалах справи відсутні і суду не надані.

Відтак, підстав вважати правовий статус кадастрового номеру 3221886401:36:060:0906 земельної ділянки недійсним і неіснуючим у суду немає.

По справі встановлено наявність достатніх відомостей про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906, які передбачено вимогами ст. 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Суду відповідачкою подано достатні, належні, допустимі докази про те, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 насправді існує, яка сформована згідно ст. 79-1 ЗК України, встановлена за розробленим і затвердженим в передбаченому Законом порядку проектом землеустрою, що є підставою для її реєстрації та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру в порядку ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр».

Виходячи з викладеного, сам тільки факт того, що в Державному земельному кадастрі відсутні відомості про земельну ділянку з кадастровим номером 3221886401:36:060:0906 вказаних вище обставин спростовувати не може, а тому суд погоджується з тим, що така земельна ділянка існує, а відтак є об`єктом цивільних в розумінні зазначених вище вимог Закону.

Разом з тим, позивачем не надано належних, допустимих і достатніх доказів того, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десна.

При цьому, відповідна належним чином оформлена земельна кадастрова документація з визначенням меж земельних ділянок щодо цього суду не надана.

Викопіювання з генерального плану с. Новосілки всіх необхідних реквізитів не містить, які є нечитабельними коли лист Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01 лютого 2022 року №01-12/145 ґрунтується на орієнтовних відстанях (через функцію лінійка).

Беручи до уваги вище викладене, в суді не доведено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах прибережної захисної смуги староріччя р. Десни.

Водночас, відповідачкою надано достатньо доказів, щоб дійти висновку, що земельна ділянка ОСОБА_1 , з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно-захисної смуги каналу в урочищі «Лужок» с. Новосілки Вишгородського району Київської області, згідно земельно-технічної експертизи №243/09-2022 від 28 вересня 2022 року.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.264 ЦПК України судове рішення має відповідати в тому числі на такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Крім того, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01).

Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. В одній із зазначених справ заявник не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Отже, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позову заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури.

Під час перегляду справи в апеляційному суді також не було встановлено порушень в діях Новосілківської сільської ради під час передачі в приватну власність спірної земельної ділянки.

Доводи апеляційної скарги щодо належності спірної ділянки до земель водного фонду ґрунтуються на листі Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 01 лютого 2022 року №01-12/145. Так, зі змісту листа вбачається, що відповідно до Публічної кадастрової карти України земельна ділянка з кадастровим номером 3221886401:36:073:0098 знаходиться в межах 100 метрової нормативної прибережної захисної смуги староріччя р. Десна.

При цьому, відповідно до листа начальника Басейного управління водних ресурсів середнього Дніпра від 22 вересня 2022 року за №01-12/829, вказану відстань земельних ділянок до урізу води староріччя р. Десна встановлено орієнтовно.

Крім цього, згідно з висновком земельно-технічної експертизи від 28 вересня 2022 року за №243/09-2022, ділянка гр. ОСОБА_1 з кадастровим номером 3221886400:36:073:0098 знаходиться поза межами прибережно - захисної смуги каналу, в урочищі «Лужок» в с. Новосілки Вишгородського району Київської області.

За таких обставин колегія суддів погоджується і з висновками суду першої інстанції про недоведеність вимог позивача належними та достатніми доказами.

Інші доводи апеляційної скарги повторюють доводи позовної заяви, належна оцінка яким надана судом першої інстанції, не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування судового рішення.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, підстави для його скасуванні відсутні.

Керуючись ст.ст. 141, 369, 374, 375, 382, 383, 384 України, суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу заступника керівника Вишгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Пірнівської сільської ради Київської області залишити без задоволення.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 06 квітня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 22 грудня 2023 року.

Головуючий:

Судді: