Рішення

від 17.04.2023 по справі 757/7799/22-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 757/7799/22-ц

Номер провадження: 2/225/33/2023

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2023 року

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Мигалевича В.В.,

за участю секретаря Голубової О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті»</a>, третя особа: Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» про розірвання трудового договору, -

ВСТАНОВИВ:

14 лютого 2022 року позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті»</a>, третя особа: Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» про розірвання трудового договору.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 15 лютого 2022 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті»</a>, третя особа: Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» про розірвання трудового договору, - передано на розгляд до Дзержинського міського суду Донецької області.

20 липня 2022 року вищезазначена позовна заява надійшла до Дзержинського міського суду Донецької області.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 вказана цивільна справа визначена для розгляду судді Дзержинського міського суду Донецької області Мигалевичу В.В.

28 липня 2022 року Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті»</a>, третя особа: Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» про розірвання трудового договору, та відкрито провадження у цивільній справі

Свої вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що 08 червня 2015 року між позивачем та відповідачем, як роботодавцем було укладено трудовий договір, згідно з яким позивача було прийнято на посаду директора (за сумісництвом). Окремий письмовий контракт з ним не укладався. Відомості про ОСОБА_1 , як про директора були внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, про що свідчать відомості, отримані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Найманих працівників, окрім директора, на підприємстві немає, заробітна плата директору не нараховується та не виплачується, оскільки юридична особа не здійснює господарської діяльності та не має доходу.

Засновниками відповідача є Третя особа - Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» (ПАТ ОГЗК «КВАРЦИТ»), ідентифікаційний код юридичної особи: 00191879, Країна резиденства: Україна, місцезнаходження: Україна, 11114, Житомирська обл., Овруцький р-н, селище міського типу Першотравневе, вулиця Леніна, будинок 1, розмір внеску до статутного фонду (грн.): 100,00.

Третя особа - Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» (ПАТ ОГЗК «КВАРЦИТ») - власник долі в статутному фонді Відповідача в розмірі 100%, відповідно до даних, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, визнана банкрутом (судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 16.10.2019 № 906/1821/13, що фактично унеможливлює здійснення звернення ОСОБА_1 до представників Відповідача щодо звільнення його з посади директора.

На підставі викладеного, позивач просить безстроковий трудовий договір, укладений 08 червня 2015 року між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті» (ТОВ «МАДЖЕСТІК СІТІ», ідентифікаційний код юридичної особи: 38750003 - розірвати у відповідності до вимог ч. 3 ст. 38 КЗпП України. Трудові відносини припинити з дати набрання рішенням законної сили, з внесенням відповідних даних у Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Крім того, просив стягнути з відповідача понесені ним витрати по сплаті судового збору.

Позивач в судове засідання не з`явився, надав до суду письмову заяву, у якій просив розглянути справу у його відсутності, заявлені вимоги підтримує повністю.

Представник відповідача ТОВ «МАДЖЕСТІК СІТІ» в судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав, заяву про причини неявки або про розгляд справи у його відсутності суду також не надавав, однак про дату, час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

Представник третьої особи Публічного акціонерного товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» у судове засідання не прибув.

Приймаючи до уваги думку позивача, який не висловлював заперечень проти заочного вирішення справи, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи відповідно до положень ст. ст. 280-283 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Дослідив подані документи, всебічно і повно з`ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають значення для розгляду спору по суті, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Курілов Ігор Михайлович є керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЖЕСТІК СІТІ»</a>, код ЄДРПОУ 38750003.

Крім того, відповідно до даних, отриманих з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, третя особа - Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» (ПАТ ОГЗК «КВАРЦИТ»), код ЄДРПОУ 00191879, є власником долі в статутному фонді Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «МАДЖЕСТІК СІТІ»</a>, код ЄДРПОУ 38750003, в розмірі 100%.

Також з відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що третя особа - Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит», який є власником долі в статутному фонді відповідача в розмірі 100%, визнаний банкрутом на підставі судового рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 15.10.2019 № 906/1821/13, дата запису: 08.11.2019, номер запису: 12951170041000007.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав свобод чи законних інтересів.

Статтею 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.

Відповідно до статті 3 КЗпП України до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно з ч.1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

У пункті 4 частини першої статті 36 КЗпП України визначено, що однією з підстав припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

Трудовий договір припиняється тільки за наявності підстав для його припинення. Підставою припинення договору є юридичний факт або сукупність юридичних фактів, закріплених у законі та необхідних для припинення трудового договору. Вони поділяються на два види: 1) дії (життєві ситуації, що відбуваються за волею людей; вольові акти їх поведінки) сторін трудового договору або осіб, які не є його сторонами; 2) події (життєві обставини, настання яких не залежить від волі та свідомості людей: закінчення строку трудового договору; смерть працівника або роботодавця - фізичної особи тощо).

Відповідно до ст. 39 КЗпП України строковий трудовий договір (пункти 2 і 3 статті 23) підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного або трудового договору та у випадках, передбачених частиною першою статті 38 цього Кодексу.

Спори про дострокове розірвання трудового договору вирішуються в загальному порядку, встановленому для розгляду трудових спорів.

В той же час, відповідно до ст. 39-1 КЗпП України, якщо після закінчення строку трудового договору (пункти 2 і 3 статті 23) трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.

Трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк.

У законодавстві України про працю встановлено вичерпний перелік підстав розірвання трудового договору з метою охорони трудових прав громадян. Так, підстави припинення трудового договору окреслені у ст.36 та інших статтях КЗпП України й залежно від того, хто є ініціатором припинення трудового договору, підстави поділяються на такі групи: припинення трудового договору за спільною (взаємною) ініціативою сторін трудового договору (наприклад, угода сторін, закінчення строку);розірвання трудового договору з ініціативи працівника (статті 38, 39 КЗпП України);розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця (статті 40, 41 КЗпП України); розірвання трудового договору з ініціативи осіб, які не є його стороною (третіх осіб) (пункти 3, 7 ст. 36, ст. 45 КЗпП України та ін.).

Отже, розірвання трудового договору стосується лише випадків, коли трудовий договір припиняється з ініціативи будь-якої з його сторін.

Стаття 4 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» визначено особливості розірвання трудового договору з ініціативи працівника. Так, у зв`язку з веденням бойових дій у районах, в яких розташоване підприємство, установа, організація, та існування загрози для життя і здоров`я працівника він може розірвати трудовий договір за власною ініціативою у строк, зазначений у його заяві (крім випадків примусового залучення до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану, залучення до виконання робіт на об`єктах критичної інфраструктури).

За будь-яких умов припинення трудового договору є правомірним за одночасної наявності таких умов: 1) передбаченої законодавством підстави припинення трудового договору; 2) дотримання порядку звільнення; 3) юридичного факту припинення трудового договору (наказу чи розпорядження роботодавця, заяви працівника, відповідного документа особи, уповноваженої вимагати розірвання договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до частин першої-четвертої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 77 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд, дослідив матеріали цивільної справи, з`ясував всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, що мають значення для вирішення справи по суті, встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки позивачем доказів того, що він взагалі перебуває у трудових відносинах з відповідачем не надано. Так само, не надано доказів на підтвердження неможливості розірвання трудових відносин у передбачений КЗпП України спосіб.

Так, на підтвердження заявлених позовних вимог про розірвання трудового договору у відповідності до вимог частини третьої статті 38 КЗпП України ОСОБА_1 не надано суду жодного письмового доказу.

Частиною восьмою статті 279 ЦПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

У даній справі позивачем подано позовну заяву про розірвання трудового договору, посилаючись на те, що роботодавець порушує умови трудового договору та положення законодавства про працю, проте такі обставини позивачем жодним чином не доведені.

Окрім того, за відсутності зазначених доказів, суд позбавлений можливості з`ясувати, чи дійсно роботодавцем порушувалися умови даного трудового договору, як про те зазначає позивач у позовній заяві.

За таких обставин, факту порушення трудового законодавства не встановлено, отже у задоволенні позову слід відмовити.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду з даною позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, то відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача і залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 8, 43, 46 Конституції України, статтею 16 ЦК України, статтями 24, 36, 38, 232 КЗпП України, статтями12, 13, 19, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274, 280, 354, 355 ЦПК України суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджестік Сіті»</a> (адреса місцезнаходження юридичної особи: вул. Мечнікова, буд. 6, м. Київ, код ЄДРПОУ 38750003), третя особа: Публічне акціонерне товариства Овруцький Гірничо - Збагачувальний Комбінат «Кварцит» (місцезнаходження: вул. Леніна, буд. 1, смт. Першотравневе, Овруцький район, Житомирська область, код ЄДРПОУ 00191879) про розірвання трудового договору - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Дзержинським міським судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п. 15.5 ч. 1 Розділу XIІІ Перехідних Положень ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: В.В. Мигалевич