Ухвала

від 11.04.2023 по справі 642/4749/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №642/4749/20 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження №11-сс/818/416/23 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: арешт майна

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

-головуючого ОСОБА_2 ,

-суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

-при секретарі ОСОБА_5 ,

-за участю прокурора ОСОБА_6 ,

-підозрюваного ОСОБА_7 ,

-захисника ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові матеріали за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 08 березня 2023 року про відмову в накладені арешту на майно, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №42020221090000224 від 28 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

В обґрунтування прийнятого рішення слідчим суддею зазначено, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на момент розгляду клопотання не належить ОСОБА_7 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2006, зареєстрованим в реєстрі за № 7781, а також прокурор не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, а саме - можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області та накласти арешт на об`єкти житлової нерухомості:

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 ;

- житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку, площею 0,1285 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156100:00:014:0037.

Також просить накласти арешт на корпоративні права власності ОСОБА_7 на підприємство ПП «Фортуна Лімітед» (код ЕДРПОУ 39337075), яке зареєстровано за юридичною адресою: АДРЕСА_3 , які належать на праві власності підозрюваному ОСОБА_7 , заборонивши право на відчуження вказаного підприємства.

В обґрунтування своєї апеляційної скарги зазначив, що пред`явлена ОСОБА_7 підозра за ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України обґрунтовується показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; висновком експерта №22736 від 22.12.2021 року за результатами проведеної судової експертизи з дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них; висновком експерта №СЕ-19/121-22/5468ТВ від 28.12.2022 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи; висновком експерта (судово-економічної експертизи) №СЕ-19/121/23/197-ЕК від 26.01.2023 року; висновком експерта (судово-економічної експертизи) №СЕ-19/121-22/196-ЕК від 06.01.2023 року; договором №П/НХ-181086/НЮ від 15.06.2018 року про постачання чобіт чоловічих з натуральної шкіри литтєвого методу кріплення підошви утеплених штучним хутром; договором № П/НХ-181084/НЮ від 15.06.2018 року про постачання чобіт чоловічих з натуральної шкіри литтєвого методу кріплення підошви утеплених штучним хутром; актами приймання-передачі товару за договором №П/НХ-181086/НЮ від 15.06.2018 року; актами приймання-передачі товару за договором №П/НХ-181084/НЮ від 15.06.2018 року; наказом №1-к від 06.08.2014 року (на підставі рішення засновника ПП «Фортуна Лімітед» від 05.08.2014 року) про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ПП «Фортуна Лімітед»; статутом ПП «Фортуна Лімітед».

На думку прокурора, існує ризик втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна, що може перешкодити забезпеченню можливої конфіскації майна, яка передбачена санкцією ч.5 ст.191 КК України та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, підозрюваного та захисника, які просили ухвалу суду залишити без змін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Як слідує із матеріалів кримінального провадження ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні декількох корупційних особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна, та ряді кримінальних правопорушень у сфері службової діяльності, передбачених ч.1 ст.366 КК України, за які передбачено покарання у вигляді штрафу до 250 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, або обмеженням волі на строк до 3-х років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Обґрунтованість пред`явленої підозри підтверджується:

1)показанням свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ;

2) висновком експерта №22736 від 22.12.2021 року за результатами проведеної судової експертизи з дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них;

3) висновком експерта №СЕ-19/121-22/5468ТВ від 28.12.2022 року за результатами проведення судової товарознавчої експертизи;

4) висновком експерта (судово-економічної експертизи) №СЕ-19/121/23/197-ЕК від 26.01.2023 року;

5) висновком експерта (судово-економічної експертизи) №СЕ-19/121-22/196-ЕК від 06.01.2023 року;

6) договором №П/НХ-181086/НЮ від 15.06.2018 року про постачання чобіт чоловічих з натуральної шкіри литтєвого методу кріплення підошви утеплених штучним хутром;

7) договором № П/НХ-181084/НЮ від 15.06.2018 року про постачання чобіт чоловічих з натуральної шкіри литтєвого методу кріплення підошви утеплених штучним хутром;

8) актами приймання-передачі товару за договором №П/НХ-181086/НЮ від 15.06.2018 року;

9) актами приймання-передачі товару за договором №П/НХ-181084/НЮ від 15.06.2018 року;

10) наказом №1-к від 06.08.2014 року (на підставі рішення засновника ПП «Фортуна Лімітед» від 05.08.2014 року) про призначення ОСОБА_7 на посаду директора ПП «Фортуна Лімітед»;

10) статутом ПП «Фортуна Лімітед».

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КПК України.

Згідно пред`явленої підозри ОСОБА_7 , будучи директором ПП «Фортуна Лімітед» у період з 15.06.2018 року по 15.01.2019 року заволодів чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чим завдав ПАТ «Українська залізниця» матеріальних збитків в особливо великих розмірах, що становить 1 337 944 (один мільйон триста тридцять сім тисяч дев`ятсот сорок чотири) грн. 40 коп. тавніс до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей з метою уникнення відповідальності за заволодіння чужим майном.

Відповідно до клопотання прокурора у власності ОСОБА_7 перебуває житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 0,1285 га. з кадастровим номером 6325156100:00:014:0037, а також корпоративні права власності ОСОБА_7 на підприємство ПП «Фортуна Лімітед» (код ЕДРПОУ 39337075), яке зареєстровано за юридичною адресою: АДРЕСА_3 .

Посилаючись на необхідність уникнення можливості втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна, що унеможливіть забезпеченняконфіскації майна, яка передбачена санкцією ч.5 ст.191 КК України та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення, прокурор просив накласти арешт на вищенаведені об`єкти нерухомого майна та корпоративні права, які належать ОСОБА_7 на праві власності.

При вирішенні питання про накладення арешту на майно слідчий суддя дійшов висновку про те, що слідчий не довів необхідність такого арешту, а також наявність ризиків його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, а також те, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 на момент розгляду клопотання не належить ОСОБА_7 .

Враховуючи, що вказаний у клопотанні житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , не належить ОСОБА_7 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 29.12.2006, зареєстрованим в реєстрі за № 7781, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання прокурора в частині необхідності накладення арешту на вказаний житловий будинок є безпідставним, оскільки зазначене майно не належить підозрюваному.

Разом з цим, відповідно до положень ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Отже, поза увагою слідчого судді залишився той факт, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні декількох корупційних особливо тяжких злочинів, передбачених ч.5 ст.191 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі від 7 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, та з конфіскацією майна, а тому клопотання слідчого про накладення арешту на майно, яке належить ОСОБА_7 на праві власності, з метою уникнення можливості втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна, є обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам п.п.3,4 ч.2 ст.170 КПК України.

Враховуючи, що житловий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , земельна ділянка, площею 0,1285 га. з кадастровим номером 6325156100:00:014:0037, а також корпоративні права власності ОСОБА_7 на підприємство ПП «Фортуна Лімітед» (код ЕДРПОУ 39337075), яке зареєстровано за юридичною адресою: м. Харків, вул. Морозова, 7, перебувають у власності підозрюваного, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання прокурора про накладення арешту підлягає задоволенню, з метою уникнення можливості втрати, зникнення, пошкодження вказаного майна.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Згідно з ч.4 ст.173 КПК України, вирішуючи питання про арешт майна, у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Як вбачається з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Окрім того, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження.

Згідно зі ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, окрім іншого, правову підставу для арешту майна та можливість конфіскації майна як виду покарання з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Європейський суд з прав людини, неодноразово підкреслював, що в разі, коли держави вважають за потрібне вдаватися до таких заходів, як обшуки з метою отримання доказів вчинення протиправних діянь, вилучення майна або арешт майна, Суд оцінюватиме, чи були підстави, наведені для виправдання таких заходів, відповідними та достатніми, і чи було дотримано принцип пропорційності, а також, зокрема, чи були у справі також інші докази на той час вчинення протиправних діянь та на рішення ЄСПЛ у справі «Новоселецький проти України» (Заява №47148/99, рішення від 22.02.2005, остаточне рішення від 22.05.2005) Європейський суд з прав людини вказує, що у кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права (володіння своїм майном), суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар.

Відповідно до пунктів 69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden) будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінальних правопорушень, вірності кваліфікації, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність скасування ухвали слідчого судді, з постановлення нової ухвали, якою клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області про арешт майна слід задовольнити, накласти на нього арешт та позбавити ОСОБА_7 права на розпорядження житловим будинком за адресою: АДРЕСА_2 , земельною ділянкою, площею 0,1285 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156100:00:014:0037 та корпоративними правами власності ОСОБА_7 на підприємство ПП «Фортуна Лімітед» (код ЕДРПОУ 39337075), яке зареєстровано за юридичною адресою: м. Харків, вул. Морозова, 7.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Харкова від 08 березня 2023 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №42020221090000224 від 28 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області, погоджене з прокурором, про арешт майна у кримінальному провадженні №42020221090000224 від 28 серпня 2020 року за підозрою ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.191, ч.1 ст.366 КК України.

Накласти арешт на житловий будинку за адресою: АДРЕСА_2 ,земельну ділянку, площею 0,1285 га. з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), землі житлової та громадської забудови з кадастровим номером 6325156100:00:014:0037, корпоративні права власності ОСОБА_7 на підприємство ПП «Фортуна Лімітед» (код ЕДРПОУ 39337075), яке зареєстровано за юридичною адресою: м. Харків, вул. Морозова, 7,шляхом позбавлення права на їх відчуження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: