Постанова

від 14.03.2023 по справі 740/612/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2023 року

м. Київ

cправа № 740/612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання - Коровай Л.В.,

за участю представника відповідача 1 - Васюка Д.Г.,

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсак В.А., судді - Євсіков О.О., Попікова О.В.)

від 24.10.2022

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект";

5. Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленського Валерія Вадимовича,

2. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кузьменка Олега Вікторовича,

3. Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області,

4. Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу.

Короткий зміст позовних вимог

1. У лютому та квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області з двома позовами. Справи було об`єднано в одне провадження. Позивачка просить:

1) скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу - Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" (далі - Товариства), що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 11 січня 2013 року, номер запису 10631070008000342; здійснену державним реєстратором Кірсановою С. Є., Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області: зміна видів діяльності, зміна складу підписантів;

2) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 20 січня 2014 року, оформлені протоколом № 7;

3) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 24 лютого 2014 pоку, оформлені протоколом № 8;

4) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 01 березня 2016 pоку, оформлені протоколом № 9;

5) скасувати державну реєстрацію внесення змін до установчих документів юридичної особи - Товариства від 04 березня 2016 року, номер запису 10631050009000342, здійснену державним реєстратором Кірсановою С. Є., Ніжинська районна державна адміністрація Чернігівської області: зміна складу або інформації про засновників;

6) скасувати державну реєстрацію внесення змін до відомостей про юридичну особу Товариства, що не пов`язані зі змінами в установчих документах від 04 березня 2016 року, номер запису 10631070010000342; здійснену державним реєстратором Кірсановою С. Є., Ніжинська районна державна адміністрація Чернігівської області: зміна керівника юридичної особи, зміна складу підписантів;

7) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 08 серпня 2017 pоку, оформлені протоколом № 10;

8) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Товариства від 09 серпня 2017 року, номер запису 10631050011000342; здійснену державним реєстратором Якимєнко Т.В., Варвинська районна державна адміністрація Чернігівської області: інші зміни, зміна складу або інформації про засновників;

9) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства від 04 січня 2018 pоку, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 ЦК України;

10) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 28 грудня 2017 pоку, оформлені протоколом № 11;

11) визнати недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства від 15 січня 2018 pоку, оформлені протоколом № 12;

12) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи Товариства від 16 січня 2018 року, номер запису 10631050012000342; здійснену державним реєстратором Юрченко І.М., Виконавчий комітет Ніжинської міської ради Чернігівської області: зміна складу або інформації про засновників;

13) визнати недійсним договір купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства від 20 лютого 2019 pоку, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , та застосувати наслідки недійсності правочину, передбачені статтею 216 ЦК України;

14) скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів юридичної особи - Товариства від 06 березня 2019 року, номер запису 10631050013000342; здійснену державним реєстратором Панічевською О. В., Прилуцька районна державна адміністрація: зміна складу або інформації про засновників.

2. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням прав позивачки, як спадкоємиці батька - власника частки у розмірі 100 % статутного капіталу Товариства, що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки ОСОБА_2 незаконно заволоділа часткою та відчужила її на користь третіх осіб, а приватний нотаріус відмовила позивачці у видачі свідоцтва права на спадщину за законом.

3. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31.03.2021 судові рішення було скасовано, а провадження у цивільній справі закрито.

4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28.04.2021 справу передано для продовження розгляду до Господарського суду Чернігівської області.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Прийняття спадщини після смерті учасника

5. ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 - батько позивачки, який був власником частки у статутному капіталі Товариства у розмірі 100%.

6. Позивачка вчасно подала заяву про отримання спадщини і вступила в спадщину після смерті батька, що встановлено рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 14.04.2017.

7. ОСОБА_2 набула 1/8 частки в статутному капіталі Товариства вартістю 1000,00 грн згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.12.2013.

8. Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.01.2019 спадкоємцями померлого є ОСОБА_2 на 1/4 частки, ОСОБА_1 на 3/4 частки, спадщина-частки в статутному капіталі Товариства, код ЄДРПОУ 32126262. Дане свідоцтво видане ОСОБА_1 .

9. Постановою приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленського В.В. від 30.01.2019 відмовлено позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом в порядку спадкування після ОСОБА_5 на частку в статутному капіталі Товариства. Підстава відмови-засновником товариства є ОСОБА_3 , у спадкодавця відсутнє право власності на частку в статутному капіталі товариства.

Судові спори між спадкоємцями

10. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.08.2013, що набрало законної сили 15.10.2013, визнано за ОСОБА_2 право власності на частку в спільному сумісному майні колишнього подружжя: право власності на 1/2 частку статутного капіталу Товариства у розмірі 4000,00 грн, що дорівнює 50% від загального розміру статутного капіталу.

11. Це рішення було ухвалено з посиланням на рішення Ніжинського міськрайоного суду Чернігівської області від 03.01.2013, яким встановлений факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_2 однією сім`єю без шлюбу в період з жовтня 2005 року по 17 липня 2009 року.

12. Рішення Ніжинського міськрайоного суду Чернігівської області від 03.01.2013 було скасовано рішенням Апеляційного суду Чернігівської області від 14.04.2017. Суд апеляційної інстанції відмовив в задоволенні позову про встановлення факту проживання однією сім`єю.

13. Рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 07.08.2013 про визнання права власності на 1/2 частки статутного капіталу Товариства було скасовано іншим рішенням цього суду від 16.01.2018 за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами.

14. Ухвалою Ніжинського міськрайонного суду від 16.01.2018 позов ОСОБА_2 до Ніжинської міської ради, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 про визнання права власності на частку в спільному майні був залишений без розгляду за заявою позивачки.

Управління Товариством після смерті учасника

15. Відповідно до протоколу №7 загальних зборів Товариства від 20.01.2014, метою проведення зборів є виникнення управлінської кризи у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , який був єдиним учасником та директором, на зборах присутня ОСОБА_2 (відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду від 07.08.2013 є власником (володіє) 50% статутного капіталу Товариства; згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 є власником (володіє) 12,5% статутного капіталу Товариства, всього 62,5% статутного капіталу). На зборах відсутня ОСОБА_1 - спадкоємиця ОСОБА_5 , яка успадкувала 37,5% статутного капіталу Товариства, але не підтвердила даний факт свідоцтвом про прийняття спадщини.

16. На цих зборах прийнято до відома заяву ОСОБА_2 про вступ до Товариства та скликання загальних зборів, про проведення яких повідомити ОСОБА_1 .

17. Відповідно до протоколу №8 загальних зборів Товариства "Аспект" від 24.02.2014, метою проведення зборів є виникнення управлінської кризи у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , який був єдиним учасником та директором, на зборах присутня ОСОБА_2 (відповідно до рішення Ніжинського міськрайонного суду від 07.08.2013 є власником (володіє) 50% статутного капіталу; згідно з свідоцтвом про право на спадщину за законом після ОСОБА_5 є власником (володіє) 12,5% статутного капіталу Товариства, всього 62,5% статутного капіталу). На зборах відсутня ОСОБА_1 - спадкоємиця ОСОБА_5 , яка успадкувала 37,5% статутного капіталу Товариства, але не підтвердила даний факт свідоцтвом про прийняття спадщини.

18. На зборах прийнято рішення про перерозподіл часток та зміну складу учасників товариства, затверджено нову редакцію статуту Товариства, затверджено на посаді директора Товариства ОСОБА_8 .

19. Відповідно до протоколу №9 загальних зборів Товариства від 01.03.2016, метою проведення зборів є виникнення управлінської кризи у зв`язку із смертю ОСОБА_5 , який був єдиним учасником та директором Товариства. На зборах затверджено нову редакцію статуту Товариства.

20. Відповідно до протоколу №10 загальних зборів Товариства від 08.08.2017 прийнято рішення про передачу частки померлого ОСОБА_5 єдиному учаснику товариства ОСОБА_2 із визначенням останньої єдиним учасником товариства, яка має частку у статутному капіталі у розмірі 100%, що складається із грошових коштів на суму 8000,00 грн, із затвердженням статуту товариства в новій редакції.

21. Позивачка не брала участь у зборах. Докази повідомлення її про скликання та проведення зборів відсутні.

Відчуження частки у статутному капіталі на користь третіх осіб

22. Відповідно до протоколу №11 загальних зборів Товариства від 28.12.2017 прийнято рішення про надання дозволу на відступлення частки ОСОБА_2 у розмірі 100% статутного капіталу Товариства вартістю 8000,00 грн шляхом її продажу ОСОБА_3 .

23. Відповідно до договору купівлі-продажу від 04.01.2018 ОСОБА_2 передала у власність ОСОБА_3 частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 8000,00 грн.

24. Згідно з протоколом №12 загальних зборів Товариства від 15.01.2018 прийнято рішення про зміну засновників та вважати ОСОБА_3 єдиним учасником Товариства, який має частку у статутному капіталі у розмірі 100%, що складається із грошових коштів на суму 8000,00 грн, із затвердженням статуту Товариства у новій редакції

25. Згідно з договором купівлі-продажу від 20.02.2019 ОСОБА_3 , як одноосібний учасник Товариства, продав ОСОБА_4 частку в статутному капіталі Товариства, розмір якої 8000,00 грн, що складає 100%. Продаж частки вчинено за 8000 грн.

Відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань

26. Згідно з витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань:

- станом на 27.07.2012 та 12.01.2013 наявна інформація щодо Товариства: перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_5 , керівник, розмір внеску до статутного фонду - 8000,00 грн, розмір статутного капіталу - 8000,00 грн;

- станом на 05.03.2016: перелік засновників (учасників) юридичної особи- ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 5000,00 грн; ТОВ ВКП "Аспект", розмір внеску до статутного фонду - 3000,00 грн; керівник ОСОБА_8 (а.с. 231-236 т. 1);

- станом на 10.08.2017: перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_2 , розмір внеску до статутного фонду - 8000,00 грн; розмір статутного капіталу - 8000,00 грн; керівник - ОСОБА_8 ;

- станом на 05.03.2018: перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_3 , розмір внеску до статутного фонду - 8000,00 грн; розмір статутного капіталу - 8000,00 грн; керівник - ОСОБА_8 ;

- станом на 19.03.2019: перелік засновників (учасників) юридичної особи - ОСОБА_4 , розмір внеску до статутного фонду - 8000,00 грн; розмір статутного капіталу - 8000,00 грн; керівник - ОСОБА_8 .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

27. Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021 позовні вимоги задоволено повністю.

28. Суд дійшов висновку, що були відсутні правові підстави для визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/2 частки статутного капіталу 50%, а також для визнання її єдиним учасником Товариства, оскільки скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення, а згідно зі свідоцтвом про право на спадщину за законом від 11.12.2013 вона набула лише 1/8 частки в статутному капіталі Товариства.

29. Суд визнав недійсними рішення загальних зборів, що оформлені протоколами № 7 - № 12, оскільки вони були проведені за відсутності кворуму (50% і більше голосів), з порушенням спадкових прав спадкоємиці - позивачки ОСОБА_1 , яка відповідно до статті 1218 ЦК України набула всіх прав, які належали спадкодавцю, але внаслідок неправомірних дій ОСОБА_2 була позбавлена можливості реалізувати фактично право на спадкування частки у статутному капіталі Товариства.

30. Суд також визнав недійсними договори купівлі-продажу частки, оскільки позивачкою доведено набуття нею права власності на 3/4 частки вартістю 6000 грн у статутному капіталі Товариства в порядку спадкування, а оспорювані договори та вчинені на їх підставі записи про державну реєстрацію змін до установчих документів Товариства створюють перешкоди (унеможливлюють) у спадкуванні позивачкою майнових прав, яких вона була позбавлена внаслідок безпідставного визнання за ОСОБА_2 права власності на частку у розмірі 50% з подальшим визнанням права власності на частку в 100 % у статутному капіталі Товариства.

31. Суд виходив з того, що позивачка звернулась з заявою в 2019 році, а 17.06.2018 набув чинності Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до положень якого спадкоємцю учасника-фізичної особи або правонаступнику учасника-юридичної особи більше не потрібна згода дійсних учасників на вступ до товариства.

32. 24.10.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив повністю.

33. Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що позивачка обрала неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки Велика Палата Верховного Суду неодноразово підкреслювала, що єдиний належний спосіб захисту у такій категорії справ міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". У такому разі недоцільно оскаржувати весь ланцюжок правочинів, які були укладені після вибуття майна із володіння власника. Належним способом захисту є витребування власником майна із чужого незаконного володіння (віндикаційний позов).

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження

34. 06 грудня 2022 року позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

35. Обґрунтовуючи наявність підстави касаційного оскарження згідно з пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України скаржниця зазначає, що суд апеляційної інстанції внаслідок неправильного застосування норм пункту 6 частини першої статті 3, частини першої та другої статті 228 ЦК України, статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дійшов помилкового висновку щодо неефективності обраного способу захисту. Суд апеляційної інстанції не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 02.11.2021 у справі № 917/1338/18, зокрема, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії), а також у постанові від 19.06.2019 у справі № 643/17966/14-ц - "скасований судовий акт не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення".

36. В обґрунтування доводів касаційної скарги позивачка зазначає:

- суд апеляційної інстанції неправильно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту, викладені у постанові від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 (провадження № 12-1133гс19). Ця постанова не стосується спадкових прав на корпоративні права та недійсності правочинів, а стосуються визнання незаконними реєстраційних дій. У цій постанові суд не вирішував спір по суті, розгляд питання юрисдикції спору, а не питання ефективності способу захисту;

- стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" не застосовується до спірних правовідносин, оскільки стосується змін у складі учасників товариства, а спір у справі стосується скасування вчинених юридичних актів неуправомоченою особою, яка не мала на це права;

- до спірних правовідносин маю застосовуватися положення статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

- суд апеляційної інстанції проігнорував той факт, що на виконання статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вже було реалізовано рішення суду, вилучені дані про недійсні правочини, та видано свідоцтво про право на спадщину позивачці на спірну частку у Товаристві;

- суд апеляційної інстанції неправильно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20). У цій справі суд не вирішував питання розгляду справи по суті, а розглядав питання юрисдикції спору. Спір стосувався оскарження договорів та рішень загальних зборів, які були вчинені після набрання чинності змін в червні 2018 року до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань". У справі, що переглядається, всі ключові рішення загальних зборів учасників, а також перший договір про продаж часток у статутному капіталі були вчинені до внесення змін до Закону;

- висновки щодо неефективності та неналежності обраного способу захисту є помилковими, оскільки: 1) спірні правовідносини виникли до внесення змін до статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"; 2) ефективність способу захисту обумовлюється можливістю його реалізації. Обраний позивачкою спосіб захисту вже було реалізовано. Невиправдано визнавати неефективним спосіб захисту, який вже реалізовано; 3) поняття "інші реєстраційні дії" в статті 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" дає можливість застосовувати цю норму до будь- яких юридичних осіб, тому такий спосіб захисту, як визнання недійсними рішень учасників юридичної особи, є ефективним та законним.

37. Позивачка вважає, що оскільки висновки Великої Палати Верховного Суду щодо способу захисту, викладені у постановах від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 (провадження № 12-1133гс19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), від 08.09.2020 у справі № 916/667/19 (провадження № 12-145гс19), від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), що були враховані судом апеляційної інстанції, стосуються неподібних правовідносин, наведене є підставою касаційного оскарження судового рішення згідно з пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК України.

Позиція інших учасників процесу

38. Представник ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу. Мотивував його так:

- суд апеляційної інстанції правильно врахував висновки Великої Палати Верховного Суду щодо належності обраного позивачем способу захисту в усіх справах, що стосуються зміни розміру часток та відновлення складу учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення прав або інтересів учасників товариства;

- відповідно до положень статті 23 Закон України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" позивачка автоматично набула право на частку в статутному капіталі;

- позивачка не лише обрала неналежний спосіб захисту корпоративного права, а також не обґрунтувала порушення такого права та необхідність його захисту. Станом на момент розгляду справи у суді першої інстанції за позивачкою вже було зареєстровано 75% статутного капіталу Товариства, а за ОСОБА_2 зареєстровано 25% статутного капіталу Товариства. Всі оскаржувані дії реєстраторів разом із записами скасовані;

- висновки, що викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, не підлягають врахуванню, оскільки у цій справі спір був пов`язаний з порушенням спадкових, а не корпоративних прав позивачів.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство

39. Верховний Суд заслухав суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірив в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи, й дійшов висновку, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, виходячи з такого.

40. Станом на момент відкриття спадщини частина п`ята статті 147 ЦК України визначала, що частка у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю переходить до спадкоємця фізичної особи або правонаступника юридичної особи - учасника товариства, якщо статутом товариства не передбачено, що такий перехід допускається лише за згодою інших учасників товариства.

41. Одночасно стаття 55 Закону України "Про господарські товариства" унормовувала, що при реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв`язку із смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства. При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичній особі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного капіталу товариства підлягає зменшенню.

42. Отже частина п`ята статті 147 ЦК України передбачала можливість встановлення у статуті положень щодо отримання згоди на перехід частки до спадкоємця саме учасниками товариства. Водночас у статті 55 Закону України "Про господарські товариства" було закріплене інше формулювання. Виходячи з її положень, товариство надавало згоду не на перехід частки до спадкоємця, а на його вступ до товариства, і мало право відмовити спадкоємцю у вступі. Водночас таке право товариства на відмову у прийнятті не було абсолютним (пункт 27 постанови КГС ВС від 17.11.2021 у справі № 910/157/19).

43. Єдиний учасник товариства, котрий володіє меншою часткою у статутному капіталі, не може скликати загальні збори та відмовити у прийнятті до товариства спадкоємців померлого учасника, котрий володів більшою часткою у статутному капіталі. Спадкоємці останнього, які виявили бажання брати участь у діяльності товариства, не можуть бути позбавлені права участі в ньому (пункт 91.2 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-86гс20)).

44. Частиною першої статті 23 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17 червня 2018 року, не унормовано, що корпоративні права виникають у спадкоємця в момент набуття права на частку. Зазначення, що згода інших учасників товариства не потрібна, означає, що товариство не має права відмовити спадкоємцю у вступі до товариства. Участь у товаристві спадкоємця не відбувається одночасно з набуттям права власності на частку. Спадкоємці зобов`язані подати заяву про вступ, незалежно від розміру частки. Виключним правом на розпорядження отриманим в спадок майном наділений лише позивач, який міг реалізувати таке право шляхом подачі відповідної заяви до товариства та отримати рішення (згоду) учасників загальних зборів товариства про вступ до нього. Закон не обмежує будь-яким строком для подання заяв спадкоємців учасника, частка якого у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю становить 50 і більше відсотків (постанова КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 906/262/20, постанова КГС ВС від 01.12.2022 у справі № 906/262/20 щодо порядку набуття спадкоємцем права власності на частку у статутному капіталі Товариства та порядку вступу у "перехідний період" (з 17.06.2018 по 17.06.2019)).

45. Виключення учасника з товариства можливе за наявності двох умов, а саме: належність учаснику товариства, який помер (оголошений судом безвісно відсутнім або померлим), менше 50 % статутного капіталу товариства, а також відсутність заяви про вступ до товариства спадкоємців (правонаступників) такого учасника протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини. Розмір частки учасника у статутному капіталі товариства має визначатися на момент його смерті (постанова КЦС ВС від 12.10.2022 у справі № 607/12423/20).

46. Обставини переходу частки до спадкоємиці померлого учасника, не прийняття її до складу учасників не є предметом оскарження. Верховний Суд вирішує питання виключно належності та ефективності обраного позивачкою способу захисту, виходячи з доводів касаційної скарги.

47. Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

48. За частиною першою статті 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

49. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (див., зокрема, постанови від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18) та інші).

50. Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципу верховенства права (пункт 5.34 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21)).

51. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 січня 2022 року у справі № 904/1448/20 (провадження № 12-29гс21)).

52. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19) зробила висновки, що:

- позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (пункт 60);

- вичерпний перелік способів захисту учасників товариств з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств;

- за змістом позовної заяви позивач, якого виключено зі складу учасників товариства, прагне відновлення становища, яке існувало до порушення його прав, тобто відновлення попереднього складу учасників. Позивач може мати законний інтерес у такому відновленні, оскільки участь у товаристві з обмеженою відповідальністю передбачає співпрацю у вищому органі з невеликою, як правило, кількістю учасників, а тому учаснику товариства з обмеженою відповідальністю може бути не байдуже, хто саме входить до складу вищого органу (пункт 59);

- належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону) (пункт 61);

- вирішуючи питання щодо ефективності обраного позивачем способу захисту, суди мали врахувати баланс інтересів усіх учасників і самого товариства, уникати зайвого втручання в питання діяльності товариства, які вирішуються виключно рішенням загальних зборів учасників товариства та надавати оцінку добросовісності відповідачів, які в разі задоволення позовних вимог будуть позбавлені своїх часток або їх частин у грошовому або відсотковому виразі (пункт 62).

53. Водночас в іншій постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-86гс20) Велика Палата Верховного Суду, вирішуючи виключну правову проблему, що стосується питань захисту прав спадкоємців померлого, частка якого у статутному капіталі товариства становить 50 і більше відсотків, зробила такі висновки:

- застосування такого юридичного наслідку, як визнання недійсними рішень зборів, саме через порушення порядку їх проведення, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, адже спрямоване на захист прав осіб, які набули право на частку у статутному капіталі підприємства внаслідок її спадкування (пункт 95);

- ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії) (пункт 98);

- учасник, маючи частку у розмірі 40 % статутного капіталу, не міг скликати загальні збори та відмовити позивачкам (спадкоємицям учасника з часткою у розмірі 60 % статутного капіталу) у вступі до складу учасників підприємства, тому прийняті на цих зборах рішення слід визнати недійсними (пункт 100);

- приймаючи рішення з питань порядку денного зборів засновників, інший учасник вважав, що є власником 100 % статутного капіталу підприємства, хоча позивачки не реалізували набуте в порядку спадкування після смерті померлого право на частку в статутному капіталі підприємства. Дії іншого учасника з привласнення частки померлого у статутному капіталі підприємства, а також подальше відчуження цієї частки на користь третьої особи без урахування майнових інтересів позивачок є недобросовісними. Тому рішення слід визнати недійсними через порушення порядку проведення зборів учасників підприємства (розпорядження одним із учасників підприємства часткою в статутному капіталі, що йому не належала та проведення зборів за відсутності кворуму) (пункти 102- 103);

- договір купівлі-продажу укладений без урахування інтересів спадкоємців померлого, спрямований на незаконне заволодіння часткою останнього у статутному капіталі. Цей договір в частині умов про розпорядження іншим учасником часткою у статутному капіталі підприємства, яку успадкували зокрема позивачки (60% статутного капіталу), згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України є нікчемним. Новий учасник (покупець) не позбавлений можливості відновити своє право, зокрема, пред`явивши вимогу до учасника, в якого придбав 100 % статутного капіталу підприємства, замість можливих 40 % (пункт 124);

- недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (абзац перший частини другої статті 215 ЦК України). Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо юридичних наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, оцінює правочин на предмет його нікчемності (пункти 122-123).

54. Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 (постанова від 30 січня 2019 року, провадження № 14-435цс18) зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення подібних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

55. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 25 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі, зокрема, судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону "Про виконавче провадження" щодо, зокрема: визнання повністю або частково недійсними рішень засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу.

56. Прийняття на загальних зборах рішення про виключення спадкодавця зі складу учасників товариства унеможливило реалізацію належного позивачці права на участь у товаристві. Тому застосування позивачкою такого способу захисту як визнання в судовому порядку недійсним рішення загальних зборів учасників відповідає змісту порушеного права та є ефективним, оскільки у разі задоволення позову дозволить здійснити державну реєстрацію змін до відомостей про склад учасників товариства і реалізувати належне позивачці право на вступ до товариства шляхом подання відповідної заяви до органу державної реєстрації (постанова КЦС ВС від 12.10.2022 у справі № 607/12423/20).

57. ОСОБА_2 знала про те, що право на вступ до товариства мають також інші спадкоємці, зокрема, позивачка. При цьому, як вже зазначалося, іншим спадкоємцям відповідно до чинного на момент виникнення спірних відносин законодавства не могло бути відмовлено у вступі до товариства. Натомість, ОСОБА_2 одноосібно перерозподілила частку померлого шляхом прийняття відповідного рішення на загальних зборах Товариства, чим унеможливила реалізацію іншій спадкоємиці права на вступ до товариства. У зв`язку з цим обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про недобросовісність поведінки іншої спадкоємиці - ОСОБА_2 .

58. Суд апеляційної інстанції безпідставно не врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у справі № 917/1338/18 щодо способів захисту порушеного права спадкоємця померлого, частка якого у статутному капіталі товариства становить більше 50 відсотків, що призвело до неправильного вирішення справи та скасування законного й обґрунтованого рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства та похідних вимог, що виникають з корпоративних відносин, про скасування реєстраційних записів. Позивачка виконала рішення суду шляхом вчинення відповідних реєстраційних дій. Задоволення позовних вимог у цій справі призвело до дійсного захисту інтересу позивачки без необхідності повторного звернення до суду, тому відповідно до конкретних обставин справи відмова в позові з підстав неефективності обраного способу захисту становитиме порушення права на доступ до суду.

59. Отже, доводи касаційної скарги, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

60. З огляду на висновки Великої Палати Верховного Суду стосовно нікчемності правочинів про розпорядження (відчуження) іншим учасником часткою у статутному капіталі товариства, яку успадкувала позивачка, згідно з частинами першою та другою статті 228 ЦК України, вимога про визнання договорів купівлі-продажу частки недійсними не є належним способом захисту права чи інтересу позивачки. Тому суд апеляційної інстанції правильно відмовив у задоволенні цієї вимоги, хоч і з інших мотивів. В цій частині відсутні підстави для скасування постанови суду апеляційної інстанції про відмову в позові.

61. Скаржниця помилково обґрунтовує необхідність відступлення від висновків щодо способу захисту, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у справі № 927/97/19 (провадження № 12-1133гс19), від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (провадження № 12-88гс19), від 08.09.2020 у справі № 916/667/19 (провадження № 12-145гс19), від 03.11.2020 у справі № 922/88/20 (провадження № 12-59гс20), тим, що ці висновки стосуються неподібних правовідносин.

62. За змістом пункту 2 частини другої статті 287 ГПК України така підстава допускається лише, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах. Неподібність правовідносин виключає можливість вирішення питання про відступлення від висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

63. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд; скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині (пункти 3 та 4 частини першої статті 308 ГПК України).

64. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

65. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша та четверта статті 311 ГПК України).

66. Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, й ухвалив законне та обґрунтоване рішення в частині вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства та скасування реєстраційних записів, що є ефективним захистом порушених прав позивачки.

67. Суд апеляційної інстанції скасував рішення суду в цій частині без урахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18 (провадження № 12-86гс20).

68. Постанову апеляційного суду слід: скасувати у частині відмови у задоволенні вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства та скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі (у зазначеній частині - залишити у силі рішення суду першої інстанції про задоволення вказаних вимог); змінити у мотивувальній частині щодо підстав відмови у задоволенні вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства.

69. З огляду на наведене касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат

70. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

71. Відповідно до частини дев`ятої цієї статті у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

72. Спір у справі виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_2 , тому з неї слід стягнути судовий збір у розмірі 53 788,00 грн, сплачений позивачкою за розгляд справи в суді касаційної інстанції. Судовий збір, сплачений ОСОБА_2 за подання апеляційної скарги в сумі 14983,80 грн, відшкодуванню не підлягає.

Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктами 3, 4 частини першої статті 308, статтями 311, 312, 314, 315, 317 Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" та скасування реєстраційних записів та залишити в силі в цій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" від 04 січня 2018 року, укладеного між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" від 20 лютого 2019 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

4. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_2 ) 53 788,00 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко