Постанова

від 13.06.2023 по справі 740/612/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2023 року

м. Київ

cправа № 740/612/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратова І.Д. - головуючий, судді - Вронська Г.О., Губенко Н.М.

за участю секретаря судового засідання Коровай Л.В.,

за участю представника відповідача 1 - Васюка Д.Г. (адвокат)

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1

про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом ОСОБА_1

до 1. ОСОБА_2 ;

2. ОСОБА_3 ;

3. ОСОБА_4 ;

4.Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект";

5. Виконавчого комітету Ніжинської міської ради Чернігівської області;

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

1. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Зеленського Валерія Вадимовича,

2. Приватного нотаріуса Ніжинського міського нотаріального округу Чернігівської області Кузьменка Олега Вікторовича,

3. Ніжинської районної державної адміністрації Чернігівської області,

4. Прилуцької районної державної адміністрації Чернігівської області,

про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, скасування державної реєстрації внесення змін до установчих документів юридичної особи, визнання недійсним договору купівлі-продажу частки статутного капіталу

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом про визнання недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційне підприємство "Аспект" (далі - Товариства), визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства та скасування реєстраційних записів стосовно Товариства.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021 позовні вимоги задоволено повністю: визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства № 7 - 12; визнано недійсними два договори купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства; скасовано шість реєстраційних записів стосовно Товариства.

Господарський суд Чернігівської області додатковим рішенням від 10.11.2021 здійснив розподіл судових витрат - судового збору і витрат на професійну правничу допомогу.

ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ) оскаржила рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку.

Під час апеляційного перегляду, ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу заявила про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу.

24.10.2022 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою скасував рішення суду першої інстанції та ухвалив нове, яким у задоволенні позову відмовив повністю. Стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір.

ОСОБА_1 оскаржила постанову суду апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивачка просила покласти витрати на правову допомогу на ОСОБА_2 , зокрема за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанцій.

14.03.2023 Верховний Суд ухвалив постанову, якою касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив частково. Скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства та скасування реєстраційних записів та залишив у силі в цій частині рішення Господарського суду Чернігівської області від 07.10.2021. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу Товариства змінив, виклавши мотивувальну частину у редакції постанови. Стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 53 788, 00 грн судового збору за подання касаційної скарги. Також в мотивувальній частині постанови зазначено, що судовий збір, сплачений ОСОБА_2 за розгляд апеляційної скарги, відшкодуванню не підлягає.

16.05.2023 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 в частині стягнення з ОСОБА_1 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 12 677 грн. Також позивачка просить поновити строк для подання документів, що підтверджують витрати на правові послуги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу у розмірі 20 646, 15 грн.

Заява мотивована таким:

- касаційним судом не було розглянуто питання про перерозподіл судових витрат, які сторони понесли у апеляційній інстанції і не було розглянуто питання про стягнення витрат на правову допомогу позивачки у касаційній інстанції;

- постанова апеляційного суду щодо вирішення одинадцяти позовних вимог була скасована, тому, застосовуючи принцип пропорційності, потрібно перерозподілити витрати за апеляційний перегляд;

- в касаційні скарзі заявлено вимоги про відшкодування витрат на правову допомогу, які не були стягнуті в апеляційній інстанції, зокрема: 4 200 грн - ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву на апеляційну скаргу; 800 грн - участь у судовому засіданні 05.09.2022; 2 500 грн - підготовка додаткових пояснень; 1 600 грн - судове засідання 25.07.2022; 800 грн судове засідання 03.10.2022. Також заявлено до стягнення 6 500 грн за підготовку касаційної скарги. Всього - 16 400 грн;

- додатково було надано такі послуги: 2000 грн - представництво у судовому засіданні 28.02.2023; 2000 грн - представництво у судовому засіданні 14.03.2023; 1000 грн - подання заяви виконавцю; 3 000 грн - заява про винесення додаткового рішення;

- оскільки позивачка не була присутня у судовому засіданні 14.03.2023, то ні представнику, ні позивачці не було відомо про те, чи буде дата наступного судового засідання, чи було ухвалено рішення у справі. Тому надати докази понесення судових витрат раніше позивачка не мала можливості.

До заяви було долучено копії: ордеру, акту виконаних робіт, рахунків, виписок, договорів.

Від позивачки та Ніжинської районної державної адміністрації надійшли клопотання про розгляд заяви без участі їх представників, які задоволені судом з огляду на те, що явка в судове засідання обов`язковою не визнавалась.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 ГПК України, якщо судом не вирішено питання про судові витрати, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення та поновлення строку для подачі документів, що підтверджують понесення витрат на правничу допомогу, суд касаційної інстанції вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частини дев`ятої статі 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Постанова суду касаційної інстанції складається з нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення (підпункт б пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України).

Верховний Суд, ухвалюючи постанову від 14.03.2023, здійснив розподіл судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції з урахуванням частини дев`ятої статті 129 ГПК України (у зв`язку з тим, що спір у справі виник внаслідок неправильних дій ОСОБА_2 , сплачений нею судовий збір за подання апеляційної скарги в сумі 14 983, 80 грн відшкодуванню не підлягає), про що зазначив в пункті 72 постанови.

За таких обставин, постанова Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 підлягає скасуванню в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 14 983, 80 грн з покладенням таких витрат на ОСОБА_2 в порядку частини дев`ятої статті 129 ГПК України.

Щодо вимог позивачки про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу Верховний Суд враховує таке.

Згідно з частиною першою статті 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Верховний Суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасне подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 постанови палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.07.2021 у справі 910/16803/19);

- ГПК України не встановлено неможливості поновлення пропущеного процесуального строку для подання стороною доказів на підтвердження розміру судових витрат у зв`язку з розглядом справи (пункт 20 постанови колегії суддів Касаційного господарського суду у складі постанови Верховного Суду від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, постанова від 21.12.2019 у справі № 910/6298/19, від 24.12.2019 року у справі № 909/359/19);

- заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (пункти 57 - 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц);

- можливість відновлення пропущеного процесуального строку пов`язується із наявністю саме поважних причин його пропуску. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Для поновлення строку необхідним є наведення конкретних обставин, надання відповідних доказів на підтвердження їх існування, а також доведення їх впливу на своєчасність реалізації особою своїх прав (пункт 4.22. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 922/1116/22).

14.03.2023 Верховний Суд ухвалив постанову у справі.

Позивачка з клопотанням про подачу додаткових доказів та поновленням строку для їх подання звернулася тільки 16.05.2023, тобто з пропуском п`ятиденного строку, передбаченого частиною восьмою статті 129 ГПК України.

Клопотання про поновлення строку для подання доказів мотивовано тим, що вона не була присутня у судовому засіданні 14.03.2023, оскільки була повітряна тривога і охорона не пропустила до приміщення суду. Ні представнику, ні позивачці не було відомо про те, чи буде дата наступного судового засідання, чи було ухвалено рішення у справі. Тому надати докази понесення судових витрат раніше позивачка не мала можливості.

Водночас 27.04.2023 ОСОБА_1 отримала копію постанови Верховного Суду від 14.03.2023 (за довіреністю Прокопов), що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Крім того, 01.05.2023 представник позивачки - Мохнюк Р.Г. звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про видачу наказу про стягнення з ОСОБА_2 53 788, 00 судового збору за подання касаційної скарги.

Наведені обставини свідчать про обізнаність позивачки та її представника про ухвалення Верховним Судом постанови від 14.03.2023 у справі № 740/612/19, принаймні 27.04.2023 довідалась позивачка, а 01.05.2023 - її представник.

Для реалізації права на отримання компенсації витрат на правничу допомогу та подачу додаткових доказів, позивачка мала виконати свій обов`язок - подати такі докази протягом п`яти днів з дня ухвалення постанови або навести поважні причини пропуску такого строку.

Однак, позивачка жодним чином не обґрунтовує поважність причин пропуск строку подання додаткових доказів про понесення витрат на правничу допомогу в суді касаційної інстанції після вісімнадцяти днів з моменту отримання копії постанови Верховного Суду від 14.03.2023 та чотирнадцяти днів з моменту звернення представника про видачу судового наказу на виконання постанови суду касаційної інстанції. Тобто позивачка (чи її представник) надала (в) додаткові докази понесення витрат на правничу допомогу з пропуском п`ятиденного строку навіть з моменту, коли їй стало відомо про ухвалення постанови у справі.

Отже, причини пропуску строку для подачі додаткових доказів на підтвердження понесення позивачкою витрат на професійну правничу допомогу визнаються неповажними, у зв`язку з чим Верховний Суд відмовляє в задоволенні клопотання про поновлення строку для подання додаткових документів на підставі статті 119 ГПК України, а подані додаткові докази - залишаються без розгляду на підставі частини восьмої статті 129 ГПК України.

Заява про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на правничу допомогу підлягає розгляду з урахуванням поданих позивачкою доказів, які були долучені до касаційної скарги. Докази понесення витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції були долучені до касаційної скарги.

До касаційної скарги було долучено копію договору про надання правничої допомоги від 15.06.2022, укладеного між адвокатом Мохнюком Дмитром Михайловичем (адвокат) і ОСОБА_1 (клієнт).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту, зокрема, таку допомогу: представляти інтереси клієнта в Північному апеляційному господарському суді і Касаційному господарському суді з усіма правами, що надаються позивачу.

Клієнт зобов`язаний сплачувати гонорар у розмірі та порядку, передбаченому договором чи згідно з виставленими рахунками. Оплата рахунків є згодою з наданням відповідної послуги (пункт 3 договору).

Позивачка в касаційній скарзі навела такий перелік витрат на професійну правничу допомогу: витрати в апеляційній інстанції: підготовка відзиву на апеляційну скаргу і ознайомлення з матеріалами справи - 4 200 грн, участь у судовому засіданні 05.09.2022 - 1 600 грн (у заяві про ухвалення додаткового рішення вказано 800 грн), підготовка додаткових пояснень - 2 500 грн, представництво інтересів у суді 25.07.2022 - 1 600 грн, представництво інтересів у суді 03.10.2022 - 800 грн; витрати в касаційній інстанції: підготовка касаційної скарги - 6 500 грн. Всього 17 200 грн.

При цьому в заяві про ухвалення додаткового рішення позивачка визначає загальний розмір витрат на правничу допомогу у суді апеляційної інстанції та за складання касаційної скарги в розмірі 16 400, 00 грн, у зв`язку зі зміною вартості участі в судовому засіданні 05.09.2022 з 1600 грн до 800 грн.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачка до касаційної скарги додала такі документи: ордер на надання правової допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію рахунків та виписок.

У рахунках зафіксовано вартість послуг та їх опис, а саме: рахунок № 52 - ознайомлення з матеріалами справи та підготовка відзиву на апеляційну скаргу; рахунок № 110 - підготовка додаткових пояснень; рахунок № 77 - представництво інтересів у суді 25.07.2022; рахунок № 141 - представництво інтересів в суді 03.10.2022; рахунок № 180 - підготовка касаційної скарги. Здійснення оплати підтверджується наданими виписками.

Водночас зазначений в касаційній скарзі рахунок № 106, на який позивачка посилається, як на підтвердження наданої послуги (участь у судовому засіданні 05.09.2022 в суді апеляційної інстанції у розмірі 1600 грн), до касаційної скарги не додано, а тому вимога про відшкодування витрат у вказаній частині визнається необґрунтованою на підставі частини третьої статті 126 ГПК України і суд відмовляє в її задоволені.

Отже, подані позивачкою докази понесення витрат на правничу допомогу в строк, встановлений законом, документально підтверджують понесення заявницею витрат у такому розмірі: 9 100 грн (4 200 грн відзив на апеляційну скаргу і ознайомлення, 2 500 грн додаткові пояснення, 1 600 грн і 800 грн представництво інтересів в суді 25.07.2022 і 03.10.2022) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 6 500 грн (складання касаційної скарги) за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

Позивачка, звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, просила покласти витрати на правничу допомогу на ОСОБА_2 пропорційно задоволеним вимогам, враховуючи співвідношення задоволених одинадцяти вимог із тринадцяти заявлених в позові (вартість витрат / 13 * 11).

Відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Предметом розгляду цієї справи було чотирнадцять вимог (шість вимог про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, шість вимог про скасування державної реєстрації змін і дві вимоги про визнання недійсними договорів).

Верховний Суд, переглядаючи справу в касаційному порядку, змінив мотивувальну частину постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в позові про визнання недійсними двох договорів, в решті скасував та залишив в силі рішення суду першої інстанції про визнання недійсними шести рішень загальних зборів учасників Товариства та скасування шести реєстраційних дій. Тобто за наслідками розгляду справи було задоволено дванадцять з чотирнадцяти позовних вимог.

Отже, Верховний Суд, враховуючи принципи диспозитивності та пропорційності (статті 14, 15 ГПК України), застосовує саме таке співвідношення у визначені пропорційного розміру витрат на правничу допомогу, а не наведене позивачкою (одинадцять до тринадцяти).

За таких обставин, вимоги позивачки щодо пропорційного відшкодування витрат на правничу допомогу підлягають задоволенню в такому розмірі: 7 800 грн (9 100 грн / 14* 12) за розгляд справи в суді апеляційної інстанції та 5 571, 43 грн (6 500 грн / 14 * 12) за розгляд справи в суді касаційної інстанції.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.10.2022 у справі № 740/612/19 в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 14 983, 80 грн скасувати та в цій частині покласти витрати на ОСОБА_2 .

3. Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку для подання додаткових документів, що підтверджують витрати на професійну правничу допомогу в сумі 9 600, 00 грн, заяву у вказаній частині залишити без розгляду.

4. Стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) 7 800, 00 грн - витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді апеляційної інстанції та 5 571, 43 грн витрат на професійну правничу допомогу за представництво інтересів в суді касаційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий І. Кондратова

Судді Г. Вронська

Н. Губенко