Ухвала

від 14.04.2023 по справі 522/17859/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 522/17859/19

провадження № 61-5017ск23

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Луспеника Д. Д. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у справі за позовом Одеської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , третя особа - державний реєстратор Державного підприємства «Агенція з державної реєстрації» Одеської області Дунай Христина Богданівна, про визнання спадщини відумерлою, визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2019 року Одеська міська рада звернулася до суду з указаним вище позовом, в якому просила:

- визнати відумерлою спадщину після смерті ОСОБА_4 , що складається з однокімнатної квартири, загальною площею 28,9 кв. м., житловою площею 17,8 кв. м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- визнати за територіальною громадою м. Одеси, в особі Одеської міської ради, право власності на квартиру, загальною площею 28,9 кв. м., житловою площею 17,8 кв. м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 ;

- витребувати з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 по 1/4 частки квартири АДРЕСА_2 .

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року позов Одеської міської ради задоволено частково.

Визнано спадщину після смерті ОСОБА_4 , що складається з однокімнатної квартири загальною площею 28,9 кв. м., житловою площею 17,8 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 відумерлою.

Визнано за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради право власності на квартиру загальною площею 28,9 кв. м., житловою площею 17,8 кв. м., яка розташована за адресою:

АДРЕСА_1 .

Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

ОСОБА_1 на користь територіальної громади м. Одеси в особі Одеської міської ради квартиру АДРЕСА_2 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат та встановлено порядок виконання судового рішення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку.

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залучено ОСОБА_2 , ОСОБА_1 до участі у справі в якості правонаступників померлого ОСОБА_5 .

Постановою Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року залишено без змін.

У квітні 2023 року, із застосуванням засобів поштового зв`язку, ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, у якій просила оскаржувані судові рішення скасувати, за результатами розгляду справи ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову Одеської міської ради відмовити.

1. Касаційна скарга подана до суду касаційної інстанції з пропуском строку на касаційне оскарження.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження заявником не порушується.

Відповідно до частини першої статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо

в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється

з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Суд касаційної інстанції позбавлений можливості поновити строк на касаційне оскарження за власною ініціативою, а лише за наявності відповідної заяви особи, яка подає скаргу, із зазначенням поважних причин пропуску цього строку та наданням відповідних доказів.

Заявником до касаційної скарги не додано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, що не змінює порядок касаційного оскарження, встановлений ЦПК України.

Крім того, заявник хоча посилається на те, що не отримувала судових повісток у вказаній справі, відповідно не була повідомлена про ухвалені судові рішення, одночасно у змісті прохальної частини касаційної скарги не порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Також заявником до касаційної скарги не додано доказів на підтвердження дати отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

Зазначені доводи заявника не можуть бути предметом оцінки Верховним Судом та прийняті до уваги, оскільки клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження не порушується, а самі по собі вказані обставини не підтверджені належними доказами та є штучним продовженням строку на касаційне оскарження судових рішень.

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження, оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з частиною третьою статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку на касаційне оскарження.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений судом строк або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження будуть визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження

у справі на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

2. Подана касаційна скарга також не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішення питання про відкриття касаційного провадження, оскільки у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

«Про судовий збір».

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір»

(у редакції, чинній на момент подачі позовної заяви) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року,

в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складав 2 270,00 грн.

Згідно із підпунктом 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн) і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500,00 грн).

Згідно із підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн).

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

У разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (частина третя статті 6 Закону України «Про судовий збір»).

Згідно з підпунктом 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України

«Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до суду касаційної скарги на рішення суду; заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить

200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Отже, судовий збір за звернення до суду з позовом про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна як рухомих речей, так і нерухомості, визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Заявником оскаржуються судові рішення за результатами розгляду позовної вимоги немайнового характеру та позовних вимог майнового характеру (визнання права власності на майно та витребування майна).

Подана касаційна скарга та зміст оскаржуваних судових рішень не містять відомостей щодо ціни позову (вартість спірного майна), що унеможливлює визначення розміру судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судового рішення в частині вирішення позовної вимоги майнового характеру.

Отже, за оскарження судових рішень в частині вирішення позовної вимоги немайнового характеру судовий збір підлягав сплаті у розмірі 4 540,00 грн

(2 270,00 х 200%).

Одночасно, Верховний Суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, що підлягав сплаті за перегляд судових рішень в частині вирішення позовних вимог майнового характеру.

Відповідно, заявникові необхідно сплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині вирішення позовних вимог немайнового характеру

у розмірі 4 540,00 грн а також сплатити судовий збір за оскарження судових рішень в частині вирішення позовних вимог майнового характеру за ставкою 200% від 1,5% вартості спірного майна, з урахуванням того, що розмір судового збору, що підлягав сплаті за звернення до суду першої інстанції становив не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 270,00 грн)

і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (794 500,00 грн) та надати суду підтвердження вартості спірного майна (квартири АДРЕСА_2 ).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду

у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача (стандарт ІВАN) - UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету - 22030102, «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», призначення платежу (вказати номер справи та інші необхідні відомості).

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір».

Таким чином, заявнику необхідно звернутися до суду касаційної інстанціїіз заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження та сплатити судовий збір за подання касаційної скарги. На підтвердження сплати судового збору до Верховного Суду необхідно надати документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону та докази на підтвердження вартості спірного майна (квартири АДРЕСА_2 ).

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про

що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення її недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 389, 392, 393 ЦПК України, статтями 4, 6 Закону України «Про судовий збір», Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 20 жовтня 2021 року та постанову Одеського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року залишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Д. Д. Луспеник