Ухвала

від 17.04.2023 по справі 120/4133/23

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

17 квітня 2023 р.Справа № 120/4133/23

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК"

до Головного управління ДПС у Вінницькій області,Державної податкової служби (далі - відповідач 2)

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" (далі - позивач) до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби (далі - відповідач 2) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені ст. 160, 161 КАС України.

Норми ст. 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв`язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.

Ознайомившись з позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з таких підстав.

Згідно із ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Перебіг строку для звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не може визнаватися поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Щодо відліку строку звернення із адміністративним позовом, суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен дізнатися», що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. При цьому, суд з`ясовує момент, коли позивач фактично дізнався або мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (заподіяння збитків).

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

У ході перегляду судових рішень у справі №1.380.2019.006119 (адміністративне провадження №К/9901/13872/20) Верховний Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 02 липня 2020 року, сформулював правовий висновок, відповідно до якого строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних з похідною вимогою про зобов`язання її зареєструвати у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, визначається частиною першою статті 122 КАС України і становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В даному ж випадку, предметом оскарження визначено:

1)рішення Головного управління ДПС у Вінницькій області №163660 від 08.12.2021 про відповідність ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

2)рішення комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області від 05.01.2021 про відмову в реєстрації 62 податкових накладних

При цьому, як свідчить зміст позовної заяви, позивач не скористався процедурою адміністративного оскарження відповідного рішення.

В той же час, до суду з даним адміністративним позовом позивач звернувся лише 12.04.2023, тобто із пропуском шестимісячного строку звернення, визначеного ч. 4 ст. 122 КАС України.

Крім того, враховано, що позивач з даним позовом звертається повторно.

Як зазначає сам позивач, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 29.03.2023 у справі № 120/2068/23 позовну заяву "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії разом з доданими до неї матеріалами в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Вінницькій області від 08.12.2021 року та від 05.01.2022 року повернуто особі, яка її подала.

Разом з тим, у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

В силу положень ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

В позовній заяві представник позивача просить поновити строк звернення до адміністративного суду, посилаючись на те, що Указом Президента України № 64/2022 «Про ведення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України постановлено введення в Україні воєнний стан із 5 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року на 30 діб (з подальшими продовженнями).

Представник позивача вказав, що листом Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1 підтверджено, що введення воєнного стану в Україні з 24 лютого 2022 року до його офіційного закінчення є обставинами не переробної сили (форс-мажорними обставинами).

А тому, на думку позивача, введення воєнного стану в Україні не залежало від волевиявлення позивача та є об`єктивною непереборною силою, яке перешкоджало вчасно звернутися до суду з даним позовом.

Оцінюючи такі доводи позивача суд враховує, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 121 КАС України суд поновлює процесуальний строк, якщо визнає причини його пропуску поважними.

Водночас поважність причин повинен доводити скаржник (див. постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.09.2020 у справі № 806/2321/16).

Причина пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Відтак поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Водночас не звернення до суду з позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 640/12324/19.

Як на підставу поважності пропуску строку звернення до суду, позивач посилається на введення в Україні воєнного стану, що на думку позивача є непереборною силою, яка перешкоджала вчасно звернутися до суду з даним позовом.

Однак, обставини, зазначені позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду не свідчать про те, що позивач був обмежений у праві на своєчасне звернення до суду з цим позовом.

Крім того, суду не надано жодних доказів на підтвердження того, що наведені у позовній заяві підстави для поновлення строку звернення дійсно пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи (яка "сама повинна цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки") та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними (див. правову ухвали Верховного Суду від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18).

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може та не повинен намагатись отримати вигоду від ситуації, яка склалася в державі, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі щодо вчасного звернення до суду з адміністративним позовом.

Відтак наведені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не можуть визнаватися поважними, оскільки не свідчать про об`єктивну неможливість позивача своєчасно звернутися до суду з цим позовом внаслідок введення воєнного стану в Україні.

До того ж свої доводи щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду представник позивача не підтверджує жодними належними та допустимими доказами, посилаючись виключно на події, без пояснення того, яким чином ці факти і події об`єктивно перешкодили йому вчасно звернутися до суду.

Верховний Суд в ухвалі від 06.09.2022 у справі №420/16598/21 зауважив, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного поновлення строку.

Також в ухвалі від 18.05.2022 у справі №802/592/17-а з приводу оцінки доводів щодо поважності причин пропущення процесуального строку для звернення до адміністративного суду з підстав запровадженого воєнного стану зазначено, що сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку у всіх абсолютно випадках.

Дотримуючись вказаного підходу, суд дійшов висновку, що оскільки суд та всі учасники заявленого спору діють в однакових умовах воєнного стану, сам по собі факт дії такого стану не свідчить про поважність пропуску строку для звернення до суду. Поновлення строків це виняток, а воєнний стан - загальна умова для всіх.

При цьому, Вінницький окружний адміністративний суд не припиняв роботи у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану, безперервно здійснював свою діяльність, забезпечував усім особам, у тому числі й позивачу у цій справі, можливість реалізації права на судовий захист. Тому позивач міг безперешкодно реалізувати своє право на звернення до суду в межах встановленого законом строку звернення, з урахуванням навіть того, що дану позовну заяву подано в електронному вигляді через систему «Електронний суд».

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду, є безпідставним, необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з рішенням ЄСПЛ від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи "Пелевін проти України", № 24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п. 27; "Наталія Михайленко проти України", № 49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п. 31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До матеріалів позовної заяви додано платіжні інструкції №573 від 06.02.2023 року на суму 8 052 грн. та №577 від 22.02.2023 року на суму 140 104 грн. 80 коп.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено ЗУ "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 ЗУ "Про судовий збір" визначено, що за подання юридичною особою до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання адміністративного позову немайнового характеру, встановлюється ставка судового збору - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023 року становить 2684,00 грн.

В межах даної адміністративної справи позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправними та скасування рішення про відповідність ТОВ «ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК» критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку та 62 рішень про відмову в реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних .

Таким чином, позивачем заявлено 63 позовні вимоги немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якими становить 169 092 грн. (63 х 2684 грн.)

Отже, за подання даного позову позивач повинен був сплатити судового збору у розмірі 169 092 грн. та надати суду відповідні докази.

Відповідно до долученої до позовної заяви квитанції від 22.02.2023 №557 позивачем сплачено судового збору у розмірі 140 104,80 грн.

Обґрунтовуючи розмір сплаченої суми судового збору представник вказував на обставини врахування ним коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору з огляду на подання до суду процесуальних документів в електронній формі відповідно до вимог частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір".

У зв`язку з цим суд зазначає, що Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів" встановлено, що оголошення про створення та забезпечення функціонування ЄСІТС має, серед іншого, містити інформацію про підпункти, пункти цього розділу, які вводяться в дію у зв`язку з початком роботи відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Проте в оголошенні, яке було опубліковано у газеті Голос України 04.09.2021 про початок функціонування підсистеми ЄСІТС, не міститься інформації про введення в дію підпункту б підпункту 1 пункту 17 параграфу 1 розділу 4 розділу VII Перехідні положення Закону щодо застосування коефіцієнту 0,8 для пониження розміру ставки судового збору при подачі документів в електронній формі.

Це означає, що відповідна норма не набрала чинності у порядку встановленому Законом.

Відповідне роз`яснення також опубліковано ДСА України 29.10.2021 (https://dsa.court.gov.ua/dsa/pres-centr/general/1203009).

Таким чином, позивачу необхідно надати суду докази доплатити судового збору у розмірі 28 987,20 грн.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 160, 161 КАС України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи невідповідність поданого позову вимогам закону, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" належить залишити без руху з наданням позивачу 10-денного строку для усунення виявлених недоліків позовної заяви шляхом подання до суду клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до суду з цим позовом та доказів поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст. 169, 248, 256 КАС України, -

У Х В А Л И В :

1. Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду.

2. Залишити без руху позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ІГЛ ГЛОБАЛ ЛОГІСТИК" до Головного управління ДПС у Вінницькій області та Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

3.Надати позивачу 10-денний строк, з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом:

- надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку звернення до суду з іншими причинами поважності пропуску такого строку та доказами поважності причин його пропуску.

- надання доказів сплати судового збору в розмірі 28 987,20 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.

4. Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

СуддяКрапівницька Н. Л.