КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про залишення позовної заяви без руху
14 квітня 2023 року м. Київ № 320/11183/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1
до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України
про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,
В С Т А Н О В И В:
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_2 з позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.02.2022 року № 40, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення;
- поновити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у Військовій частині НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на посаді помічника начальника військового наряду (помічника кулеметника) 1- го відділення 1-го патрульного взводу 9-ї патрульної роти 3-го патрульного батальйону, із званням старший солдат;
- стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 , середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.02.2022 по дату ухвалення судового рішення.
Відповідно до пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що її подано з порушенням вимог ст. 161 КАС України, з наступних підстав.
Пунктом 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено закріплено обов`язок суду з`ясувати чи подано позовну заяву у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Абзацом першим частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною п`ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Отже, в силу вищенаведених норм КАС України слідує, що оскарження особою до суду наказу, що стосується його проходження публічної служби, зокрема діяльності у інших державних органах здійснюється протягом місячного строку з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з предмету позову, позивачем оскаржується до суду наказ Командира Військової частини НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 23.02.2022 року № 40, яким ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та всіх видів забезпечення.
При цьому, юридично значимими обставинами в межах спірних правовідносин є дата з якої позивач дізнався про порушення на його думку його прав.
Як вбачається з позовної заяви, представник позивача зазначила, що «…19.09.2022 року нею був надісланий перший адвокатський запит до ВЧ НОМЕР_1 . На її адресу надійшов лист від ВЧ НОМЕР_1 10 жовтня 2022 року, у якому було повідомлено: ОСОБА_1 була звільнена з військової служби 23.02.2022 р. за власним бажанням відповідно до підпункту «Г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати службу) військовослужбовці-жінки, які мають дитину (дітей) віком до 18 років) пункту 2 частини 5 статті 26 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу».
Підставами звільнення ОстринськоїЯ.І були: особисті обставини - наявність дитини віком до 18 років (сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ); власноручно оформлений нею рапорт, складений на ім`я командира 9 патрульної роти 3 патрульного батальйону, з клопотанням про звільнення її з військової служби за контрактом.».
Також у позові зазначено про те, що «… Як результат відбулося незаконне звільнення ОСОБА_1 , тому ніхто їй 23.02.2022 не видавав ВЧ НОМЕР_1 Витяг з наказу про звільнення та трудову книжку. Коли саме їх було підготовлено не відомо, але тільки 05 квітня 2022 року ОСОБА_1 було надіслано витяг з наказу про звільнення та трудову книжку (нову).».
Відтак, з огляду на викладені у позовній заяві обставини вбачається, що позивачу у квітні 2022 року стало відомо про звільнення її з посади.
Однак, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до Київського окружного адміністративного суду - 18.02.2023, що підтверджується штампом відділенні поштового зв`язку на конверті у якому надійшов адміністративний позов до суду.
Суд зазначає, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Рішенням Конституційного Суду України № 17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд зауважує, що вирішення питання про поновлення строку звернення до суду суд здійснює виключно з ініціативи та у межах наведених доводів заінтересованої особи. Таким чином, позивачеві слід надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали йому звернутись до суду з цим адміністративним позовом у строки, визначені статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем на протязі десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами на їх підтвердження, що свідчать про існування обставин, що об`єктивно перешкоджали позивачеві звернутися до суду з цим адміністративним позовом.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У Х В А Л И В:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування наказу, - залишити без руху.
Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.
Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Панова Г. В.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2023 |
Оприлюднено | 08.04.2024 |
Номер документу | 110257723 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо звільнення з публічної служби, з них |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Вівдиченко Тетяна Романівна
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панова Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні