Ухвала

від 13.04.2023 по справі 460/49927/22

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позовної заяви без розгляду

13 квітня 2023 року м. Рівне№460/49927/22

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ясковець О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Котяй І.В.,

відповідача 1: представник не прибув,

відповідача 2: представник не прибув,

третьої особи відповідача: представник Таборовець А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

керівника Рівненської окружної прокуратури в інтересах держави доРівненської міської ради, Квасилівської селищної ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Рівненської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Рівненської міської ради, в якому просив:

-визнати протиправним та скасувати рiшення Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020 "Про затвердження детального плану території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу".

Ухвалою суду від 28.12.2022 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання на 02.02.2023 на 10:30 год. Також вказаною ухвалою суду залучено Квасилівську селищну раду (вул. Б. Хмельницького, буд. 2, смт. Квасилів, Рівненський р-н, Рівненська обл., 35350, ЄДРПОУ 04526673) до участі в адміністративній справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою суду від 02.02.2023, постановленою в підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, Квасилівську селищну раду залучено як другого відповідача у справі.

Ухвалою суду від 20.03.2023, постановленою в підготовчому судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 .

23.03.2023 підготовче засідання відкладено до 10.04.2023 до 09:30 год.

10.04.2023 підготовче судове засідання відкладено до 13.04.2023 до 12:00 год.

Разом з тим, до початку підготовчого судового засідання, представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_1 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, з підстав пропуску строку звернення до суду.

У судовому засіданні, призначеному на 13.04.2023, представник третьої особи подане клопотання підтримав та просив залишити без розгляду позов у справі.

Представник позивача заперечувала проти залишення позовної заяви без розгляду та зазначала про дотримання строків звернення до суду.

Вирішуючи подане клопотання по суті, суд зазначає, що за правилами ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України установлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

У випадках звернення до суду суб`єкта владних повноважень відлік строку для такого звернення КАС України пов`язує з виникненням підстав, що надають цьому суб`єкту право на таке звернення.

Предметом судового оскарження в даній справі є рішення Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020.

Підставами позову зазначено те, що вищезазначене рішення про затвердження детального плану території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу не відповідає ст. 19 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно детальний план території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасиів не уточнює, а суперечить генеральному плану смт. Квасилів, оскільки територію яка згідно схеми зонування розташована в підзоні земель сільськогосподарського призначення "СВ-1г", де дозволеним є лише рілля та пасовища, змінено та визначено зоною, де дозволено зведення операторської з магазином, кафе та побутовими приміщеннями, АЗС з проектованими паливно-роздавальними колонами на 4 автомобілі, очисні споруди господарсько-побутових вод та очисні споруди поверхневих вод, пожежні резервуари та тимчасові стоянки легкових та вантажних авто.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем зазначено, оскільки про порушення, допущені Квасилівською селищною радою, окружній прокуратурі стало відомо лише після надходження 08.09.2022 до прокуратури інформації управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради за вхідним №01-11/808, а саме: графічних матеріалів генерального плану та плану зонування смт. Квасилів щодо земельної ділянки з к.н. 5624655300:02:006:0019, за якими і було встановлено (підтверджено), що земельна ділянка з к.н. 5624655300:02:006:0019 знаходиться у зоні "СВ-1г". При цьому така інформації про належність конкретної земельної ділянки до тієї чи іншої зони не розміщена в загальному доступі. Відповідно лише за результатами співвставлення графічних фрагментів в частині планувальних обмежень та забудови земельної ділянки генерального плану, плану зонування смт. Квасилів, що діють в районі розташування земельної ділянки з к.н. 5624655300:02:006:0019, дозволило виявити порушення, а тим самим і підстави для представництва інтересів держави в суді. З огляду на викладення, саме отримання 08.09.2022 графічних матеріалів від управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради є моментом, з якого встановлено порушення, оскільки лише в результаті їх вивчення і було виявлено, що земельна ділянка з к.н. 5624655300:02:006:0019 знаходиться у зоні "СВ-1г" і що затверджений рішенням №120 від 16.11.2020 Квасилівської селищної ради детальний план території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу не уточнює Генеральний план смт. Квасилів, а змінює його та суперечить йому, прийнятий всупереч інтересам громадян і державним інтересам.

Разом з тим, третя особа ОСОБА_1 у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду зазначала, що позивач був обізнаний із генеральним планом та планом зонування смт. Квасилів ще з 2019 року, а відомості про детальний план території, що був затверджений оскаржуваним рішенням Квасилівської селищної ради є у відкритому доступі ще з серпня 2021 року, відтак позивач пропустив тримісячний строк звернення в суд.

Оцінюючи зазначені позивачем у заяві про поновлення строків звернення до адміністративного суду підстави для поновлення цього строку, наряду з зібраними у справі доказами, суд зауважує, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

За приписами абзацу другого частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно з частиною 4 статті 123 КАС України,якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Тобто, питання, пов`язані з обчисленням строку звернення до адміністративного суду, його поновленням, а також наслідки пропуску такого строку чітко врегульовано вищевказаними положеннями законодавства.

Окрім цього, частина 2статті 44 КАС України зобов`язує учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. На цьому ж наголошено і у частині першійстатті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Отже, наведені правові норми КАС України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі № 826/22361/15.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

У Рекомендації Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені й ефективні органи.

Консультативна рада європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів Ради Європи 13.07.2005, у Висновку № 3 (2008) "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" наголосила, що держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, мають забезпечувати реалізацію цих функцій згідно з такими, зокрема, принципами: діючи за межами сфери кримінального права, прокурори мають користуватися тими ж правами й обов`язками, що й будь-яка інша сторона, і не повинні мати привілейоване становище у ході судових проваджень (рівність сторін); обов`язок прокурорів обґрунтовувати свої дії та розкривати ці причини особам або інститутам, задіяним або зацікавленим у справі, має бути встановлений законом.

Згідно з пунктом 2 Рекомендації CM/Rec (2012)11 щодо ролі державних прокурорів за межами системи кримінального судочинства, прийнятої Комітетом міністрів Ради Європи 19.09.2012, обов`язками та повноваженнями прокурора за межами системи кримінального провадження є представництво загальних та громадських інтересів, захист прав людини та основоположних свобод, а також підтримка верховенства права. При цьому обов`язки та повноваження прокурорів за межами кримінального судочинства мають завжди встановлюватися та чітко визначатися у законодавстві (пункт 3 цієї Рекомендації).

З огляду на вищенаведене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, підстави та порядок звернення прокурора до адміністративного суду в порядку його представництва інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено та відмінно від реалізації права на звернення до суду самого суб`єкта владних повноважень.

Початок перебігу строку, встановленого для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, не пов`язується з моментом створення такого суб`єкта чи наділення його відповідними функціями та компетенцією, адже інше призводить до можливості держави через такі дії практично необмежено у часі реалізувати право на звернення з позовом за власним волевиявленням.

Таким чином, за своєю правовою природою повідомлення прокурором відповідного суб`єкта владних повноважень про майбутнє звернення прокурора до суду, витребування ним документів для підтвердження підстав представництва в суді не може слугувати механізмом продовження встановленихзакономстроків звернення до суду з адміністративним позовом, оскільки це призведе до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах, порушення стабільності у діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання ними своїх функцій.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 (справа № 826/13768/16).

Враховуючи викладене, у спірних правовідносинах тримісячний строк звернення до суду має обраховуватись саме з моменту виявлення прокурором відповідних порушень інтересів держави.

Згідно із ч. 11 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування підлягають обов`язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно доЗакону України "Про доступ до публічної інформації". Проекти актів органів місцевого самоврядування оприлюднюються в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", крім випадків виникнення надзвичайних ситуацій та інших невідкладних випадків, передбачених законом, коли такі проекти актів оприлюднюються негайно після їх підготовки.

Пункт другий частини першоїст. 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачає, що розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньоорганізаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Частиною 1статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" встановлений вичерпний перелік рішень та проектів, які органи місцевого самоврядування зобов`язані оприлюднювати, зокрема, проекти рішень, що підлягають обговоренню.

Частиною 2 статті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації" ( в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації.

Рішенням Рівненської міської ради №21 від 24.12.2020 "Про реорганізацію Квасилівської селищної ради шляхом приєднання до Рівненської міської ради" розпочато процедуру реорганізації Квасилівської селищної ради (ЄДРПОУ 04526673, місцезнаходження: вул.Богдана Хмельницького,2, смт.Квасилів Рівненського району Рівненської області) шляхом приєднання до Рівненської міської ради (ЄДРПОУ 34847334, місцезнаходження: вул.Соборна,12-А, м.Рівне Рівненського району Рівненської області). Визначено, що Рівненська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Квасилівської селищної ради. Затверджено форму передавального акта (додаток №2). Затверджено форму акта приймання-передачі документів, що нагромадилися під час діяльності Квасилівської селищної ради станом на 31.12.2020 (додаток № 3).

Рішенням Рівненської міської ради №447 від 15.04.2021 "Про затвердження передавального акта Квасилівської селищної ради" затверджено передавальний акт Квасилівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04526673) (додаток 1). Затверджено переліки майна, активів та зобов`язань, які передаються на баланс відповідним комунальним підприємствам, організаціям, установам та виконавчим органам Рівненської міської ради.

12.01.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №1006021120012000451 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Квасилівська селищна рада (ідентифікаційний код юридичної особи 04526673, місцезнаходження: 35350, Рівненська обл., Рівненський р-н, смт. Квасилів, вул. Богдана Хмельницького, буд.2).

Постановою Кабінету Міністрів України №926 від 01.09.2021 затверджено Порядок розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації (надалі Порядок №926), відповідно до п. 1 якого цей Порядок визначає склад, зміст, механізм розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації на місцевому рівні: комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади, генерального плану населеного пункту, детального плану території, а також склад, зміст та порядок розроблення історико-архітектурного опорного плану населеного пункту.

Згідно п. 41 Порядку №926 розроблення містобудівної документації на місцевому рівні (комплексного плану, генеральних планів населених пунктів, детальних планів території) щодо території територіальної громади, оновлення та внесення змін до неї здійснюється трьома організаційними етапами: підготовчий, основний, завершальний, які реалізуються у послідовності, визначенійпунктами 42-44цього Порядку.

У відповідності до пп. 5, 6 п. 44 Порядку №926 завершальний етап включає такі заходи: розгляд та прийняття рішення щодо затвердження проектів містобудівної документації здійснюється сільською, селищною, міською радою:

комплексний план та генеральні плани населених пунктів - протягом трьох місяців з дня подання відповідного проекту містобудівної документації,

детальний план території - протягом 30 днів з дня подання відповідного проекту містобудівної документації;

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради забезпечує доступ до матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні шляхом:

надання їх за запитом на інформацію;

оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на:

- єдиному державному веб-порталі відкритих даних;

- офіційному веб-сайті Мінрегіону;

- веб-сайті сільської, селищної, міської ради та веб-сайті замовника (протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження);

що включає:

інформацію щодо затвердження містобудівної документації на місцевому рівні;

посилання на геопортал містобудівного кадастру;

матеріали рішення сільської, селищної, міської ради щодо затвердження (з усіма додатками);

текстові матеріали містобудівної документації, а також графічні матеріали містобудівної документації, що оприлюднюються у форматах файлів, які підтримують векторну графіку та дають змогу їх копіювання (в тому числі звіт про здійснення стратегічної екологічної оцінки);

матеріали (в тому числі протоколи) громадських обговорень проекту містобудівної документації (в тому числі щодо здійснення стратегічної екологічної оцінки);

матеріали (в тому числі протоколи) розгляду проекту містобудівної документації на засіданні архітектурно-містобудівної ради;

звіт про результат експертизи проекту містобудівної документації (якщо це передбачено законодавством);

передачу текстових, табличних та графічних матеріалів містобудівної документації на місцевому рівні до Державного фонду документації із землеустрою;

внесення відповідних даних до містобудівного кадастру та Державного земельного кадастру протягом п`яти робочих днів з дня затвердження відповідної містобудівної документації.

Відомості про об`єкти Державного земельного кадастру вносяться на підставі електронних документів окремо на кожен об`єкт Державного земельного кадастру.

Судом встановлено, що на офіційному веб-сайті управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради розміщена містобудівна та інша документація, серед якої також міститься затверджена станом на серпень 2021 року містобудівна документація селища Квасилів Рівненської територіальної громади (https://arhrv.gov.ua/docs/planning), що включає:

1. Генеральний план смт. Квасилів (2014);

2. Схема зонування території (2015);

3. Детальний план території (ДПТ) забудови кварталу індивідуальної забудови орієнтовною площею 9,2 га в смт. Квасилів (2017);

4. ДПТ кварталу забудови орієнтовною площею 7 га на території Квасилівської селищної ради (2017);

5. ДПТ забудови індивідуальних гаражів в смт. Квасилів (2017);

6. ДПТ по вул. Молодіжна, біля будинку №28-а, яка включає в себе земельні ділянки для будівництва індивідуальних гаражів площею 0,03 га в смт. Квасилів (2017);

7. ДПТ кварталу забудови на земельній ділянці орієнтовною площею 3,0 га в смт. Квасилів (2018);

8. ДПТ мікрорайону змішаної житлової забудови середньої поверховості та громадської забудови в районі вулиць Перспективна та Молодіжна в смт. Квасилів (2019);

9. ДПТ земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу (2020).

Відтак, відомості, із посиланнями на які позивач у справі №460/49927/22 обґрунтовує свої позовні вимоги, були та залишаються у відкритому доступі принаймні з серпня 2021 року, а рішення Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020 було оприлюднене ще у 2020 році.

При цьому, позивач не був позбавлений можливості проводити моніторинг прийнятих Квасилівською селищною радою рішень з певною періодичністю, зважаючи на строк для опублікування рішень органу місцевого самоврядування, визначений частиною другоюстатті 15 Закону України "Про доступ до публічної інформації".

Крім того, судом встановлено, що керівник Рівненської окружної прокуратури у листі від 01.09.2022 №50-5293ВИХ-22, що був адресований управлінню містобудування та архітектури виконавчого комітету Рівненської міської ради, зазначав про обізнаність позивача із інформації №05-1482 від 01.08.2022 Рівненської міської ради про ті обставини, що згідно генерального плану та плану зонування смт.Квасилів земельна ділянка площею 4969 м.кв. розміщена на території СВ-1г підзона сільськогосподарського призначення, територія зони, що потравляє в межі магістрального газопроводу, а в зоні СВ-1г згідно пояснювальної записки до зонування на вказані території дозволено розміщення лише полів та пасовищ.

Також, керівник Рівненської окружної прокуратури в своїй позовній заяві зазначав, що про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах Рівненській окружній прокуратурі було відомо з інформації Державної інспекції архітектури та містобудування України (вх. №292-22 від 14.01.2022).

Вищезазначені обставини підтверджують той факт, що Рівненською окружною прокуратурою з серпня 2021 не вчинялися усі можливі та залежні від неї дії для ознайомлення з наявними у відкритому та вільному доступі відомостями про генеральний план та план зонування смт. Квасилів, детальний план території земельної ділянки кадастровий номер 5624655300:02:006:0019 в смт. Квасилів для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу, що був затверджений рішенням Квасилівської селищної ради №120 від 16.11.2020, та не використовувалися протягом тривалого часу наявні засоби та можливості для підготовки та подання відповідного позову, передбачені законодавством.

Водночас, позов було подано до суду лише 08.12.2022, тобто з очевидним пропуском 3-місячного строку звернення до адміністративного суду.

Прокурором обставин, які б давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальнимзаконом строку звернення до суду, не наведено.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвід 4 листопада 1950 року передбачає, що кожен має право на справедливий розгляд його справи судом. ЄСПЛ зауважує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності у суді після закінчення певного періоду часу після вчинення правопорушення. Періоди позовної давності, які є звичним явищем у національних правових системах Договірних держав, переслідують декілька цілей, що включають гарантування правової визначеності й остаточності та запобігання порушенню прав відповідачів, які могли б бути ущемлені у разі, якщо було б передбачено, що суди ухвалюють рішення на підставі доказів, які могли стати неповними внаслідок спливу часу (див. mutatis mutandis рішення у справах "ВАТ "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії" від 20 вересня 2011 року ("OAO Neftyanaya Kompaniya Yukos v. Russia", заява № 14902/04, пункт 570), "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства" від 22 жовтня 1996 року ("Stubbings and Others v. the United Kingdom", заяви № 22083/93 і № 22095/93, пункт 51).

Відповідно до п. 8 ч. 1ст. 240 КАС Українисуд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертоюстатті 123 цього Кодексу. Зазначені норми права визначають підстави для залишення адміністративного позову без розгляду у разі пропуску строку звернення до суду без поважних причин.

Враховуючи викладене в його сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення адміністративного позову без розгляду.

Керуючись статтями 240, 241, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.

Позовну заяву у справі №460/49927/22 залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повну ухвалу суду складено 17 квітня 2023 року

Суддя С.А. Борискін