Рішення

від 10.04.2023 по справі 727/10403/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/10403/22

Провадження № 2/727/332/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2023 року Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:

головуючого судді Чебан В.М.

при секретарі Дмитрюк Т.М.

за участю представників позивача Чепишка Д.В.

за участю представника відповідача Гінінгера А.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів, -, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ТОВ «ТД «Боянівка»звернувся до суду з позовом про стягненнябезпідставно збереженихкоштівдо відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на те, що платіжними дорученнями №252 від 10.08.2021 року на суму 32000,00 грн., №264 від 11.08.2021 року на суму 52000,00 грн., №274 від 12.08.2021 року на суму 55000,00 грн., №282 від 13.08.2021 року на суму 52000,00 грн., №286 від 16.08.2021 року на суму 6000,00 грн., №379 від 31.08.2021 року на суму 10000,00 грн., №390 від 01.09.2021 року на суму 31000,00 грн., №442 від 14.09.2021 pоку на суму 15000,00 грн., №484 від 23.09.2021 року на суму 15000,00 грн., №529 від 29.09.2021 року на суму 30000,00 грн., №603 від 11.10.2021 року на суму 5000,00 грн., №703 від 12.11.2021 року на суму 30000,00 грн., №848 від 01.12.2021 року на суму 30000,00 грн., №944 від 30.12.2021 pоку на суму 30000,00 грн., №74 від 07.02.2022 року на суму 30000,00 грн., №85 від 15.03.2022 pоку на суму 27000,00 грн., №142 від 06.04.2022 року на суму 30000,00 грн., №208 від 06.05.2022 року на суму 27000,00 грн. та №309 від 20.06.2022 року на суму 27000,00 грн., - ТОВ «ТД «Боянівка» з свого поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ «Банк Альянс» оплатили (переказали) на поточні рахунки НОМЕР_2 в AT «Кредобанк» та НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк», які належать ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 534000,00 грн.

Вказує, що у якості призначення платежу в платіжних дорученнях було зазначено: «Погашення за договором №03/12/18 від 03.12.2018 року без ПДВ».

При цьому, представник позивача стверджує, що відповідно до даних товариства, жодних договірних відносин з відповідачкою ОСОБА_1 , які базуються на договорі №03/12/18 від 03.12.2018 pоку - не існує.

Вказує, що вищезазначені обставини були виявлені у межах роботи стосовно аналізу фінансово-договірних відносин ТОВ «ТД «Боянівка» та викладені у службовій доповідній від 15.08.2022 року.

Зазначає, що після вищевказаних подій ТОВ «ТД «Боянівка» звернулись до відповідача із претензією про повернення безпідставно збережених коштів, проте така претензія була проігнорована останньою.

Стверджує, що відповідного договору, який би передбачав зобов`язання позивача оплатити відповідачу кошти у загальному розмірі 534000,00 грн., не існує, відтак дана сума коштів була отримана відповідачем безпідставно і відповідач не володіє жодними правовими підставами для їх зберігання у себе.

Вказує, що зазначені кошти у сумі 534000,00 грн. були перераховані позивачем на поточний рахунок відповідача в установі банку помилково, без наявності на те правових підстав.

Представник позивача вважає, що вищевказані обставини та положення цивільного законодавства наділяють позивача правом вимагати повернення раніше сплачених відповідачу коштів.

На підставі викладеного, представник позивача ТОВ «ТД «Боянівка» просить суд, стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» (код ЄДРПОУ 38646791, адреса місцезнаходження: 58018, м. Чернівці, вул. Миколаївська, 36-Н) грошові кошти у сумі 534000,00 гривень.

Представник позивача ТОВ «ТД «Боянівка» - Чепишко Д.В. в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги в повному об`ємі та вказав, що в серпні 2022 року на підприємстві проводилась ревізія, у результаті якої було виявлено, що договору, відповідно до якого ОСОБА_2 було перераховано спірні кошти - не існує. Вважав, що ТОВ «ТД «Боянівка» дев`ятнадцять разів помилково направляли кошти на банківський рахунок ОСОБА_2 . При цьому, не заперечував того факту, що кошти направлялись на два різні рахунки відповідачки 19 разів.

ОСОБА_3 , який був допитаний в судовому засіданні в якості свідка, вказав, що він з 01 квітня 2015 року являється директором ТОВ «ТД «Боянівка». Відповідачка є його колишньою дружиною. Ствердив, що у товариства був борг перед його батьком, а тому вони вирішили зробити переуступок вказаних боргових зобов`язань. Зазначив, що батько не повідомляв йому, що зазначений переуступок був здійснений ним на користь його дружини ОСОБА_1 . Не заперечував того, що вони з батьком обговорювали на кого буде переуступлено заборгованість на нього чи на відповідачку. Однак зауважив, що договору про переступок заборгованості він так і не бачив. Зазначив, що може й був оригінал зазначеного договору, але його змісту він не пам`ятає. Вказав, що весною минулого року йому сказав юрист підприємства, що є помилка в тому, кому спрямовуються кошти. Ствердив, що лише він має право підпису платіжок на підприємстві. Однак зауважив, що він не вчитується в зміст платіжних доручень, оскільки їх у товариства дуже багато. Зазначив, що посилання в платіжних дорученнях на договір є помилковим. Вважав, що отримувачем вказаних спірних коштів мав бути саме він, а не відповідачка.

На основі викладеного, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні позов не визнала з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву.

Крім цього, відповідачка ОСОБА_1 , будучи допитаною в судовому засіданні в якості свідка вказала, що власником ТОВ «ТД «Боянівка» являється її колишній чоловік ОСОБА_3 . Зазначила, що в 2021 році вона припинила шлюбні відносини з ОСОБА_3 . Вказала, що саме ним (його електронним підписом) було підписані платіжні доручення по оспорювань сумах. Зазначила, що спірні грошові кошти були спрямовані на виконання договору уступки права вимоги, про що було зазначено в платіжних дорученнях. Ствердила, що вказані грошові кошти перераховувались їй на два її банківські рахунки. Вказала, що зазначені кошти перераховувались їй як під час перебування нею у шлюбі з ОСОБА_3 , так і після розірвання зазначеного шлюбу. Вказала, що переуступити заборгованість (по договору від 03.12.2018 року) їй запропонував тесть. При цьому, свідок ОСОБА_1 підтвердила в судовому засіданні факт укладення цього договору переуступки в 2018 році разом з її покійним тестем ОСОБА_4 . Ствердила, що в листопаді 2018 року вона пішла від чоловіка ОСОБА_3 . Вказала, що всі документи, в тому числі й договори, залишились в чоловіка, їй ніхто їй не віддав. Вказала, що договір про переуступок заборгованості від 03.12.2018 року являвся додатком до договору від 2013 року. Зазначила, що сканкопію наявного в матеріалах справи договору про заміну кредитора в зобов`язанні, їй скинув її колишній чоловік ОСОБА_3 .

На основі викладеного, просила суд відмовити в задоволені позовних вимог представника позивача ТОВ «ТД «Боянівка» в повному обсязі

Представник відповідачки ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначив, що після того як ОСОБА_3 припинив з його довірителькою шлюбні відносини, останній забрав всі документи у відповідачки, включно з оригіналом зазначеного договору, у зв`язку з чим вони змогли представити суду тільки його завірену копію.

Крім цього, згідно поданого до суду відзиву, останній зазначає, що починаючи з серпня 2021 року по червень 2022 року включно позивач послідовно зробив 19 платежів по перерахуванню на особисті карткові рахунки ОСОБА_1 коштів на загальну суму 534000 грн. із призначенням платежу «Погашення за договором №03/12/18 від 03.12.2018 року».

Вказує, що 03 грудня 2018 року між ТОВ «ТД «Боянівка», як боржником, фізичною особою ОСОБА_4 , як первісним кредитором, та фізичною особою ОСОБА_1 , як новим кредитором, був укладений Договір №03/12/18 про заміну кредитора у зобов`язанні (цесії).

За умовами цього договору від фізичної особи ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_1 перейшло право вимоги боргу в сумі 906800 грн. з боржника ТОВ «Торговий дім «Боянівка».

Зазначає, що відповідно до п.1.3 укладеного між сторонами договору ТОВ «ТД «Боянівка» не заперечувало проти заміни сторони у зобов`язанні.

Стверджує, що на виконання умов зазначеного договору ТОВ «ТД «Боянівка» починаючи з серпня 2021 року по червень 2022 року послідовно зробило 19 платежів по перерахуванню на особисті карткові рахунки ОСОБА_1 коштів на загальну суму 534000 грн. із зазначенням призначення платежу «Погашення за договором №03/12/18 від 03.12.2018 року».

Таким чином, представник відповідача вважає, що платежі були виконані в порядку договірного зобов`язання, а тому набуття ОСОБА_1 коштів не вважається безпідставним

Крім того, зауважує на тому, що відповідачем у справі є ОСОБА_1 , яка з 06 червня 2015 року і до 2022 року перебувала у шлюбі із ОСОБА_3 (власником, бенефіціаром і директором ТОВ «Торговий дім «Боянівка»).

Вказує, що право першого підпису всіх документів, в тому числі банківських і фінансових, в ТОВ «Торговий дім «Боянівка» належало і належить ОСОБА_3 .

При цьому, стверджує, що ОСОБА_3 , як чоловіку відповідача, були відомі всі рахунки останньої, в тому числі й ті, що були відкриті в 2021-2022 роках.

Таким чином, вважає, що всі платежі були здійснені ОСОБА_3 (власником, бенефіціаром і директором ТОВ «Торговий дім «Боянівка») усвідомлено і з метою передання коштів відповідачці.

На основі викладено, представник відповідачки ОСОБА_1 - ОСОБА_5 просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «ТД «Боянівка», у зв`язку з їх безпідставністю та необґрунтованістю.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 ствердила, що вона з 2013 року працює на посаді головного бухгалтера в ТОВ «ТД «Боянівка». Вказала, що в її посадові обов`язки входить ведення бухгалтерського обліку та податкової звітності. Зазначила, що вона веде перерахунки по клієнтам, а керівник підприємства ОСОБА_3 накладає свій електронний підпис на платіжних документах. Вказала, що спірні кошти були спрямовані відповідачці ОСОБА_1 за розпорядженням директора підприємства Семенюка В.І. Ствердила, що реквізити та призначення платежів також були вказані нею в спірних платіжних дорученнях саме за вказівкою директора ТОВ «ТД «Боянівка» - ОСОБА_3 . Вказала, що між ТОВ «ТД «Боянівка» та батьком ОСОБА_3 ОСОБА_4 неодноразово виникали зобов`язання (часто й на великі грошові суми). Ствердила, що у товариства були й інші кредиторські заборгованості. Зазначила, що в 2021 році за ТОВ «ТД «Боянівка» могла бути заборгованість перед ОСОБА_4 ; останній помер в 2020 році. Ствердила, що вона не пам`ятає чи був у неї на виконанні договір від 03.12.2018 року, однак допускає, що такий міг бути.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 01.12.2022 року було відкрито провадження у справі №727/10403/22 (провадження №2/727/1970/22); призначено підготовче судове засідання на 20грудня 2022 рокуна 09-30год.

Ухвалою Шевченківського районного суду м.Чернівці від 09 березня 2023 року було закрито підготовче провадження та призначено цивільну справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 20.03.2023року.

Суд, вислухавши доводи сторін, що надані в судовому засіданні, покази свідків, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, приходить до переконання, що в позові ТОВ «ТД «Боянівка» слід відмовити, виходячи з наступного.

В силу вимог ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Так, відповідно до відомостей з відкритого сервісу «Опендатабот» - Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» було зареєстровано в Єдиному в реєстрі підприємств та організацій України 01.04.2013 року за адресою: Україна, 58000, Чернівецька область, місто Чернівці, вулиця Миколаївська, будинок 36 Н. Керівником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ТД «Боянівка» являється ОСОБА_3 (а.с.4).

Судом встановлено, що згідно з платіжними дорученнями №252 від 10.08.2021 року на суму 32000,00 грн. (а.с.7), №264 від 11.08.2021 року на суму 52000,00 грн. (а.с.7), №274 від 12.08.2021 року на суму 55000,00 грн. (а.с.8), №282 від 13.08.2021 року на суму 52000,00 грн. (а.с.8), №286 від 16.08.2021 року на суму 6000,00 грн. (а.с.9), №379 від 31.08.2021 року на суму 10000,00 грн. (а.с.9), №390 від 01.09.2021 року на суму 31000,00 грн. (а.с.10), №442 від 14.09.2021 pоку на суму 15000,00 грн. (а.с.10), №484 від 23.09.2021 року на суму 15000,00 грн. (а.с.11), №529 від 29.09.2021 року на суму 30000,00 грн. (а.с.11), №603 від 11.10.2021 року на суму 5000,00 грн. (а.с.12), №703 від 12.11.2021 року на суму 30000,00 грн. (а.с.13), №848 від 01.12.2021 року на суму 30000,00 грн. (а.с.12), №944 від 30.12.2021 pоку на суму 30000,00 грн. (а.с.14), №74 від 07.02.2022 року на суму 30000,00 грн. (а.с.14), №85 від 15.03.2022 pоку на суму 27000,00 грн. (а.с.15), №142 від 06.04.2022 року на суму 30000,00 грн. (а.с.15), №208 від 06.05.2022 року на суму 27000,00 грн. (а.с.16) та №309 від 20.06.2022 року на суму 27000,00 грн. (а.с.16), - ТОВ «ТД «Боянівка» з свого поточного рахунку НОМЕР_1 в АТ «Банк Альянс» спрямовували (переказали) в період часу з 10.08.2021 року по 20.06.2022 року на поточні рахунки ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_2 в AT «Кредобанк» та НОМЕР_3 в АТ «Приватбанк», грошові кошти в сумі 534000,00 гривень.

Відповідно до службової доповідної юриста ТОВ «ТД «Боянівка» Щепановського Є.А. від 27.07.2022 року в період з 10.08.2021 року по 20.06.2022 року із рахунків підприємства були здійснені платежі на банківські рахунки громадянки ОСОБА_1 , з призначенням платежів: «Погашення за договором №03/12/18 від 03.12.2018 року без ПДВ», всього на суму 534000,00 грн. При цьому, договору №03/12/18 від 03.12.2018 року, що створює зобов`язання підприємства перед ОСОБА_1 не виявлено (а.с.5).

При цьому,згідно ззавіреною копієюдоговору №03/12/18про замінукредиторів узобов`язанні (цесія)від 03грудня 2018року укладеногоміж Товариствомз обмеженоювідповідальністю «ТД«Боянівка» (якборжником),фізичною особою ОСОБА_4 (якпервісним кредитором)та фізичноюособою ОСОБА_1 (якновим кредитором),від фізичноїособи ОСОБА_4 до фізичноїособи ОСОБА_1 перейшло правовимоги боргув сумі906800,00грн.з боржникаТОВ «ТД«Боянівка».При цьому,відповідно доп.1.3укладеного міжсторонами договоруТОВ «ТД«Боянівка» незаперечувало протизаміни сторониу зобов`язанні(а.с.50-51, 69-70).

Так, загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

За змістом цієї статті безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Зазначена норма закону застосовується лише в тих випадках, коли безпідставне збагачення однієї особи за рахунок іншої не може бути усунуте за допомогою інших, спеціальних способів захисту. Зокрема, в разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов`язання повернути майно потерпілому.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

При цьому, відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частин першої та другої статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, у тому числі гроші.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Так, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17 (провадження № 12-182гс18) та від 13 лютого 2019 року у справі № 320/5877/17 (провадження № 14-32цс19) зроблено висновок, що «предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до наявної в матеріалах справи завіреної копії договору №03/12/18 про заміну кредиторів у зобов`язанні (цесія) від 03 грудня 2018 року - від фізичної особи ОСОБА_4 до фізичної особи ОСОБА_1 перейшло право вимоги боргу в сумі 906800,00 грн. з боржника ТОВ «ТД «Боянівка», що в свою чергу свідчить про належну (законну) підставу набуття та збереження ОСОБА_1 спірних коштів у сумі 534000,00 грн.

При цьому, доказів відносно того, що вищевказаний договір №03/12/18 про заміну кредиторів у зобов`язанні (цесія) від 03 грудня 2018 року був визнаний судом недійсним або ж щодо нікчемності зазначеного правочину - представником позивача ТОВ «ТД «Боянівка» суду надано не було.

Також, відповідно до п.1.3 укладеного між сторонами договору ТОВ «ТД «Боянівка» не заперечувало проти заміни сторони у зобов`язанні.

Крім цього, згідно з наявних в матеріалах справи платіжних доручень, вбачається, що спірні кошти у сумі 534000,00 грн. спрямовувались відповідачці ОСОБА_1 з приміткою: «Погашення за договором №03/12/18 від 03.12.2018 року без ПДВ».

Тобто, позивачем ТОВ «ТД «Боянівка» з 10.08.2021 року по 20.06.2022 року фактично виконувався вищевказаний договір №03/12/18 про заміну кредиторів у зобов`язанні (цесія) від 03 грудня 2018 року.

При цьому, суд надає критичну оцінку твердженням представника позивача ТОВ «ТД «Боянівка» стосовно випадковості спрямування грошових коштів у сумі 534000,00 грн., враховуючи те, що згідно наявних в матеріалах справи платежів з 10.08.2021 року по 20.06.2022 року на банківських рахунок ОСОБА_1 19 разів ТОВ «ТД «Боянівка» спрямовували спірні кошти. При цьому, перерахування цих коштів відбувалося на 2 різних банківських рахунки, які належать відповідачці ОСОБА_1 , в тому числі як під час перебування останньої у шлюбі з ОСОБА_3 , так і після цього, про що останній підтвердив в судовому засіданні.

При цьому, право першого підпису всіх документів, в тому числі банківських і фінансових, в ТОВ «Торговий дім «Боянівка» належало і належить ОСОБА_3 , про що не заперечував останній в судовому засіданні.

Проаналізувавши вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначені правовідносини, що виникли між позивачем ТОВ «ТД «Боянівка» та ОСОБА_1 носять характер договірних відносин.

При цьому, набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Зазначена правова позиція висловлена в постанові ВС від 30.11.2022 року у справі № 569/18080/18 (провадження № 61-1159св21).

Так, відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оскільки правовідносини, що виникли між ТОВ «ТД «Боянівка» до ОСОБА_1 зумовлені договором №03/12/18 про заміну кредиторів у зобов`язанні (цесія) від 03 грудня 2018 року, то вказані правовідносини не можуть бути врегульовані главою 83 ЦК України, враховуючи також те, що вказаний договір судом не визнаний недійсним чи нечинним. При цьому, судом встановлено, що цей договір виконувався, що підтвердили в судовому засіданні самі сторони.

При цьому, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформованої в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 11, 16, 177, 1212, ЦК України, ст.ст.141, 263, 265, 268, 273, 282, 284, 289, 430 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Боянівка» до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів - відмовити.

Рішення судунабирає законноїсили післязакінчення строкудля поданняапеляційної скарги.Апеляційна скаргана рішеннясуду можебути поданадо Чернівецькогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

З повним текстом рішення суду учасники справи можуть ознайомитись 19 квітня 2023 року.

СУДДЯ: