Постанова

від 17.04.2023 по справі 2-807/2007

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

17.04.23

22-ц/812/176/23

Справа №2-807/2007 Доповідач апеляційного суду Кушнірова Т.Б.

Провадження №22-ц/812/176/23

Постанова

Іменем України

17 квітня 2023 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Серебрякової Т.В., Ямкової О.О.,

із секретарем Калашник А.О.,

за участю:

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішенняОчаківського міськрайонного суду Миколаївської області, ухваленого 15 серпня 2007 року, під головуванням судді Кузьменко В.В., в приміщенні суду першої інстанції,по цивільнійсправі №2-807/2007 за позовом Приватного підприємства «Ремонтник - Юг» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни та визнання права власності на майно, отримане за цим договором,

в с т а н о в и л а:

У липні 2007 року Приватне підприємство «Ремонтник - Юг» (далі ПП «Ремонтник - ЮГ») звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни та визнання права власності на майно, отримане сторонами за цим договором.

Позовна заява мотивована тим, що 05 січня 2007 року між ПП «Ремонтник - Юг» та ОСОБА_1 було укладено Договір міни.

Згідно умов Договору міни від 05 січня 2007 року позивач зобов`язався передати у власність ОСОБА_1 комплекс будівель сільськогосподарського призначення, що розташований в селі Дмитривка Очаківського району Миколаївської області, на території бригади №1 і складається з зерноскладу та будинку механізатора.

ОСОБА_1 в свою чергу, зобов`язався передати ПП «Ремонтник - Юг» земельну ділянку загальною площею 1,6967 га, кадастровий номер 3221881600:31:084:1048, державний акт від 25 січня 2007 року, серія ЯД №705973, яка розташована на території Вищедубичанської сільської ради Вишгородського району Київської області та земельну ділянку загальною площею 2,0191 га, кадастровий номер 3221881400:30:001:0198, державний акт від 25 січня 2007 року, серія ЯД №705974, яка розташована на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району, Київської області.

Пунктом 4 умов вищевказаного Договору міни передбачалося, що право власності на майно сторін, що є предметом Договору, виникає з моменту його передачі та повинно було здійснитися у п`ятиденний строк з дня підписання цього Договору.

Відповідно до пункту 6 Договору міни та акту приймання передачі, що є невід`ємною частиною Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити всі необхідні умови для державної реєстрації двох спірних земельних ділянок, що отримував позивач.

Посилаючись на те, що відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору міни, посилаючись на відсутність у нього державних актів на вказані вище дві земельні ділянки, ПП «Ремонткин - Юг» просило визнати дійсним Договір міни та визнати за ним право власності на спірні земельні ділянки.

Рішенням Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2007 року задоволений позов ПП «Ремонтник - Юг» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни та визнання права власності на майно, отримане за договором міни.

Постановлено: визнати договір міни від 05 серпня 2007 року,укладений між ПП «Ремонтник-Юг» та ОСОБА_1 дійсним;

визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 1, 6967,кадастровий номер 3221881600:31:084:1048,державний акт серії ЯД № 705973 га,від 25 січня 2007 року,що розташована на території Вищедубечанської сільської радиВишгородського районуКиївської області за ПП «Ремонтник-Юг»;

визнати право власності на земельну ділянку загальною площею 2, 0191,кадастровий номер 3221881400:30:001:0198,державний акт серії ЯД № 705974, гавід 25 січня 2007 року, що розташована на території Воропаївської сільської радиВишгородського районуКиївської області за ПП «Ремонтник-Юг»;

визнати право власності на комплекс будівель сільськогосподарського призначення,що розташований в селіДмитровкаОчаківського районуМиколаївської області на території бригади № 1, що складається з наступного: зерносклад,будинок механізатора, за ОСОБА_1 .

Судові витирати розподілені пропорційно в рівних частинах між сторонами.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач навмисно ухиляється від нотаріального посвідчення укладеного сторонами договору міни нерухомого майна від 05 січня 2007 року,посилаючись на відсутність державних актів на право власності на земельні ділянки,що є предметом договору міни і належать відповідачу на підставі договорів купівлі-продажу земельних ділянок,що були нотаріально посвідчені 09 серпня 2006 року нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Голуб Л.А. за № 8358 серії ВЕВ 093746 та № 8359 серії ВЕВ 093745. Тому є визначені статтею 220 ЦК України підстави для задоволення позову.

Згідно з актом про знищення документів та справ, що не підлягають зберіганню, від 10 травня 2017 року цивільну справу № 2-807/2007 знищено за строками зберігання, в архіві збережено оригінал рішення суду від 15 серпня 2007 року.

Ухвалою Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 квітня 2021 року відновлено частково втрачене судове провадження у цивільній справі№ 2-807/2007.

25 серпня 2021 року ОСОБА_1 , не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив його скасувати та постановити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилався на те, що суд першої інстанції,ухвалюючирішення від 15 серпня 2007 року, не повідомив його про розгляд справи, а він не знав про судове рішення, ухвалене у цій справі щодо нього.

Зазначає, що не був обізнаний про справу № 2-807/2007, не писав заяв про її розгляд без його участі, не отримував рішень суду у даній справі.

Про оскаржуване рішення дізнався лише 18 серпня 2021 року, коли на його адресу надійшло клопотання про відмову від розгляду заяви про перегляд додаткового судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами від ПП «Юридична Компанія «Юстиніан».

Крім того, зазначає, що до 18 серпня 2021 року вважав себе власником земельних ділянок, право власності на які згідно оскаржуваного рішення визнано за ПП «Ремонтник -Юг», особа, вказана відповідачем у справі та апелянт дві різні особи, що мають однакові прізвища, ім`я та по батькові.

Апеляційна скарга також містить посилання на те, що за договором міни земельні ділянки нікому не передавав, договір міни не підписував. Звертає увагу, що договір міни укладений 05 січня 2007 року, акт приймання здачі складений 09 січня 2007 року, натомість Державні акти на право власності на спірні земельні ділянки отримані ним 25 січня 2007 року, тобто вже після укладання договору міни.

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 27 серпня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в частині апеляційного оскарження рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2007 року залишено без руху та запропоновано звернутися до Миколаївського апеляційного суду з заявою, в якій вказати інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду.

Наступною ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2007 року відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року ухвалу Миколаївського апеляційного суду від 08 вересня 2021 року про відмову у відкритті провадження скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Миколаївськогоапеляційного судувід 29грудня 2022року апеляційнускаргу повторнозалишено безруху,а ОСОБА_1 запропоновано надатидокази напідтвердження поважностіпричин пропускустроку наапеляційне оскарженнярішення судувід 15серпня 2007року (т.7а.с.3-4).

Ухвалою Миколаївського апеляційного суду від 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2007 року, відкрито апеляційне провадження, а справа призначена до розгляду.

Відзив на апеляційну скаргу від ПП «Ремонтник Юг» не надходив.

В судове засідання до суду апеляційної інстанції позивач не з`явився.

Судові повістки направлялися на адресу вказану самим позивачем у його позовній заяві, а також на адресу, яка міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.

До апеляційного суду повернулися конверти із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Отже, відповідно до ст. 131 ЦПК України, позивач вважається таким, що належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив і з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі-продажу від 09 серпня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Миколаївської області Димовим О.С., придбав земельну ділянку площею 1,6967 га, кадастровий номер 3221881600:31:084:1048, розташовану на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, а також земельну ділянку площею 2,0191 га, кадастровий номер 3221881400:30:001:0198, розташовану на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області (т.3 а.с.162, 164).

В матеріалах справи міститься копія Договору міни, укладеного від 05 січня 2007 року

між ПП «Ремонтник - Юг» та від імені ОСОБА_1 .

Відповідно до умов Договору міни, ОСОБА_1 зобов`язався передати ПП «Ремонтник - Юг» вказані вище земельні ділянки: площею 1,6967 га, кадастровий номер 3221881600:31:084:1048, розташовану на території Вищедубечанської сільської ради Вишгородського району Київської області, а також земельну ділянку загальною площею 2,0191 га, кадастровий номер 3221881400:30:001:0198, державний акт від 25 січня 2007 року, серія ЯД № 705974, що розташована на території Воропаївської сільської ради Вишгородського району Київської області.

ПП «Ремонтник - Юг» зобов`язаний передати ОСОБА_1 комплекс будівель сільськогосподарського призначення, що розташований в селі Дмитровка Очаківського району Миколаївської області на території бригади № 1, і складається із зерноскладу та будинку механізатора (далі комплекс будівель).

Згідно з пунктом 4 Договору право власності на майно сторін виникає з моменту його передання. Передати майно потрібно у п`ятиденний строк з дня підписання Договору.

Відповідно до пункту 6 Договору та акта приймання-передання, що є невід`ємною частиною Договору, відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити всі необхідні умови для державної реєстрації двох спірних земельних ділянок, що отримував позивач.

Вказаний договір вчинено у письмовій формі, його нотаріальне посвідчення не здійснено та державна реєстрація не проведена (т.1 а.с.9).

Як видно із матеріалів справи, 25 січня 2007 року, тобто вже після укладення договору міни від 05 січня 2007 року, ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі - продажу від 09 серпня 2006 року, отримав Державні акти серії ЯД № 705973, на земельну ділянку загальною площею 1,6967 га, кадастровий номер 3221881600:31:084:1048, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства та серії ЯД № 705974, на земельну ділянку площею 2.0191 га, кадастровий номер № 3221881400:30:001:0198, з тим самим цільовим призначенням (т.3 а.с.166,169).

Наведене свідчить про те, що Державні акти від 25 січня 2007 року, які посвідчують право власності ОСОБА_1 на спірні земельні ділянки, на момент укладання договору міни 05 січня 2007 року, відповідачу не були видані у встановленому законом порядку.

Згідно довідки КП «Миколаївське міжміське бюро технічної інвентарізації» Миколаївської міської ради №2328 від 28 серпня 2021 року, технічна інвентарізація комплексу будівель сільськогосподарського призначення, розташованого в Миколаївському (Очаківському) районі, с. Дмитрівка, не проводилась (т.4 а.с.127).

Матеріали справи не містять доказів, й про те, що ПП «Ремонтник Юг» було власником комплексу будівель сільськогосподарського призначення, що розташований в селі Дмитровка Очаківського району Миколаївської області, у тому числі на час укладання оспорюваного договору міни.

Звертаючись до суду із позовом ПП «Ремонтник - Юг» просило визнати дійсним договір міни та визнати право власності на майно, отримане за цим договором, оскільки відповідач ухилився від нотаріального посвідчення Договору, посилаючись на відсутність державних актів на двіспірні земельні ділянки.

Оспорюючи оскаржуване судове рішення, ОСОБА_1 зазначав, що договір міни не укладав, спірні земельні ділянки не обмінював і весь час вважав себе їх власником, на підставі Державних актів, оригінали яких надав для огляду суду апеляційної інстанції. Також вказував, що йому не передавалось і він не набував у власність комплекс будівель сільськогосподарського призначення від ПП «Ремонтник - Юг».

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу укладення між ПП «Ремонтник - Юг» та ОСОБА_1 05 серпня 2007 року договору міни земельних ділянок, отриманих ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі продажу від 09 серпня 2006 року.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Право власності на землюце право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками (частина перша статті 78 ЗК України).

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них (частина друга статті 78 ЗК України).

Земельне законодавство базується на принципі невтручання держави у здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом (пункт «в» частини першої статті 5 ЗК України).

Тобто, власник земельної ділянки має повноваження щодо володіння, користування та розпорядження нею, а держава не повинна втручатися у здійснення громадянами свого права розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до підпункту «а» частини першої статті 81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, зокрема, на підставі їх придбання за договором міни.

Відповідно до 15 Перехідних положень Земельного кодексу України ( в редакції, чинній на час укладення оспорюваного договору та ухвалення оскаржуваного судового рішення), до 1 січня 2008 року не допускається: а) купівля-продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної та комунальної власності, крім вилучення (викупу) їх для суспільних потреб; б) купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок і зміна цільового призначення (використання) земельних ділянок, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, земельних ділянок, виділених в натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв) для ведення особистого селянського господарства, а також земельних часток (паїв), крім передачі їх у спадщину, обміну земельної ділянки на іншу земельну ділянку відповідно до закону та вилучення (викупу) земельних ділянок для суспільних потреб.

Купівля-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, запроваджується з 1 січня 2008 року за умови набрання чинності законами України про державний земельний кадастр та про ринок земель, визначивши особливості обігу земель державної та комунальної власності і земель товарного сільськогосподарського виробництва.

Угоди (у тому числі довіреності), укладені під час дії заборони на купівлю-продаж або іншим способом відчуження земельних ділянок та земельних часток (паїв), визначених підпунктами "а" та "б" цього пункту, в частині їх купівлі-продажу та іншим способом відчуження, а так само в частині передачі прав на відчуження цих земельних ділянок та земельних часток (паїв) на майбутнє є недійсними з моменту їх укладення (посвідчення).

Таким чином, на момент укладення договору міни, оборотоздатність земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебували у власності громадян, була обмежена.

Оскільки спірний договір міни земельних ділянок укладений в період дії заборони на відчуження земельних ділянок, придбаних за договором купівлі-продажу з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, тому висновок суду першої інстанції щодо укладення між сторонами договору міни (обміну) земельних ділянок з дотриманням вимогам чинного законодавства, є помилковим.

Крім того, згідно з ч. 1 ст. 132 Земельного Кодексу України (в редакції, яка діяла на час укладення договору міни), угоди про перехідправа власності на земельні ділянки укладаються в письмовій формі та нотаріально посвідчуються.

Відповідно до ч. 2ст. 715 ЦК Україникожна із сторін договору міни є продавцем того товару, який він передає в обмін, і покупцем товару, який він одержує взамін.

До договору міни застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, договір контрактації або інші договори, елементи яких містяться в договорі міни, якщо це не суперечить суті зобов`язання (ст. 716 ЦК України).

Згідно з вимогамист. 657 ЦК України(в редакції, яка діяла на момент укладення договору) договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Відповідно до ч. 3ст. 640 ЦК України(в редакції, яка діяла на момент укладення договору) договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Оскільки предметом міни були земельні ділянки, то їх відчуження за договором міни могло бути проведене з дотриманням вимог, які встановлені законодавством при укладенні договорів купівлі-продажу таких об`єктів.

Відповідно до ч. 2ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Виходячи з наведених положень закону, норма ч. 2ст. 220 ЦК Українине застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки відповідно до ст. ст.210,640 ЦК Українитакі правочини є укладеними з моменту їх державної реєстрації. До такої реєстрації вони не є укладеними та не створюють прав і обов`язків для сторін.

Враховуючи те, що договір міни, на момент його укладення, підлягав нотаріальному посвідченню та державній реєстрації,то підстави для визнання його дійсним згідно ізст. 220 ЦК Українивідсутні.

За наведених обставин, у суду першої інстанції не було правових підстав для задоволення позову ПП «Ремонтник-Юг» та визнання права власності на спірне нерухоме майно.

Згідно з частинами 4-5 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Якщо поза увагою доводів апеляційної скарги залишилася очевидна незаконність або необґрунтованість рішення суду першої інстанції у справах окремого провадження, суд апеляційної інстанції переглядає справу в повному обсязі.

Приймаючи до уваги, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 містять аргументи щодо очевидної незаконності та необґрунтованості рішення суду першої інстанції та зводяться лише до того, що спірний договір міни він не укладав, однак з огляду на вимоги частин 4- 5 статті 367 ЦПК України, апеляційний суд переглянув справу в повному обсязі.

Оскільки апеляційним судом встановлена невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, а також їх невідповідність нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, рішення суду в силу пунктів 3,4частини 1статті 376ЦПК України підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України понесені ОСОБА_1 судові витрати, у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції у розмірі 1642 грн та у суді касаційної інстанції у розмірі 454 грн покладаються на позивачаПП «Ремонтник - Юг».

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381 -384 ЦПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 15 серпня 2007 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.

В позові Приватного підприємства «Ремонтник - Юг» до ОСОБА_1 про визнання дійсним договору міни та визнання права власності на майно, отримане сторонами за цим договором, відмовити.

Стягнути із Приватного підприємства «Ремонтник - Юг», ЄДРПОУ 32507928, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 2096 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених ст. 389 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Головуючий

Судді :

Повний текст судового рішення виготовлено 18.04.2023 р.