Постанова

від 22.03.2023 по справі 398/4324/21

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 березня 2023 року м. Кропивницький

справа № 398/4324/21

провадження № 22-ц/4809/132/23

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого судді: Письменного О.А.

суддів: Голованя А.М. Дуковського О.Л.

з участю секретаря: Федоренко Т.О.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2022 року, у складі головуючого судді Нероди Л.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» про визнання звільнення протиправним та поновлення на роботі.

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що на підставі наказу № 2 ц від 01.06.2013, вона була прийнята на посаду акушерки ФАП с. Куколівка КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійського району» по переводу з Олександрійської ЦРЛ. 16.10.2013 її переведено на посаду акушерки, завідувача ФАП с. Куколівка. 30.07.2018 КЗ «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійського району» перетворено в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської райради Кіровоградської області». 12.02.2019 її було переведено на посаду сестри медичної Олександрійської районної амбулаторії загальної практики сімейної медицини, а 21.10.2019 на посаду сестри медичної ЗПСМ. 18.01.2021 змінено найменування КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської райради Кіровоградської області» на КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради».

Позивач вказала, що відповідно до наказу головного лікаря КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» № 102-ОД/ц від 11.06.2021 згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку зі зменшенням обсягів завдань по Олександрійській районній амбулаторії загальної практики сімейної медицини та у зв`язку з необхідністю ефективного використання трудових ресурсів, з 11 серпня 2021 року її переведено, в межах спеціалізації і кваліфікації, до іншого структурного підрозділу, а саме а саме медичним працівником фельдшерсько-акушерського пункту с. Куколівка з посадовим окладом згідно штатного розпису. Адміністрацією відповідача її було письмово повідомлено про подальшу зміну істотних умов праці, а також роз`яснено, що в разі відмови від роботи в нових умовах трудовий договір буде припинено на підставі п.6 ст. 36 КЗпП.

10.08.2021 на підставі наказу Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» №27 її було звільнено, у зв`язку з відмовою від продовження роботи за зміною істотних умов праці.

Посилаючись на те, що її звільнення з посади сестри медичної вчинено з грубим порушенням законодавства про працю, позивач просила, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, визнати незаконним і скасувати наказ головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» №27-ц від 10.08.2021 року про звільнення з роботи ОСОБА_1 сестри медичної ЗПСМ Олександрійської РА ЗПСМ з 10 серпня 2021 року згідно п. 6 ст. 36 КзпП України у зв`язку з відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці та поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної ЗПСМ Олександрійської РА ЗПСМ з 10 серпня 2021 року; допустити негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі; стягнути моральну шкоду з відповідача у розмірі 30 000 грн 00 коп.

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Зокрема вказала, що будь-яких змін в організації виробництва та праці в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» на момент винесення наказу не відбувалось. При цьому, 02.08.2021 відповідачем на посаду сестри медичної була прийнята ОСОБА_2 , у той час коли її сестру медичну попереджено переведення, у зв`язку з зменшенням обсягів завдань по Олександрійській районній амбулаторії загальної практики сімейної медицини. Однак, у зв`язку з поширенням інфекційної хвороби COVID 19 навантаження у роботі сестри медичної навпаки збільшилось. Крім того, на ОСОБА_3 було покладено функції старшої сестри медичної.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 12.02.2019 ОСОБА_1 працювала на посаді сестри медичної Олександрійської районної амбулаторії ЗПСМ, 21.10.2019 її було переведено на посаду сестри медичної ЗПСМ.

Наказом КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» № 102-ОД/ц від 11.06.2021, згідно ч. 3 ст. 32 КЗпП України, у зв`язку зі зменшенням обсягів завдань по Олександрійській районній амбулаторії загальної практики сімейної медицини та у зв`язку з необхідністю ефективного використання трудових ресурсів, з 11 серпня 2021 року переведено, в межах спеціалізації і кваліфікації, сестру медичну ЗПСМ ОСОБА_1 Олександрійської районної амбулаторії ЗПСМ до іншого структурного підрозділу, а саме медичним працівником фельдшерсько-акушерського пункту с. Куколівка з посадовим окладом згідно штатного розпису.

Листом від 11.06.2021 № 650, адміністрація КНП «ЦПМСД Олександрійської міської ради» повідомила ОСОБА_1 про подальшу зміну істотних умов праці, у зв`язку із зменшенням обсягів завдань по Олександрійській районній амбулаторії АЗПСМ. У повідомленні роз`яснено, що по закінченню двох місяців з моменту вручення даного повідомлення її буде переведено, в межах спеціальності і кваліфікації до іншого структурного підрозділу, а саме медичним працівником фельдшерсько-акушерського пункту с. Куколівка з посадовим окладом згідно штатного розпису. У разі відмови від роби в нових умовах трудовий договір буде припинено.

Із зазначеним повідомленням ОСОБА_1 ознайомлено 11.06.2021.

Наказом від 10.08.2021 ОСОБА_1 звільнено з посади сестри медичної ЗПСМ Олександрійської РА ЗПСМ з 10.08.2021 за п.6 ст. 36 КЗпП, через відмову від продовження роботи, у зв`язку зі зміною істотних умов праці.

Відповідно достатті 43 Конституції Україникожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Згідно з частиною третьоюстатті 32 КЗпП Українипередбачено, що у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Таким чином, до зміни істотних умов праці відноситься: зміна систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інше.

Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що під змінами в організації виробництва і праці слід розуміти об`єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, впровадженням нової техніки, нових технологій, вдосконаленням структури підприємства, установи, організації, режиму робочого часу, управлінської діяльності, що спрямовані на підвищення продуктивності праці, поліпшення економічних і соціальних показників, створення безпечних умов праці, поліпшення її санітарно-гігієнічних умов.

Із аналізу частини третьоїстатті 32 КЗпП Українислідує, що у разі, коли роботодавець лише за умов зміни в організації виробництва та праці планує змінити систему та розмір оплати праці, пільг, режиму роботи, встановити або скасувати неповний робочий час, суміщення професій, зміну розрядів або найменування посад він має попередити працівника про це не пізніше, ніж за два місяці. Попереджаючи працівника про таку зміну істотних умов праці, роботодавець має чітко зазначити, які саме істотні умови праці зміняться, оскільки саме конкретизація змін істотних умов праці у попереджені дає змогу працівнику свідомо вирішити для себе питання, чи має він намір продовжувати дію трудового договору з конкретним працедавцем.

Згідно з пунктом 6 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставою для припинення трудового договору є відмова працівника від переведення на роботу в іншу місцевість разом з підприємством, установою, організацією, а також відмова від продовження роботи у зв`язку із зміною істотних умов праці.

Зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо буде доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Питання про те, які саме обставини впливають на зміну істотних умов праці, чинним законодавством не врегульовано, оскільки в ньому відсутній їх вичерпний перелік. Зокрема, тлумачення того, що може бути підставою для зміни істотних умов праці наведено в пунктах 10, 19постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду трудових спорів», відповідно до яких припинення трудового договору за пунктом 6статті 36 КЗпП Українипри відмові працівника від продовження роботи зі зміненими істотними умовами праці може бути визнане обґрунтованим, якщо зміна істотних умов праці при провадженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою викликана змінами в організації виробництва і праці (раціоналізацією робочих місць, введенням нових форм організації праці, у тому числі перехід на бригадну форму організації праці, і, навпаки, впровадженням передових методів, технологій тощо). Суди зобов`язані з`ясовувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки при зміні систем та розмірів оплати праці у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, введенні нових або зміні діючих умов оплати праці у бік погіршення роботодавець повинен повідомити про це працівника не пізніше ніж за два місяці до їх запровадження.

Нормою частини третьоїстатті 32 КЗпП Українипередбачено, що, якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи на нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6статті 36 цього Кодексу.

Виходячи із викладеного, необхідно розмежовувати поняття «зміни в організації виробництва і праці» та «зміна істотних умов праці».

Зміна істотних умов праці за своїм змістом не тотожна звільненню у зв`язку зі зміною організації виробництва і праці, скороченням чисельності або штату працівників, оскільки передбачає продовження роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою, але за новими умовами праці.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановіВерховного Суду України від 04 липня 2012 року у справі №6-59цс12 та від 23 березня2016 року у справі № 6-2748цс15).

Отже, зміна істотних умов праці може бути визнана законною тільки в тому випадку, якщо доведена наявність змін в організації виробництва і праці. Якщо такі зміни не вводяться, власник не має права змінити істотні умови праці.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивача з займаної посади було звільнено правомірно, оскільки відбулися істотні зміни умови праці, а позивач не надала згоду на продовження роботи.

Однак суд першої інстанції не звернув уваги на те, що відповідачем не доведено факту наявності змін в організації виробництва і праці, що викликала необхідність зміни умов праці для позивача.

Зокрема, дослідивши надані документи, а саме Наказ про затвердження штатного розпису від 01.06.2021 з додатком (а.с. 105-106), та Наказ про затвердження штатного розпису від 11.08.2021 з додатком (а.с. 107-108) встановлено, що в період з 11.06.2021 (дня попередження ОСОБА_1 про зміну істотних умов праці) по 10.08.2021 (дня звільнення ОСОБА_1 з роботи) жодних змін в організації виробництва і праці, що викликала необхідність зміни умов праці для позивача, не запроваджено.

Відсутність таких змін в організації виробництва та праці було підтверджено поясненнями директора Комунального некомерційного підприємства «Центру первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» в судовому засіданні апеляційного суду, а необхідність переведення сестри медичної ЗПСМ ОСОБА_1 в межах спеціалізації і кваліфікації з Олександрійської районної амбулаторії ЗПСМ до іншого структурного підрозділу пояснено виробничою необхідністю, пов`язаною із раціональним використанням трудових ресурсів.

Колегія суддів вважає за необхідне також звернути увагу на те, що ОСОБА_1 було звільнено з роботи до закінчення двомісячного терміну з моменту повідомлення.

З огляду на це, апеляційний суд вважає, що звільнення позивача відбулося з порушенням вимог трудового законодавства, а тому наявні підстави для її поновлення на роботі шляхом скасування наказу про звільнення.

Відповідно до положення частини другої статті 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно довідки КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» від 17.03.2023 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 на момент звільнення складала 317,81 грн.

Виходячи з того, що з розміру середньоденної заробітної плати 317,81 грн. та кількості дні вимушеного прогулу з моменту звільнення по день постановлення рішення 413 днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу, який підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_1 становить 131255 грн. 53 коп.

Згідност. 237-1 КЗпП Українивідшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд погоджується із доводами позивача, що незаконне звільнення призвело до негативних емоцій, стресу, додаткових зусиль в організації життя, пов`язаних із необхідністю пошуку додаткових засобів до існування.

Виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості та з урахуванням обставин справи, суд вважає, що компенсація моральної шкоди підлягає стягненню з відповідача у розмірі 1000 грн.

Враховуючи, що суд першої інстанції не повно з`ясував обставини по справі, що мають значення, судова колегія в силу частини 1 п.1,4ст.376 ЦПК Українирішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ч.6ст.141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в смі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 18 серпня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення у справі.

Позов ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Центр медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» про визнання звільнення протиправним та поновлення на роботі задовольнити частково.

Визнати незаконним і скасувати наказ директора Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико - санітарної допомоги Олександрійської міської ради» № 27-ц від 10.08.2021 про звільнення з роботи ОСОБА_1 - сестри медичної ЗПСМ Олександрійської РА ЗПСМ з 10 серпня 2021 року згідно п.6 ст 36 КЗпП України у зв`язку із відмовою від продовження роботи у зв`язку зі зміною істотних умов праці та поновити ОСОБА_1 на посаді сестри медичної ЗПСМ Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» з 10 серпня 2021 року.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» (ЄДРПОУ 38201051) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток з розрахунку її середньоденної заробітної плати за кожен день вимушеного прогулу, починаючи з 11 серпня 2021 року по день постановлення судового рішення у справі в сумі 131255,53 грн

Допустити негайне виконання рішення у частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку в межах місячного платежу.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» (ЄДРПОУ 38201051) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 1000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги Олександрійської міської ради» (ЄДРПОУ 38201051) на користь держави судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги в сумі 2270,00 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 13.04.2023.

Головуючий суддя: О.А. Письменний

Судді: А.М. Головань

О.Л.Дуковський