Рішення

від 14.04.2023 по справі 910/959/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.04.2023Справа № 910/959/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Баранова Д.О., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" (02002, місто Київ, вул. Окіпної Раїси, будинок 4-Б, офіс 33; ідентифікаційний код 41786637)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" (02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, будинок 32-А, офіс 316; ідентифікаційний код 41456223)

про стягнення 272 141, 77 грн,

Без виклику представників учасників справи

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" про стягнення заборгованості в розмірі 272 141, 77 грн, з яких: 160 134, 03 грн - основного боргу, 65 475, 07 грн - пені, 5 541, 08 грн - 3% річних та 40 991, 59 грн - інфляційних втрат, яка утворилася у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки № 34-05/2021-ПОС від 16.07.2021 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений позивачем товар.

2. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2023 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду: попереднього (орієнтовний) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; докази направлення цієї заяви відповідачу; відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, або відомості, що такі заходи не вчинялися; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

31.01.2023 до Господарського суду міста Києва від ТОВ "Пульсар Констракшн" на виконання вимог ухвали суду надійшли усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.02.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

22.02.2023 до Господарського суду міста Києва надійшла заява-заперечення відповідача щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотання про витребування оригіналів доданих до справи копій письмових доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.04.2023 заяву-заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження із клопотанням про витребування оригіналів доданих до справи копій письмових доказів залишено без розгляду.

Суд вказує, що ухвала суду від 07.02.2023 направлялась на адресу відповідача, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - 02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, будинок 32-А, офіс, 316 та була отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" 20.02.2023 про що свідчить наявне в матеріалах справи рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення штрихкодовий ідентифікатор 0105493671320.

За приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Пунктом 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду міста Києва від 07.02.2022 у справі № 910/959/23 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк на подання відзиву на позовну заяву, однак, станом на дату ухвалення даного рішення суду, відповідач наданим йому правом не скористався, відзив на позовну заяву до суду не подав.

Таким чином, приймаючи до уваги, що відповідач повідомлявся про відкриття провадження у справі належним чином, а матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

28.05.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" (покупець) був укладений договір поставки № 34-05/2021-ПОС за умовами якого постачальник зобов`язується, виготовити металеві конструкції (далі - "продукція") у кількості, зазначеній у додатках до договору/специфікаціях, та передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 2.1. договору кількість продукції, що поставляється за цим договором, обумовлюється сторонами в специфікації. Остаточна кількість поставленої продукції зазначається у видатковій накладній.

Умови поставки продукції: DAP (склад Покупця за адресою: 1.1602, Житомирська обл. м. Малин, вул. Приходька, будинок 66) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс - 2010" (п. 3.1. договору).

Пунктом 3.3. договору сторони погодили, що на поставку кожної окремої партії продукції сторони погоджують і підписують специфікацію, у якій вказують асортимент, найменування, кількість, ціну, строк поставки та порядок оплати продукції. Специфікація має значення гарантійного листа і є невід`ємною частиною договору.

Після підписання видаткової накладної продукція вважається переданою постачальником і прийнятою покупцем: а) по кількості - відповідно до товаросупроводжувальних документів; б) по якості - при відповідності вимогам ТУ У (п. 3.5. договору).

Відповідно до п. 4.1., 4.2. договору ціна за продукцію вказується в специфікації та видатковій накладній на поставку кожної партії продукції. Порядок оплати: вказується у специфікації.

28.05.2021 сторонами було підписано додаток № 1 (специфікацію № 1) до договору поставки відповідно до п. 2 якої сторони дійшли згоди, що вартість виготовлення продукції, визначених даною специфікацією № 1 становить 1 918 440, 00 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 319 740, 00 грн.

В п. 4.1. специфікації № 1 передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж на поточний рахунок постачальника у розмірі 959 220, 00 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 159 870, 00 грн, сплачується протягом 2 (двох) банківських днів від дати підписання специфікації № 1, за рахунком наданим постачальником.

В п. 4.2. специфікації № 1 передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником протягом 3 (трьох) банківських днів, після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії металоконструкцій до відвантаження, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за наданим рахунком.

16.07.2021 сторонами було підписано додаток № 2 (специфікацію № 2) до договору поставки відповідно до п. 2 якої сторони дійшли згоди, що вартість виготовлення продукції, визначених даною специфікацією № 2 становить 2 223 029, 80 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 370 504, 97 грн.

В п. 4.1. специфікації № 2 передбачено, що покупець здійснює авансовий платіж на поточний рахунок постачальника у розмірі 1 923 734, 87 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 320 622, 48 грн, сплачується протягом 2 (двох) банківських днів від дати підписання специфікації № 2, за рахунком наданим постачальником.

В п. 4.2. специфікації № 2 передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником протягом 3 (трьох) банківських днів, після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії металоконструкцій до відвантаження, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за наданим рахунком.

Відповідно до умов договору, специфікацій та відповідних видаткових накладних до нього № 166 від 28.06.2021 року, № 176 від 20.08.2021 року, № 243 від 08.11.2021 року, № 238 від 01.11.2021 року, № 199 від 23.09.2021 року, № 204 від 29.09.2021 року, № 209 від 01.10.2021 року, № 207 від 01.10.2021 року, № 206 від 01.10.2021 року, позивачем було поставлено на адресу відповідача відповідний товар на загальну суму 3 844 955, 22 грн.

В той час, позивач вказує, що відповідачем було здійснено часткову оплату товару, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість за отриманий товар, що становить 160 134, 03 грн.

Крім того, у зв`язку з порушенням строків виконання грошових зобов`язань позивачем було здійснення нарахування 65 475, 07 грн - пені, 5 541, 08 грн - 3% річних та 40 991, 59 грн - інфляційних втрат.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору № 2020/05/054 від 19.05.2020, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою є договором поставки.

Частиною 7 ст. 179 ГК України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ч. 1 ст. 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства, які у свою чергу кореспондуються зі ст. 628 ЦК України.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається зі змісту ч. 1 ст. 265 ГК України та ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як було встановлено вище, поставка товару позивачем відповідачу на суму 3 844 955, 22 грн відбулася згідно видаткових накладних, які містяться в матеріалах справи, а саме, № 166 від 28.06.2021 року, № 176 від 20.08.2021 року, № 243 від 08.11.2021 року, № 238 від 01.11.2021 року, № 199 від 23.09.2021 року, № 204 від 29.09.2021 року, № 209 від 01.10.2021 року, № 207 від 01.10.2021 року, № 206 від 01.10.2021 року.

На вказаних видаткових накладних, окрім № 199 від 23.09.2021 року та № 204 від 29.09.2021 року, містяться підписи та відтиски печаток сторін.

На видаткових накладних № 199 від 23.09.2021 року та № 204 від 29.09.2021 року містяться тільки відтиски початок сторін.

Яке вже неодноразово зазначав Верховний Суд (постанови від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18) встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, суди мають дослідити питання встановлення обставин, чи була печатка загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

З`ясування відповідних питань і оцінка пов`язаних з ними доказів має істотне значення для вирішення такого спору, оскільки це дозволило б з максимально можливим за даних обставин ступенем достовірності ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні відповідних господарських операцій (тобто чи співпадає така особа з відповідачем у даній справі, чи ні).

Відповідно до п. 1, 2, 4 - 7, 9-11 глави 3 розділу IІ "Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях" (затверджені наказом Мінюсту України від 18.06.2015 № 1000/544; зареєстровані в Мінюсті України 22.06.2015 р. за № 736/27181), які встановлюють єдині вимоги щодо створення управлінських документів і роботи зі службовими документами, а також порядок їх архівного зберігання в державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та є нормативно-правовим актом, обов`язковим для виконання всіма установами, - право на застосування гербових печаток (для установ, які мають право використовувати державну символіку) або печаток установи із зазначенням найменування установи та ідентифікаційного коду (далі - печатка установи) закріплюється у положенні (статуті) установи і зумовлюється її правовим статусом.

На документах, що засвідчують права громадян і юридичних осіб, на яких фіксується факт витрати коштів і проведення операцій з матеріальними цінностями, підпис посадової (відповідальної) особи скріплюється печаткою установи (за наявності).

В установах дозволяється також застосовувати печатки структурних підрозділів (служби діловодства, бухгалтерії, кадрової служби тощо), печатки для окремих категорій документів (для копій, перепусток, конвертів тощо), а також металеві печатки - для опечатування приміщень, шаф, сейфів.

В інструкції з діловодства установи визначаються види і кількість печаток, штампів, що застосовуються, перелік документів, підписи на яких відповідно до законодавства необхідно скріплювати печаткою установи, та порядок застосування печаток.

Розпорядчим документом керівника установи визначаються порядок використання, місце зберігання печатки установи і посадові особи, відповідальні за її зберігання, а також перелік посадових осіб, підписи яких скріплюються печаткою установи.

Право засвідчення документів та їх копій може надаватися посадовим та іншим особам на підставі довіреності.

У посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Облік усіх печаток та штампів, що застосовуються в установі, ведеться у журналі за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Видача печаток, штампів посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі.

Печатки зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються.

Перевірка наявності печаток і штампів здійснюється щороку комісією, призначеною розпорядчим документом керівника установи, та оформлюється актом.

Отже, особи які мають право зберігати та використовувати печатки підприємства призначаються наказом керівника організації та несуть персональну відповідальність за неналежне зберігання та використання печатки. За таких обставин відповідач, як суб`єкт господарювання, несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема при засвідченні в даному випадку видаткових накладних.

В той час, суд вказує, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні, допустимі та достовірні докази, у розумінні ст. 76-79, 91 ГПК України, які б свідчили про те, що печатка Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" була втрачена, чи була підроблена, чи було інше незаконне використання цієї печатки третіми особами всупереч волі відповідача.

Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що у поданій відповідачем заяві-запереченнях щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, в якому останній зазначав про те, що на видаткових накладних містяться підписи, що не належать директору покупця, жодного слова не вказувалось про те що на таких накладних міститься відтиск печатки, що не належить Товариству з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп".

Більш того, суд вказує, що в ході розгляду даної справи відповідачем не подавалось жодних клопотання про призначення експертизи. А також, відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву, та не заперечив щодо поставки позивачем товару на вказану вище суму.

Суд також зазначає, що відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар в сумі 3 684 821, 19 грн, що підтверджується позивачем.

При тому, суд звертає увагу на те, що жодних звернень відповідача до позивача щодо невиконання останнім договірних зобов`язань в частині виготовлення та поставки продукції погодженої сторонами у специфікаціях № 1 та № 2 до договору поставки № 34-05/2021-ПОС в матеріалах справи не міститься.

Відтак, суд дійшов висновку, що дані накладні є належними, допустимими та достовірними доказом при вирішення даного спору, адже, підтверджує факт виконання умов договору з боку позивача та відповідно факт виникнення у відповідача зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Доказів, щоб свідчили про повне здійснення відповідачем оплати товару, як це погоджено в специфікаціях № 1, № 2 до договору в матеріалах справи не міститься.

Частинами 1, 2 ст. 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Враховуючи вищевикладене, оскільки, відповідач не спростував доводів позивача щодо порушення строків здійснення оплати поставленого товару та відповідно не надав суду доказів здійснення повної його оплати, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору № 34-05/2021-ПОС від 16.07.2021 та положення ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Що стосується здійснених позивачем нарахувань пені, 3% річних на інфляційних втрат, то суд зазначає наступне.

В п. 5.1. договору сторони позичили, що за несвоєчасну оплату отриманої продукції понад 10 (десять) днів покупець сплачує постачальнику пень в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожний день прострочення платежу.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Додатково суд звертає увагу, що у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

В п. 4.2. специфікації № 1, № 2 передбачено, що покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником протягом 3 (трьох) банківських днів, після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії металоконструкцій до відвантаження, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за наданим рахунком.

Відтак, позивач зазначає, що прострочення платежу починається 16.11.2021.

Станом на 10.01.2022 сума заборгованості складає 160 134, 03 грн.

У зв`язку з чи, суд здійснивши перерахунок пені в період з 10.01.2022 по 10.07.2022, оскільки діючим законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присічним, вважає обґрунтованою сумою, що підлягає стягненню є 20 874, 46 грн.

Здійснивши перерахунок 3% річних у період з 16.11.2021 по 10.01.2023 та інфляційних втрат (з урахуванням роз`яснень Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 5 541, 08 грн - 3% річних та 40 991, 59 грн - інфляційних втрат.

Частинами 1-2 ст. 74 ГПК України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ч. 1-3 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Враховуючи факт порушення відповідачем договірних зобов`язань в частині здійснення повної оплати за отриманий товар, відсутність в матеріалах справи доказів на спростування заявлених вимог та здійснивши перерахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" (02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, будинок 32-А, офіс 316; ідентифікаційний код 41456223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" (02002, місто Київ, вул. Окіпної Раїси, будинок 4-Б, офіс 33; ідентифікаційний код 41786637) основний борг в сумі 160 134 (сто шістдесят тисяч сто тридцять чотири) грн 03 коп., пеню в сумі 20 874 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят чотири) грн 46 коп., 3% річних в сумі 5 541 (п`ять тисяч п`ятсот сорок один) грн 08 коп., інфляційні втрати в сумі 40 991 (сорок тисяч дев`ятсот дев`яносто один) грн 59 коп. та судовий збір в сумі 3 413 (три тисячі чотириста тринадцять) грн 13 коп.

3. В іншій частині позову - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено: 14.04.2023

Суддя Дмитро БАРАНОВ