Постанова

від 04.09.2023 по справі 910/959/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2023 р. Справа№ 910/959/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Хрипуна О.О.

суддів: Агрикової О.В.

Мальченко А.О.

при секретарі судового засідання Король Я.П.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп"

на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023

у справі № 910/959/23 (суддя Баранов Д.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп"

про стягнення 272 141,77 грн

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Пульсар Констракшн" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "АПТ Україна Групп" про стягнення 272 141,77 грн заборгованості за договором поставки № 34-05/2021-ПОС від 16.07.2021, з яких 160 134,03 грн основного боргу, 65 475,07 грн пені, 5 541,08 грн 3% річних та 40 991,59 грн інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 160 134,03 грн основного боргу, 20 874,46 грн пені, 5 541,08 грн 3% річних, 40 991,59 грн інфляційних втрат та 3 413, 13 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "АПТ Україна Групп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник наполягає на недоведеності викладених у оскаржуваному судовому рішенні обставин та помилковості зроблених судом висновків, виходячи з відсутності належних та допустимих доказів підтвердження отримання відповідачем товару за видатковими накладними № 199 від 23.09.2021 на суму 662 315,83 грн та № 204 від 29.09.2021 на суму 131 624,17 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.06.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "АПТ Україна Групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23; справу вирішено розглядати без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

30.06.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому ТОВ "Пульсар Констракшн" просить в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "АПТ Україна Групп" відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23 залишити без змін. До відзиву позивачем додано копії платіжних інструкцій, без клопотання про їх доручення до матеріалів справи та обґрунтування неможливості їх подання до суду першої інстанції.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З огляду на наведені приписи ГПК України, колегія суддів не прийняла додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу докази та відхилила клопотання ТОВ "АПТ Україна Групп" про призначення судової експертизи, яке без поважних причин разом з поданням відзиву не було подане до суду першої інстанції.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.

Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 28.05.2021 між ТОВ "Пульсар Констракшн" (постачальник) та ТОВ "АПТ Україна Групп" (покупець) був укладений договір поставки № 34-05/2021-ПОС, на умовах якого постачальник зобов`язався виготовити металеві конструкції (далі - "продукція") у кількості, зазначеній у додатках до договору/специфікаціях, та передати (поставити) у зумовлені строки покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти вказану продукцію і сплатити за неї певну грошову суму на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 2.1 договору кількість продукції, що поставляється за цим договором, обумовлюється сторонами в специфікації. Остаточна кількість поставленої продукції зазначається у видатковій накладній.

Умови поставки продукції: DAP (склад покупця за адресою: 11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, будинок 66) відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс - 2010" (п. 3.1 договору). Вид транспорту - автомобільний (п. 3.2 договору).

У п. 3.3 договору сторони передбачили, що на поставку кожної окремої партії продукції сторони погоджують і підписують специфікацію, у якій вказують асортимент, найменування, кількість, ціну, строк поставки та порядок оплати продукції. Специфікація має значення гарантійного листа і є невід`ємною частиною договору.

Після підписання видаткової накладної продукція вважається переданою постачальником і прийнятою покупцем: а) по кількості - відповідно до товаросупроводжувальних документів; б) по якості - при відповідності вимогам ТУ У (п. 3.5 договору).

Перехід ризиків і права власності на продукцію здійснюється в момент підписання видаткової накладної або передачі перевізнику продукції і товаросупроводжувальних документів на неї, якщо таке узгоджене сторонами (п. 3.6 договору).

Відповідно до п. 4.1, 4.2, 4.3 договору ціна за продукцію вказується в специфікації та видатковій накладній на поставку кожної партії продукції. Порядок оплати: вказується у специфікації. Якщо кількість прийнятої покупцем продукції перевищує кількість оплаченої або відвантажена неоплачена продукція, покупець зобов`язаний сплатити повну вартість всієї отриманої за накладною продукції в строк 3 банківських днів з дати прийняття продукції.

Відповідно до умов договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 28.05.2021 щодо обсягу виготовлення металоконструкцій на момент укладення даного додатку № 1, якою погоджено, що вартість виготовлення продукції, визначених даною специфікацією № 1 становить 1 918 440,00 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 319 740,00 грн.

У п. 4.1, 4.2 специфікації № 1 сторони погодили, що покупець здійснює авансовий платіж на поточний рахунок постачальника у розмірі 959 220,00 грн, сплачується протягом 2 банківських днів від дати підписання специфікації № 1 за рахунком наданим постачальником (специфікації № 1). Покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником протягом 3 банківських днів, після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії металоконструкцій до відвантаження, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за наданим рахунком.

Згідно із п. 6 специфікації № 1 умови поставки продукції: DAP (склад покупця за адресою: 11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, будинок 66).

Також сторонами підписано специфікацію № 2 від 16.07.2021 щодо обсягу виготовлення металоконструкцій на момент укладення даного додатку № 2, якою погоджено, що вартість виготовлення продукції, визначених даною специфікацією № 2 становить 2 223 029,80 грн в т.ч. ПДВ 20%, що становить 370 504,97 грн.

У п. 4.1, 4.2 специфікації № 1 сторони погодили, що покупець здійснює авансовий платіж на поточний рахунок постачальника у розмірі 1 923 734,87 грн, сплачується протягом 2 банківських днів від дати підписання специфікації № 2 за рахунком наданим постачальником (специфікації № 1). Покупець здійснює остаточний розрахунок з постачальником протягом 3 банківських днів, після отримання повідомлення від постачальника про готовність партії металоконструкцій до відвантаження, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника за наданим рахунком.

Згідно із п. 6 специфікації № 1 умови поставки продукції: DAP (склад покупця за адресою: 11602, Житомирська обл., м. Малин, вул. Приходька, будинок 66).

За твердженням позивача, на виконання умов договору та специфікацій постачальником було передано продукцію покупцю на загальну суму 3 844 955,22 грн за видатковими накладними № 166 від 28.06.2021, № 176 від 20.08.2021, № 243 від 08.11.2021, № 238 від 01.11.2021, № 199 від 23.09.2021, № 204 від 29.09.2021, № 209 від 01.10.2021, № 207 від 01.10.2021, № 206 від 01.10.2021.

В той час, позивач вказує, що відповідачем було здійснено лише часткову оплату отриманої продукції, внаслідок чого утворилася заборгованість, що становить 160 134,03 грн.

Відповідач факт отримання продукції від позивача у заявленому розмірі заперечує, вказуючи на відсутність належних доказів.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до cт. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Аналіз умов договору від 28.05.2021 № 34-05/2021-ПОС з додатками в контексті вимог законодавства України свідчить, що його виконання постачальником має підтверджуватись щонайменше підписаною сторонами видатковою накладною.

Первинні документи, які складені на виконання умов договору та підтверджують факт надання послуг мають відповідати вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення № 88).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на момент складання спірних первинних документів) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. 2. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Згідно із п. 2.4, п.2.5 Положення № 88 (у редакції, чинній на момент складення спірних первинних документів) первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою.

Надані позивачем докази здійснення спірних господарських операцій не відповідають вищезазначеним вимогам.

Так, із змісту видаткових накладних № 166 від 28.07.2021 на суму 683 258,80 грн та № 176 від 20.08.2021 на суму 211 028,40 грн вбачається, що поставку металоконструкцій ТОВ "Пульсар Констракшн" здійснювало на виконання договору поставки № 24/05/21 від 24.05.2021, а не договору поставки № 34-05/2021-ПОС від 28.05.2021, виконання якого є підставою спору у даній судовій справі.

Видаткові накладні № 243 від 08.11.2021 на суму 344 873,45 грн, № 238 від 01.11.2021 на суму 505 761,84 грн, № 209 від 01.10.2021 на суму 230 212,80 грн, № 207 від 01.10.2021 на суму 642 482,69 грн, № 206 від 01.10.2021 на суму 433 397,56 грн підтверджують поставку позивачем продукції відповідачу за договором поставки від 28.05.2021 № 34-05/2021-ПОС лише на загальну суму 2 156 728,34 грн, сплата якої позивачем не оспорюється.

Видаткові накладні № 199 від 23.09.2021 на суму 662 315,83 грн та № 204 від 29.09.2021 на суму 131 624,17 грн взагалі не містять жодного підпису в отриманні продукції покупцем. А сам по собі лише відтиск печатки не засвідчує підпис отримувача.

Відповідач заперечує факт отримання від позивача продукції за спірними видатковими накладними.

У контексті вищевикладеного, відхиляючи клопотання скаржника про виключення зі складу доказів по справі надані позивачем копії видаткових накладних № 199 від 23.09.2021 на суму 662 315,83 грн та № 204 від 29.09.2021 на суму 131 624,17 грн з підстав, що останні взагалі ніким не підписані зі сторони отримувача, що є підтвердженням неналежності та недопустимості такого доказу поставки продукції, місцевий господарський суд безпідставно постався на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 06.11.2018 у справі № 910/6216/17, від 05.12.2018 у справі № 915/878/16, від 03.02.2020 у справі № 909/1073/17, від 18.08.2020 у справі № 927/833/18, встановлені обставини в яких відрізняються від обставин у даній справі.

У постанові від 19.02.2020 у справі № 915/675/19 Верховний Суд зазначив, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару.

Правові висновки, викладені Верховним Судом у постановах від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19: необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій.

Наявні в матеріалах докази в своїй сукупності не дають підстав для висновку про доведеність ТОВ "Пульсар Констракшн" реальність виконання договору поставки від 28.05.2021 № 34-05/2021-ПОС на всю заявлену позивачем суму - 3 844 955,22 грн, та наявність невиконаного ТОВ "АПТ Україна Групп" грошового зобов`язання за вказаним договором у розмірі 160 134,03 грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належність доказів передбачена ст. 76 ГПК України, у відповідності до якої належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 ГПК України встановлена допустимість доказів, у відповідності до якої обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Зазначена позиція узгоджується з позицією, викладеною в постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19. Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

В практиці Європейського суду з прав людини також трапляються рішення, в яких суд посилається на баланс вірогідностей задля оцінки обставин у справі. Так, зокрема, у рішенні від 23.08.2016 р. (заява № 59166/12) Дж. К. та Інші проти Швеції (J.K. AND OTHERS v. SWEDEN) Європейський суд з прав людини наголошує, що "У країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Критично оцінивши доводи сторін та встановлені обставини, з урахуванням вимог наведеного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що матеріали справи у своїй сукупності свідчать про більшу вірогідність існування обставин щодо відсутності реального виконання договору поставки від 28.05.2021 № 34-05/2021-ПОС за спірними видатковими накладними та, відповідно, непідтвердженість обставин, якими обґрунтовував позивач свої вимоги щодо невиконання відповідачем грошового зобов`язання з оплати продукції на суму 160 134,03 грн за договором і, як наслідок, відсутності підстав для задоволення позову.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставою для скасування рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову ТОВ "Пульсар Констракшн" повністю.

Понесені ТОВ "АПТ Україна Групп" судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачем.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2023 у справі № 910/959/23 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пульсар Констракшн" (02002, місто Київ, вул. Окіпної Раїси, будинок 4-Б, офіс 33; ідентифікаційний код 41786637) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПТ Україна Групп" (02121, м. Київ, вул. Вербицького Архітектора, будинок 32-А, офіс 316; ідентифікаційний код 41456223) 5 119,69 грн судових витрат.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/959/23 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.О. Хрипун

Судді О.В. Агрикова

А.О. Мальченко