Рішення

від 18.04.2023 по справі 910/736/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2023Справа № 910/736/23Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження

справу №910/736/23

за позовом фізичної особи-підприємця Горячева Євгена Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 / представник - адвокат Прядко Олександр Олександрович (св-во серії ПТ№2005 від 23.01.2018, Рада адвокатів Полтавської області, електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 )

до товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» (ідентифікаційний код: 39890452; 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, літера 44/45, буд. 15/15, корпус 11, офіс 5)

про стягнення 81 716,02 грн,

без виклику представників учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Горячев Євген Юрійович (далі - позивач, Підприємець) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» (далі - відповідач, Товариство) про стягнення боргу за договором про надання послуг у розмірі 81 716, 02 грн.

Позов мотивовано тим, що позивач надав послуги за договором від 01.10.2021 №ФС-2021-10-01 про надання послуг у сфері інформатизації (далі - Договір) про що свідчать гарантійний лист від 21.01.2022 вих.№100 на суму 45 000 грн та акт від 23.02.2022 фс 117 на суму 20 125 грн, а на загальну суму 66 550 грн, а відповідач не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати та на даний час має перед позивачем заборгованість у розмірі 66 550 грн, 14 552,78 грн інфляційних, 1 643,24 грн 3% штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 910/736/23 позовну заяву залишено без руху та встановлено строку для усунення недоліків.

16.01.2023 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду; відкрито провадження у справі №910/736/23; розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

10.03.2023 позивач подав суду заяву про долучення до матеріалів справи читабельних копії документів, що раніше направлялися суду.

22.03.2023 відповідач подав суду пояснення щодо безпідставності позовних вимог і заяву про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Суд, розглянувши заяву відповідача про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з такого.

Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. З огляду на наведені сторонами пояснення та необхідність подання доказів позивачем в обґрунтування своїх вимог та відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень, враховуючи викладені у позові обставини справи, суд зазначає, що повне та всебічне з`ясування всіх обставин справи та справедливе вирішення спору не вбачається за можливе без проведення судового засідання.

Згідно з частиною четвертою статті 250 Господарського процесуального кодексу України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Суд враховує приписи частини третьої статті 247 Господарського процесуального кодексу України, а також що предметом спору у даній справі є стягнення грошових коштів в розмірі, що не перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, у задоволенні заяви відповідача слід відмовити.

Відповідно до частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 №64/2022 (зі змінами, внесеними Указами №133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, №341/2022 від 17.05.2022, №573/2022 від 12.08.2022, №757/2022 від 07.11.2022, №58/2023 від 06.02.2023, які затверджені відповідними Законами України), затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та продовжено з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Києві у Господарському суді міста Києва встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи.

Справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, пояснення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.10.2021 Підприємцем (виконавець) і Товариством (замовник) укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надавати замовнику послуги з передпроектного обстеження, проектні послуги та/або послуги супроводу (далі разом - послуги) на умовах та в порядку, передбаченими Договором.

Відповідно до пункту 1.2 Договору до переліку послуг включаються: комп`ютерне програмування, створення баз даних, керування комп`ютерним устаткуванням, консультації з питань інформатизації щодо програмного продукту Business automation software (далі - BAS) або іншого програмного продукту (далі - ПП) замовника, надавати консультації співробітникам замовника щодо правильної технології роботи з програмним продуктом BAS та інші, які сторони можуть погодити в процесі надання та споживання послуг. Конкретний перелік та обсяг послуг вказується у відповідних ТЗ та заявках замовника.

Згідно з пунктом 1.3 замовник зобов`язується приймати та оплачувати послуги виконавця в порядку і на умовах, передбачених Договором.

Відповідно до пункту 3.5.3 сторони щомісячно по факту надання послуг супроводу підписують акти приймання-передачі наданих послуг. Акти приймання- передачі наданих послуг підписуються сторонами не пізніше 7 (семи) робочих днів після останнього числа розрахункового місяця.

Відповідно до пункту 4.6 Договору оплата наданих за Договором послуг супроводу здійснюється замовником протягом 5 (п`яти) робочих днів після останнього числа розрахункового місяця.

Договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами та діє протягом такого терміну: з 01.10.2021 по 31.12.2021 (пункт 6.1 Договору).

Відповідно до пункту 6.3 Договору якщо жодна із сторін письмово не заявить за місяць до закінчення терміну дії Договору про намір його розірвання, Договір вважається пролонгованим та буде діяти протягом наступного календарного року до моменту припинення його сторонами. Кількість пролонгацій не обмежена.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками; у встановленому порядку Договір не оспорено та не визнано недійсним.

Таким чином, Договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Отже, укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.

Згідно із частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За домовленістю між сторонами Підприємець здійснював навчання персоналу Замовника із роботою із програмним продуктом BAS, постачання ліцензованих програмних продуктів, а також здійснював налаштування програмного забезпечення, яке було встановлено у клієнта, для маркетингових цілей (послуги супроводу).

Виконавець надавав замовнику послуги та станом на 24.01.2022 заборгованість Товариства перед Підприємцем склала 45 000 грн, що підтверджується гарантійним листом відповідача від 24.01.2022 вих.№100.

Також, у вказаному гарантійному листі Товариство гарантувало сплатити заборгованість у розмірі 45 000 грн до 28.02.2022.

Відповідач заперечив проти підписання вказаного листа, однак не подав суду жодного доказу, який би підтверджував, що такий лист не підписувався директором (заява свідка, тощо).

Крім того, Товариство не надало доказів того, що його печатка була підроблена або викрадена.

Також, у період із 24.01.2022 по 23.02.2022 Підприємець надав Товариству послуги з інформатизації на загальну суму 20 125 грн, що було оформлено актом №ФС-117 від 23.02.2022. Рахунок на оплату послуг із інформатизації, звіт про виконані роботи було направлено замовнику на його електронну пошту.

Слід зазначити, що вказаний акт було надіслано на електронну адресу відповідача.

30.09.2022 Підприємець повторно надіслав цінним листом на адресу Товариства акт наданих послуг №ФС-117 від 23.02.2022 на суму 20 125 грн.

Водночас поштове повідомлення №6117430166863 не було отримано відповідачем і 24.10.2022 повернулось відправнику за закінченням строків зберігання листа у поштовому відділенні.

29.11.2022 Підприємець повторно направив акт наданих послуг №ФС-117 від 23.02.2022 на суму 20 125 грн на адресу Товариства.

Слід зазначити, що вказане поштове повідомлення №6117430183911 отримано відповідачем 09.12.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

07.11.2022 позивачем направлено письмову претензію на адресу Товариства із пропозицією в 10 денний строк сплатити борг у сумі 66 550 грн.

Претензія була отримана представником 09.11.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Однак вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та належного реагування; доказів протилежного суду не подано.

Отже, поданими позивачем доказами підтверджуються обставини, що є предметом доказування у даній справі, у свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості в розмірі 65 125 грн (45 000 грн заборгованість визнана відповідачем у гарантійному листі + 20 125 грн послуги надані у лютому 2022 року) є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 1 643,24 грн 3% річних та 14 522,78 грн інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, Господарський суд міста Києва дійшов висновку, що вони неправильні, оскільки, щодо суми заборгованості 45 000 грн період нарахування складає з 01.03.2022 по 04.11.2022 (28.03.2022 строк визначений відповідачем у гарантійному листі, а 04.11.2022 - останній день, визначений позивачем), у щодо суми заборгованості 20 125 грн період нарахування складає з 08.03.2022 по 04.11.2022 (відповідно до пункту 4.6 Договору оплата мала бути здійснена протягом 5 робочих днів після останнього числа розрахункового місяця (лютий), тобто до 07.03.2022, а тому прострочення розпочалося з 08.03.2022, а 04.11.2022 - останній день, визначений позивачем).

Так, за розрахунком суду 3 % річних складає 1 315,90 грн, а інфляційні втрати - 13 875,62 грн.

Що ж до решти доводів і тверджень сторін, то слід вказати таке.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників процесу та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки до яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідачем не подано доказів в підтвердження заперечень проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи подані докази, які оцінені судом у порядку статті 86 Господарського процесуального кодексу України, позов підлягає частковому задоволенню.

За приписами статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Позивачем заявлено попередній орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн, однак на момент винесення рішення доказів понесення вказаних витрат, окрім ордеру, договору та свідоцтва, суду не подано.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 240 та 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов фізичної особи-підприємця Горячева Євгена Юрійовича до товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» про стягнення 81 716,02 грн задовольнити частково.

2. Стягнути товариства з обмеженою відповідальністю «Біо-Фарм Агротрейд ЛТД» (ідентифікаційний код: 39890452; 04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, літера 44/45, буд. 15/15, корпус 11, офіс 5) на користь фізичної особи-підприємця Горячева Євгена Юрійовича (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ): 65 125 (шістдесят п`ять тисяч сто двадцять п`ять) грн основного боргу, 1 315 (одну тисячу триста п`ятнадцять) грн 90 коп. 3 % річних, 13 875 (тринадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) грн 90 коп. інфляційних втрат і 2 638 (дві тисячі шістсот тридцять вісім) грн 03 коп. судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено18.04.2023.

Суддя Ігор Курдельчук