Ухвала

від 12.04.2023 по справі 160/1516/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

12 квітня 2023 року Справа № 160/1516/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кучми К.С.

при секретарі судового засідання Казаковій Л.А.

за участю:

представника позивача Забара А.В.

представника відповідача Степанова М.С.

розглянувши у підготовчому засіданні у м.Дніпро клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви та закриття провадження у справі №160/1516/23, -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030330705 (форма «В4») та №0030340705 (форма «Р») Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року, було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

До суду 28.02.2023 року від відповідача надійшло клопотання про залишення без розгляду позовної заяви ТОВ "ЕТЛ ГРУП" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та закрити провадження у справі №160/1516/23.

Обґрунтовуючи клопотання відповідач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення 15.02.2022 року були направлені на адресу позивача, проте не були отримані останнім. Лист повернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 14.06.2022 року з відміткою про закінчення терміну зберігання. В свою чергу платник податків лише 27.10.2022 року звернувся із листом за отриманням податкових повідомлень-рішень. Відповідач зазначає, що оскільки позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, відповідно до положень ч.2 ст.122 КАС України, то наявні підстави для залишення позовної заяви без розгляду та закриття провадження у справі.

28.03.2023 року до суду від позивача надійшли заперечення щодо клопотання відповідача, в який останній звертає увагу суду, що на період військового стану строки визначені ПК України не застосовуються, як для платників податків так і для податкових органів. Крім того, спірні рішення були отримані на запит 04.11.2022 року та в січні 2023 року направлено позов до суду. Також позивач зазначає, що не допускається одночасне залишення позову без розгляду та закриття провадження у справі, оскільки підстави для залишення позову без розгляду відрізняються від підстав для закриття провадження у справі.

Представник відповідача у підготовчому засіданні підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити з підстав викладених в ньому.

Представник позивача просила суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання.

Стаття 240 КАС України передбачає вичерпний перелік підстав для залишення позовної заяви без розгляду, зокрема з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Так, відповідно до ч.1 абз.1 ч.2 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч.3 ст.122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачає можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною другою статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною четвертою статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюєПодатковий кодексУкраїни.

Статтею 56 ПК Українивизначено порядок оскарження рішень контролюючих органів.

Відповідно до пункту56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначенихстаттею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно із пунктом102.1 статті 102 ПК України, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1 095 дня (2 555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно достатті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом133.4 статті 133цьогоКодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення - підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Пунктом102.2 статті 102 ПК України визначені випадки, коли грошове зобов`язання може бути нараховане або провадження у справі про стягнення такого податку може бути розпочате без дотримання строку давності, визначеного в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.

Таким чином, пунктом56.18 статті 56 ПК Українивстановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

У постанові від 11.10.2019 р. у справі №640/20468/18 Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту56.18 статті 56 ПК Україниє спеціальними щодо приписівстатті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1 095 днів.

Однак у постанові від 26.11.2020 р. у справі №500/2486/19 Верховний Суд прийшов до висновку про те, що зазначений у пункті102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.

Крім того, зміст правовідносин щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу, якими цим органом платнику податків визначаються грошові зобов`язання, свідчить про те, що вони об`єктивно не можуть існувати як спірні протягом 1 095 днів (або у відповідних випадках 2 555 днів) з дня отримання відповідного податкового повідомлення-рішення.

У зв`язку з наведеним, право ініціювати в судовому порядку спір щодо правомірності податкових повідомлень-рішень та/або інших рішень контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання об`єктивно не може існувати протягом 1 095 днів, оскільки така тривалість порушує принцип правової визначеності як одного з основних елементів верховенства права, а також не забезпечує досягнення мети й завдань функціонування податкової системи.

Предметом оскарження є податкові повідомлення-рішення від 14.02.2022 року №0030330705 (форма «В4») та №0030340705 (форма «Р»).

Враховуючи викладене, для звернення до адміністративного суду з даним позовом встановлено шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З позовною заявою позивач звернувся до суду 30.01.2023 року, а тому шестимісячний строк звернення до суду не пропущений.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість клопотання відповідача про пропуск позивачем строку звернення до суду та відсутність підстав для задоволення клопотання про залишення без розгляду позовної заяви та закриття провадження у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.239, 240, 241, 243, 248, 250 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відповідача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про залишення без розгляду позовної заяви та закриття провадження №160/1516/23 - відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Повний текст ухали суду виготовлено 17.04.2023 року.

Суддя К.С. Кучма