Рішення

від 12.04.2023 по справі 401/1377/22

СВІТЛОВОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 401/1377/22; 2/401/106/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2023 року Світловодський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гармаш Т.І при секретарі Липко О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Світловодську в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Олександрійською окружноюпрокуратурою поданоцивільний позовдо відповідачівпро визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації та припинення речового права на земельну ділянку.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що під час здійснення представницької діяльності в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема, вивчення стану законності у сфері земельних відносин, встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при передачі органом місцевого самоврядування земельної ділянки комунальної форми власності в оренду для городництва.

Рішенням Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 25.11.2021 №1502 «Про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_2 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва (01.07) загальною площею 2,6680 га з присвоєним кадастровим номером 3525285200:02:000:0752, що розташована за межами населеного пункту на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Цим же рішенням передано ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку в оренду для городництва терміном на 15 років. 20.01.2022 р. ОСОБА_1 та Великоандрусівською сільською радою укладено на підставі вказаного рішення відповідний договір оренди земельної ділянки. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2022 №302834478 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752 площею 2,6680 га зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 46673067.

Між тим, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-ІХ (чинний з 27.05.2021) частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абз. 2 такого змісту: Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Таким чином, Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин від 28.04.2021 №1423-ІХ внесено зміни до ст. 36 Земельного кодексу України, в якій законодавцем визначено обмеження для городництва щодо площі земельної ділянки, а саме площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара. Тобто, у органу місцевого самоврядування наявні лише повноваження щодо передачі земельної ділянки в оренду для городництва, площа якої не перевищує 0,6 гектара. Таким чином, орган місцевого самоврядування не мав права надавати в оренду для городництва земельну ділянку площею 2,6680 га, кадастровий номер 3525285200:02:000:0752.

Отже, сільська рада при реалізації владних управлінських функцій зобов`язана застосовувати норму права, яка є чинною на момент прийняття рішення, що не було нею дотримано в межах цих правовідносин. Також прокурор вважає, що договір оренди такої земельної ділянки також підлягає визнанню судом недійсним.державна реєстрація права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752 площею 2,6680 га за ОСОБА_1 не свідчить про правомірність набуття останньою такого права.

02.09.2022 року від представника відповідача ОСОБА_1 надійшло клопотання про залишення позову без розгляду, посилаючись на те, що прокурором не обгрунтовано в чому полягає порушення інтересів держави в даному випадку, оскільки з матеріалів справи вбачається, що між ОСОБА_1 та Великоандрусівською сільською радою укладено договір оренди, до місцевого бюджету сплачено земельний податок, тобто досягнено усіх істотних умов договору. Вважає, що у прокурора відсутні підстави для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду. ( а.с. 37-38)

03.10.2022 року від прокурора надійшло заперечення на клопотання в якому вказано, що прокурор звернувся до суду із даною позовною заявою як позивач, оскільки Великоандрусівська сільська рада є одним із співвідповідачів, рішення якого оскаржується через недотримання вимог законодавства стосовно надання в оренду земельної ділянки. Таким чином у даному спорі прокурор має бути самостійним позивачем, оскільки в іншому випадку відбулося б співпадіння позивача та відповідача в одній особі.

12.04.2023 року від представника відповідача Великоандрусівської сільської ради адвоката Новака Ю. П. надішли письмові пояснення, в яких він посилається на те, що до повноважень Великоандрусівської сільської ради належить розпорядження землями комунальної власності, у тому числі передача таких земельних ділянок у власність або користування у порядку, передбачених ст. 118, 123 Земельного кодексу України. Великоандрусівська сільська рада затверджуючи вказаний проект землеустрою ОСОБА_1 діяла лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а підстав передбачених ст. 123 Земельного кодексу України для відмови радою у затверджені проекту не було. Враховуючи викладене просить суд відмовити у задоволенні позовних вимогу повному обсязі. ( а.с 90-92)

Ухвалою суду від 06.07.2022 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 05.10.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримала повністю та просила його задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позові.

Представник Великоандрусівської сільської ради у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник ОСОБА_1 адвокат Левченко В.П. у судовому засіданні позов не визнав та просив відмовити в його задоволенні.

Заслухавши сторін, вивчивши письмові докази, суд дійшов такого висновку.

12 травня 2021 року рішенням Великоандрусівської сільської ради «Про надання дозволу на виготовлення проекту із землеустрою гр. ОСОБА_1 » № 463 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в оренду для городництва ( код КВЦПЗ-01.07) орієнтовною площею 4,0000 га за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності Великоандрусівської сільської ради за адресою: Кіровоградська область, Світловодський район Великоандрусівська сільська рада (Микільська). Категорія земель - землі сільськогосподарського призначення. (а.с. 74).

Рішенням Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області від 25.11.2021 №1502 «Про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 » затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 для городництва (01.07) загальною площею 2,6680 га з присвоєним кадастровим номером 3525285200:02:000:0752, що розташована за межами населеного пункту на території Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області. Цим же рішенням передано ОСОБА_1 зазначену земельну ділянку в оренду для городництва терміном на 15 років. ( а.с. 13).

20.01.2022 р. ОСОБА_1 та Великоандрусівською сільською радою укладено на підставі вказаного рішення відповідний договір оренди земельної ділянки.( а.с. 14-16)

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2022 №302834478 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752 площею 2,6680 га зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 46673067. ( а.с. 17-18).

Згідно з ч. 1ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Щодо представництва інтересів держави прокурором в даному випадку, суд вважає його належним та обґрунтованим і виходить із такого.

Аналіз положень ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

При цьому прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання повернення земельних ділянок у державну власність, що незаперечно становить суспільний інтерес.

Обґрунтування прокурором наявності підстав для представництва інтересів держави є мотивованим, зважаючи на відсутність повноважень у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальних підрозділів щодо звернення до суду з позовом цієї категорії, а також те, що Великоандрусівська сільська рада Кіровоградського району Кіровоградської області є відповідачем у справі.

Щодо позовної вимоги про визнання незаконним та скасування рішення, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно правовими актами.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про оренду землі», орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно ст. 36 Закону України громадянам або їх об`єднанням із земель державної або комунальної власності можуть надаватися в оренду земельні ділянки для городництва.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України (з відповідними змінами), площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно зі ст. 122 Земельного кодексу сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіций, емфітевзис) окремими лотами га конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 1, 12 ст. 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі, зокрема, формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються, зокрема, затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог ш,одо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Згідно з п. 15 ст. 123 Земельного кодексу України підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно зі ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Згідно ст. 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Як встановлено, в ході розгляду справи, на момент звернення ОСОБА_1 із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, діяла норми ст. 36 Земельного кодексу України у редакції, яка не передбачала обмеження розміру земельної ділянки.

Між тим, на момент ухвалення Великоандрусівської сільської ради рішення щодо затвердження проекту землеустрою, Законом № 1423-IX від 28.04.2021 року, набрав чинності 27.05.2021 року, були внесені зміни до ст. 36 Закону України, якими передбачено, що площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара.

Таким чином, рішення Великоандрусівської сільськоїради Світловодськогорайону Кіровоградськоїобласті №1502від 25.11.2021року «Про затвердженняпроекту землеустроюгр. ОСОБА_1 »ухвалено з порушенням вимог, передбачених ч. 1 ст. 36 Земельного кодексу України, у зв`язку з чим, підлягає скасуванню.

Щодо визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Згідно ч. 1, ч. 3ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1-3, 5 та ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 2009 року відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним та про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.

Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою.

Згідно ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно дост. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно вимогст. 3 Закону України «Про оренду землі», об`єктами оренди с земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Відповідно дост. 6 Закону України «Про оренду землі», орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

За змістом ст. ст.13,15,16 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Договір оренди може передбачати надання в оренду декількох земельних ділянок, що перебувають у власності одного орендодавця (а щодо земель державної та комунальної власності земельних ділянок, що перебувають у розпорядженні одного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування). Укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України або за результатами аукціону.

Вказані договори оренди складені в письмовій формі, мають усі суттєві умови, як передбачено Законом України «Про оренду землі».

Відповідно до ч. 1ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно підпункту в частини 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється в тому числі шляхом визнання угоди недійсною.

Оскільки, наявність рішення уповноваженого органу про надання земельної ділянки є обов`язковою передумовою укладення договору оренди землі, що перебуває у державній і комунальній власності, враховуючи, що рішення про передачу земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 , є незаконним і підлягає скасуванню, то, відповідно, і договір оренди землі, в силу вимог ст.ст. 203, 215, 216 ЦК України, також підлягає визнанню недійсними.

Щодо позовної вимоги про скасування державної реєстрації, суд приходить до такого.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Статтею 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди (їх окремі частини), квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості т аїх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Частиною 1 ст. 26 вказаного Закону передбачено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію прав.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 18.11.2020 року у справі №154/883/19.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.06.2022 №302834478 на земельну ділянку з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752 площею 2,6680 га зареєстровано речове право оренди земельної ділянки за ОСОБА_1 , номер запису про інше речове право: 46673067.

Враховуючи зазначене, а також те, що дана позовна вимога є похідною від позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі , яка була визнана судом обґрунтованою та задоволена, суд дійшов висновку про необхідність скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди земельної ділянки.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що посилання сторони відповідачів на те, що оформлення передачі у користування спірних земельних ділянок почалось за процедури, яка була законодавчо унормованою по іншому, а ніж на час прийняття рішень про передачу таких земельних ділянок та оформлення на них орендних відносин, не може вказувати на наявність у такої сторони законних сподівань на можливість отримання у користування таких земельних ділянок за спрощеною процедурою без проведення земельних торгів.

Так, постановою Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 826/5735/16 визначено, що отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного вирішення питання про надання її у власність, а тому не створює правових наслідків, крім тих, що пов`язані з неправомірністю прийняття рішення органом місцевого самоврядування. Рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки дозвіл не є правовстановлюючим актом. Отже, правовідносини, пов`язані з прийняттям та реалізацією такого рішення, не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов`язань осіб. Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17жовтня 2018 року у справі №380/624/16-ц та від 30.05.2018 року по справі № 826/5737/16.

Суд зазначає, що рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, за загальним правилом, не можна визнати неправомірними якщо вони ґрунтуються на законі, чинному на момент прийняття відповідного рішення таким суб`єктом.

Відповідний висновок ґрунтується на положеннях статті 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд визнає, що відповідачу- сільській раді при реалізації владних управлінських функцій необхідно було застосовувати ту норму права, яка була чинною на момент прийняття спірних рішень, чого не було дотримано міською радою в межах цих правовідносин. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 28 травня 2021 року у справі №1940/1505/18, від 15 травня 2019 року у справі №825/1496/17.

Зрештою, у постанові від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, Верховний Суд, зазначав, якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками. У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду - "переживаючої" (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм. Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.2018 № 5-р/2018).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд таким чином вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10-13, 19, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 13, 131-1 Конституції України, ст.ст. 36, 125, 155 ЗК України, ст.ст. 21, 203, 215, 216 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позов Керівника Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Великоандрусівської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області, ОСОБА_1 , про визнаннянедійсним рішенняоргану місцевогосамоврядування,визнання недійснимдоговору орендиземлі,скасування державноїреєстрації таприпинення речовогоправа наземельну ділянку - задовольнити повністю.

Визнати недійсним рішення Великоандрусівської сільськоїради Світловодськогорайону Кіровоградськоїобласті № 1502 від 25.11.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою гр. ОСОБА_1 »

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки загальною площею 2.6680 га з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752, що розташована за межами населеного пункту на території Великоандрусівської сільськоїради Світловодськогорайону Кіровоградськоїобласті,який укладено20.01.2022року міжВеликоандрусівською сільськоюрадою Світловодськогорайону Кіровоградськоїобласті та ОСОБА_1 .

Скасувати державнуреєстрацію таприпинити речовеправо-правоорендиОСОБА_1 на земельну ділянку загальною площею 2.6680 га з кадастровим номером 3525285200:02:000:0752

Стягнути з Великоандрусівської сільськоїради Світловодськогорайону Кіровоградськоїобласті та ОСОБА_1 в рівних частках на користь Кіровоградської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 7443 (сім тисяч чотириста сорок три) грн., а саме по 3721 (три тисячі сімсот двадцять одній) грн. 50 коп. з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому рішення.

Повний текст судового рішення буде складено 19 квітня 2023 року.

Позивач: Керівник Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави, вул.Чижевського, 1-А, м.Олександрія, 28000

Відповідач: Великоандрусівська сільська рада Світловодського району Кіровоградської області, вул. Центральна,43, с. В.Андрусівка, Олександрійський район Кіровоградської області.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 .

Суддя Світловодського

міськрайонного суду : Т.І.Гармаш