Рішення

від 20.03.2023 по справі 914/1334/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2023 Справа № 914/1334/22

м. Львів

За позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області

до відповідача-1: Львівської міської ради, м. Львів

до відповідача-2: Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», с. Зелів, Яворівського району Львівської області

про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації прав

Суддя Олена ЩИГЕЛЬСЬКА

Секретар с/з Маркіян-Павло ЛАБАЗ

Представники сторін:

від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. прокурор,

від відповідача-1: Наумець А.Г. представник,

від відповідача-2: Медвідь А.Г. адвокат.

Заяв про відвід судді не надходило. У відповідності до ст.222 ГПК України, фіксування судового процесу здійснювалося за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку .court.gov.ua.

ІСТОРІЯ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

Заступник керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області звернувся до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівської міської ради та Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про

- визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки»;

- скасування державної реєстрації права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43815360) на земельну ділянку за кадастровим №4610137500:12:005:0169, площею 0, 1000 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2204806346101, номер запису про право власності / довірчої власності: 39295119.

- припинення речового права - права приватної власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43815360) на земельну ділянку за кадастровим №4610137500:12:005:0169, площею 0, 1000 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2204806346101, номер запису про право власності / довірчої власності: 39295119.

Згідно з Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2022 року справу передано судді Щигельській О.І.

Ухвалою суду від 27.03.2022 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Рух справи відображено у відповідних ухвалах суду, зокрема ухвалою суду від 26.09.2022 року відмовлено у задоволенні заяви відповідача-2 (вх.№15598/22 від 21.07.2022) про залишення позовної заяви без руху. Прийнято до розгляду заяву прокурора (вх. №2550/22 від 11.08.2022) про зміну предмета позову, якою виключено з числа позовних вимог вимогу про припинення речового права - права приватної власності Обслуговуючого кооперативу "Гаражно-будівельний кооператив "Пікап".

Ухвалою суду від 05.12.2022 року відмовлено в задоволенні заяви відповідача-2 (вх.№22290/22 від 27.10.2022) про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою від 19.12.2022 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2, яке викладене в поясненнях (вх.№22489/22 від 31.10.2022) про залишення без розгляду позову Франківської окружної прокуратури м. Львова.

Ухвалою суду від 26.12.2022 року задоволено клопотання Франківської окружної прокуратури м. Львова, поновлено пропущений строк на подання доказів, прийнято до розгляду і приєднано до матеріалів справи докази долучені до клопотання вх.№26625/22 від 26.12.2022, закрито підготовче провадження у справі № 914/1334/22 та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судове засідання 20.03.2023 з`явилися прокурор та представниці відповідачів.

Прокурор позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Представниця відповідача-1 вимоги прокурора підтримала, просила позов задовольнити.

Представниця відповідача-2, щодо позовних вимог заперечила, у задоволенні позову просила відмовити повністю.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Судом встановлено, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, а неявка позивача-1 не перешкоджає розгляду справи по суті.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи прокурора

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що Франківською окружною прокуратурою м. Львова Львівської області встановлено факт незаконної передачі земельної ділянки у приватну власність, а саме рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 передано у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельну ділянку за кадастровим №4610137500:12:005:0169, площею 0, 1000 га.

Прокурор вказує, що згідно з містобудівною документацією м. Львова, а саме Генпланом м. Львова, територія, на якій розміщена спірна земельна ділянка, відноситься до території міських та районних парків, а план зонування території за функціональним регламентом (базове зонування) для земельної ділянки відсутній. В межі діючого генплану с. Рясне-Руська Яворівського району спірна земельна ділянка не входила, відтак і план зонування та детальний план території розроблені не були. Відтак, на переконання прокурора спірне рішення про передачу земельної ділянки прийнято за відсутності встановлення такої можливості у затвердженій містобудівній документації, а тому всупереч ст. 41 Земельного кодексу України.

Також зазначено, що спірна земельна ділянка передана для будівництва гаражів, а відтак для містобудівних потреб, передача останньої не могла відбутись за відсутності плану зонування або детального плану території. Вказане підкреслює незаконність спірного рішення ради, що прийнято з порушенням ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того прокурор зазначав, що гаражно-будівельним кооперативам, в порядку ст. 41 Земельного кодексу України, земельні ділянки можуть надаватись лише для гаражного будівництва і лише з цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови.

Водночас, оскаржуваним рішенням Рясне-Руської сільської ради №4821 від 12.11.2020, відповідачу 2 передано у власність земельну ділянку за категорією земель - землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яким присвоєно код КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що прямо суперечить ст. 41 Земельного кодексу України.

Також у позовній заяві зазначалося про порушення умов передачі земельної ділянки, оскільки з Статуту відповідача-2, слідує, що останній не має на меті здійснення виключно гаражного будівництва для забезпечення потреб його членів, а є юридичною особою, створеною з метою отримання прибутку.

При цьому прокурор зазначав, що проект відведення земельної ділянки кооперативу відсутній, технічна документація щодо поділу та оспорюване рішення Рясне-Руської сільської ради не містять жодних даних щодо необхідності забезпечення 3 членів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» умовами для зберігання транспортних засобів (їх наявності, кількості тощо), а також обґрунтувань розміру земельної ділянки, яка необхідна для цих цілей площею 0,1000 га (по 0,0333 га для гаражного будівництва на кожного члена кооперативу, а статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу.

Крім того, Рішенням Рясне-Руської сільської ради №3698 від 19.05.2020 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для зміни цільового призначення зокрема земельної ділянки за кадастровим №24610136300:06:012:0008 (в результаті поділу якої утворена спірна земельна ділянка) з КВЦПЗ 16.00 (землі запасу) на КПЦПЗ 01.05 (для індивідуального садівництва). Наведене на думку прокурора свідчить, про порушення оспорюваним рішенням ради ст. 41 Земельного кодексу України.

У зв`язку з наведеним прокурор вказує про наявність підстав для визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради та скасування державної реєстрації права власності відповідача-2 на спірну земельну ділянку.

У відповіді на відзив прокурор зазначав, що ним не ставиться під сумнів той факт, що як об`єкт цивільних прав спірна земельна ділянка сформована із дотриманням вимог законодавства України, на підставі затвердженої містобудівної документації із наявністю зонування у відповідності до Генерального плану міста Львова. Однак, спірна земельна ділянка разом з іншими, була передана у власність Рясне-Руської селищної ради, останньою для розпорядження нею, відтак мало б бути первинно внесено зміни в Генеральний план населеного пункту та мала б бути розроблена інша містобудівна документація (план зонування, детальний план території).

Тому, оскільки спірна земельна ділянка передана для будівництва гаражів, а відтак для містобудівних потреб, передача останньої не могла відбутись за відсутності плану зонування або детального плану території. Вказане на думку прокурора черговий раз підкреслює незаконність спірного рішення ради, що прийнято з порушенням зокрема ст.24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», а відтак і незаконність вказаної передачі. Прокурор стверджує, що представник відповідача-2 в своєму відзиві обґрунтовує свої заперечення іншою частиною статті 24 зазначеного законну щодо недопущення передачі земельної ділянки за відсутності плану зонування та детального плану території, натомість ніяким чином не спростовуються вимоги Закону щодо заборони передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб.

Також прокурор звертає увагу що ст. 41 Земельного кодексу України знаходиться в главі 6 Земельного кодексу України - «Землі житлової та громадської забудови», яка не регулює зокрема питання надання земельних ділянок, що за категорією земель відносяться до земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, що регулюється главою 13 Земельного кодексу України. Тлумачення представником відповідача 2 норми ст.41 Земельного кодексу України, про можливіть передачі земельних ділянок на підставі цієї статті з категорією земель «промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення» у власність гаражно - будівельним кооперативам не відповідає вимогам діючого законодавства.

Прокурор зазначає, що Рясне-Руською сільрадою під час надання земельних ділянок ОК ГБК «Пікап» не дотримано положень законодавства, оскільки сільська рада мала можливість і в силу покладених на неї функцій була зобов`язана з`ясувати правовий статус, мету та підстави створення кооперативу переконатись у додержанні останнім порядку його створення згідно з вимогами чинного законодавства, та дослідити підстави передачі земельної ділянки гаражно - будівельному кооперативу.

Щодо тверджень представника відповідача-2 про наявність виключного випадку, передбаченого ч.2 ст.134 Земельного кодексу України зазначено, що відповідно до оскаржуваного рішення Рясне-Руська сільська рада посилалась на ст.ст. 41, 12, 92, 122, 123 Земельного кодексу України, що свідчить про те, що остання не керувалась положеннями ч.2 ст. 134 Земельного кодексу України при прийнятті оскаржуваного рішення. Відтак посилання представника відповідача 2 на норми вказаної статті - безпідставне. Навіть при посиланні селищної ради при прийнятті оскаржуваного рішення на ч.2 ст.134 Земельного кодексу України, таке б не підпадало б під дію вказаної норми, адже гаражі не є об`єктом транспортної інфраструктури.

Також прокурор звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач 2, як сам і стверджує, є обслуговуючим гаражно-будівельним кооперативом, із чого слідує, що такий згідно своїх статутних цілей не має здійснювати будівництво об`єктів транспортної інфраструктури у тому числі доріг, автострад, мостів та тунелів.

Крім того зазначено, що правовідносини, пов`язані з вибуттям земель із державної чи комунальної власності, становлять суспільний, публічний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, на підставі якого земельна ділянка вибула з державної чи комунальної власності, такому суспільному інтересу не відповідає.

Аргументи відповідача 1

У поданих поясненнях Львівська міська рада вважає підставним позов заступника керівника Франківської окружної прокуратури в інтересах держави до Львівської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про визнання недійсним рішення сільської ради № 4821 від 12.11.2020 року, скасування державної реєстрації права власності та просить суд його задовольнити.

Аргументи відповідача - 2

Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» заперечує в повному обсязі щодо заявлених позовних вимог, вважає такі вимоги необґрунтованими, безпідставними, не підтвердженими належними та допустимими доказами у справі, та такими, що не підлягають до задоволення з таких підстав:

-щодо покликання позивача на відсутність містобудівної документації, відповідач-2 вказує, що спірна земельна ділянка, як об`єкт цивільних прав сформована із дотриманням абсолютно усіх вимог законодавства України, на підставі затвердженої містобудівної документації із наявністю плану зонування території. Як стверджено позивачем у своїй позовній заяві, земельна ділянка хоча і перебувала у комунальній власності Рясне-Руської сільської ради, проте місцезнаходження спірної земельної ділянки - м. Львів. Відтак при передачі земельної ділянки у власність повинна застосовуватись містобудівна документація м. Львова, а саме: генеральний план міста Львова, план зонування території, на підставі яких виготовлена та затверджена технічна документація, якою сформовано земельну ділянку як об`єкт цивільних прав. Відповідна технічна документація була затверджена ухвалою ЛМР від 14.02.2019 року №4647 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова». Така документація була розроблена відповідно до містобудівної документації, ніким не оскаржувалася, а рішення про її затвердження не оскаржувалося та не було скасоване. На думку відповідача-2 не заслуговують на увагу доводи позивача щодо відсутності містобудівної документації, а також доводи щодо порушення вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», оскільки спірна земельна ділянка з кадастровим №4610137500:12:005:0169 площею 0,1000 га не розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення); та не віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, що унеможливлює передачу такої земельної ділянки із земель комунальної власності до земель приватної власності. Окрім цього, позивач не вказує в чому саме полягає порушення вимог ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності». Спірна земельна ділянка передана у власність відповідача-2 ОК ГБК «Пікап» на підставі ст. 41 Земельного кодексу України із цільовим призначенням - землі промисловості, транспорту, оборони, зв`язку, енергетики та іншого призначення, яке було встановлено відповідно до містобудівної документації м. Львова.

-щодо встановлення цільового призначення земельної ділянки, зазначено, що цільове призначення спірної земельної ділянки встановлено технічною документацією із землеустрою щодо інвентаризації земель міста Львова площею 209,0 га за адресою, м. Львів (території що межують із Рясне-Руською сільською радою), в подальшому затверджене ухвалою ЛМР від 14.02.2019 року №4647. З моменту формування земельної ділянки з кадастровим №4610136300:06:012:0003 до утворення шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим №4610137500:12:005:0169 та передачі її у приватну власність відповідачу-2 цільове призначення такої земельної ділянки залишалося незмінним землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Цільове призначення земельної ділянки (категорія) із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення на інше цільове призначення не змінювалося, код КВЦПЗ -12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства згідно із Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель» належить до категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Покликання позивача на те, що віднесення спірної земельної ділянки до вказаної категорії земель потребувало прийняття відповідного рішення органом місцевого самоврядування на переконання відповідача-2 є надуманими та не відповідають дійсності.

-щодо умов передачі земельної ділянки гаражно-будівельному кооперативу, відповідач-2 стверджує, що згідно вимог законодавства обслуговуючий кооператив може здійснювати господарську діяльність з метою виконання мети та завдань, визначених статутом кооперативу. Позивач (прокурор) безпідставно у поданому позові ототожнює поняття «здійснення господарської діяльності» та «отримання прибутку». Відповідач-2 вважає, що твердження позивача про те, що ОК ГБК «Пікап» створений не з метою гаражного будівництва, а з метою отримання прибутку є помилковим та таким, що суперечить вимогам законодавства та статутним документам кооперативу. Відповідно до п.2.2. Статуту первинним завданням кооперативу є будівництво та експлуатація гаражних комплексів, про що у позові прокурор не згадує, свідомо уникаючи його та вказуючи на іншу діяльність. При цьому, прокурором жодними доказами не доведено, що обслуговуючим кооперативом здійснювався будь-який розподіл прибутків, чи використання коштів кооперативу не для реалізації мети (цілей, завдань) будівництва гаражів та супутньої діяльності. Позивач у своїх документах покликається на виключну можливість передання земельних ділянок у власність гаражно-будівельним кооперативам обумовлену особливим (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому - задоволення економічних, соціальних, та інших потреб його членів та конкретного напрямку його діяльності. Окрім того, на думку відповідача-2 покликання позивача на норми ст. 121 ЗК України до спірних правовідносин є абсолютно безпідставними, оскільки ст. 121 ЗК України має назву «Норми безоплатної передачі земельних ділянок громадянам», а тому з самої назви статті вбачається, що нею регламентовано правовідносини, що виникають між розпорядниками земельних ділянок (органами державної влади або органами місцевого самоврядування) та громадянами (фізичними особами). А тому, покликання позивача на застосування норм ст. 121 ЗК України до спірних правовідносин є безпідставними оскільки суб`єктом цих правовідносин є юридична особа (обслуговуючий кооператив). Щодо покликання прокурора у позові на норми ст. 41 ЗК України зазначено, що вони теж носять безпідставний характер, а в самій статті чітко вказано, що земельні ділянки передаються у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації. Разом із позовною заявою позивачем не подано доказів, які підтверджують порушення передбачених містобудівною документацією розмірів земельних ділянок, котрі можуть передаватися у власність обслуговуючому кооперативу.

-щодо цільового призначення земель що можуть бути передані гаражно-будівельним кооперативам та помилковості тверджень прокурора щодо КВЦПЗ 12.04. вказується, що жодним нормативно-правовим актом не заборонено надання земельної ділянки кооперативу у власність для будівництва гаражів за рахунок (категорії) земель транспорту з КВЦПЗ 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Навпаки, згідно класифікатора на землях транспорту передбачено території автостоянок і гаражів з КВЦПЗ - 12.04 для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства. Отже, з даних підстав на думку відповідача-2 доводи прокурора є безпідставними та суперечать чинному законодавству, а саме, що приписам ст. 41 ЗК України якими передбачено передання гаражно- будівельному кооперативу земельної ділянки тільки за рахунок земель житлової та громадської забудови. Таких вимог приписи статті 41 ЗК України - не містять.

Також відповідачем-2 зазначено, що доводи прокурора про те, що передача у приватну власність спірної земельної ділянки суперечить суспільному інтересу територіальної громади, не може бути визначальною та єдиною підставою для позбавлення відповідача-2 права власності на добросовісно набуте майно.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Ухвалою Львівської міської ради від 14.02.2019 №4676 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова», беручи до уваги ухвали міської ради від 16.11.2017 №2588 «Про затвердження меморандуму про порозуміння між Львівською міською радою та Рясне-Руською сільською радою» та від 07.12.2017 №2677 «Про внесення змін до ухвал міської ради від 14.07.2015 №4968 та від 01.10.2015 №5143», звернення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району від 17.12.2018 №1132 (зареєстроване у Львівській міській раді 18.12.2018 за №1,9-39518-001), керуючись ст.144 Конституції України, п.п. 34 п. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 79-1, 117, 123, 186, 186-1 Земельного кодексу України, ст. 57 Закону України «Про землеустрій», ст. 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр», міська рада ухвалила:

1. Затвердити технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації частини земель міста Львова орієнтовною площею 209,0 га (території, які межують з Рясне-Руською сільською радою), у тому числі:

1.13. Земельної ділянки № 15 площею 91,1650 га (кадастровий номер 4610136300:06:012:0003), у тому числі площею 4,4411 га у межах червоних ліній вулиці, (код КВЦПЗ 16.00 - землі запасу) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктами 2 та 3 Ухвали ЛМР від 14.02.2019 №4676 вирішено:

- Львівській міській раді у встановленому законом порядку здійснити державну реєстрацію речового права на земельні ділянки, які зазначені у підпунктах 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12, 1.13, 1.14, 1.15 цієї ухвали;

- передати земельні ділянки, які зазначені у підпунктах 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5, 1.6, 1.7, 1.9, 1.10, 1.11, 1.12, 1.13, 1.14, 1.15 цієї ухвали, з комунальної власності Львівської міської ради до земель державної власності.

Згідно з пунктом 5 Ухвали ЛМР від 14.02.2019 №4676 Львівській обласній державній адміністрації рекомендовано розглянути питання про прийняття зазначених земельних ділянок у державну власність з подальшою передачею цих земель у комунальну власність територіальної громади Рясне-Руської сільської ради Яворівського району.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 19.03.2019 було зареєстровано право комунальної власності Львівської міської ради на земельну ділянку з кадастровим №4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га.

Розпорядженням Львівської обласної державна адміністрації від 23.08.2019 №916/0/5-19 «Про прийняття земельних ділянок комунальної власності у державну власність», земельні ділянки (в тому числі земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га) із земель комунальної власності Львівської міської ради прийнято у державну власність.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 29.11.2019 було зареєстровано право державної власності Львівської обласної державної адміністрації на земельну ділянку з кадастровим №4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га.

Розпорядженням Львівської обласної державна адміністрації від 13.12.2019 №1483/0/5-19 «Про передачу земельних ділянок з державної власності у комунальну власність», передано до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області, земельні ділянки (в тому числі і земельну ділянку з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га)

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 18.12.2019 №3365 «Про прийняття земельних ділянок з державної власності у комунальну власність» прийнято до земель комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області земельні ділянки державної власності серед яких зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га).

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 19.12.2019 було зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області на земельну ділянку з кадастровим №4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га.

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області від 03.01.2020 №3432 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі)», Рясне-Руська сільська рада вирішила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу, зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:012:0003 площею 91,1650 га на такі ділянки:

- земельна ділянка №1 площею 7,7415 га;

- земельна ділянка №2 площею 9,1897 га;

- земельна ділянка №3 площею 7,4685 га;

- земельна ділянка №4 площею 0,2179 га;

- земельна ділянка №5 площею 0,2290 га;

- земельна ділянка №6 площею 8,1730 га;

- земельна ділянка №7 площею 21,8466 га;

- земельна ділянка №8 площею 20,9306 га;

- земельна ділянка №9 площею 3,2914 га;

- земельна ділянка № НОМЕР_1 площею 3,2914 га;

- земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 3,2913 га;

- земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 2,7472 га;

- земельна ділянка № НОМЕР_4 площею 2,7470 га;

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №3698 від 19.05.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок», вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки загальною площею 91,1650 га, на такі земельні ділянки:

- земельна ділянка №1 площею 7, 7415 га (4610136300:06:012:0007);

- земельна ділянка №2 площею 9, 1897 га (4610136300:06:012:0015);

- земельна ділянка №3 площею 7,4685 га (4610137500:12:005:0041);

- земельна ділянка №4 площею 0, 2179 га (4610137500:12:005:0042);

- земельна ділянка №5 площею 0,2290 га (4610137500:12:005:0043);

- земельна ділянка №6 площею 8, 1730 га (4610137500:12:005:0044);

- земельна ділянка №7 площею 21,8466 га (4610136300:06:012:0008);

- земельна ділянка №8 площею 20, 9306 га (4610136300:06:012:0009);.

- земельна ділянка №9 площею 3, 2914 га (4610136300:06:012:0010);

- земельна ділянка №10 площею 3, 2914 га (4610136300:06:012:0011);

Пунктом 4 вказаного Рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №3698 від 19.05.2020 змінено функцію використання земель в межах категорії (землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, на земельні ділянки 11 площею 3,2913 га з кадастровим номером 4610136300:06:012:0012, №12 площею 2,7472 га з кадастровим номером 4610136300:06:012:0013 та №13 площею 2,7470 га з кадастровим номером 4610136300:06:012:0014 з КВЦПЗ 16.00 «землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 12.04 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства» (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу).

Рішенням Рясне-Руської сільська рада Яворівського району Львівської області від 11.09.2020 №4194 «Про надання дозволу на виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок (при поділі)» Рясне-Руська сільська рада вирішила надати дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо поділу, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 4610136300:06:012:0008 площею 21,8466 га, на земельні ділянки (згідно додатку №9 до рішення).

В подальшому Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4584 від 22.10.2020 «Про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо поділу та об`єднання земельних ділянок» Рясне-Руська сільська рада вирішила затвердити технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки з кадастровим №4610136300:06:012:0008 загальною площею 21,8466 га на 190 земельних ділянок, серед яких, зокрема, земельна ділянка площею 0,1000 га з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169.

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 23.10.2020 було зареєстровано право комунальної власності Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169 площею 0,1000 га.

11.11.2020 року до Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області надійшло звернення в якому керівник ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» Піх А.З. просив розглянути можливість передати у власність Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Пікап» (43815360), земельні ділянки: площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,1239 га, площею 0,1000 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га площею 3,2914 га.

Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки», розглянувши звернення ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», керуючись ст.144 Конституції України, п.п. 34 п.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 16 Закону України «Про Державний земельний кадастр», ст.ст. 19, 25 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 41, 12, 92, 122, 123 Земельного кодексу України, Рясне-Руська сільська рада вирішила передати Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (43815360) земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0169), Львівська область, місто Львів, (територія що межує з Рясне-Руською сільською радою) у власність для будівництва та обслуговування гаражів, код КВЦПЗ 16.00 «землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.

Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» відповідно до п. 2.3. Рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 зазначено забезпечити зміну виду використання земельної ділянки з КВЦПЗ 16.00 «землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 12.04 «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу)».

Відповідно до інформації з Державного реєстру прав на нерухоме майно, 20.11.2020 було зареєстровано право власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» на земельну ділянку з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169 площею 0,1000 га.

16.06.2022 Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради на запит Франківської окружної прокуратури міста Львова від 03.06.2022 №14.51/04-16-3010 ВИХ-22 надіслало прокуратурі лист №2401-вих-37713 стосовно надання інформації з підтверджуючими документами щодо відповідності містобудівній документації м. Львова та с. Рясне-Руське місця розташування земельної ділянки з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169.

Вказаним листом зокрема зазначено, що земельна ділянка з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 відповідно до експлікації генерального плану міста Львова (основне креслення масштабу 1:10000), затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, розташована в межах території міських та районних парків. Відповідно до плану зонування території Залізничного району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657, за функціональним регламентом (базове зонування) функціональне зонування для земельної ділянки з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 не визначено. Згідно зі схемою зонування за планувальним регламентом плану зонування території Залізничного району вказана земельна ділянка розташована в межах підзони VI периферійної зони з коефіцієнтом цінності 0.37, а також згідно з санітарно-гігієнічним регламентом в межах підзони САН-1 - санітарно-захисні зони підприємств та поза межами підзон за природно-заповідним, історико-архітектурним та інженерно-геологічним регламентами.

Крім того вказано, що в межі опрацювання містобудівної документації с. Рясне-Руське земельна ділянка з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 не входить, оскільки розташована на території міста Львова.

Матеріали справи містять Протокол №01 установчих зборів Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» від 10.09.2020, відповідно до якого Обслуговуючий кооператив «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» створено 10.09.2020 року для провадження спільної обслуговуючої, виробничої, інвестиційної, трудової та іншої господарської діяльності у сфері будівництва та експлуатації гаражних комплексів з супутньою інфраструктурою для обслуговування автотранспортних засобів, визначено його місцезнаходження та види діяльності, затверджено список членів та асоційованих членів кооперативу, затверджено статут кооперативу, обрано голову кооперативу та обрано особу, уповноважену на державну реєстрацію кооперативу.

Відповідно до пунктів 1.2. та 1.3. Статуту Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап», кооператив створений і діє на підставі законодавства України, з тому числі Конституції України, Господарського та Цивільного кодексів України, Закону України «Про кооперацію», інших нормативно-правових актів України та цього статуту. Кооператив утворюється шляхом об`єднання фізичних для провадження ними спільної обслуговуючої, виробничої, інвестиційної, трудової та будь-якої іншої не забороненої чинним законодавством України господарської діяльності у сфері будівництва та експлуатації гаражних комплексів із супутньою інфраструктурою для обслуговування автотранспортних засобів.

Засновниками кооперативу є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (п. 1.8. Статуту).

Метою кооперативу є задоволення потреб його членів та мешканців прилеглих територій шляхом здійснення будівництва гаражів та супутніх споруд для обслуговування автотранспорту та провадження господарської діяльності на збудованих об`єктах (п. 2.1. Статуту).

Відповідно до п. 2.1. Статуту основними видами діяльності кооперативу є зокрема:

- будівництво та експлуатація автозаправних станцій, пунктів по ремонту та обслуговуванню автотранспортних засобів, автосервісів тощо;

- капітальне будівництво промислових та громадських споруд, пусконалагоджувальні роботи, постачання устаткування та обладнання;

- будівельна діяльність (вишукувальні та проектні роботи для будівництва, зведення несучих та огороджуючих конструкцій, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж);

- будівництво інших будівель та споруд;

- виробництво та реалізація будівельних матеріалів;

- здійснення операцій з нерухомістю, втому числі оренда, купівля-продаж, обмін житла та нежитлових приміщень;

- посередницькі послуги з купівлі, продажу або надання в оренду нерухомого майна;

- надання в оренду та управління власним або орендованим нерухомим майном;

- здійснення усіх видів операцій з нерухомим майном;

- організація готелів, кемпінгів, мотелів та інших закладів, призначених для тимчасового проживання громадян та відпочинку;

- надання інфраструктури та послуг для розміщення (хостингу);

- технічне обслуговування, ремонт автотранспортних засобів;

- ремонт, відновлення, продаж, оренда та сервісне обслуговування автомобілів, а також надання транспортно-експедиторських послуг;

- оптова та роздрібна торгівля паливо-мастильними матеріалами;

- організація навчання водінню автомобілів з метою одержування прав водіїв усіх категорій;

- надання транспортних засобів для розважальних цілей;

- внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- охоронна діяльність;

- надання інформаційних послуг;

- надання допоміжних комерційних послуг;

- оптова та роздрібна торгівля;

- громадське харчування;

- організація громадського харчування через власні бари, їдальні, кафе, ресторани тощо;

- надання послуг іноземним суб`єктам господарської діяльності, в тому числі виробничих, транспортно-експедиційних, страхових, консультаційних, маркетингових, експортних, посередницьких, брокерських, агентських, консигнаційних, управлінських, облікових, аудиторських, юридичних, туристських та інших, що прямо і виключно не заборонені законами України;

- інші види зовнішньоекономічної діяльності, не заборонені прямо і у виключній формі законами України;

- інші види діяльності, які кооператив має право здійснювати відповідно до чинного законодавства.

ОЦІНКА СУДУ

Щодо обґрунтованості підстав звернення прокурора з даним позовом судом зазначалося в ухвалі суду від 19.12.2022 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання відповідача-2 ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про залишення без розгляду позову Франківської окружної прокуратури м. Львова.

Зокрема суд дійшов висновку, що керівник Франківської окружної прокуратури м. Львова, реалізуючи надані законом представницькі повноваження, з метою захисту інтересів держави звертається до суду з позовною заявою про визнання недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради, скасування державної реєстрації, а відтак, реалізує покладені від імені держави повноваження по захисту інтересів держави.

Щодо суті спору

Відповідно до ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Підстави набуття права на землю шляхом передачі ділянок у власність встановлюються нормами Земельного кодексу України.

До земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії (ч. 1 ст. 18 ЗК України).

Відповідно до положень ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

До земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування (ст. 38 ЗК України).

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (с. 39 ЗК України).

Планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них (ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності»).

Відповідно до положень відображених в ст. 17 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану.

У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Частиною 1 ст. 41 ЗК України встановлено, що житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Як зазначалося вище, Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 передано Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельну ділянку площею 0,1000 га (кадастровий номер 4610137500:12:005:0169), Львівська область, місто Львів, (територія що межує з Рясне-Руською сільською радою) у власність для будівництва та обслуговування гаражів.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 відповідно до експлікації генерального плану міста Львова (основне креслення масштабу 1:10000), затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 30.09.2010 №3924, розташована в межах території міських та районних парків. Відповідно до плану зонування території Залізничного району, затвердженого ухвалою Львівської міської ради від 21.05.2015 №4657, за функціональним регламентом (базове зонування) функціональне зонування для земельної ділянки з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 не визначено.

В межі опрацювання містобудівної документації с. Рясне-Руське земельна ділянка з кадастровим номером №4610137500:12:005:0169 не входила, оскільки розташована на території міста Львова.

Суд зазначає, що ч. 3 ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції станом на дату виникнення спірних правовідносин) було встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється, крім випадків:

1) розташування на земельній ділянці будівлі (споруди), що перебуває у власності фізичної або юридичної особи;

2) приватизації громадянином земельної ділянки, наданої йому в користування відповідно до закону;

3) надання земельної ділянки, розташованої на території зони відчуження чи зони безумовного (обов`язкового) відселення, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

4) надання земельної ділянки для розміщення лінійних об`єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, ліній електропередачі, зв`язку);

5) буріння, влаштування та підключення нафтових і газових свердловин за межами населених пунктів;

6) будівництва, експлуатації військових та інших оборонних об`єктів.

Передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у випадках, визначених цією частиною, за відсутності плану зонування або детального плану території не допускається, якщо земельна ділянка:

розташована в межах зелених зон населених пунктів, внутрішньоквартальних територій (територій міжрайонного озеленення, елементів благоустрою, спортивних майданчиків, майданчиків відпочинку та соціального обслуговування населення);

віднесена до категорії земель природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення, рекреаційного призначення (крім земель для дачного будівництва), лісогосподарського призначення.

Враховуючи наведене, оскільки спірна земельна ділянка передана для будівництва гаражів, а відтак для містобудівних потреб, суд зазначає, що її передання не могло відбутись за відсутності плану зонування або детального плану території, що суперечить положенням ст. 24 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності».

Крім того суд зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4610137500:12:005:0169 мала код КВЦПЗ 16.00 «землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, із земель запасу, що не надані у власність або користування громадянам чи іншим юридичним особам.

При цьому Обслуговуючому кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» відповідно до п. 2.3. Рішенням Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 зазначено забезпечити зміну виду використання земельної ділянки з КВЦПЗ 16.00 «землі запасу» (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) на КВЦПЗ 12.04 «для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу)».

Відповідно до п. 1.2. Класифікації видів цільового призначення земель затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 19.03.2008 № 224 (далі КВЦПЗ) код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі.

КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п. 1.3. КВЦПЗ).

КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, типами забудови, типами особливо цінних об`єктів (п. 1.4. КВЦПЗ).

Відповідно до положень Розділу II КВЦПЗ код 12.04. Для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства знаходиться в Секції J «Землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення», зокрема Землі транспорту (землі, надані підприємствам, установам та організаціям залізничного, автомобільного транспорту і дорожнього господарства, морського, річкового, авіаційного, трубопровідного транспорту та міського електротранспорту для виконання покладених на них завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об`єктів транспорту).

Код 16.00. присвоєний землям запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), які входять до земель запасу, резервного фонду та загального користування.

При цьому суд зазначає, що Секція В (02) Розділу II КВЦПЗ землі житлової забудови (землі, які використовуються для розміщення житлової забудови (житлові будинки, гуртожитки, господарські будівлі та інше); землі, які використовуються для розміщення гаражного будівництва): містить в собі землі для будівництва індивідуальних гаражів (код 02.05.) та для колективного гаражного будівництва (код 02.06.)

З наведених вище положень встановлено, що для будівництва та обслуговування гаражів можна використовувати саме землі житлової забудови з КВЦПЗ 02.05 - для будівництва індивідуальних гаражів та 02.06 - для колективного гаражного будівництва.

Натомість, спірна земельна ділянка не мала жодного із допустимих цільових призначень, а віднесена до 12.04 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, які одночасно перебували в землях запасу.

Відтак надання ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки для будівництва гаражів з кодом КВЦПЗ 12.04 "для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства (для розміщення та обслуговування гаражного кооперативу) не відповідає вимогам чинного законодавства.

Також суд звертає увагу, що відповідно до ст. 2 ЗУ «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив - кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Частиною 5 ст. 23 ЗУ «Про кооперацію», виробничі кооперативи провадять господарську діяльність з метою одержання прибутку. Інші кооперативи надають послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку.

З матеріалів справи встановлено, що відповідач-2 ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» зареєстровано 14.09.2020. Відповідно до Статуту засновниками кооперативу є 3 особи: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..

Метою кооперативу є задоволення потреб його членів та мешканців прилеглих територій шляхом здійснення будівництва гаражів та супутніх споруд для обслуговування автотранспорту та провадження господарської діяльності на збудованих об`єктах (п. 2.1. Статуту).

Пунктом 2.1. Статуту визначено основні виді діяльності кооперативу, проаналізувавши які суд приходить до висновку, що останній не має на меті здійснення виключно гаражного будівництва для забезпечення потреб його членів.

Верховий Суд у постанові від 30.05.2018 у справі № 910/9373/17 констатував, що системне тлумачення статті 41 Земельного кодексу України у поєднанні з іншими положеннями Земельного кодексу України (зокрема статтею 134 Земельного кодексу України - щодо продажу земельних ділянок на торгах) дає підстави для висновку про винятковість можливості передання гаражно-будівельним кооперативам на підставі статті 41 Земельного кодексу України земельних ділянок безоплатно у власність, тобто таке передання повинно бути обумовлене особливими (виключними) цілями, що випливають зі змісту діяльності гаражно-будівельного кооперативу та кооперативу в цілому - задоволення економічних, соціальних та інших потреб його членів - та конкретного предмету (напрямку) його діяльності.

У постанові від 13.09.2022 року у справі №906/260/21 Верховний Суд погодився з висновком про те, що коли йдеться про отримання гаражно-будівельним кооперативом у власність земельних ділянок в порядку статті 41 Земельного кодексу України, то такі ділянки повинні надаватись виключно за наявності дійсної необхідності у задоволенні мінімальних обґрунтованих потреб членів гаражно-будівельного кооперативу у паркомісці (гаражі), та ці ділянки повинні надаватись безоплатно у власність лише з цією метою.

При вирішенні питання щодо передання безоплатно у власність гаражно-будівельного кооперативу земельної ділянки, яку такий кооператив просить передати для гаражного будівництва в порядку статті 41 Земельного кодексу України, наявність у суб`єкта звернення статусу, що відповідає передбаченим даною статтею положенням (гаражно-будівельний кооператив), не є достатньою підставою для передання безоплатно у власність кооперативу земельної ділянки будь-якого розміру. Натомість заявник повинен довести та обґрунтувати, а орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою, повинен перевірити наявність чи відсутність тих обставин, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки, тобто документація землеустрою повинна містити в тому числі належне обґрунтування (розрахунок) щодо необхідності виділення членам кооперативу відповідних земельних ділянок відповідної площі.

Матеріали справи містять копію звернення в якому керівник ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» Піх А.З. просив розглянути можливість передати у власність Обслуговуючого кооперативу «Гаражно - будівельний кооператив «Пікап» (43815360), земельні ділянки: площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,0982 га, площею 0,1239 га, площею 0,1000 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га, площею 0,10 га площею 3,2914 га.

При цьому, жодних обгрунтувань, що членам гаражно-будівельного кооперативу для задоволення їх мінімальних потреб у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу (гараж) необхідні відповідні (конкретно заявлені) земельні ділянки до звернення не долучено.

Зважаючи на встановлені вище обставини, суд зазначає, матеріали справи не містять доказів, що при прийнятті оскаржуваного рішення органом місцевого самоврядування здійснювалося дослідження обґрунтованості передання відповідачу 2 у складі трьох засновників земельної ділянки саме для будівництва та обслуговування гаражів і саме в розмірі 0,1000 га., статутні види діяльності кооперативу суперечать цілям задоволення мінімальних потреб членів кооперативу у забезпеченні місця для зберігання транспортного засобу, що є порушенням приписів ст. 41 Земельного кодексу України.

Щодо порядку набуття у власність земель із комунальної власності гаражно-будівельними кооперативами, суд зазначає, що ст. 41 Земельного кодексу України передбачено підстави набуття земельних ділянок житлово-будівельних (житлових) і гаражно-будівельних кооперативів. Так, житлово-будівельним (житловим) та гаражно-будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Крім цього, відповідно до положень ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Згідно з ст. 134 ЗК України земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренду, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі, зокрема, будівництва, обслуговування та ремонту об`єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об`єктів зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу).

Відповідач 2 обґрунтовуючи наявність у нього права отримання земельної ділянки без проведення земельних торгів посилається на вказаний припис.

Однак, варто зазначити, що транспортною інфраструктурою є сукупність об`єктів (підприємств, закладів), які займаються ремонтом, будівництвом та реконструкцією, а також експлуатаційним утриманням доріг, мостів та інших дорожніх шляхів. Транспортна інфраструктура забезпечує наявність рівних та якісних доріг, а також зберігання їх у гарному стані. Транспортна інфраструктура - економічно збалансована сукупність шляхів сполучення, рухомого складу, засобів управління і зв`язку, що забезпечує роботу всіх видів транспорту. Транспортна інфраструктура це також сукупність споруд, системи мереж сполучень усіх видів транспорту, що задовольняють потреби населення та виробництва у перевезеннях пасажирів і вантажів. До складу транспортної інфраструктури належать залізниці, залізничні вузли й станції, автомобільні дороги, автомагістралі, вулиці, авіалінії та аеропорти, річкові шляхи й порти, морські порти, канатні дороги, монорейкові шляхи, складські та ремонтні заклади, вантажні термінали.

Відтак гараж чи гаражний комплекс, який мав намір збудувати відповідач 2 на отриманій земельній ділянці, не є об`єктом транспортної інфраструктури.

Відповідно до зазначених вище норм, суд приходить до висновку, що передати у приватну власність земельну ділянку комунальної власності гаражному кооперативу можна було лише на конкурентних засадах (земельних торгах).

Щодо способу захисту, обраного прокурором суд зазначає, що згідно із ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання правочину недійсним; відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема: визнання прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; застосування інших, передбачених законом, способів.

Велика Палата Верховного Суду 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц акцентує, що неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, від 19.01.2021 року у справі № 916/1415/19, від 16.02.2021 року у справі №910/2861/18.

В цій справі прокурор звернувся із позовом до суду з метою захисту інтересів територіальної громади та припинення незаконного володіння спірною земельною ділянкою суб`єктом, який не має такого права і отримав таку земельну ділянку всупереч вимогам закону.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. За наслідками визнання недійсним оскаржуваного рішення як документа, на підставі якого проведено державну реєстрацію права власності, і скасування державної реєстрації права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» на земельну ділянку за кадастровим № 4610137500:12:005:0169, буде припинено речове право відповідача 2 і відбудеться повернення до стану, що існував раніше.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц звернула увагу, що «Повернення державі земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням»; «Не вбачається порушення справедливого балансу в разі витребування майна від недобросовісного набувача без будь-якої компенсації. Протилежний підхід стимулював би неправомірне та свавільне заволодіння чужим майном та фактично передбачав би винагороду за порушення законодавства і прав інших осіб. Крім того, недобросовісне заволодіння чужим майном не відповідає критерію мирного володіння майном. Натомість таке заволодіння є порушенням мирного володіння інших осіб».

Велика Палата Верховного Суду у справі № 469/1044/17 (постанова від 15 вересня 2020 року) зазначала, що «з огляду на цільове призначення спірної земельної ділянки як ділянки водного фонду, що не могла передаватися у приватну власність з іншою метою, ніж визначена у частині другій статті 59 ЗК України, суди попередніх інстанцій правильно виснували про те, що і передання цієї ділянки у приватну власність нібито із земель сільськогосподарського призначення, і подальша зміна її цільового призначення на землі громадської забудови є протиправними. Вимоги прокурора про визнання рішень № 10 і № 31 незаконними та скасування у частині є ефективним способом захисту правомірного інтересу власника. Задоволення судами цих вимог є ефективним способом захисту такого права, оскільки усуває стан юридичної невизначеності щодо цільового призначення земельної ділянки».

Відповідно до ч. 3 ст. 26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію зміни, припинення речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження повертаються у стан, що існував до відповідної державної реєстрації, шляхом державної реєстрації змін чи набуття таких речових прав, обтяжень речових прав. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Державна реєстрація прав у випадках, передбачених цією частиною, проводиться у порядку, визначеному цим Законом, крім випадку скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію на підставі рішення Міністерства юстиції України, що виконується посадовою особою Міністерства юстиції України відповідно до статті 37 цього Закону.

Враховуючи наведене вище суд зазначає про обґрунтованість позовних вимог і необхідність їх задоволення у повному обсязі. Спосіб захисту відповідає пунктам 4 і 10 частини другої статті 16 Цивільного кодексу України, згідно з якими способами захисту цивільних прав й інтересів можуть бути, зокрема, відновлення становища, яке існувало до порушення, та визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

У відповідності з п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Беручи до уваги вищенаведене, суд, виконавши вимоги процесуального права, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, приходить до висновку, що позовні вимоги заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області до Львівської міської ради та до Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» про визнання недійсним рішення та скасування державної реєстрації прав підлягають до задоволення повністю.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до ч.1 ч.3 ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Суд зазначає, що при поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області прокурором було сплачено судовий збір за три вимоги немайнового характеру в розмірі 7443,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №1019 від 09.06.2022 року.

Ухвалою суду від 26.09.2022 року прийнято до розгляду заяву прокурора про зміну предмета позову, якою виключено одну вимогу з числа позовних вимог .

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору в розмірі 4962,00 грн (за 2 позовні вимоги) слід покласти на відповідачів порівну, стягнувши з кожного на користь Львівської обласної прокуратури по 2481,00 грн.

Керуючись ст. ст. 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 231, 233-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Рясне-Руської сільської ради Яворівського району Львівської області №4821 від 12.11.2020 «Про передачу у власність ОК «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» земельної ділянки».

3. Скасувати державну реєстрацію права власності Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ - 43815360) на земельну ділянку за кадастровим №4610137500:12:005:0169, площею 0, 1000 га, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2204806346101, номер запису про право власності /довірчої власності: 39295119.

4.Стягнути з Львівської міської ради (79008, Львівська обл., місто Львів, пл. Ринок, будинок 1; ідентифікаційний код 04055896) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 2481,00 грн судового збору.

5. Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельний кооператив «Пікап» (81083, Львівська обл., Яворівський р-н, село Зелів, вул. Центральна, будинок 347; ідентифікаційний код 43815360) на користь Львівської обласної прокуратури (79005, Львівська обл., місто Львів, проспект Шевченка, будинок 17/19; ідентифікаційний код 02910031) 2481,00 грн судового збору.

6. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили в порядку ст. 327 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

У зв?язку з відпусткою судді повний текст рішення складено та підписано 19.04.23р.

Суддя Щигельська О.І.