Ухвала

від 17.04.2023 по справі 129/1037/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

17 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 129/1037/19

провадження № 61-4647ск23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Шиповича В. В. (суддя - доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цирулевський Роман Олександрович, на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міського краєзнавчого музею Гайсинщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Гайсинська міська рада, про стягнення моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Міського краєзнавчого музею Гайсинщини, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, - Гайсинська міська рада, про відшкодування моральної шкоди в сумі 100 000 грн, завданої незаконним звільненням з роботи. У листопаді 2021 року позивач збільшив позовні вимоги та просив стягнути моральну шкоду, завдану незаконним звільненням з роботи, в розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, встановлених на момент ухвалення рішення судом.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 грудня

2022 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено, стягнуто з Міського краєзнавчого музею Гайсинщини Гайсинської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду за незаконне звільнення з роботи в розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат, що на день винесення рішення суду становить 241 200 грн, витрати на оплату вартості судово-психологічної експертизи в розмірі 13 728,80 грн та витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 25 000 грн. Стягнуто з Міського краєзнавчого музею Гайсинщини Гайсинської міської ради на користь держави судовий збір у розмірі 2 412 грн.

Постановою Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 07 березня 2023 року про виправлення описки, апеляційну скаргу Міського краєзнавчого музею Гайсинщини задоволено частково, рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2022 року змінено, зменшено розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню з Міського краєзнавчого музею Гайсинщини на користь ОСОБА_1 , із тридцяти шести мінімальних заробітних плат, що на день винесення рішення суду становило 241 200 грн до 15 000 грн, а також суми витрат на професійну правничу допомогу з 25 000 грн до 1 552,50 грн та витрат на оплату вартості судово-психологічної експертизи з 13 728,80 грн до 852,57 грн. Зменшено розмір судового збору, що підлягає стягненню з Міського краєзнавчого музею Гайсинщини на користь держави з 2 421 грн, до 150,33 грн. В решті рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 26 грудня 2022 року залишено без змін. Компенсовано Міському краєзнавчому музею Гайсинщини за рахунок держави витрати по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 3 392,96 грн.

01 квітня 2023 року засобами поштового зв`язку представник ОСОБА_1 - адвокат Цирулевський Р. О. подав касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 02 березня 2023 року, в якій просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Відповідно до Рекомендацій № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи

від 07 лютого 1995 року, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

Європейський суд з прав людини у Рішенні від 05 квітня 2018 року (справа «Зубац проти Хорватії», № 40160/12) вказав на обмеженість доступу до судів вищої інстанції. Так, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, які дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, і таке регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Спосіб застосування пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод до апеляційних та касаційних судів залежить від особливостей судового провадження, про яке йдеться, і необхідно враховувати всю сукупність процесуальних дій, проведених в рамках національного правопорядку, а також роль судів касаційної інстанції в них; умови прийнятності касаційної скарги щодо питань права можуть бути суворіші, ніж для звичайної скарги (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Леваж Престасьон Сервіс» проти Франції», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Шамоян проти Вірменії»).

Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, враховуючи те, що провадження здійснюється судом після розгляду справи судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

За змістом пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України у позовах про у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується.

Відповідно до частини дев`ятої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Ціна позову у справі № 129/1037/19, обчислена за правилами пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України, не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 684 грн х 250 = 671 000 грн).

Верховним Судом досліджено та взято до уваги: категорію справи, ціну та предмет позову, а також значення справи для сторін і суспільства, та не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.

Сама по собі незгода із встановленими судом обставинами та наданою оцінкою доказам не свідчить про наявність випадків для відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційним судом не встановлено, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанцій, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц).

Касаційний перегляд вважається екстраординарним, з огляду на специфіку повноважень суду касаційної інстанції, які обмежено питаннями права та більшим ступенем формальності процедур. Повноваження суду касаційної інстанції не можуть використовуватися для здійснення нового судового розгляду справи.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судове рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію щодо вирішення спору, а наявність випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України судом не встановлена, то відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 129 Конституції України, частиною шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Цирулевський Роман Олександрович, на постанову Вінницького апеляційного суду

від 02 березня 2023 року в цивільній справі № 129/1037/19.

Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження та додані до скарги матеріали направити особам, які подали касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Шипович

Є. В. Синельников

С. Ф. Хопта