Ухвала

від 18.04.2023 по справі 140/6576/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

18 квітня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6576/23 Суддя Волинського окружного адміністративного суду Каленюк Ж.В., вивчивши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості з бюджету,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛК КОМПАНІ» звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення на ТОВ «Голден Ойл» з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 744660,04 грн та пеню у розмірі 139741,77 грн.

Відповідно до пунктів 3, 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує: чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених у статтею 161 КАС України.

Частиною першою статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Правову категорію «зміст позовних вимог» слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.

У позовній заяві позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛК КОМПАНІ» просить стягнути заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість та пеню на користь Товарситва з обмеженою відповідальністю «Голден Ойл», яка не є стороною у справі. Позивач не обгрунтував права звернення до суду з позовними вимогами на захист прав іншої особи.

Крім того, відповідно до частин другої та третьої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Податковий кодекс України (далі - ПК України) не містить прямої норми, яка б визначала строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ державою та /або пені на суми заборгованості з відшкодування ПДВ.

Встановлений статтею 102 ПК України строк давності у 1095 днів поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов`язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).

Однак положення пункту 102.5 статті 102 ПК України не регулюють питань строків звернення до адміністративного суду, а встановлюють лише строк для подання платником податків заяви до контролюючого органу про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відсутні підстави і для врахування положень норми пункту 56.18 статті 56 ПК України, оскільки остання є відсильною до статті 102 ПК України та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.

У разі ж несвоєчасного відшкодування заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, платник, звертаючись до суду, фактично просить захистити його право на отримання зазначених коштів, які залишаються невиплаченими у зв`язку з невиконанням суб`єктом владних повноважень комплексу покладених на нього обов`язків. Тому предметом оскарження у такому випадку є відповідна бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а отже положення статті 102 ПК України, до яких відсилає пункт 56.18 статті 56 цього Кодексу, застосовуватись не можуть.

Аналіз положень статті 102 ПК України, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Отже, платник податку на додану вартість може звернутися до адміністративного суду з вимогою про стягнення з бюджету на його користь пені у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2023 року у справі №140/1770/19 та від 16 лютого 2023 року у справі №803/1149/18, у постанові Верховного Суду від 13 квітня 2023 року у справі №320/5404/20.

При цьому необхідно звернути увагу, що частиною другою статті 122 КАС України чітко визначено момент, з яким пов`язано початок відліку строку звернення до адміністративного суду, а саме з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок яких відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Для цілей розгляду судом термінових спорів у статті 270 КАС визначено, що днем бездіяльності є останній день встановленого законом строку, в який мало бути вчинено дію або прийнято рішення (частина четверта цієї статті).

Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Слід зазначити, що за змістом положень пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами «а», «г», «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на рахунок платника податку в обслуговуючому банку/небанківському надавачу платіжних послуг та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Згідно з пунктом 69.11 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України зупининено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу.

З матеріалів позовної заяви слідує, що за наслідками проведення перевірок правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість контролюючий орган прийняв податкові повідомлення-рішення щодо зменшення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Протиправність рішень контролюючого органу щодо відмови позивачу в бюджетному відшкодуванні та обґрунтованість декларування позивачем податку на додану вартість встановлено відповідними судовими рішеннями від 18 жовтня 2021 року у справі №140/6705/21 (набрало законної сили 15 березня 2022 року), від 01 листопада 2021 року у справі №140/8050/21 (набрало законної сили 31 травня 2022 року), від 28 березня 2022 року у справі №140/9097/21 (набрало законної сили 17 жовтня 2022 року), від 10 січня 2022 року у справі №140/12581/21 (набрало законної сили 01 вересня 2022 року).

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України передбачено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Позовна заява не містить обгрунтування дотримання строку звернення до суду із цим позовом в контексті наведених положень ПК України та частини другої статті 122 КАС України, зокрема, в частині повернення сум бюджетного відшкодування згідно із судовими рішеннями у справах №140/6705/21, №140/8050/21, №140/12581/21 (узгоджені 15 березня 2022 року, 31 травня 2022 року, 01 вересня 2022 року відповідно). Також до позовної заяви не додано заяву про поновлення строку звернення до суду у цій частині позовних вимог (відповідно до частини шостої статті 161 КАС України). Водночас розраховуючи пеню, позивач визначив дату, з якою пов`язує момент бездіяльності з повернення сум бюджетного відшкодування та виникнення права на нарахування пені: 25 липня 2022 року (стосовно сум, узгоджених 15 березня 2022 року і 31 травня 2022 року), 12 вересня 2022 року (стосовно суми, узгодженої 01 вересня 2022 року) та 26 жовтня 2022 року (стосовно суми, узгодженої 17 жовтня 2022 року).

Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтями 160, 161 КАС України її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання (надіслання) до суду нової редакції позовної заяви з чітким викладенням змісту позовних вимог у власних інтересах, у якій обґрунтувати дотримання шестимісячного строку звернення до суду окремо за кожною узгодженою сумою бюджетного відшкодування; подання заяви про поновлення строку звернення до суду (у тих випадках, де цей строк пропущено), у якій вказати підстави для поновлення строку, надати докази поважності причин пропуску цього строку.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивачу необхідно врахувати, що згідно з частиною першою статті 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК КОМПАНІ» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості з бюджету залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовну заяву і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Ж.В. Каленюк