Рішення

від 31.07.2023 по справі 140/6576/23

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року ЛуцькСправа № 140/6576/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» до Головного управління ДПС у Волинській області, Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області про стягнення заборгованості з бюджету та пені,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» (далі ТзОВ «ДЛК Компані») звернувся з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області (далі ГУ ДКС у Волинській області, відповідач 2) про стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС у Волинській області заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) в розмірі 744660,04 грн та пеню у розмірі 43785,72 грн (а.с.85-94).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішеннями Волинського окружного адміністративного суду було визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2021 року №0034460703, від 18 червня 2021 року №0034470703, від 21 липня 2021 року №0041290702, від 21 липня 2021 року №0041280702, від 10 серпня 2021 року №0045350703, від 12 жовтня 2021 року №0056610702 та №0056620702. Оскільки перелічені податкові повідомлення-рішення були визнанні судами незаконними та скасовані, то суми бюджетного відшкодування на рахунок ТзОВ «ДЛК Компані» у банку слід вважати узгодженими. Однак досі товариство не включене до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та не отримало відшкодування ПДВ на рахунок у банку. У зв`язку з неповерненням заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ в розмірі 744660,04 грн товариство отримало право на стягнення пені.

Позивач просив стягнути бюджетну заборгованість із відшкодування ПДВ та пеню у розмірі 43785,72 грн (за період з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року) у судовому порядку.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач 1 просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю (а.с.104-107), зазначивши про неправильність та довільність проведеного позивачем обрахунку пені з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року. Позивач не обґрунтував проведення розрахунку пені саме з 01 лютого 2023 року. Також при розрахунку кількості днів прострочення відшкодування ПДВ слід враховувати тільки операційні робочі дні контролюючого органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідач 1 вважає стягнення пені передчасним, оскільки у справах №140/6705/21, №140/8050/21, №140/9097/21, №140/12581/21 предметом оскарження були податкові повідомлення-рішення та не вирішувалося питання стягнення бюджетної заборгованості з ІІДВ.

Відповідач 1 зауважив, що підпунктом 69.11 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі ПК України) було зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10-200.12 статті 200 цього Кодексу. По завершенню цього строку повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та ТзОВ «ДЛК Компані» перебуває у такій черзі.

З наведених підстав відповідач 1 просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач 2 у відзиві на позовну заяву (а.с.111-114) також просив відмовити у задоволенні позову, зазначивши, що бюджетне відшкодування здійснюється в автоматичному порядку Державною казначейською службою України на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. При цьому забезпечення повного та своєчасного надходження до Державного бюджету податків, зборів та інших доходів належить до повноважень органів ДПС України; органи Казначейства здійснюють виключно контроль за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов`язань, проведені платежів та веденні обліку всіх надходжень, що належать державному та місцевим бюджетам. Нормами чинного законодавства органам Казначейства не надано повноважень нараховувати та виплачувати пеню на заборгованість з відшкодування ПДВ на підставі заяви та розрахунку, поданого платником податків.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

У додатково поданих письмових поясненнях від 01 червня 2023 року відповідач 1 повідомив, що станом на 24 травня 2023 року суми ПДВ, які узгоджені у судовому порядку (справи №140/8050/21, №140/6705/21, №140/12581/21), внесено до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та відповідно до відомостей інтегрованої картки платника (ІКП) ТзОВ «ДЛК Компані» відшкодовано суми ПДВ на рахунок платника у банку. Отже, контролюючим органом вчинено всі необхідні дії для відшкодування вказаних сум та відсутні підстави для стягнення заборгованості та пені (а.с.117).

Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, оскільки заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Тому заявлене у відзиві на позовну заяву відповідачем 1 клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи не підлягало вирішенню судом по суті.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

1. Як слідує з матеріалів справи, у складі податкової декларації з ПДВ за лютий 2021 року (декларація №9055786204 від 18 березня 2021 року) ТзОВ «ДЛК Компані» подало заяву про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку.

На підставі наказу від 19 квітня 2021 року №1161 ГУ ДПС у Волинській області провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ДЛК Компані» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (декларація №9055786204 від 18 березня 2021 року).

На підставі акта перевірки від 14 травня 2021 року №3971/07-03/42445219 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкові повідомлення-рішення: від 18 червня 2021 року №0034460703 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 365997,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 36599,70 грн (а.с.18-20) та від 18 червня 2021 року №0034470703 про зменшення на 22751,00 грн від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2021 року у справі №140/6705/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2022 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18 червня 2021 року №0034460703 в частині зменшення на 365164,00 грн суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2021 року, заявлену на рахунок платника у банку, і застосування штрафних санкцій у розмірі 36516,40 грн, а також визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18 червня 2021 року №0034470703; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.16-23).

2. ТзОВ «ДЛК Компані» при поданні податкової декларації з ПДВ за березень 2021 року одночасно заявило про бюджетне відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку (декларація №9090405046 від 19 квітня 2021 року).

На підставі наказу від 19 травня 2021 року №1454 ГУ ДПС у Волинській провело документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ДЛК Компані» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за березень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (декларація №9090405046 від 19 квітня 2021 року), за результатами якої було складено акт перевірки від 15 червня 2021 року №4996/07-02/42445219.

На підставі акта перевірки від 15 червня 2021 року №4996/07-02/42445219 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2021 року №0041290702, яким зменшено на 157384,00 грн суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафні санкції у розмірі 39346,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 21 липня 2021 року №0041280702, яким зменшено на 833,00 грн від`ємне значення ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 01 листопада 2021 року у справі №140/8050/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2022 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 21 липня 2021 року №0041290702 в частині зменшення на 156551,00 грн суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021 року, заявленого на рахунок платника у банку, і застосування штрафних санкцій у розмірі 39137,75 грн. Одночасно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ГУ ДПС у Волинській області від 21 липня 2021 року №0041280702. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.24-31).

3. Також у період з 18 по 30 червня 2021 року ГУ ДПС у Волинській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ДЛК Компані» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами проведеної перевірки позивача складено акт від 07 липня 2021 року №5443/07-03/42445219.

Прийнятим на підставі цього акта податковим повідомленням-рішенням від 10 серпня 2021 року №0045350703 зменшено на 452333,00 грн від`ємне значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

Податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10 серпня 2021 року №0045350703 визнане протиправним і скасоване рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі №140/9097/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року (а.с.32-37).

4. Крім того, матеріали справи свідчать про те, що на підставі наказу від 16 серпня 2021 року №2368 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «ДЛК Компані» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2021 року від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за наслідками проведення якої складено акт перевірки від 09 вересня 2021 року №2750/07-02/42445219.

На підставі акта перевірки від 09 вересня 2021 року №2750/07-02/42445219 ГУ ДПС у Волинській області прийняло податкове повідомлення-рішення від 12 жовтня 2021 року №0056610702, яким зменшено на 97400,00 грн суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2021 року, задекларовану на рахунок платника у банку, та застосовано штрафні санкції у розмірі 24350,00 грн, та податкове повідомлення-рішення №0056620702 про зменшення на 14000,00 грн від`ємного значення суми ПДВ, що зараховується до складу наступного звітного (податкового) періоду.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 10 січня 2022 року у справі №140/12581/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2022 року, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 12 жовтня 2021 року №0056610702 та №0056620702.

На адвокатський запит в інтересах ТзОВ «ДЛК Компані» листом від 04 листопада 2022 року №12199/АДВ/03-20-07-03-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило, що внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку (а.с.50-51).

На звернення позивача про причини нездійснення бюджетного відшкодування узгоджених у судовому порядку сум ПДВ листами від 29 листопада 2022 року №13170/6/03-20-07-03-06 та №13170/6/03-20-07-03-06 ГУ ДПС у Волинській області повідомило про неможливість повернення коштів, оскільки у додатку 4 (Д4) «Заява про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника» до податкових декларацій з ПДВ ТзОВ «ДЛК Компані» вказало рахунок у банку, який наразі закритий (а.с.49, 52-53).

24 січня 2023 року ТзОВ «ДЛК Компані» подало уточнюючі розрахунки податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку із виправленням самостійно виявлених помилок разом із додатком 4 (Д4) (за лютий, березень, квітень та червень 2021 року) із зазначенням актуального рахунку платника у банку (а.с.54-73).

Причиною звернення до суду із цим позовом стало ненадходження на рахунок платника у банку (ТзОВ «ДЛК Компані») узгоджених у судовому порядку сум бюджетного відшкодування у встановлений пунктом 200.12 статті 200 ПК України строк, а також стягнення пені на заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також порядок їх адміністрування, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків регулює ПК України.

Згідно з підпунктом 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Порядок визначення суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.10 статті 200 ПК України визначено, що у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку у порядку, передбаченому підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу. Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки (пункт 200.11 статті 200 ПК України).

За приписами пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Положеннями пункту 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

Згідно з підпунктом «ґ» пункту 200.12 статті 200 ПК України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 200.12 статті 200 ПК України установлено, що у випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої сумою бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (пункт 200.23 статті 200 ПК України).

Механізм відшкодування ПДВ визначений Порядком ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі Порядок №26), пунктом 3 якого установлено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Відповідно до вимог пункту 4 Порядку №26 орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Пунктами 5, 6 Порядку №26 визначено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру заяв.

Згідно з пунктом 7 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Системний аналіз змісту наведених норм дозволяє дійти висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику суму бюджетного відшкодування з ПДВ протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

ПК України встановлено обов`язкове нарахування пені на суму бюджетної заборгованості, яка не виплачена у строк, визначений в статті 200 ПК України, безвідносно до того, чи така бюджетна заборгованість була виплачена, чи ні. При цьому непогашення заборгованості бюджету з ПДВ у визначений законодавцем строк є підставою для виникнення у платника податку права вимоги щодо виплати пені за прострочення бюджетного відшкодування.

Окремо слід зауважити, що згідно з підпунктом 69.11 підрозділу 10 розділу XX ПК України було зупинено до 21 липня 2022 року дію пунктів 200.10 200.12 статті 200 ПК України, що визначають порядок узгодження, терміни проведення перевірок та процедуру відшкодування контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної та документальної перевірки.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент звернення до суду із цим позовом в порушення приписів ПК України та Порядку №26 ТзОВ «ДЛК Компані» не було повернуті узгоджені у судовому порядку суми бюджетного відшкодування.

Однак інформаційним листом ГУ ДПС у Волинській області (а.с.118) повідомлено, що станом на 24 липня 2023 року суми бюджетного відшкодування ПДВ, узгоджені у справах №140/8050/21, №140/6705/21, №140/12581/21 (тобто, на загальну суму 619115,00 грн), внесено до Реєстру заяв про суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що підтверджується витягами з ІКП ТзОВ «ДЛК Компані» (а.с.119-121).

Також платіжні інструкції від 19 травня 2023 року №114855685, №114855684, №114855686 (а.с.126-127) засвідчують про перерахування бюджетної заборгованості з ПДВ у сумі 619115,00 грн на рахунок ТзОВ «ДЛК Компані».

В контексті наведеного суд зазначає, що предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, тобто благо, щодо якого виникає спір між позивачем та відповідачем. Відсутність предмета спору на момент вирішення справи має наслідком відмову у задоволенні позовних вимог.

Отже, на час вирішення спору позивачу перераховані на банківський рахунок суми бюджетного відшкодування ПДВ, узгоджені у судовому порядку (справи №140/8050/21, №140/6705/21, №140/12581/21), тому підстави для задоволення позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ відсутні.

При цьому суд звертає увагу позивача на помилковість проведеного ним розрахунку заборгованості, яка підлягає відшкодуванню, адже рішенням у справі №140/6705/21, податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 18 червня 2021 року №0034460703 скасовано в частині зменшення на 365164,00 грн суми бюджетного відшкодування з ПДВ за лютий 2021 року (а не 343246,00 грн, як зазначив позивач у наведеній таблиці); судовим рішенням у справі №140/8050/21 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 21 липня 2021 року №0041290702 скасовано в частині зменшення на 156551,00 грн суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2021 року та судовим рішенням у справі №140/12581/21 податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 12 жовтня 2021 року №0056610702 скасовано в частині зменшення на 97400,00 грн суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2021 року. Отже, загальна сума заборгованості, що підлягає відшкодуванню, становить 619115,00 грн (365164,00 грн + 156551,00 грн + 97400,00 грн), а не 744660,04 грн, як вказав позивач.

Позивач помилково вважає, що має право на відшкодування ПДВ в сумі 125545,00 грн згідно з рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 28 березня 2022 року у справі №140/9097/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2022 року. Проте вказаним рішенням визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Волинській області від 10 серпня 2021 року №0045350703 форми «В4» в частині зменшення суми від`ємного значення, що не є заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, а тому така сума не підлягає відшкодуванню.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення пені у сумі 43785,72 грн, суд зазначає таке.

Відповідно до приписів пункту 129.4 статті 129 ПК України на суми грошового зобов`язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов`язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.

Таким чином, положення законодавства, що регулює питання нарахування пені, визначає необхідність застосування облікової ставки Національного банку України, що діє на кожний окремий день, за який нараховується пеня.

Положення пункту 200.23 статті 200 ПК України також передбачають застосування облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, в той час, як моментом виникнення пені є кожний окремий день прострочення.

Питання щодо застосування облікової ставки Національного банку України протягом строку її дії, тобто із урахуванням зміни облікової ставки за відповідний період, вже було неодноразово досліджено Верховним Судом, який підтвердив необхідність саме такого правозастосування пункту 200.23 ПК України у постановах від 20 червня 2019 року у справі №820/1750/18, від 25 березня 2020 року у справі №808/481/16, від 02 лютого 2021 року у справі №810/1506/17, від 02 червня 2021 року у справі №1.380.2019.004395, від 16 грудня 2021 року у справі №816/3945/15, від 13 липня 2022 року у справі №200/12042/20-а, від 17 серпня 2022 року у справі №320/5852/18 та від 12 липня 2023 року у справі №640/14076/21, що підлягає врахуванню судом при розгляді цієї справи.

Згідно з підпунктом пунктом 129.1.5 пункту 129.1 статті 129 ПК України нарахування пені розпочинається: у випадку несвоєчасного повернення надміру/помилково сплачених платежів, а також несвоєчасного відшкодування сум податку на додану вартість - починаючи з першого дня, наступного за останнім днем граничного строку повернення таких коштів.

Відповідно до підпункту 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 ПК України нарахування пені закінчується (крім пені, передбаченої підпунктами 129.1.2, 129.1.4 пункту 129.1 цієї статті): у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів на відповідний рахунок платника податків та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

Нараховані суми пені на користь платника податку виплачуються йому в порядку, передбаченому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 131.4 статті 131 ПК України).

Частиною другою статті 9 КАС України установлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Суд звертає увагу на те, що позивач, звертаютьсь до суду із позовом про стягнення пені на суми бюджетної заборгованості (суми бюджетного відшкодування ПДВ узгоджені з дня набрання законної сили судовими рішеннями у справах №140/6705/21, №140/8050/21, №140/12581/21, тобто, 15 березня 2022 року, 31 травня 2022 року та 01 вересня 2022 року відповідно), просить стягнути на його користь пеню за період з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року.

Вирішуючи спір у межах позовних вимог та у межах строку звернення до суду, враховано, що за вказаний період облікова ставка Національного банку України становила 25% (https://bank.gov.ua/ua/monetary/archive-rish).

Сума пені розраховується за формулою: П = Сз х О (НБУ) х В : R х К (дн), де:

П - сума пені, що нараховується на бюджетну заборгованість з ПДВ;

Сз - фактично непогашена сума бюджетної заборгованості з ПДВ;

О (НБУ) - облікова ставка НБУ на момент виникнення пені (%);

В - коефіцієнт, що складає 120% облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені протягом строку її дії, включаючи день погашення;

R - кількість днів у календарному році;

К (дн) - кількість календарних днів прострочення у сплаті, включаючи день сплати.

Таким чином, розмір пені за період з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року розраховується таким чином: 619115,00 грн (сума заборгованості) х 25% (облікова ставка НБУ) х 120% (коефіцієнт) : 365 (днів у році) х 86 (днів прострочення) = 43762,10 грн.

Верховний Суд зазначає, що право на бюджетне відшкодування є невід`ємним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року і відповідно до положень Конституції України є частиною національного законодавства.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), пункт 74).

Несвоєчасне повернення бюджетного відшкодування ПДВ порушило право позивача, зокрема на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно і в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати це відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавчих актів.

Таким чином, з наведених вище мотивів позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом прийняття судом рішення про стягнення з Державного бюджету України 43762,10 грн пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування з ПДВ за період з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року по деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2021 року, за березень 2021 року та за червень 2021 року.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Частинами першою, третьою статті 132 КАС України установлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Позивач просив стягнути з відповідача понесені судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

За приписами частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат.

У позовній заяві позивач вказав, що вартість правової допомоги становить 15000,00 грн.

Для підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано суду лише додаток 5 від 05 квітня 2023 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14 квітня 2021 року (а.с.75), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №961 (а.с.76).

При цьому позивачем не надано сам договір про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14 квітня 2021 року, в той же час надано довіреність на представництво інтересів ТзОВ «ДЛК Компані» Чабану Р.Л. від 05 квітня 2023 року (а.с.74).

Крім того, як вбачається з додатку 5 від 05 квітня 2023 року до договору про надання професійної правничої (правової) допомоги від 14 квітня 2021 року, у ньому визначено порядок оплати, а саме 100% вартості професійної правничої допомоги до 08 травня 2023 року.

Жодних доказів на підтвердження проведеної оплати станом на 31 липня 2023 року позивачем не надано.

Отже, позивачем належними та достатніми доказами не доведено понесення у цій справі витрат на правничу допомогу у сумі 15000,00 грн, а тому відсутні підстави для стягнення таких витрат з відповідача.

Суд зазначає, що позивач за подання позову сплатив судовий збір у сумі 13266,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 10 квітня 2023 року №1682 (а.с.11), випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України (а.с.96а).

Натомість відповідно до положень підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» позивачу необхідно було сплатити за пред`явлення цього адміністративного позову з позовними вимогами майнового характеру судовий збір у сумі 11826,69 грн (1,5% від 788445,76 грн (ціна позову)).

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути з ГУ ДПС у Волинській області (внаслідок бездіяльності якого були порушені права позивача) судові витрати у сумі 656,38 грн (пропорційно до задоволених позовних вимог).

Керуючись статтями 2, 9, 72-77,139, 243-246, 255,262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» (45002, Волинська область, місто Ковель, вулиця Петра Могили, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 42445019) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679), Головного управління Державної казначейської служби у Волинській області (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 4А, ідентифікаційний код юридичної особи 38009371) про стягнення заборгованості з бюджету та пені задовольнити частково.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» 43762,10 грн (сорок три тисячі сімсот шістдесят дві грн 10 коп.) пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 01 лютого 2023 року по 27 квітня 2023 року по деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2021 року, за березень 2021 року та за червень 2021 року.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЛК Компані» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області судові витрати у сумі 656,38 грн (шістсот п`ятдесят шість грн 38 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк