Ухвала

від 13.04.2023 по справі 260/479/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

13 квітня 2023 рокум. Ужгород№ 260/479/23

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - Темнохудова З.В.,

відповідача: представник - Буря О.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Батьовський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство "Батьовський комбінат хлібопродуктів" звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить: 1) визнати протиправною бездіяльність ГУ ДПС у Закарпатський області щодо несписання безнадійного податкового боргу, в тому числі нарахованої пені, у розмірі 3588291,95 гривень, який виник у ДП "Батьовський комбінат хлібопродуктів"; 2) зобов`язати ГУ ДПС у Закарпатський області прийняти рішення про списання вищевказаного безнадійного податкового боргу; 3) визнати податковий борг ДП "Батьовський комбінат хлібопродуктів" у розмірі 3588291,95 грн. безнадійним.

05 квітня 2023 року представник відповідача заявив клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, аргументоване пропуском позивачем строку звернення до суду. Зазначає, що право на звернення до суду у позивача виникло після спливу 1095 днів + 6 місяців з періоду виникнення податкового боргу.

11 квітня 2023 року представник позивача надіслала до суду заперечення на клопотання відповідача, в якому зазначила, що відповідач згідно із законодавчими нормами зобов`язаний самостійно здійснювати списання безнадійного податкового боргу. При цьому контролюючі органи не зобов`язані повідомляти платника податків про прийняте рішення. З метою з`ясування наявності заборгованості зі сплати податків і зборів підприємство в жовтні 2022 року звернулося до ГУ ДПС у Закарпатській області з відповідним листом, у відповідь на який у грудні 2022 року отримало інформацію про спірну заборгованість. З огляду на що вважає, що процесуальний строк слід відраховувати саме з моменту отримання листа-відповіді ГУ ДПС у Закарпатській області.

У судовому засіданні 13 квітня 2023 року представник відповідача заявлене клопотання підтримав та просив таке задовольнити.

Представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечила, обґрунтовуючи мотивами, наведеними у поданих до суду запереченнях.

Розглянувши заявлене представником відповідача клопотання, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Предметом даного адміністративного позову є бездіяльність ГУ ДПС у Закарпатський області щодо несписання безнадійного податкового боргу ДП "Батьовський комбінат хлібопродуктів".

У поданому до суду клопотанні відповідач визнав, що встановлений нормами Податкового кодексу України строк давності щодо спірного податкового боргу позивача вже минув, а відтак такий, відповідно до положень ст.ст. 101 та 102 Податкового кодексу України, є безнадійним і ГУ ДПС у Закарпатській області не має права ініціювати стягнення таких коштів (арк. спр. 85). Проте вважає, що оскільки позивач після спливу 1095 днів + 6 місяців з періоду виникнення податкового боргу не оскаржив до суду бездіяльність контролюючого органу щодо не проведення списання такої заборгованості, то на даний момент таким правом не наділений.

Оцінюючи зазначені доводи відповідача та наявність підстав для залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовано Податковим кодексом України від 02.12.2010 року №755-VI, із змінами і доповненнями (далі ПК України).

Порядок, умови та підстави для списання безнадійного податкового боргу визначено положеннями ст.101 ПК України.

Так, за змістом п.101.1 ст. 101 ПК України списанню підлягає безнадійний податковий борг, у тому числі пеня та штрафні санкції, нараховані на такий податковий борг.

Відповідно до пункту 101.5 статті 101 ПК України, контролюючі органи щокварталу здійснюють списання безнадійного податкового боргу.

Механізм списання безнадійного податкового боргу визначено Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженим наказом Міністерства доходів і зборів України від 10 жовтня 2013 року №577 (далі Порядок).

Відповідно до п. 3.1 Порядку, визначення сум безнадійного податкового боргу, що підлягає списанню органами доходів і зборів, здійснюється на підставі даних інформаційних систем органів доходів і зборів станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Згідно з пп. 4.3-4.5 Порядку в інших випадках, передбачених пп. 1, 2, 3, 5 п. 2.1 розділу II цього Порядку, орган доходів і зборів здійснює процедури щодо проведення списання безнадійного податкового боргу відповідно до вимог пункту 4.2 цього розділу. Структурний підрозділ органу доходів і зборів, до функцій якого належить списання безнадійного податкового боргу, здійснює таке списання щокварталу протягом двадцяти календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку, передбаченого для подання податкової декларації (розрахунку) за звітний (податковий) квартал. Рішення про списання безнадійного податкового боргу вноситься до ІС не пізніше наступного робочого дня після підписання такого рішення.

Отже, списання безнадійного податкового боргу, в тому числі податкового боргу, стосовно якого минув строк давності у 1095 днів, здійснюється контролюючим органом самостійно на підставі даних автоматизованої інформаційної системи станом на день виникнення безнадійного податкового боргу.

Аналогічний правовий висновок викладено і в постановах Верховного Суду від 04 вересня 2018 року (справа №813/4430/16), від 09 липня 2019 року (справа №0240/2269/18-а) та від 23 грудня 2019 року (справа №813/3277/18).

Відповідач не заперечує, що визначений ст. 102 ПК України строк давності за спірним податковим боргом минув, а тому такий вважається безнадійним. Поряд з тим, станом на день звернення позивача з даним позовом до суду, така заборгованість контролюючим органом списана не була.

Розглядаючи заявлене клопотання про залишення позову без розгляду в контексті звернення позивача до суду з оскарженням такої бездіяльності поза межами 1095 днів + 6 місяців (як заявляє відповідач), суд бере до уваги те, що норми ПК України не передбачають можливість зміни статусу податкового боргу, визнаного безнадійним, в залежності від факту оскарження платником податків бездіяльності контролюючого органу щодо не проведення списання такого.

Тобто у разі, якщо податковий борг підпадає під визначення «безнадійний» та критерії, що встановлені для його списання, контролюючий орган не може бути повторно наділений правом на стягнення такого у разі не оскарження платником податків бездіяльності щодо його списання.

В спірних правовідносинах позивач оскаржує саме бездіяльність контролюючого органу щодо не проведення списання податкового боргу, що на його думку є безнадійним.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб`єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність це триваюча пасивна поведінка суб`єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов`язаний був і міг вчинити.

Верховного Суду у постанові від 01.04.2021 у справі №280/4453/18 дійшов правового висновку про те, що проступок, пов`язаний із триваючим безперервним невиконанням суб`єктом обов`язків, передбачених законом, визнається триваючим порушенням. Триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності) та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану за якого об`єктивно існує певний обов`язок у суб`єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов`язку відповідним суб`єктом; припиненням дії відповідної норми закону.

Тобто в даному випадку бездіяльність контролюючого органу щодо несписання безнадійного податкового боргу є триваючим правопорушенням. Тому оскільки присічного строку, з настанням якого держава може вважатися вільною від виконання відповідного обов`язку, не існує, то в даному випадку триваюче правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності податкового органу припиняється з моменту виконання обов`язку щодо списання безнадійного податкового боргу, у разі, якщо такий відповідає встановленим законодавству критеріям.

З огляду на що суд вважає, що право платника податку на оскарження протиправної бездіяльності органу не можна визнавати його обов`язком, як не може вважатись законним наслідком його незастосування (нереалізації) - припинення самого існування права. Отже, незвернення до суду протягом певного часу з оскарженням бездіяльності контролюючого органу щодо несписання безнадійної податкової заборгованості не призводить до втрати платником податку такого права, оскільки в протилежному випадку таке буде суперечити самій суті «безнадійного податкового боргу».

Суд вважає, що строк звернення до суду існує не для того, щоб надавати можливість суб`єкту владних повноважень уникнути відповідальності. Триваюче право повинно бути захищено, а триваюче порушення - припинено, тобто протиправна бездіяльність суб`єкта владних повноважень може бути оскаржена до суду в будь-який час за весь період, протягом якого вона триває. У протилежному випадку - суб`єкт владних повноважень отримав би легітимацію з боку держави у формі забезпечення можливості зловживання правом та безкінечне продовження протиправної поведінки з огляду на відсутність дієвого механізму спонукання до виконання обов`язку.

У справі «Лелас проти Хорватії» Європейський суд з прав людини звернув увагу на те, що держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

Також на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (справа «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У справі «Рисовський проти України» Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Вказане узгоджується також з правовим висновком Верховного Суду, наведеним у постанові від 26 січня 2023 року у справі №200/9654/21.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що у задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 166, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом Державного підприємства "Батьовський комбінат хлібопродуктів" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України. Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 19 квітня 2023 року з врахуванням періоду перебування головуючого судді Ващиліна Р.О. у відпустці.

СуддяР.О. Ващилін