Ухвала

від 19.04.2023 по справі 480/7614/22

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

19 квітня 2023 р.Справа № 480/7614/22 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Чалого І.С.,

суддів: Катунова В.В. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 по справі № 480/7614/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЛОМ" до Державної служби України з безпеки на транспорті третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІРТУС-С" про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР-ЛОМ" до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Державною службою України з безпеки на транспорті подано апеляційну скаргу на вказане судове рішення, яка також містить клопотання про відстрочення сплати судового збору. Підставою для відстрочення сплати судового збору зазначає обмежене фінансування та запровадження в країні воєнного стану.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору та зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строк для усунення недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі 3 721,5 грн протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху.

Державною службою України з безпеки на транспорті повторно подано клопотання про відстрочення сплати судового збору до винесення судового рішення, у зв`язку з тим, що Постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2022 № 188 внесено зміни до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, в зв`язку із чим відкриття асигнувань із державного бюджету відбувалося за пріоритетними напрямками на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. Зазначає, що на даний час на рахунку Державної служби України з безпеки на транспорті за КЕКВ 2800, за яким здійснюються, видатки для сплати судового збору, фінансування не здійснюється, про що надає відповідну довідку. Відповідно до частини 1 статті 48 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов`язання та здійснюють платежі тільки в межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами. Таким чином, враховуючи майновий стан, апелянт позбавлений можливості своєчасно сплатити судовий збір в повному обсязі. Посилається на правову позицію щодо можливості відстрочення сплати судового збору, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.

Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів вважає, що воно не підлягає задоволенню з таких підстав.

За приписами частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Відповідач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Статтею 2 Закону України "Про судовий збір" визначено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено умови, перелік суб`єктів та коло певних правовідносин, за яких суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, а також зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Отже, Кодексом адміністративного судочинства України та Законом України "Про судовий збір" встановлено вичерпний перелік умов, суб`єктів та коло правовідносин, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема відстрочити сплату судового збору.

Статтею 129 Конституції України, як однією із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

При здійсненні судочинства, апеляційний суд повинен забезпечити процесуальну рівність сторін, не допускати процесуальних переваг однієї сторони перед іншою.

Так, відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

У даному випадку, обов`язок учасника справи щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, передбачений підпунктом 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", і не може порушити принципу розумної пропорційності, доступу до суду, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з положеннями Закону України "Про судовий збір" Державній службі України з безпеки на транспорті не надано пільг щодо сплати судового збору.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Таким чином, особа, яка звертається до суду апеляційної інстанції, повинна дотримуватися вимог процесуального закону стосовно форми і змісту апеляційної скарги щодо сплати судового збору за подання скарги та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Проаналізувавши викладе та зміст клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд вважає, що відповідачем не наведено обставин, які мали б виключний характер та свідчили б про наявність достатніх підстав для відстрочення сплати судового збору, та не обґрунтовано належними і допустимими доказами відсутність можливості сплатити судовий збір у встановлених законом порядку і розмірі.

Посилання податкового органу на скрутне майнове становище, введення воєнного стану не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.

Крім того, відповідно до частин першої, другої статті 9 Закону України "Про воєнний стан" від 12.05.2015 №389-VIII (в редакції, чинній на 24.02.2022) в умовах воєнного стану Президент України та Верховна Рада України діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією та законами України. Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень не є підставою для відстрочення сплати судового збору навіть в умовах введення воєнного стану.

Запровадження воєнного стану не може бути підставою для безумовного продовження процесуального строку, відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, а питання продовження процесуального строку у випадку невиконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується у кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у клопотанні скаржника.

Щодо посилання на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18, то беручи до уваги суб`єктний склад учасників цієї справи, а також предмет спору, заявник апеляційної скарги не є суб`єктом, на якого в даному випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.

За вказаних обставин та з урахуванням встановленого наведеними законодавчими приписами режиму правового регулювання питання відстрочення сплати судового збору, визначених законодавцем умов та підстав для цього, заявлене відповідачем клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Положеннями ч. 2, 6 ст. 121 КАС України визначено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Отже, законодавством регламентовано право суду продовжити встановлений ним процесуальний строк.

Крім того, у відповідності до ст.129 Конституції України та ст. 8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 передбачено продовження строку дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.

Указом Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року.

Указом Президента України від 17 травня 2022 року №341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", який затверджено Верховною Радою України, передбачено продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 травня 2022 року строком на 90 діб (в подальшому продовжено).

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що десятиденний строк для виконання ухвали спливає під час дії на території країни указу про введення воєнного стан, суд дійшов висновку про необхідність продовження процесуального строку, встановленого ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2023 для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Керуючись ст. ст. 132, 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Державної служби України з безпеки на транспорті про відстрочення сплати судового збору відмовити.

Продовжити Державній службі України з безпеки на транспорті для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов Г.Є. Бершов