Ухвала

від 19.04.2023 по справі 380/21250/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

19 квітня 2023 року

м. Київ

справа №380/21250/21

адміністративне провадження №К/990/11748/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Калашнікової О.В.,

суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Білак М.В.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року

у справі № 380/21250/21

за позовом ОСОБА_1

до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач-1), Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону (далі - відповідач 2), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу Генерального прокурора щодо невиконання з 26 лютого 2020 року по 24 жовтня 2021 року рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2950/16 про поновлення його на посаді першого заступника військового прокурора Західного регіону України;

- стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь середню заробітну плату за час затримки (з 26 лютого 2020 року по 24 жовтня 2021 року) виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду у справі № 813/2950/16 про поновлення його на посаді першого заступника військового прокурора Західного регіону України в розмірі 7681834,55 грн.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі № 813/2950/16 в сумі 568 553, 70 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року скасовано та прийнято нову постанову, якою позов задоволено частково. Стягнуто з Офісу Генерального прокурора на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період затримки виконання рішення суду у справі №813/2950/16 в сумі 2 283 898, 68 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

03 квітня 2023 року до Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі №380/21250/21.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Одночасно з касаційною скаргою скаржник порушує питання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що позивач з дотриманням строків на касаційне оскарження звертався з касаційною скаргою до Верховного Суду. В подальшому, під час самостійного моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень було виявлено, що 01 березня 2023 року Верховним Судом було винесену ухвалу про повернення касаційної скарги. Як вказує, представник позивача, ухвала Верховного Суду від 01 березня 2023 року на поштову адресу не надходила. Крім того, як зазначено в касаційній скарзі, доступ до Електронного суду в цей час також неможливо отримати через внутрішню помилку сервера.

Вирішуючи подане клопотання, колегія суддів виходить з такого.

Статтею 329 КАС України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Частина третя статті 329 КАС України зазначає, що строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.

Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.

Слід зазначити, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.

Верховний Суд звертає увагу скаржника, що, вирішуючи питання поновлення строку касаційного оскарження, суд оцінює дотримання строків звернення до суду на час подачі первісної касаційної скарги, а також з врахуванням усього проміжку часу до постановлення відповідної ухвали про поновлення або відмову у поновленні таких строків.

З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена 22 грудня 2022 року (повний текст складено 27 грудня 2022 року).

Вперше з касаційною скаргою позивач звернувся 13 лютого 2023 року, надіславши її засобами поштового зв`язку.

Тобто, звертаючись з касаційною скаргою вперше, скаржником було пропущено передбачений статтею 329 КАС України тридцятиденний строк на касаційне оскарження.

Скаржник вважає, що ним не було пропущений строк проте, жодних доводів стосовно своїх тверджень не наводить.

При цьому, ухвалою Верховного Суду від 01 березня 2023 року повернуто скаржнику, оскільки в ній не були належним чином викладено підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

Як вбачається із Комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» копію ухвали Верховного Суду від 01 березня 2023 року було надіслано до електронного кабінету позивача в підсистемі «Електронний суд» того ж дня. Документ доставлено до електронного кабінету: 02 березня 2023 року о 12:22.

З даною касаційною скаргою, представник позивача звернувся 30 березня 2023 року надіславши її засобами поштового зв`язку.

Заявник вказує, що доступ до Електронного суду в цей час також неможливо було отримати через внутрішню помилку сервера проте, з наданих заявником скріншотів не можливо встановити дату такої помилки в роботі системи Електронний суд, а також неможливість користуватися системою протягом всього періоду.

Інших доказів, з яких можна було б встановити неможливість ознайомлення з копією ухвали Верховного Суду від 01 березня 2023 року в електронному кабінеті позивача в підсистемі «Електронний суд», суду не надано.

В той же час, скаржник зазначаючи, що дізнався про наявність ухвали Верховного Суду від 01 березня 2023 року з Єдиного державного реєстру судових рішень, не зазначає дату такого ознайомлення, враховуючи дату опублікування цієї ухвали в Єдиного державного реєстру судових рішень, а саме 03 березня 2023 року.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 44 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

В той же час, як вже зазначалося вище, позивач вже звертався до Верховного Суду із касаційною скаргою на оскаржувані судові рішення, однак його скарга була повернута з огляду на її невідповідність встановленим КАС України вимогам щодо змісту такої скарги.

При цьому, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку, обставини пропуску строку звернення до суду.

Суд наголошує, що зважаючи на значний пропуск строку на касаційне оскарження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження не можна вважати обґрунтованим, тому що невиконання вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення її заявнику не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну скаргу, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення.

Водночас, слід зазначити, що повернення касаційної скарги не є безумовною підставою для поновлення строку на касаційне оскарження. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження віднесено до повноважень судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Для поновлення процесуальних строків суд зобов`язаний указати обґрунтовані та об`єктивні підстави, за яких пропущений строк належить поновити. Водночас наявність таких підстав вимагає від суду аналізу дій скаржника, які він здійснив для своєчасного звернення до суду.

Суд звертає увагу скаржника, що чинне законодавство України не передбачає зупинення процесуального строку у разі звернення до Верховного Суду з касаційною скаргою та повернення такої касаційної скарги.

При цьому, Суд наголошує, що належним підтвердженням наміру реалізувати своє право на касаційне оскарження є направлення повторної касаційну скаргу скаржником у найкоротший строк.

У пункті 46 рішення Європейського суду з прав людини «Устименко проти України» (№32053/13) зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обґрунтованого рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлює особливими і непереборними обставинами. Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Слід також зауважити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Компанія "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А." проти Іспанії").

Значний проміжок часу з моменту отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги та повторним поданням касаційної скарги, (28 днів) вказує на відсутність процесуальної зацікавленості скаржника у касаційному перегляді судових рішень у даній справі.

Скаржником не наведено об`єктивних перешкод для повторного направлення цієї касаційної скарги у найкоротший термін.

Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.

Отже враховуючи, що скаржником необґрунтовано причини пропуску строку під час подання первинної касаційної скарги, а також значний пропуск строку з отримання ухвали Суду про повернення касаційної скарги, Верховний Суд вважає неповажними наведені скаржником підстави пропуску строку на касаційне оскарження та пропонує надати клопотання про поновлення такого строку, де зазначити інші підстави для його поновлення разом з відповідними доказами на їх підтвердження.

Відповідно до частини третьої статті 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. Крім того, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків, вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні докази.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з установленням скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судових рішень.

Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України,

УХВАЛИВ :

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 380/21250/21.

Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Кравця Ростислава Юрійовича на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2022 року у справі № 380/21250/21 за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити, що у разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, будуть визнані судом неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

О.В. Калашнікова

Ж.М. Мельник-Томенко

М.В. Білак,

Судді Верховного Суду