Ухвала

від 19.04.2023 по справі 708/934/21

ЧИГИРИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 708/934/21

Провадження № 1-кп/708/6/23

УХВАЛА

19 квітня 2023 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судових засідань - ОСОБА_2 ,

прокурорки - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_4 ,

захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

потерпілої - ОСОБА_7 ,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чигирині Черкаської області у залі судових засідань клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судової експертизи у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020250290000174 від 24.06.2020, за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Чигиринському районному суді Черкаської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 272 КК України.

Під час судового розгляду захисник - адвокат ОСОБА_6 заявив клопотання про призначення повторної судової експертизи, відповідно до якого просив суд призначити у даному кримінальному провадженні повторну судову інженерно-технічну експертизу в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, проведення якої доручити експертам Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз та запропонував перелік питань, який вважав за необхідне поставити на вирішення експертам.

У судовому засіданні захисник - адвокат ОСОБА_6 клопотання підтримав та просив суд його задовольнити. Додатково пояснив, що під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження судовим експертом ОСОБА_10 проведена інженерно-технічна експертиза в галузі охорони праці та безпеки життєдіяльності, за результатами якої складено висновок № СЕ-19/111-21/31934-БЖ від 26.08.2021. Натомість під час його складення експерт самостійно оцінив зміст протоколів допитів окремих свідків у кримінальному провадженні щодо обставин взаємовідносин між обвинуваченим та загиблим, та кваліфікував їх як трудові відносини, визначивши ОСОБА_4 роботодавцем та фактично поширивши на нього обов`язки та гарантії роботодавця як сторони трудового договору. Натомість встановлення трудових відносин може бути здійснено у судовому порядку, у межах розгляду спору про право. Крім того, майстер лісу ОСОБА_4 не є фізичною особою - підприємцем, не є керівником чи уповноваженою посадовою особою юридичної особи, що наділений повноваженнями укладати трудові договори з іншими фізичними особами. Жодних письмових чи усних договорів між обвинуваченим та загиблим не було укладено, не здійснювалось повідомлення про прийняття на роботу до уповноваженого органу. За таких обставин обвинувачений не може бути роботодавцем у розумінні Кодексу законів про працю України.

Відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень експерту заборонено вирішувати питання, які виходять за межі спеціальних знань експерта та з`ясовувати питання права і надавати оцінку законності проведення процедур, регламентованих нормативно-правовими актами. Натомість експерт ОСОБА_10 надав правову оцінку відносинам, що склалися між ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , кваліфікувавши їх як трудові, таким чином вийшов за межі кваліфікації судового експерта.

Також зазначив, що за зверненням адвоката ОСОБА_6 спеціалістом з питань охорони праці в лісовому господарстві, завідувачем навчальної лабораторії з охорони праці «Укрцентркадриліс» провідним інспектором з охорони праці Професійної спілки працівників лісового господарства України ОСОБА_12 складені висновки спеціаліста від 29.09.2022 стосовно нещасного випадку, що стався 24.06.2020 із ОСОБА_11 . Також на його дослідження надавався висновок експерта від 26.08.2021. Аналізуючи висновок експерта спеціаліст зазначив, що експертом не враховані всі порушення вимог Правил, допущені ФОП ОСОБА_13 , що могло вплинути на об`єктивність результатів оцінки, застосована експертом методика не у повній мірі продемонстрована, застосування використаної методики експертом не обґрунтовано, у висновку експерта не виявлені обставини, що сприяли нещасному випадку та інші обставини, що мають значення для надання відповіді на поставлені питання, зокрема залишилось відкритим питання корінної причини нещасного випадку. Із такою експертизою сторона захисту не погоджувалась відразу після ознайомлення із нею, натомість на відповідне клопотання під час досудового розслідування було відмовлено.

У свою чергу досліджені під час судового розгляду докази частково спростовують обставини, що встановлені під час досудового розслідування та були використані при проведенні експертизи від 26.08.2021, що викликає обґрунтовані сумніви у правильності висновку експерта.

Захисник - адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 вказане клопотання підтримали та просили суд його задовольнити.

Прокурорка ОСОБА_3 проти задоволення вказаного клопотання сторони захисту заперечувала. На обґрунтування наявних заперечень зазначила, що проведення повторної експертизи є недоцільним, оскільки наразі матеріали кримінального провадження не містять нових обставин. Подане захисником клопотання обґрунтовано виключно незгодою із висновками експерта. У свою чергу висновок спеціаліста не може спростувати висновків експерта, оскільки фактично мало місце рецензування висновку, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Також зазначила, що спеціалісту була надана лише частина матеріалів кримінального провадження, натомість експерту вони були надані у повному обсязі. У поданому клопотанні захист ініціює призначення інженерно - технічної експертизи, натомість стороною обвинувачення під час досудового розслідування була ініційована та проведена експертиза безпеки життєдіяльності та охорони праці. Наданий висновок є обґрунтованим та повним.

Потерпіла ОСОБА_7 та її представник - адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання заперечували та просили суд відмовити у задоволенні вказаного клопотання. Після оголошення судом перерви у його розгляді у судове засідання не з`явились, суду надали заяву із проханням проводити розгляд клопотання у їх відсутність та підтримали наявні у них заперечення проти його задоволення.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження у частині, що стосується заявленого клопотання, прийшов до таких висновків.

Стаття 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачає, що судова експертиза це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Підстави проведення експертизи регламентовані статтею 242 Кримінального процесуального кодексу України, відповідно до якої експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. У свою чергу проведення експертизи є обов`язковим для визначення психічного стану підозрюваного, обвинуваченого, за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.

Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, визначені види (підвиди) експертизи. Зокрема відповідно до п. 1.2.1. Розділу І Загальні положення одним із підвидів інженерно - технічної експертизи є експертиза безпеки життєдіяльності, відповідно проведена стороною обвинувачення експертиза під час досудового розслідування та ініційована стороною захисту у заявленому клопотанні є експертизами одного виду.

Відповідно до п. 1.2.14. Інструкції згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Первинною є експертиза, коли об`єкт досліджується вперше, у свою чергу повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

У разі необхідності проведення додаткової або повторної експертизи у документі про призначення експертизи (залучення експерта) зазначаються мотиви та підстави для її призначення (п. 3.6. Інструкції).

Ініціатором поданого клопотання визначені чотири питання, які сторона захисту пропонує поставити на вирішення експертів. У свою чергу з висновку експерта від 26.08.2021 вбачається, що на вирішення експерту під час досудового розслідування було поставлено три питання, з яких лише одне збігається із запропонованим стороною захисту. Відповідно надання відповіді на інші запропоновані захисником питання під час проведення первинної експертизи не було предметом дослідження.

Відповідно до Постанови Пленуму ВСУ № 8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» вказано, що повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Істотними можуть визнаватися, зокрема, порушення, які призвели до обмеження прав обвинуваченого чи інших осіб. В ухвалі (постанові) про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта (п. 11).

У свою чергу відповідно до вимог статті 356 Кримінального процесуального кодексу України за клопотанням сторони кримінального провадження, потерпілого або за власною ініціативою суд має право викликати експерта для допиту для роз`яснення висновку. Експерту можуть бути поставлені запитання щодо наявності в експерта спеціальних знань та кваліфікації з досліджуваних питань (освіти, стажу роботи, наукового ступеня тощо), дотичних до предмета його експертизи; використаних методик та теоретичних розробок; достатності відомостей, на підставі яких готувався висновок; наукового обґрунтування та методів, за допомогою яких експерт дійшов висновку; застосовності та правильності застосування принципів та методів до фактів кримінального провадження; інші запитання, що стосуються достовірності висновку.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що посилання сторони захисту на застосування експертом конкретної методики при неповній її демонстрації та необґрунтованим її застосуванням, надання неповних відповідей на поставлені питання на даному еатпі судового розгляду не можуть бути визнані підставою для призначення повторної експертизи, натомість є підставою для допиту експерта в суді. За таких обставин клопотання не підлягає до задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 91, 242, 332, 350, 356 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про призначення повторної судової експертизи- відмовити.

Роз`яснити, що відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1