Рішення

від 24.03.2023 по справі 753/1369/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/1369/22

провадження № 2/753/1025/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2023 року Дарницький районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді: Сирбул О.Ф.,

за участю секретаря: Херенкової К.К.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Бохана О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Професійна спілка «АВІАЦІЯ УКРАЇНИ» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

У cічні 2022 року ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - Відповідач, ДП обслуговування повітряного руху України), треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Професійна спілка «АВІАЦІЯ УКРАЇНИ» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилалався на те, що ліквідація Уповноваженого підрозділу протизаконна, оскільки вона була проведена з метою звільнення Позивача та його колегу зв`язку із здійсненням ними діяльності направленої на виявлення та протидію корупції в Украерорусі, а також щодо порушень трудового та антикорупційного законодавства при звільненні ОСОБА_1 .

Наказом Украероруху «Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху» від 06.07.2017 № 236 затверджено Штатний розпис апарату управління Украероруху від 08.08.2017 № 10.2-11-17, який введено в дію з 08.08.2017 (далі - Штатний розпис № 10.2-11-17).

У Штатному розписі № 10.2-11-17 позицією 25 сформовано Відділ запобігання та виявлення корупції, із штатною чисельністю - 3 штатних одиниці, а саме: начальником відділу - уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції, провідним інженером та інженером 1 категорії. В подальшому назва відділу була змінена на відділ з питань запобігання та виявлення корупції (далі - Уповноважений підрозділ).

Наказом Украероруху від 16.08.2017 № 604/о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу запобігання та виявлення корупції - уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції з 16.08.2017.

Наказом Украероруху від 04.05.2020 № 463/о Позивача 04.05.2020 було звільнено за скороченням штату працівників на підставі пункту 1 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України.

Позивач вважає протиправними дії Відповідача, направленими на ліквідацію Уповноваженого підрозділу та подальше звільнення працівників даного підрозділу, трудові права Позивача були порушені, з огляду на що виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав.

Особливості діяльності Уповноваженого підрозділу та звільнення його працівників

встановлюються у спеціальному по відношенню до господарського і трудового- антикорупційному законодавстві. З огляду на це, недостатнім при звільненні є дотримання

норм виключно положень Кодексу законів про працю України - необхідно також враховувати

і правила встановлені Законом України «Про запобігання корупції», постановою Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» № 707 від 04.09.2013 та нормативно-правовими актами прийнятими у відповідності до його вимог.

Абзацом 3 пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 № 706 встановлено, що керівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим, керівникам органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, головам обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій з урахуванням вимог затвердженого цією постановою Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції надано зобов`язання забезпечити утворення (визначення) та функціонування підрозділів (осіб) з питань запобігання та виявлення корупції на підприємствах, в установах та організаціях, які належать до сфери управління міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим.

Відповідно до вимог пункту 1 Типового положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 № 706 (далі - Типове положення) уповноважений підрозділ (особа) з питань запобігання та виявлення корупції (далі-уповноважений підрозділ) утворюється (визначається) у порядку, визначеному законодавством за рішенням керівника підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління органу виконавчої влади. При цьому, уповноважена особа визначається у разі недоцільності утворення в органі виконавчої влади, на підприємстві, в установі та організації уповноваженого підрозділу з огляду на структуру, чисельність працівників, у тому числі тих, які є суб`єктами декларування, а також обсяг, характер та складність роботи.

Таким чином, створення Уповноважених підрозділу у державних підприємствах, що належать до сфери управління міністерств, Постановою Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 № 706 було визначене як обов`язковий захід.

Також, з огляду на пункти 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.8, 5.6.9, 5.6.10, 5.6.12, 5.6.13, 5.7 Положення №2.2-04-18 керівник Уповноваженого підрозділу повинен був реалізовувати Антикорупційну програму Украероруху. Так як, наказом Украероруху від 02.08.2017 № 562/о, керуючись статтями 61-64 Закону України «Про запобігання корупції», обов`язок із реалізації Антикорупційної програми Підприємства безпосередньо покладено на ОСОБА_1 . Він, як керівник Уповноваженого підрозділу, залучав до реалізації Антикорупційної програми Украероруху своїх підлеглих, що було передбачено пунктами 6.2 та 6.3 Положення №2.2-04-18.

Ліквідація Уповноваженого підрозділу суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 № 706 і є незаконною.

Крім цього, положеннями Постанови Кабінету Міністрів «Питання запобігання та виявлення корупції» від 04.09.2013 № 706, якою затверджено Типове положення про уповноважений підрозділ (особу) з питань запобігання та виявлення корупції, не передбачено можливості/вимоги стосовно ліквідації діючих Уповноважених підрозділів Підприємств, та позивач вважає, що ліквідація Уповноваженого підрозділу є протизаконною.

Посилається на те, що ліквідуючи Уповноважений підрозділ, керівництво Украероруху вийшло за межі наданих йому законодавством та Статутом повноважень, у зв`язку із цим вважає ліквідацію Уповноваженого підрозділу такою, що суперечить статуту Украероруху, а отже є незаконною.

Також, зазначає, що Відповідачем не було дотримано процедури проведення скорочення численності та шатату працівників у частині погодження такого скорочення із профспілковими організаціями.

Консультації Відповідача із профспілковими органами не були проведені, що свідчить про безпідставність та формальність заходів щодо ліквідації Уповноваженого підрозділу.

Позивач вважає, що з огляду на незаконність його звільнення він має право на поновлення на роботі, а за період вимушеного прогулу йому має бути нарахований середній заробіток, який підлягає стягненню з Відповідача. Розрахунок розміру середнього заробітку, що підлягає виплаті працівнику у зв`язку із вимушеним прогулом необхідно проводити відповідно до Порядку №100, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року.

Позивач зазначає, що йому завдано моральну шкоду на суму 242 611,20 грн., яка полягає: 1)у душевних стражданнях та обуренні викликаних незаконною, цинічною та прорахованою поведінкою керівника Украероруху та у подальшому її втіленні у плані звільненні Позивача та його колег шляхом ліквідації Уповноваженого підрозділу. Існування вказаного відділу під керівництвом Позивача заважало потенційній протиправній діяльності керівників Украероруху; 2)у душевних стражданнях та моральних переживаннях Позивача викликаних порушенням його права на працю, внаслідок відмови Позивача здійснювати протизаконну діяльність; 3)у душевних стражданням Позивача пов`язаних із почуттям відповідальності за долю працівників його відділу, яких також звільнили у зв`язку із незаконною ліквідацією Уповноваженого підрозділу; 4)у душевних стражданнях та моральних переживаннях та незручностях Позивача, в умовах розуміння того, що він як батько сімейства, втратив стабільне джерело доходу - фонд підтримки життєдіяльності його сім`ї в період вагітності його дружини та на період після пологів; 5)у душевних стражданнях та значних моральних переживаннях дружини Позивача, яка, на час порушення прав Позивача перебувала у стані вагітності, тобто переживаннях та стражданнях з огляду на втрату стабільного джерела доходу чоловіка у період її тимчасової непрацездатності у зв`язку із вагітністю та протягом перших років життя дитини; 6)у порушенні звичайних життєвих зв`язків Позивача та необхідності вжиття додаткових зусиль з організації його життя з огляду на необхідність пошуку інших джерел доходу для сім`ї; 7)у моральних переживаннях Позивача з огляду на зменшення часу, який Позивач міг приділити його стосункам із вагітною дружиною, а після народження дитини - дружині та його новонародженому сину - у зв`язку із тим, що цей час він повинен приділяти пошуку заробітку.

Позивач не має можливості знайти роботу за професією, що відповідає рівню його знань, освіті та кваліфікації. З огляду на це, Позивач з 28.05.2020 перебуває на обліку у Дарницькій районній філії КМЦЗ Державної служби зайнятості як безробітний.

Посилаючись на викладене, Позивач просив визнати незаконним та скасувати наказ Украероруху від 08.01.2020 № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху» в частині ліквідації відділу з питань запобігання та виявлення корупції; визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «З особового складу» від 04.05.2020 № 463/о про звільнення начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 , та поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; стягнути на користь ОСОБА_1 з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України середній заробіток за час вимушеного прогулу - починаючи з 05.05.2020 по дату прийняття рішення у даній справі; стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди на суму 242 611,20 грн.

Ухвалою суду від 25.01.2022 позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою суду від 11.02.2022 відкрито провадження у вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

27.05.2022 від третьої особи Національного агенства запобігання корупції надійшли пояснення.

07.06.2022 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

08.06.2022 у судовому засіданні судом було долучено пояснення та відзив на позовну заяву до матеріалів справи.

27.06.2022 від позивача надійшла відповідь на відзив.

15.07.2022 від третьої особи Національного агенства запобігання корупції надійшли додаткові пояснення.

22.07.2022 від позивача надійшли пояснення на пояснення Національного агенства з питань запобігання корупції.

25.07.2022 від третьої особи Національного агенства запобігання корупції надійшли додаткові пояснення.

28.07.2022 у судовому засіданні судом було долучено відповідь на відзив, пояснення та додаткові пояснення до матеріалів справи.

14.11.2022 від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

17.11.2022 у судовому засіданні судом було задоволено клопотання позивача про долучення доказів.

08.12.2022 у судовому засіданні позивач заявив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

Ухвалою суду від 08.12.2022 було відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судово-психологічної експертизи.

Ухвалою суду від 08.12.2022 було задоволено клопотання представника позивача про виклик свідка. Проте, під час розгляду справи, свідок захворів та не зміг прибути в судове засідання для дачі показів, позивач просив продовжити розгляд справи без допиту свідка та на підставі наявних доказів у матеріалах справи винести рішення.

13.02.2023 у судовому засіданні позивач надав пояснення, в яких позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.

01.03.2023 у судовому засіданні представник відповідача надав пояснення, в яких заперечував проти позовних вимог та просив у їх задоволені відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, вивчивши відзиви на позов, заперечення на відзиви, їх доводи та заперечення, додаткові пояснення, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступні підстави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Судом встановлені обставини та відповідні їм правовідносини.

Наказом Украероруху від 16.08.2017 № 604/о Позивача призначено на посаду начальника відділу запобігання та виявлення корупції - уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції.

01.03.2019 відповідно до наказу Украероруху № 214/о позивача переведено на посаду начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

26.12.2019 Украерорухом було прийнято наказ № 1120 «Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху» (далі - наказ № 1120). Відповідно до даного наказу було розмежовано підпорядкування апарату управління Украероруху, управлінь та секторів.

Підставою для прийняття наказу № 1120 стала нова організаційна структура Украероруху, що була затверджена директором підприємства та погоджена органом управління - Міністерством інфраструктури України від 23.12.2019 року.

Украерорухом на підставі наказу Украероруху № 1120 було прийнято наказ від 08.01.2020 № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху» (далі наказ № 9) Украероруху вводиться з 03.02.2020. Пунктом 3 наказу № 9 було зобов`язано керівників структурних підрозділів розробити та надати на затвердження оновлені положення про структурні підрозділи та посадові інструкції підпорядкованих працівників до 20.01.2020.

Відповідно до нової організаційної структури Украероруху, погодженої Міністерством інфраструктури, у штатному розписі апарату управління Украероруху з 03.02.2020 відбувається скорочення ряду посад та підрозділу, не є виключенням і відділ з питань запобігання та виявлення корупції. У зв`язку з чим було введено одну посаду Уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках, передбачених статтею 40 КЗпП України, а з окремими категоріями працівників у випадках, визначених статтею 41 КЗпП України.

03.02.2020 Украерорухом підготоване письмове попередження № 1-23.2./1030/20 про скорочення посади Позивача через два місяці після отримання даного попередження. Разом з попередженням, позивачу було надано перелік вакантних посад по підприємству, що кореспондується з вимогами ст. 49-2 КЗпП України, відповідно до якої про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці до дати звільнення.

Отримане попередження позивачем було 12.02.2020. Позивачем було подано одну заяву щодо переведення його на вакантну посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Протоколом від 04.03.2020 № 1 комісії з дотримання трудового законодавства при проведенні організаційних заходів рекомендовано в.о. директору Украероруху при прийнятті рішення стосовно заяв претендентів про переведення на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності Украероруху підтримати рішення комісії та здійснити переведення ОСОБА_4 на вказану посаду.

Відповідачем було направлено подання №1-16.2/2805/20 до Первинної профспілки «Авіація України» про надання згоди на розірвання трудового договору з Позивачем.

20.04.2020 Первинна профспілка «Авіація України» згідно Протоколу засідання ППС «Авіація України» № 18 надала згоду на звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Так, згідно наказу Украероруху № 463/о від 04.05.2020 Позивача було звільнено із займаної посади та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України.

Позивач з 28.05.2020 перебуває на обліку у Дарницькій районній філії КМЦЗ Державної служби зайнятості як безробітний.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звертається до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства повітряного руху України про стягнення грошової одноразової допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року позов задоволено частково, стягнено на користь Позивача одноразову грошову допомогу в розірі 162 432 грн. та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року, рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволені позову.

Так, у постанові Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року, встановлені наступні обставини, а саме: - ОСОБА_1 запропоновано список вакантних посад на підприємстві, при цьому останній подав заяву про прийняття його на вакантну посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності; - комісія з дотримання трудового законодавства дійшла висновку про невідповідність особи Позивача кваліфікаційним вимогам до даної посади, а саме в нього був відсутній досвід роботи в правоохоронних органах; - із заявами про прийняття на вакантні посади, кваліфікаційним вимогамх до яких ОСОБА_1 відповідач би, останній не звертався, що було підтверджено в судовому засіданні сторонами; - посилання ОСОБА_1 на те, що Відповідач створив вимоги до вищезазначеної посади задля його невідповідності та подальшого звільнення ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть бути достатнім доводом на підтвердження позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до вимог Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 06.04.2016 № 137, Украерорух є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства інфраструктури України і є провайдером аеронавігаційного обслуговування, здійснює обслуговування повітряного руху у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну.

Відповідно до ст. 13? Закону України «Про запобігання корупції» Уповноважені підрозділи (уповноважені особи) з питань запобігання та виявлення корупції утворюються (визначаються) в: на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління державного органу (крім юридичних осіб, у яких відповідно до цього Закону затверджуються антикорупційні програми).

Керуючись абзацом 11 пункту 2.1. розділу 2 Методичних рекомендацій, ст. 13? Закону України «Про запобігання корупції» керівником підприємства за погодженням з уповноважений органом управління підприємства Відповідача було прийнято рішення ввести посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач звертався до Міністерства інфраструктури України з листом № 1-12.1/2719/20 від 27.03.2020 щодо надання згоди на звільнення ОСОБА_1 , проте відповіді не отримав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно з ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Відповідно до ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 06.11.1992 № 9, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст.40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за два місяці про наступне вивільнення.

Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

З урахуванням цього, працівник не може обгрунтовувати чи заперечувати доречність, доцільність, користь чи ефективність, для підприємства, установи, організації, змін в організації виробництва і праці, скорочення чисельності чи штату працівників. Суд перевіряє лише дотримання роботодавцем законодавства про порядок розірвання трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП України і не може обговорювати питання про доцільність проведення скорочення штату на підприємствах, в установах, організаціях, а тому при вирішенні трудового спору не може поставити це питання на обговорення і з`ясовувати думку сторін трудового спору. Тобто, яких цілей бажав досягнути роботодавець, чим він керувався при прийнятті рішення про скорочення чисельності і штату, чи можна було б уникнути скорочення працівників, в судовому порядку не доводиться роботодавцем, та не оспорюється працівником.

Враховуючи вищевикладені обставини, розглянувши справу в межах визначених позивачем предмету спору та підстав для його задоволення, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилалась позивач як на підставу для задоволення позову в частині визнання незаконним та скасування наказу Украероруху від 08.01.2020 № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху» в частині ліквідації відділу з питань запобігання та виявлення корупції, не ґрунтуються на встановлених нормах цивільного та трудового законодавства України, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та не доведені позивачем, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в цій частині.

Щодо доводів Позивача про те, що Відповідачем не було дотримано процедури проведення скорочення чисельності штату працівників у частині такого скорорчення із профспілковими організаціями, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 02.04.2020 Відповідачем було направлено подання №1-16.2/2805/20 до Первинної профспілки «Авіація України» про надання згоди на розірвання трудового договору з Позивачем.

20.04.2020 Первинна профспілка «Авіація України» згідно Протоколу засідання ППС «Авіація України» № 18 надала згоду на звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Так, у відповідності до положень ст. 43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40, пунктами 2 і 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За положеннями ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Жодних порушень прав позивача судом не встановлено, Відповідач діяв у відповідності до діючого законодавства.

Щодо тверджень позивача про його статус викривача в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України.

Позивач зазначає, що є викривачем у зв`язку з направленням повідомлень від 14.03.2018 № 1-26.11-1157, від 11.05.2019 № 1-24.18/2546/19, від 10.07.2019 № 1-24.18/3739/, від 08.11.2019 № 1-24.18/6738/19 про факти, що можуть свідчити про вчинення корупційних правопорушень до спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції, за наслідками яких відкрите кримінальне провадження № 12019110110000069 від 30.07.2019.

Також, Позивач зазначає, що до органів Національної поліції подане повідомлення від 08.11.2019 № 1-24.18/6738/19 про факт, що свідчить про вчинення корупційних правопорушень, за наслідками якого відкрите кримінальне провадження № 12019110100001839 від 11.11.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у редакції до 01.01.2020, яка діяла на момент повідомлення, викривачем вважається особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою.

Постановою Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 815/2074/18 сформульовано правову позицію, згідно з якою викривач набуває такого статусу з моменту, коли він здійснив всі залежні від нього дії для повідомлення про порушення вимог Закону іншою особою, щоб відповідна інформація надійшла до адресата. З моменту набуття особою статусу викривача, останній здобуває певний імунітет, суть якого розкрито в ч. 3 ст. 53 Закону. Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у судовому рішенні по справі від 11.06.2020 №816/1874/17.

Стосовно доведення зв`язку між повідомленням та негативними заходами впливу до викривача слід зазначити, що відповідно до ч. 5 ст. 21 Директиви Свропейського Парламенту і Ради СС 2019/1937 від 23.10.2019 про захист осіб, які повідомляють про порушення законодавства Європейського Союзу, у судових провадженнях чи провадженнях будь-якого іншого органу, які стосуються шкоди, що завдано особі, яка повідомляє про порушення, і за умови встановлення, що ця особа здійснила повідомлення чи публічне розкриття та зазнала шкоди, то презюмується, що шкоду було завдано в рамках переслідування за повідомлення чи публічне розкриття. У таких випадках обов`язок доведення, що застосовані до особи, яка повідомила про порушення, заходи базувалися на належно обґрунтованих підставах, покладається на особу, яка вжила таких заходів. Вказаній нормі кореспондують норми українського законодавства, відповідно до яких у справах щодо застосування керівником або роботодавцем чи створення ними загрози застосування негативних заходів впливу до викривача у зв`язку з повідомленням обов`язок доказування, що прийняті рішення, вчинені дії є правомірними і не були мотивовані діями викривача.

В матеріалах справи містяться письмові пояснення Національного агентства з питань запобігання корупції № 23-09/12564-22 від 25.05.2022, в яких вказують, що згідно з наказом Украеруху № 214/о від 01.03.2019 «З особового складу» на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності групи радників департаменту персоналу Украероруху з 01 березня 2019 року було призначено ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 з своєю посадою здійснював функції Уповноваженого Украероруху, що підтверджується положеннями Посадової інструкції уповноваженого з антикорупційної діяльності групи радників департаменту персоналу Украероруху у редакції від 02.12.2019 №2.2.1-14-425, а також Антикорупційної програми Украероруху.

Так, згідно з п.п.1.4 п.1, п.п. 2.1 п. 2 Посадової інструкції уповноваженого з антикорупційної діяльності призначається на посаду та звільняється з займаної посади керівником підприємства відповідно до законодавства. У разі звільнення уповноваженого з антикорупційної діяльності з займаної посади з ініціативи керівника підприємства необхідно отримання згоди Національного агентства. Головним завданням уповноваженого з антикорупційної діяльності є здійснення нагляду контролю за дотриманням працівниками Антикорупційної програми Украероруху.

Крім того, 23.02.2020 до Національного агентства надійшло подання в.о.директора Украероруху ОСОБА_6 про розірвання трудового договору з уповноваженим з антикорупційної діяльності групи радників департаменту персоналу Украероруху ОСОБА_5 . Розгляд подання та доданих до нього матеріалів здійснювався на підставі п. 2 ч. 5 ст. 64 Закону та Порядку надання згоди Національним агентством з питань запобігання корупції на звільнення особи, відповідальної за реалізацію анти корупції програми, затвердженого рішенням національного агентства від 07.10.2016 № 74.

За результатми розгляду подання Національне агентство видало наказ № 389/20 від 03.09.2020 «Про надання згоди на звільнення уповноваженого з антикорупції діяльності групи радників департаменту персоналу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України».

Посилання Позивача на ту обставину, що Відповідач звільнив його без згоди Національного агентства з питань запобігання корупції, суд вважає, що вони не знайшли свого підтвердження, оскільки ОСОБА_1 , призначений 01.03.2019 на посаду начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції за переведенням з посади начальника відділу - уповноваженого з антикорупційної діяльності відділу з питань запобігання та виявлення корупції Украероруху. Даний відділ був створений та функціонував на підставі абз. 3 п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України № 706 від 04.03.2013, його завдання, функції та права передбачені Типовим положенням. В Типовому положенні були відстуні вимоги щодо необхідності погодження з Національним агентством з питань запобігання корупції звільнення керівника уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції державного підприємства за ініативи керівника. Аналогічні вимоги відсутні й у Законі.

За своїм правовом статусом начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 не був Уповноваженим, його звільнення з посади начальника відділу за ініціативи керівника Украероруху не потребувало згоди Національного агентства з питань запобігання корупції.

Посилання Позивача про порушення Типової антикорупції програми Відповідачем, суд звертає увагу, що положення Типової антикорупційної програми не є нормами прямої дії - вони визначають основу для прийняття антикорупційної програми юридичної особи і набувають правової сили лише у разі їх інкорпорування у антикорупційну програму конкретної юридичної особи - локальний правовий акт.

Таким чином, доводи Позивача про порушення положень Типової антикорупційної програми, не ґрунтується на вимогах Закону та спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно вимог ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

За приписами ч. ст. 89 ЦПК України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

При цьому суд зазначає, що Європейський суд з прав людини зауважує на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку, що Позивача було звільнено правомірно, а Відповідачем дотримано вимоги чинного трудового законодавства України при його звільненні.

Враховуючи вищевикладені обставини, розглянувши справу в межах визначених позивачем враховуючи те, що вимоги позивача про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку та стягнення моральної шкоди за час вимушеного прогулу є похідними від позовних вимог про скасування наказів, вони задоволенню також не підлягають.

Судові витрати відповідно до положень ст. 141 ЦПК України залишаються за позивачем.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 40, 42, 44, 49-2, 235, 237-1 КЗпП України статтею 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», ст.ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Професійна спілка «АВІАЦІЯ УКРАЇНИ» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Повний текст судового рішення складено 19.04.2023.

Суддя: