Постанова

від 28.02.2024 по справі 753/1369/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 753/1369/22

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/145/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Кулікової С.В., Музичко С.Г.,

при секретарі Даньшиній І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, треті особи: Національне агенство з питань запобігання корупції, Професійна спілка «Авіація України» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Сирбул О.Ф.,-

встановив:

У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із названим позовом.

Позивач просив:визнати незаконним та скасувати наказ Украероруху від 08 січня 2020 року № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху» в частині ліквідації відділу з питань запобігання та виявлення корупції; визнати незаконним та скасувати наказ Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «З особового складу» від 04 травня 2020 року № 463/о про звільнення начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_1 , та поновити ОСОБА_1 на попередній роботі на посаді начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Державного підприємства обслуговування повітряного руху України; стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України середній заробіток за час вимушеного прогулу - починаючи з 05 травня 2020 року по дату прийняття рішення у даній справі; стягнути з Державного підприємства обслуговування повітряного руху України відшкодування моральної шкоди в розмірі 242 611 грн 20 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ліквідація Уповноваженого підрозділу суперечить статуту Украероруху та є незаконною, оскільки проведена з метою звільнення ОСОБА_1 та його колегу зв`язку із здійсненням ними діяльності, направленої на виявлення та протидію корупції в Украерорусі.

Відповідачем не дотримано процедури проведення скорочення численності та штату працівників у частині погодження такого скорочення із профспілковими організаціями.

У зв`язку із незаконним звільненням вважав, що він має право на поновлення на роботі, та стягнення з відповідача середнього заробітку за період вимушеного прогулу.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 24 березня 2023 року відмовлено у задоволенні позову.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

У відзиві на апеляційну скаргу т.в.о. директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України просив рішення суду від 24 березня 2023 року залишити без змін.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник вимоги апеляційної скарги підтримали.

Представники Державного підприємства обслуговування повітряного руху України заперечили щодо задоволення апеляційної скарги.

Представник Професійної спілка «Авіація України» заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про його час і місце повідомлені належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні ОСОБА_1 відповідачем дотримані вимоги чинного законодавства України про працю.

Висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Встановлено, що наказом Украероруху від 16 серпня 2017 року № 604/о ОСОБА_1 призначено на посаду начальника відділу запобігання та виявлення корупції - уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції.

01 березня 2019 року наказом Украероруху № 214/о ОСОБА_1 переведено на посаду начальника відділу з питань запобігання та виявлення корупції.

26 грудня 2019 року Украерорухом прийнято наказ № 1120 «Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху», яким розмежовано підпорядкування апарату управління Украероруху, управлінь та секторів.

На підставі наказу Украероруху № 1120 прийнято наказ від 08 січня 2020 року № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху».

Пунктом 3 наказу № 9 зобов`язано керівників структурних підрозділів розробити та надати на затвердження оновлені положення про структурні підрозділи та посадові інструкції підпорядкованих працівників до 20 січня 2020 року.

Відповідно до нової організаційної структури, у штатному розписі апарату управління Украероруху з 03 лютого 2020 року відбулось скорочення відділу з питань запобігання та виявлення корупції. Введено одну посаду Уповноваженого з антикорупційної діяльності.

03 лютого 2020 року Украерорух підготувало письмове попередження № 1-23.2./1030/20 про скорочення посади ОСОБА_1 .

Разом з попередженням, позивачу надано перелік вакантних посад по підприємству.

Попередження отриманепозивачем 12 лютого 2020 року.

ОСОБА_1 подано одну заяву щодо переведення його на вакантну посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Протоколом від 04 березня 2020 року № 1 комісії з дотримання трудового законодавства при проведенні організаційних заходів рекомендовано в.о. директору Украероруху при прийнятті рішення стосовно заяв претендентів про переведення на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності Украероруху підтримати рішення комісії та здійснити переведення ОСОБА_2 на вказану посаду.

Відповідачем направлено подання №1-16.2/2805/20 до Первинної профспілки «Авіація України» про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_1

20 квітня 2020 року Первинна профспілка «Авіація України» згідно протоколу засідання ППС «Авіація України» № 18 надала згоду на звільнення позивача за п.1 ст. 40 КЗпП України.

Згідно наказу Украероруху № 463/о від 04 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України.

ОСОБА_1 з 28 травня 2020 року перебуває на обліку у Дарницькій районній філії КМЦЗ Державної служби зайнятості як безробітний.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Державного підприємства повітряного руху України про стягнення грошової одноразової допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року позов задоволено частково, стягнено на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 162 432 грн00 коп. та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволені позову.

Обґрунтовуючи поданий позов, ОСОБА_1 вважав протиправними дії відповідача щодо ліквідації Уповноваженого підрозділу та звільнення працівників даного підрозділу, трудові права позивача порушені, відтак виникла необхідність звернутися до суду за захистом своїх прав.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

За ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику, який вивільнюється, всі наявні вакансії та роботи, які може виконувати працівник, тобто ті посади, які відповідають кваліфікації працівника.

При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно.

Згідно ч. 1 ст. 53 Закону України «Про запобігання корупції» у редакції до 01 січня 2020 року, яка діяла на момент повідомлення, викривачем вважається особа, яка за наявності обґрунтованого переконання, що інформація є достовірною, повідомляє про порушення вимог Закону іншою особою.

Відповідно до ст. 43 КзпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 ст. 40, п.п. 2, 3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Згідно ст. 252 КЗпП України звільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази заявник може додати до заяви копії відповідних доказів).

Частиною 1 статті 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03 лютого 2020 року відповідачем підготовлено письмове попередження № 1-23.2./1030/20 про скорочення посади ОСОБА_1 через два місяці після отримання даного попередження, а також надано перелік вакантних посад по підприємству.

ОСОБА_1 отримавпопередження 12 лютого 2020 року та подав одну заяву щодо переведення його на вакантну посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Протоколом від 04 березня 2020 № 1 рекомендовано в.о. директору Украероруху при прийнятті рішення стосовно заяв претендентів про переведення на посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності Украероруху підтримати рішення комісії та здійснити переведення ОСОБА_2 на вказану посаду.

До Первинної профспілки «Авіація України» було направлено подання №1-16.2/2805/20 про надання згоди на розірвання трудового договору з позивачем.

20 квітня 2020 року Первинна профспілка «Авіація України» надала згоду на звільнення ОСОБА_1 за п.1 ст. 40 КЗпП України.

04 травня 2020 року ОСОБА_1 звільнено із займаної посади та виплачено компенсацію за невикористану щорічну відпустку та вихідну допомогу у розмірі одного середньомісячного заробітку на підставі ст. 44 КЗпП України.

Верховний Суд, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням на підставі п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, неодноразово наголошував на тому, що вирішуючи питання дотримання норм трудового законодавства у спірних правовідносинах, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача були зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Положеннями ч. 2 ст. 40 КЗпП України визначено, що звільнення з підстав, зазначених у п. 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника, а власник буде вважатися таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Разом із тим, вирішуючи спір про поновлення працівника на роботі, звільненого у порядку п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд зобов`язаний у першу чергу перевірити наявність підстав для звільнення (чи мало місце скорочення штату або чисельності працівників), дотримання відповідної процедури і не досліджує питання доцільності скорочення чисельності або штату працівників.

26 грудня 2019 року Украерорухом прийнято наказ № 1120 «Про введення в дію оновленої організаційної структури та штатного розпису керівного складу Украероруху», яким розмежовано підпорядкування апарату управління Украероруху, управлінь та секторів.

На підставі наказу Украероруху № 1120 прийнято наказ від 08 січня 2020 року № 9 «Про затвердження штатного розпису підрозділів головного підприємства Украероруху».

Відповідно до нової організаційної структури, у штатному розписі апарату управління Украероруху з 03 лютого 2020 року відбулось скорочення відділу з питань запобігання та виявлення корупції. Введено одну посаду Уповноваженого з антикорупційної діяльності.

Зазначене свідчить про факт проведення підприємством скорочення чисельності штату працівників, у свою чергу суд не може вдаватися до обговорення та оцінки питання про доцільність і правомірність скорочення штату та чисельності працівників. Право визначати чисельність і штат працівників, як зазначено вище, належить винятково власнику або уповноваженому ним органу, суд зобов`язаний тільки з`ясувати наявність підстав для звільнення.

У вересні 2020 року ОСОБА_1 звертався до суду з позовом про стягнення грошової одноразової допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року позов задоволено частково, стягнено на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу в розмірі 162 432 грн00 коп. та судові витрати.

Постановою Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року рішення Дарницького районного суду м. Києва від 02 лютого 2021 року скасовано та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволені позову.

У постанові Київського апеляційного суду від 11 січня 2022 року встановлено, що: ОСОБА_1 запропоновано список вакантних посад на підприємстві, при цьому останній подав заяву про прийняття його на вакантну посаду уповноваженого з антикорупційної діяльності; комісія з дотримання трудового законодавства дійшла висновку про невідповідність ОСОБА_1 кваліфікаційним вимогам до даної посади, а саме в нього був відсутній досвід роботи в правоохоронних органах; із заявами про прийняття на вакантні посади, кваліфікаційним вимогам до яких ОСОБА_1 відповідав би, останній не звертався; посилання ОСОБА_1 на те, що відповідач створив вимоги до вищезазначеної посади задля його невідповідності та подальшого звільнення ґрунтуються на припущеннях, а тому не можуть бути достатнім доводом на підтвердження позовних вимог.

Про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці (ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України).

Встановлено, що позивача було попереджено з дотриманням вищенаведених вимог закону.

Колегія суддів вважає правильними висновки суду першої інстанції про дотримання вимог трудового законодавства відповідачем при звільненні позивача з роботи.

Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення ОСОБА_1 відбулось у зв`язку з його антикорупційною діяльністю, колегія суддів оцінює критично, оскільки відповідачем лише ліквідовано відділ з питань запобігання та виявлення корупції, проте посада уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції на підприємстві залишена, що забезпечить виконання вимог Закону України «Про запобігання корупції».

При цьому, доводи апеляційної скарги про погрози з боку керівництва підприємства щодо скаржника, не підтверджені будь-якими засобами доказування, зокрема не надано доказів його звернень з цього приводу до суду, правоохоронних органів, профспілок тощо.

На підтвердження цьому в матеріалах справи міститься пояснення Національного агентства з питань запобігання корупції, у яких вказано, що на їхню адресу не надходило заяв від ОСОБА_1 щодо можливих порушень відповідачем його трудових прав як викривача.

Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення скаржника не було погоджено з Національним агенством з питань запобігання корупції, колегія суддів відхиляє, оскільки за своїм правовим статусом начальник відділу з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_1 не був уповноваженим з питань запобігання та виявлення корупції, а тому його звільнення не потребувало погодження з Національним агентством з питань запобігання корупції.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не був присутнім на засіданні профспілкового комітету, колегія суддів оцінює критично, оскільки позивачу був надісланий лист з проханням бути присутнім на засіданні або надати письмову згоду на розгляд питання без його участі, проте у визначений час останній не прибув на засідання та письмових повідомлень не направляв. При цьому був належним чином повідомлений про проведення засідання профспілки.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 звільнено з Украероруху в травні 2020 року, а із вказаним позовом до суду він звернувся лише в січні 2022 року, формально обґрунтувавши підстави для поновлення строку звернення до суду введеними карантинними заходами.

Оскільки судом встановлено правомірність звільнення позивача з роботи, позов в частині стягнення моральної шкоди також задоволенню не підлягає.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду є незаконним, необґрунтованим та таким, що не відповідає ст. 263 ЦПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки судом вирішено спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 24 березня 2023 року ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційної скарги немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 24 березня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 07 березня 2024 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.В.Кулікова

С.Г. Музичко