Постанова

від 20.04.2023 по справі 127/24479/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 127/24479/22

Провадження № 22-ц/801/672/2023

Категорія: 59

Головуючий у суді 1-ї інстанції Волошин С. В.

Доповідач:Оніщук В. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 рокуСправа № 127/24479/22м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Оніщука В. В. (суддя-доповідач),

суддів: Копаничук С. Г., Медвецького С. К.,

з участю секретаря судового засідання: Ковальчук О.А.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД», Головне управління Національної поліції у Вінницькій області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 цивільну справу № 127/24479/22 за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2023 року, ухвалене у складі судді Волошина С.В. у залі суду,

встановив:

Короткий зміст вимог

У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» (далі ТОВ «Регіна ЛТД»), Головного управління Національної поліції у Вінницькій області (далі ГУНП у Вінницькій області) про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що 27 жовтня 2021 року ТОВ «Регіна ЛТД» на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) опубліковано статтю під заголовком «Як із ярликами «менти мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відео-скандал».

У вказаній статті розміщено наступну інформацію:

«…захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

…громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного-фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

… повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_5 … Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представилися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного».

28 жовтня 2021 року таку ж публікацію було розміщено ТОВ «Регіна ЛТД» на веб-сайті https://33kanal.com, у розділі «Новини» (загально відкритий режим доступу до статті: https://33kanal.com/news/155904.html).

У спірних публікаціях зазначено його прізвище та ім`я.

Зазначає, що інформація, яка міститься в наведеній статті, не відповідає дійсності та містить фактичні твердження про події та явища, яких не існувало. Опублікована у газеті інформація та розповсюджена інформація поширена на сайті у загальнодоступній мережі Інтернет є недостовірною, містить негативну інформацію про нього та про його професійну діяльність, що принижує його честь і гідність, псує ділову репутацію та порушує особисті немайнові права.

Посилаючись на викладені вище обставини і на те, що відповідачі поширили недостовірну інформацію, ОСОБА_1 звернувшись в суд з позовом, просив:

-визнати недостовірною інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) під заголовком «Як із ярликами «менті мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал».

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі, але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_5 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного».

-визнати недостовірноюінформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 навеб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі«Новини» підзаголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 »,«мусорня»,«морда нетрісне» псевдожурналісти«33-гоканалу» знімалина Хмільниччині«відеоскандал»,в частині: «... «псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал».

…захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі, але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_5 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного».

-зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» припинити розповсюдження опублікованого ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом вилучення вказаного інформаційного матеріалу з веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2 .

- зобов`язати відповідачів спростувати недостовірну інформацію опубліковану 27жовтня2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) під заголовком «Як із ярликами «менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом опублікування, у місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили, на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал», шрифтом, яким була надрукована спростована інформація, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

«Опублікований 27 жовтня 2021 року матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал»

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_5 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного» не відповідає дійсності та викладений неправдиво».

-зобов`язати товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію опубліковану ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на ІНФОРМАЦІЯ_4 », шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі « ОСОБА_8 », на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації:

«Опублікований ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині: «... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал».

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

... громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

... повідомив начальник Хмільницької поліції ОСОБА_5 ... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного» не відповідає дійсності та викладений неправдиво.».

-стягнути з відповідачів у рівних частинах на його користь моральну шкоду у розмірі 116000 грн та документально підтверджені судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2023 року позов задоволено частково.

Визнано недостовірною інформацію поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 у розділі «Новини» під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_9 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»».

Зобов`язано відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Регіна ЛТД» спростувати недостовірну інформацію опубліковану 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) та поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», шляхом опублікування у місячний термін, з дня набрання рішенням законної сили, у газеті «33-й канал», шрифтом, яким була надрукована спростована інформація, та шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», на строк, який дорівнює строку розміщення недостовірної інформації, наступного тексту спростування недостовірної інформації відповідно:

«Опублікований 27 жовтня 2021 року на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) та опублікований ІНФОРМАЦІЯ_1 на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», матеріал під заголовком « ІНФОРМАЦІЯ_3 », «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в частині коментаря начальника Хмільницької поліції ОСОБА_9 : «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку»» не відповідає дійсності та викладений неправдиво».

Стягнуто з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 гривень.

Стягнуто Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2027,47 гривень

У задоволенні решти позовних вимог та до решти відповідачів відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що:

поширена в досліджуваній статті інформація в частині коментаря начальника Хмільницької поліції Валерія Романюка зі змістом: «Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку», принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , як адвоката, оскільки вказує на обставину застосування ним, як адвокатом, методів захисту свого клієнта, які не грунтуються на нормах Кримінально-процесуального кодексу України. Реальне надання адвокатом своєму клієнту такого роду порад вказувало б на низьку кваліфікацію адвоката, який поза спектром всіх наданих КПК України засобів захисту клієнта обрав тактику на затягування досудового розслідування та уникнення отримання підозри, що безперечно принижує ділову репутацію ОСОБА_1 як адвоката;

відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації. У випадку коли інформація була поширена у засобі масової інформації з посиланням на особу, яка є джерелом цієї інформації, ця особа також є належним відповідачем. Поряд з цим, згідно пункту 3 частини першої статті 42 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» автор статті (а отже і засіб масової інформації) не несе відповідальності за поширення інформації, яка є дослівним відтворенням виступу чи коментарем певної публічної/службової особи;

позивач довів факт поширення щодо нього негативної інформації, яка принижує його честь, гідність та ділову репутацію, у наведеній вище статті, і викладене не є оціночним судженням. Відповідач ГУНП у Вінницькій області не довело факту достовірності (правдивості) цієї інформації, що надана в коментарі журналісту його працівником у досліджуваній статті. Тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню;

суд дійшов висновку, що спростування недостовірної інформації має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація, а її наслідком має бути досягнення максимальної ефективності, за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію;

оскільки відповідачем ГУНП у Вінницькій області порушено право позивача на недоторканість його ділової репутації, тому суд вважав, що достатньою сатисфакцією для позивача є стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 5000 грн, який є цілком розумним, справедливим та зваженим з огляду на задоволений обсяг позовних вимог;

інша частина поширеної стосовно позивача інформації відповідачами є оціночними судженнями.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

У лютому 2023 року Головне управління Національної поліції у Вінницькій області подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Вінницького апеляційного суду від 27 лютого 2023 року для розгляду цієї справи визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Оніщук В. В., судді: Копаничук С. Г., Медвецький С. К.

Ухвалами Вінницького апеляційного суду від 28 лютого 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та витребувано матеріали цивільної справи з місцевого суду.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 06 березня 2023 року продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 березня 2023 року відстрочено ГУНП у Вінницькій області сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судом апеляційної інстанції рішення у справі, відкрито апеляційне провадження у справі та надано учасникам справи строк для подання відзивів на апеляційну скаргу.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 27 березня 2023 року справу призначено до апеляційного розгляду на 13 квітня 2023 року о 10:00 год. з повідомленням сторін.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Указує, що коментар наданий начальником Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області «33-каналу» є достовірним та таким, що відповідає дійсності.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що зазначена відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Регіна ЛТД» інформація щодо коментаря наданого начальником Хмільницького РВП ГУНП у Вінницькій області, на яку посилається позивач, мотивована цілеспрямованими діями, направленими на приниження честі, гідності та ділової репутації позивача.

Вважає, що суб`єктом відповідальності щодо стягнення моральної шкоди з ГУНП у Вінницькій області є держава, а не конкретний державний орган, його посадова чи службова особа, оскільки така шкода відшкодовується з Державного бюджету шляхом безспірного списання коштів. Відтак належним відповідачем по заявленій позовній вимозі є Державна казначейська служба України.

Зазначає, що позивач не довів належними засобами доказування факт заподіяння йому моральної шкоди. Недоведення указаної обставини є підставою для відмови у позові.

Доводи особи, яка подала відзив на апеляційну скаргу

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ТОВ «Регіна ЛТД» - адвокат Якименко-Шевчук Ю. О. зазначає, що підтримує апеляційну скаргу ГУНП у Вінницькій області.

Указує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що викладений коментар начальника Хмільницької поліції Валерія Романюка є недостовірною інформацією та такою, що принижує честь, гідність та ділову репутацію позивача, оскільки останній не довів належними та допустимими доказами, що указаний коментар негативно вплинув на нього, а саме на його честь, гідність та ділову репутацію.

Крім того, суд першої інстанції розгляну справу без участі начальника Хмільницької поліції, чим порушив статтю 53 ЦПК України.

Просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 вказує, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням вимог процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права.

Указує на необґрунтованість мотивів викладених в апеляційній скарзі заявника.

Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні представник ГУНП у Вінницькій області апеляційну скаргу підтримала з викладених у ній підстав та надала відповідні пояснення, а також апеляційну скаргу підтримала представник ТОВ «Регіна ЛТД».

Позивач в судовому засіданні заперечив щодо задоволення апеляційної скарги.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлялась належним чином, причин неявки не повідомила, а тому колегія суддів вважає можливим провести розгляд справи у її відсутність.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що у друкованій статті на 5 (п`ятій) сторінці газети «33-й канал» № 44 (1565) за 27 жовтня 2021 року та 28 жовтня 2021 року на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розділі «Новини», було розміщено статтю під заголовком (мовою оригіналу): «Як із ярликами «менти-мразі», «мусорня», «морда не трісне» псевдожурналісти «33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал», в якому було розповсюджено інформацію, яку позивач, вважає такою, що безпосередньо його стосується та є недостовірною, а саме в частині (далі цитація мовою оригіналу із дотриманням пунктуації та орфографії автора):

«... «псевдожурналісти 33-го каналу» знімали на Хмільниччині «відеоскандал».

... захисник радив фермеру «падати в обморок», щоб не вручили підозру.

...громадський активіст ОСОБА_3 разом зі своїм товаришем адвокатом ОСОБА_4 , відрекомендувавшись кореспондентами нашої газети, не лише втрутилися у слідчі дії у рамках кримінального провадження по самозахвату землі але й діяли в інтересах головного підозрюваного - фермера, який засівав у санітарній зоні «Укрзалізниці».

...повідомив начальник Хмільницької поліції Валерій Романюк... Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Коли ми запитали адвоката ОСОБА_6 та активіста ОСОБА_7 , чому вони представлялися «33-ім», знімалась упереджено лише одна сторона конфлікту, вони чомусь переводили стрілки один на одного».

Автором указаної статті є журналіст газети «33-й» канал ОСОБА_2 (а. с. 24-31).

Відповідно до свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 629 від 26 січня 2009 року, виданого Вінницькою обласною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність (а. с. 8).

З договору про надання правової допомоги № 1 ВВБ від 29 вересня 2021 року слідує, що ОСОБА_1 надає правову допомогу ОСОБА_10 у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до ЄРДР 13 серпня 2021 року за № 42021022330000040 (а. с. 9-10).

Згідно з довідкою Консорціуму «Український центр підтримки номерів і адрес» Дочірнього підприємства «Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет» з відомостями про власника веб-сайту або інформацією про його власника № 132/2022-Д від 17 жовтня 2022 року за результатами дослідження інформаційного наповнення веб-сайту https://33kanal.com встановлено, що його власником є ТОВ «Регіна ЛТД» (а. с. 37-40).

Позиція суду апеляційної інстанції

Апеляційний суд у складі судової колегії, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги дійшов таких висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи, що рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2023 року оскаржується лише в частині задоволених позовних вимог до ГУНП у Вінницькій області, то відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України в іншій частині судове рішення в апеляційному порядку не переглядається.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За змістом частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Указаним вимогам рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає.

Відповідно до частини першої статті другої ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті п`ятої ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 34 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Разом із тим, відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших осіб.

Відповідно до статті 32 Конституції України кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Отже, праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію, а також інформацію, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Право на захист честі, гідності та ділової репутації є частиною права на повагу до приватного життя, а підстави захисту такого права виникають, як правило, на стику взаємодії права (свободи) на вираження (думки) та права на повагу до приватного життя.

Колегія суддів наголошує на важливості права кожної людини на приватність і права на свободу вираження поглядів як основи демократичного суспільства. Ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність.

Згідно зі статтею 201 ЦК України честь, гідність і ділова репутація є особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством.

Статтею 277 ЦК України встановлено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації. Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила. Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 904/4494/18 зроблено правовий висновок такого змісту:

«при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, що не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачами, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Крім того, вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час, як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права.

Згідно з частинами першою, другою статті 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Оціночними судженнями, за винятком наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно-стилістичних засобів (вживання гіпербол, алегорій, сатири). Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Таким чином, слід відрізняти деякі висловлювання, які хоч і мають характер образи, однак в цілому контексті є оцінюючими судженнями з урахуванням вживаних слів та виразів з використанням мовно-стилістичних засобів.

З огляду на викладене, судження вважається таким, що має оціночний характер, якщо воно виражає ставлення автора до змісту висловленої ним думки, що пов`язано з такими психологічними станами як віра, впевненість чи сумнів. Якщо ж зміст та характер досліджуваної інформації свідчить про наявність фактів, така інформація є не результатом суб`єктивної оцінки, а відображенням об`єктивної істини, що може бути встановлена у судовому порядку».

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Згідно зі статтею 10 Конвенції кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ свобода вираження поглядів є однією з важливих засад демократичного суспільства та однією з базових умов прогресу суспільства в цілому та самореалізації кожної окремої особи. Відповідно до пункту 2 статті 10 Конвенції вона стосується не тільки інформації чи ідей, які сприймаються зі схваленням чи розглядаються як необразливі або нейтральні, але й тих, які можуть ображати, шокувати чи непокоїти. Саме такими є вимоги плюралізму, толерантності та широти поглядів, без яких немає демократичного суспільства (Карпюк та інші проти України, № 30582/04, 32152/04, § 188, ЄСПЛ, 06 жовтня 2015 року).

Системний аналіз зазначених норм права з урахуванням релевантної практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію особи, може бути визнана лише саме така інформація, висловлена чи написана відповідачем у цій категорії справ. Тобто предметом спору у цій категорії справ є спірна інформація, що передається дослівним цитуванням (без редагування, корегування, власного розуміння позивача).

Тобто якразконкретно висловлена особою інформація (сказана, написана, надрукована в ЗМІ) повинна бути предметом дослідження та правового аналізу у справах прозахист честі, гідностіі ділової репутації. Саме сказані відповідачем висловлювання, тобто дослівні твердження, досліджуються на предмет оціночності суджень із урахуванням вживаних особою слів та виразів із використанням мовно-стилістичних засобів.

Як на підставу порушених особистих немайнових прав, ОСОБА_1 посилається на те, що у зазначеній статті відповідачами ОСОБА_2 та ТОВ «Регіна ЛТД» був поширений коментар начальника Хмільницької поліції Валерія Романюка зі змістом (мовою оригіналу):

«Тут раптом адвокат радить своєму підзахисному впасти і знепритомніти, щоб викликати «швидку».

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку, що поширена вищевказана інформація, наведена у дослідженій статті, як дослівний коментар начальника Хмільницького РУП ГУНП у Вінницькій області Романюка В. О., за об`єктивним змістом є твердженням про існування певного факту, який є негативним, таким, що впливає на ділову репутацію адвоката та не є оціночним судженням.

Указаний коментар принижує честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 , як адвоката, оскільки вказує на обставину застосування ним, як адвокатом, методів захисту свого клієнта, які не ґрунтуються на нормах Кримінально-процесуального кодексу України. Реальне надання адвокатом клієнту такого роду порад вказувало б на низьку кваліфікацію адвоката, який поза спектром всіх наданих КПК України засобів з захисту клієнта обрав тактику на затягування досудового розслідування та уникнення отримання підозри, що принижує ділову репутацію позивача як адвоката.

ГУНП у Вінницькій області не довело факту достовірності (правдивості) інформації наданої його працівником ОСОБА_11 журналісту в коментарі досліджуваної статті.

З огляду на викладене суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що висловлена начальником Хмільницького РУП ГУНП у Вінницькій області Романюком В. О. інформація у досліджуваній статті відносно адвоката ОСОБА_1 є недостовірною, такою, яка не відповідає дійсності, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало, а також такою, що порушує особисті немайнові права позивача.

Також колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про стягнення з ГУНП у Вінницькій області на користь позивача моральної шкоди.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з приписами статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Установлено, що позивач обґрунтовує вимоги про стягнення моральної шкоди наступним, а саме указує, що неправомірними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки він зазнав певних страждань через безпідставні висловлювання посадової особи ГУНП у Вінницькій області щодо нього, які дали негативну оцінку його особистим якостям, поставили під сумнів його кваліфікацію як адвоката.

Інших доводів позовна заява не містить. Доказів на спричинення моральної шкоди, яку можливо оцінити у розмірі 116000 грн позивач не надав.

ЄСПЛ вказує, що оцінка моральної шкоди за своїм характером є складним процесом, за винятком випадків, коли сума компенсації встановлена законом (рішення у справі «Stankov v. Bulgaria» (Станков проти Болгарії) від 12 липня 2007 року).

ЄСПЛ у справі «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу)» від 29 березня 2001 року використав принцип, за яким сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.

При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях ЄСПЛ, який виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях «Thoma v. Luxembourg» (Тома проти Люксембургу), «Caloc v. France» (Калок проти Франції) та «Niedbala v. Poland» (Недбала проти Польщі) ЄСПЛ дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди, правильно керувався тим, що внаслідок поширення відповідачем недостовірної інформації позивачу заподіяно моральної шкоди, яка виразилася у приниженні честі та гідності, а також ділової репутації, з урахуванням засад розумності та справедливості, дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача ГУНП у Вінницькій області моральної шкоди у розмірі 5 000 грн, яку визначив з урахуванням усіх обставин справи, тому в цій частині рішення суду першої інстанції слід залишити в силі.

Доводи апеляційної скарги про те, що належним відповідачем в частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди є Державна казначейська служба України не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду усправі від27листопада 2019№ 242/4741/16-ц(провадження14-515цс19) зроблено висновок, що:

«належним відповідачем у справахпровідшкодування шкоди, завданої органом державної влади,їх посадовою або службовою особою, є держава як учасник цивільних відносин, як правило, в особі органу, якого відповідач зазначає порушником своїх прав».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року у справі № 752/17832/14-ц (провадження № 14-538цс19) зроблено висновок, що:

«у цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. У справах про відшкодування шкоди державою вона бере участь як відповідач через той орган, діяннями якого завдано шкоду. Хоча наявність такого органу для того, щоб заявити відповідний позов до держави України, не є обов`язковою. Участь у вказаних справах Державної казначейської служби України чи її територіальних органів не є необхідною».

Відповідний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 495/6187/16 (провадження № 61-8385св20).

Залучення або ж незалучення до участі у таких категоріях спорів Державної казначейської служби України чи її територіального органу не впливає на правильність визначення належного відповідача у справі, оскільки відповідачем є держава, а не Державна казначейська служба України чи її територіальний орган (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц, провадження № 14-515цс19).

Таким чином, відповідачем у справі є держава, яка бере участь у справі через відповідний орган державної влади. Кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України.

Аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у цивільній справі № 289/2110/21.

Отже, доводи апеляційної скарги ГУНП у Вінницькій області про те, що незалучення Казначейської служби України у якості співвідповідача призвело до прийняття рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не ґрунтуються на нормах права, тому судом до уваги не приймаються.

При вирішенні справи суд правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують правильних висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення процесуального права або неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України, статті 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, то судові витрати понесені у зв`язку з апеляційним переглядом справи слід залишити за учасником справи, який звернувся із апеляційною скаргою.

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 16 березня 2023 року задоволено клопотання ГУНП у Вінницькій області та відстрочено сплату судового збору до ухвалення судом апеляційної інстанції постанови у справі.

Установлено, що при поданні апеляційної скарги ГУНП у Вінницькій області сплатило судовий збір у розмірі 1488,60 грн (а. с. 155).

Отже, недоплачена сума судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду з урахуванням заявлених у ній вимог становить 1552,61 грн.

За таких обставин, в порядку розподілу судових витрат за результатами розгляду справи в суді апеляційної інстанції з ГУНП у Вінницькій області на користь держави слід стягнути недоплачену суму судового збору в розмірі 1552,61 грн.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів,

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції у Вінницькій області залишити без задоволення.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 25 січня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Вінницькій області на користь держави судовий збір в розмірі 1552,61 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду.

Головуючий В. В. Оніщук

Судді: С. Г. Копаничук

С. К. Медвецький