Рішення

від 20.04.2023 по справі 922/522/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2023 р.м. ХарківСправа № 922/522/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Семерка Трейдінг Компані", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11", смт. Буди про стягнення коштів без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Семерка Трейдінг Компані", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11", в якому просить суд стягнути з відповідача 63 143,06 грн., з яких: 44 419,98 грн. основний борг, 7 891,13 грн. пеня, 1 227,42 грн. три проценти річних, 9 604,43 грн. інфляційні нарахування. Позов обґрунтований неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань по договору №90 від 29.03.2019 щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 21.02.2023 позовна заява була прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання).

01.03.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень вказує на те, що позивач не долучив до позовної заяви жодного доказу, у т.ч. товарної або видаткової накладної з підписом керівника ТОВ "Баскет 11" або уповноваженої особи за дорученням тощо, на підтвердження передачі даній юридичній особі вищевказаного товару. Викладене свідчить, що згідно умов даного договору у ТОВ "Баскет 11" не виник обов`язок платити за товар та відповідно не має прострочки оплати, що тягне відсутність правових підстав для нарахування пені, 3% річних, інфляційних втрат. У ТОВ "Баскет 11" також відсутня дана товарна або видаткова накладна. Відсутність даної накладної, у т.ч. в матеріалах справи це факт необґрунтованості, безпідставності та нікчемності позовної заяви, що тягне відмову в її задоволенні. Позивач не надав до суду доказів реальної здачі-прийняття товару за спірними видатковими накладними у пункті поставки та яким чином, якщо відбувалася, то у якому порядку, хто саме здійснював перевезення вантажу від постачальника до покупця та якими засобами, чи оформлювалися товарно-транспортні накладні на перевезення товару, які особи від імені покупця отримували товар та на підставі яких документів, не з`ясували, чи оформлювалася покупцем довіреність на ім`я такої особи на отримання товару за спірними поставками відповідно до умов договору. Без з`ясування зазначених обставин за відсутності належно оформлених первинних документів, що могли б підтвердити спірну поставку товару, неможливо дійти однозначного висновку про доведеність поставки товару за спірними видатковими накладними. Акт звірки розрахунків не є належним доказом у справі, не доводить факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Також відповідач вказує на те, що пеня позивачем розрахована не правильно та у випадку якщо суд прийме рішення задовольнити дану незаконну позовну заяву, відповідач просить застосувати строки позовної давності.

07.03.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач вказує на те, що вважає відзив на позовну заяву необґрунтованим та безпідставним, та таким, що є підтвердженням зловживання відповідачем своїми процесуальними правами. Зокрема, вказує на те, що відповідач у відзиві вказує нібито на відсутність підписів на якійсь одній видатковій накладній. Так, усюди по тексту відзиву відповідач зазначає про накладну в однині. Однак позивачем було долучено до позовної заяви близько 125 видаткових і 125 товарно-транспортних накладних. Про яку саме накладну зазначає відповідач, не зрозуміло. Це свідчить про безпідставність його заперечень. Відповідач зазначає про відсутність підписів на видатковій накладній на поставку товару. Однак, як свідчить аналіз кожної долученої до матеріалів справи видаткової накладної, всі вони підписані уповноваженими представниками ТОВ Баскет 11, а також містять відбиток печатки ТОВ Баскет 11. Крім видаткових накладних на поставку товару, позивачем було долучено до позовної заяви також товарно-транспортні накладні, які підтверджують факт перевезення товару і передання його відповідачеві. Всі ці товарно-транспортні накладні підписані зі сторони ТОВ Баскет 11 і містять відбиток печатки відповідача. Усі долучені до матеріалів справи видаткові та товарно-транспортні накладні містять відбиток печатки ТОВ Баскет 11, що є вирішальною обставиною в цьому питанні. Сукупність доказів, долучених до матеріалів справи, належним чином підтверджує факт поставки товару відповідачу. Так, крім видаткових накладних, до позову долучено товарно-транспортні накладні, акт звіряння взаємних розрахунків за 9 місяців 2022 року, підписаний як зі сторони позивача, так і зі сторони відповідача. Факт здійснення господарських операцій з поставки товарів підтверджується також замовленнями, які були направлені відповідачем позивачу. Ці замовлення підтверджують той факт, що покупець дійсно замовляв товар, вказаний у видаткових накладних, а тому вказівка відповідача на те, що поставка товару не здійснювалася свідчить про суперечливість і непослідовність поведінки відповідача. Отже, факт постачання товару відповідачу доведений належними і допустимими доказами, які в своїй сукупності беззаперечно свідчать про те, що поставка товару дійсно була здійснена позивачем відповідачу. При цьому жодних доказів належної оплати за поставлені товари відповідач разом з відзивом не надав, що свідчить про обґрунтованість вимог позивача. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує на неправильність розрахунків пені та про застосування строків позовної давності. Однак ці твердження також є безпідставними та необґрунтованими. Зазначаючи про неправильність розрахунку пені, відповідач не вказує, який саме розрахунок здійснено неправильно і який розрахунок він вважає правильним. Позовна давність щодо стягнення пені не сплинула, оскільки, як зазначається в позовній заяві і в додатках до неї, перша заборгованість за договором виникла у відповідача 24 лютого 2022 року, при цьому позов було подано на початку лютого 2023 року.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти нього, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

29.03.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Семерка Трейдинг Компані" (постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки №90, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується в порядку і терміни, встановлені цим договором, передати у власність Покупцеві товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою ціною, а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його на умовах, визначених у даному договорі. Цей договір укладається на розсуд сторін. До Договору сторонами підписується Специфікація у формі, що відповідає Додатку №І до даного Договору. Зазначена Специфікація складена Постачальником у Ехеl форматі (обов`язково українською мовою) направляється Покупцю в електронну пошту, зазначену у реквізитах до даного Договору. На кожну партію товару на підставі Замовлення Покупця Постачальником складається Видаткова накладна, в якій сторони узгоджують кількість, вартість і асортимент товару (SCU, всі кодовані дані на кожну товарну позицію). Зазначена Видаткова накладна визнається Сторонами Специфікацією, та є невід`ємною частиною даного Договору. Загальна кількість товару, предмета постачання за даною угодою, визначається як наростаюча кількість по усіх, поставках, зроблених згідно з оформленими належним чином Видатковими накладними що мають силу Специфікацій, і є невід`ємними частинами Договору.

Відповідно до п. 2.1 договору, постачання конкретної партії товару здійснюється на підставі замовлення Покупця. Замовлення надаються "Постачальникові" за допомогою електронної пошти, факсимільному зв`язку або способами зв`язку, що забезпечують фіксацію тексту і дати замовлення, або іншим способом, прийнятним для "Покупця. Замовлення повинне містити наступну інформацію: а) асортимент товару; б) кількість товару; в) дату і час доставки товару "Постачальником на склад Покупця, вказаний "Покупцем; г) адреса складу "Покупця; д) умови оплати, якщо вони відрізняються від умов, встановлених цим договором; е) термін постачання партії товару, якщо він відрізняється від терміну постачання, встановленого цим договором. На Замовлення Покупця Постачальник має відповісти на протязі години з моменту отримання Замовлення, направити факсом або в електронну пошту підтвердження прийняття Замовлення у вигляді печатки га підпису на Замовленні та оформлену належним чином і підписану у встановленому порядку на підставі Замовлення Специфікацію. Або на протязі години з отримання Замовлення Покупця, повідомити Покупця про тимчасову відсутність Товару або про зняття Товару з виробництва. Замовлення вважається прийнятим "Постачальником" від "Покупця у разі, якщо через гри години після його отримання "Постачальних" не повідомить "Покупця" про свою незгоду з умовами замовлення або про неможливість його виконання.

Згідно п. 2.4 договору, поставка товару здійснюється на умовах DDF (DELIVERED DUTY PAID), місце постачання - м. Харків, склад Покупця (у відповідності до вимог Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс 2010). За домовленістю сторін поставка може здійснюватися на інших умовах. Така домовленість оформлюється письмовою додатковою угодою до даного Договору.

У розділі 5 договору сторони обумовили, що ціна на товар, що поставляється за даною угодою, є договірною і вказується в накладних та Специфікаціях. Ціна на товар, що поставляється за даною угодою, може бути змінена виключно за погодженням сторін. У разі, коли ініціатором зміни ціни товару є "Постачальник", то він зобов`язаний письмово повідомити про це " Покупця за чотирнадцять днів до запланованого введення в дію нових цім. З ініціативою щодо збільшення вартості Товару Постачальник має право звертатися не частіше одного разу на два місяці. Зміна ціни на вже поставлений "Покупцеві" товар не допускається. Загальна сума цього договору визначається як наростаюча сума по усіх постачаннях, зроблених впродовж усього терміну дії цього договору. "Покупець" робить оплату за Товар на умовах: відстрочки платежу протягом календарних днів з дня реалізації товару кінцевому споживачу; протягом 28 (двадцять вісім) днів з моменту отримання Товару. Усі розрахунки за даною угодою здійснюються виключно в національній валюті України. Оплата Товару може здійснюватися як шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, так шляхом внесення готівкових коштів в касу Постачальника у межах норм, встановлених діючим законодавством України. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з банківського рахунку "Покупця або дата внесення готівкових коштів до каси Постачальника. Сторони щомісячно проводять звіряння розрахунків по зроблених постачаннях товару, для чого Покупець готує проект акту звіряння розрахунків і направляє його "Постачальникові в строк не пізніше за десяте число місяця, що йде за місяцем, по якому робиться звіряння розрахунків. У разі якщо від "Постачальника не надійшло заперечень по акту звіряння в строк до двадцятого числа місяця, що йде за місяцем, по якому робиться звіряння, акт звіряння вважається прийнятим в редакції "Покупця". У разі наявності заборгованості Постачальника перед Покупцем по інших Договорах (підставах), при розрахунках в обов`язковому порядку застосовується взаємозалік зустрічних однорідних вимог. Необхідною і достатньою підставою для проведення взаємозаліку Сторонами є заява (вимога) ініціюючої Сторони, спрямована іншій Стороні цінною кореспонденцією з описом вкладення.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.2 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даною угодою сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна сторона, в повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням зобов`язань, а також сплачує штрафні санкції, передбачені даним Договором та нормами діючого законодавства України. За несвоєчасну оплату товару "Покупець" сплачує "Постачальникові" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Як вказує позивач, на протязі всього часу дії договору, позивач поставляв відповідачу товари, що підтверджується замовленнями на товар, видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, копії яких додані до позовної заяви.

Проте, за товари, що поставлялися протягом січня-червня 2022 року відповідач не здійснив оплати у встановлений строк, за товари поставлені у період з 27.01.2022 по 08.06.2022 відповідач взагалі не розрахувався.

Внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором поставки у відповідача перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 44 419,98 грн.

Факт наявності боргу також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків по стану за період 9 місяців 2022 року, підписаним між сторонами.

Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором позивачем нараховані відповідачу 7891,13 грн. пені, 1227,42 грн. три проценти річних та 9604,53 грн. інфляційних втрат.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд виходить з наступного.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Як зазначено в ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по прийняттю вказаного товару, за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов`язання по оплаті отриманого товару.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

В силу ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Надаючи оцінку доводам ТОВ "Баскет 11" про відсутність доказів щодо реальності поставки товару на користь покупця, суд виходить з наступного.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ "Семерка Трейдінг Компані" зазначає, зокрема, про те, що протягом дії договору поставки, а саме у період з 16.12.2021 по 17.06.2022, враховуючи початкове сальдо 1690,43 грн., позивач поставив відповідачу товару на загальну суму 179357,97 грн., а відповідачем, в свою чергу, було сплачено 136628,42 грн., а тому кінцеве сальдо складає 44419,98 грн. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, замовлення відповідача на поставку товару, накладні про повернення товару та підписаний сторонами акт взаємних розрахунків станом за період 9 місяців 2022 року.

При цьому, суд зауважує, що доказами реального здійснення господарської операції є первинні документи, які підтверджують фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, а також документи, що підтверджують факт використання придбаних товарів у власній господарській діяльності покупця, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 19.06.2018 у справі № 804/15389/15, від 26.03.2019 у справі № 925/291/18.

Відповідно до частин 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За змістом пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення) господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів; первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Вимоги щодо оформлення первинних документів наведені у пункті 2.4 Положення, згідно з яким первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою (абзац перший пункту 2.5).

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 10.11.2020 у справі № 910/14900/19 зазначив, що за загальним правилом фактом підтвердження здійснення господарської операції є саме первинні документи бухгалтерського обліку, до яких належать усі документи в їх сукупності, складені щодо господарської операції, що відповідають вимогам закону, зокрема статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та відображають реальні господарські операції.

За своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов`язань (констатують, фіксують певні факти господарської діяльності в правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання.

Зважаючи на принцип превалювання сутності над формою, слід враховувати, що фактичне здійснення господарської операції, у випадку заперечення однією із сторін факту здійснення такої господарської операції, повинно підтверджуватися, в тому числі, і наявністю у продавця у власності товару, вибуття із власності такого товару, оприбуткування товару іншою стороною та іншими непрямими доказами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, а тому окрім обставин оформлення первинних документів, підлягають доведенню обставини щодо наявності або відсутності реального руху такого товару (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 31.10.2019 у справі № 920/61/19).

У постанові Верховного Суду від 18.08.2020 у справі № 927/833/18 викладено правову позицію, згідно з якою, встановивши наявність відбитку печатки відповідача на спірних документах та, враховуючи, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки, зокрема, при нанесенні відбитків на договорах, актах, суди мають дослідити питання встановлення обставин, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, через що печаткою могла б протиправно скористатися інша особа.

Враховуючи те, що відповідачем не надано доказів, які б свідчили про те, що печатка була загублена відповідачем, викрадена в нього або в інший спосіб вибула з його володіння, суд відхиляє заперечення відповідача стосовно підписання видаткових та товарно-транспортних накладних неуповноваженою особою. З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи накладні є належними та допустимими доказами на підтвердження факту поставки товару позивачем та прийняття його відповідачем без зауважень.

Відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим, а лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Він відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом. Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі №910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17, від 21.12.2020 у справі №916/499/20.

Разом із тим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наявні в матеріалах справи документи є належними та достатніми доказами фактичного здійснення господарської операції.

Враховуючи, що матеріалами справи повністю підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов`язання по оплаті товару, отриманого від позивача на підставі договору поставки №90 від 29.03.2019 за видатковими накладними, покладеними в основу позову, доказів погашення заборгованості за отриманий товар відповідач суду не надав, позивач правомірно звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 44419,98 грн.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов`язання з оплати поставленого товару на суму 44419,98 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 7891,13 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно частини четвертої статті 231 ГК України якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як зазначалося вище по тексту рішення, у п.п. 6.1, 6.2 договору сторони обумовили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за даною угодою сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України. Винна сторона, в повному обсязі відшкодовує збитки, заподіяні іншій стороні неналежним виконанням зобов`язань, а також сплачує штрафні санкції, передбачені даним Договором та нормами діючого законодавства України. За несвоєчасну оплату товару "Покупець" сплачує "Постачальникові" пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

Перевіривши правильність нарахування пені, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

При цьому суд відхиляє заяву відповідача про застосування строку позовної давності щодо нарахованої пені, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 3 статті 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно із ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

За змістом приписів параграфу 2 глави 49 ЦК України особливість пені у тому, що вона нараховується з першого дня прострочення та доти, поки зобов`язання не буде виконане. Період, за який нараховується пеня за порушення зобов`язання, не обмежується. Її розмір збільшується залежно від тривалості порушення зобов`язання. Тобто, вона може нараховуватись на суму невиконаного або неналежно виконаного грошового зобов`язання (зокрема, щодо повернення кредиту чи сплати процентів за кредитом) протягом усього періоду прострочення, якщо інше не вказано у законі чи в договорі. Але відповідно до пункту 1 частини другої статті 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (як штрафу, так і пені) застосовується позовна давність в один рік. Відтак, стягнути неустойку (зокрема і пеню незалежно від періоду її нарахування) можна лише у межах спеціальної позовної давності.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з матеріалів справи, пеня нарахована позивачем на прострочення зобов`язання відповідача яке виникло з 24.02.2022, 03.03.2022, 10.03.2022, 17.03.2022 та 18.03.2022.

Оскільки, позивач звернувся з даним позовом до суду 10.02.2023, то вимоги про стягнення пені період нарахування якої починається з 24.02.2022 заявлено в межах позовної давності позовної давності.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 9604,53 грн. та трьох процентів річних у розмірі 1227,42 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування процентів річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України, здійснено позивачем арифметично вірно, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 44419,98 грн. суми основного боргу, 7891,13 грн. пені, 9604,53 грн. інфляційних втрат, 1227,42 грн. трьох процентів річних як обґрунтованих, підтверджених доданими до матеріалів справи доказами та не спростованих відповідачем.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, рішення від 10.02.2010).

Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 525, 526, 530, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1А, код ЄДРПОУ 41997380) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Семерка Трейдінг Компані" (61044, м. Харків, пр. Московський, 259, код ЄДРПОУ 40422928) 44419,98 грн. основного боргу, 7891,13 грн. пені, 1227,42 грн. три проценти річних, 9604,53 грн. інфляційних втрат та 2684,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Семерка Трейдінг Компані" (61044, м. Харків, пр. Московський, 259, код ЄДРПОУ 40422928).

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Баскет 11" (62456, Харківська область, Харківський район, смт. Буди, вул. Щаслива, 1А, код ЄДРПОУ 41997380).

Рішення підписано 20 квітня 2023 року.

СуддяО.В. Погорелова