Рішення

від 31.03.2023 по справі 524/146/23

АВТОЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРЕМЕНЧУКА

Справа 524/146/23

Провадження № 2/524/839/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2023 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі головуючого судді Андрієць Д.Д., за участю секретаря Булаєнко С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кременчуці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної Казначейської Служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями патрульної поліції в сумі 29030 грн, ухвалив таке рішення.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 18.06.2022 відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.10.2022 було закрито провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях складу адміністративного правопорушення. Вважає, що незаконним притягненням до адміністративної відповідальності йому було завдано моральну шкоду з огляду на тривалий розгляд справи(4 місяці 10 днів), необхідність несення витрат на правничу допомогу, а також проходження непередбачених законодавством тестів.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА

В своємувідзиві відповідач, Департаментпатрульної поліціїНаціональної поліціїУкраїни, вказав, що проти задоволення позову заперечує. Просив врахувати, що позивач відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, у зв`язку із чим було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП. Звертав увагу на те, що постановою суду від 28.10.2022 дії інспектора незаконними чи протиправними не визнавались. Крім того вказав, що складання протоколу не свідчить про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Вважає необґрунтованим посилання позивача на положення ст. 1176 ЦК України та ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду», оскільки поліцейський батальйону патрульної поліції не є посадовою особою органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

18.06.2022 поліцейський взводу 1 роти БПП в м. Кременчук УПП в Полтавській області ДПП Ларін В.О. склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №016933

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 28.10.2022 по справі 524/3600/22(провадження 3/524/1523/22) провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130ч.1КУпАП закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

НОРМИ ПРАВА

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

В ч.1 ст.81, ч.6 ст.82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1167, 1174 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 червня 2018 року по справі № 640/17380/16-ц(провадження № 61-26555св18)

Частина перша статті 15 ЦК України передбачає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої, пункту дев`ятого та абзацу дванадцятого частини другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

За змістом положень цих норм права суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права й охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

Розпорядження своїм правом на захист є приписом цивільного законодавства і полягає в наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

У позові ОСОБА_1 зазначив, що підставою для відшкодування моральної шкоди є, зокрема, незаконне притягнення його до адміністративної відповідальності і закриття справи про адміністративні правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Верховний Суд у постанові від 05 лютого 2020 року у справі № 640/16169/17, дійшов висновку про те, що: «правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Шкода відшкодовується незалежно від вини.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» в особи виникає право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок незаконного накладення штрафу.

Пунктом 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку, зокрема, закриття справи про адміністративне правопорушення.

Тобто, здійснення провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, яка в подальшому закрита судом за відсутністю складу адміністративного правопорушення, свідчить про незаконні дії посадових осіб, які ініціювали та здійснювали вказане провадження (складання протоколу, затримання особи, отримання пояснень та інше). Відшкодування моральної шкоди провадиться незалежно від того, чи застосувались з боку держави будь-які заходи примусу, чи було понесено особою витрати на погашення штрафу, накладеного судом.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди, не урахували, що дії працівників УПП м. Харкова щодо затримання позивача та складання відносно позивача протоколів про адміністративне правопорушення, відповідно до положень пункту 4 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» є підставою для відшкодування позивачеві моральної шкоди, оскільки закриття судом справи про адміністративне правопорушення через відсутність його складу свідчить про те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, відшкодування якої здійснюється незалежно від вини. Зважаючи на наведене, висновок суду першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, про відсутність у діях працівників УПП м. Харкова при складанні протоколів про адміністративні правопорушення, передбачених статтями 173, 185 КУпАП винних дій, є помилковими»

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 569/1799/16-ц (провадження № 61-19000сво18), від 31 серпня 2022 року у справі № 289/865/21 (провадження № 61-18784св21), від 07 вересня 2022 року у справі № 289/2110/21 (провадження № 61-5136св22).

З огляду на викладені правові позиції та приймаючи до уваги те, що судом було закрито провадженні по справі про адміністративне правопорушення щодо позивача, суд вважає позов ОСОБА_1 обґрунтованим.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палатиКасаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 346/5428/17 (провадження № 61-8102св21) зазначено, що «кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (частина другастатті 2 ЦК України). Відповідно до частини першоїстатті 170 ЦК Українидержава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Резолютивні частини рішень не повинні містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено безспірне списання. Тобто кошти на відшкодування шкоди державою підлягають стягненню з Державного бюджету України. У таких справах резолютивна частина судового рішення не повинна містити відомостей про суб`єкта його виконання, номери та види рахунків, з яких буде здійснено стягнення коштів. Проте суди на це уваги не звернули та зробили помилковий висновок про стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди безпосередньо з Державної казначейської служби України шляхом їх списання з єдиного казначейського рахунку».

При визначенні розміру моральної шкоди, суд враховує те, що події, які стали підставою для звернення із позовом відбувались в 2022 році, а тому суд вважає за можливе застосувати розмір мінімальної заробітної плати саме за 2022 році.

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про державний бюджет України на 2022 рік» мінімальна заробітна плата становила: у місячному розмірі: з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.

Так, з 18.06.2022 по 28.10.2022 розмір моральної шкоди, відповідно до ст. 13 ЗУ «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» становить 11103,33 грн(за 13 днів червня 2022 року - 1083,33 грн; за липень вересень 2022 року 7500 грн та за 28 днів жовтня 2022 року 2520 грн).

З огляду на вищевикладене, суд стягує з Державного бюджету України на користь позивача 11103,33 грн компенсації моральної шкоди та судові витрати на правничу допомогу в сумі 2295,00 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог(38,25%)

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з Департаменту патрульноїполіції на користь держави суд стягує судовий збір в сумі 379,59 грн.

Керуючись ст. 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, Державної Казначейської Служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями патрульної поліції задовольнити частково.

Стягнути із Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,рнокпп НОМЕР_1 - 11103,33 грн компенсації моральної шкоди та судові витрати на правничу допомогу в сумі 2295,00 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646, місце розташування: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, будинок 3 на користь Держави за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 379,59 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцятиднів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Діна АНДРІЄЦЬ