Постанова

від 20.04.2023 по справі 826/2429/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 826/2429/18

адміністративне провадження № К/9901/12216/19, К/9901/11773/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційні скарги Київської міської державної адміністрації, Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Маркет Солюшн"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018 (суддя Кузьменко В.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 (колегія у складі суддів Бєлової Л.В., Аліменка В.О., Кучми А.Ю.)

у справі №826/2429/18

за позовом ОСОБА_1

до Київської міської державної адміністрації

третя особа Комунальне підприємство "Київпастранс", Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Київська міська рада, Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), "Київське інвестиційне агентство", Департамент міського благоустрою виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Товариство з обмеженою відповідальністю "Київ Маркет Солюшн"

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

І. РУХ СПРАВИ

1. У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської державної адміністрації, треті особи: Київська міська рада, Департамент транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Комунальне підприємство "КИЇВПАСТРАНС", Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство", Департамент міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження КМДА від 14.07.2016 №541 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві".

2. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20.08.2018 позов задоволено частково. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 апеляційну скаргу повернуто особі, яка її подала.

3. Постановою Верховного Суду від 23.01.2019 касаційну скаргу Київської міської державної адміністрації було задоволено, скасовано ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2018 і повернуто йому на новий розгляд.

4. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 залишено без змін рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2018.

5. 25.04.2019 та 02.05.2019 до Верховного Суду надійшли касаційні скарги Київської міської державної адміністрації, ТОВ "Київ Маркет Солюшн" на зазначені судові рішення. Відповідач просив скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову, а третя особа просила закрити провадження у справі з огляду на порушення правил юрисдикції.

6. Ухвалами Верховного Суду від 16.05.2019 та від 23.05.2019 відкрито касаційні провадження.

7. Відповідач клопотав про розгляд справи за його участі, однак своєю ухвалою Верховний Суд відмовив в задоволенні такого клопотання.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з розпорядженням від 14.07.2016 №541 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві" відповідно до Положення про порядок проведення інвестиційних конкурсів для будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 24.05.2007 №528/1189, та рішення постійно діючої конкурсної комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва, утвореної розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 22.10.2007 №1403 (протокол від 25.05.2016 №84/2016), з метою підвищення ефективності залучення інвесторів КМДА вирішила:

"1. Затвердити перелік об`єктів, які потребують залучення інвестицій, що додається.

2. Визначити комунальне підприємство "Київпастранс" замовником реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві".

3. Визначити комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" замовником підготовчих (передінвестиційних) робіт для проведення інвестиційних конкурсів.

4. Комунальному підприємству виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство":

4.1. Розробити орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції по об`єкту інвестування.

4.2. Погодити в установленому порядку орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції з Департаментом транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаментом міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальним підприємством "Київпастранс".

4.3. Надати орієнтовні техніко-економічні показники, можливі передпроектні пропозиції та пропозиції до умов конкурсу до Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку для підготовки умов конкурсу.

5. Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та комунальному підприємству "Київпастранс" за запитами комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київське інвестиційне агентство" надавати потрібні висновки,

погодження та матеріали для підготовки орієнтовних техніко-економічних показників щодо реалізації інвестиційного проекту в установленому законодавством порядку.

6. Постійно діючій конкурсній комісії по залученню інвесторів до фінансування будівництва, реконструкції, реставрації тощо об`єктів житлового та нежитлового призначення, незавершеного будівництва, інженерно-транспортної інфраструктури міста Києва в установленому порядку провести інвестиційні конкурси із залучення інвесторів.

7. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації):

- від 18 червня 2012 року №1025 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів по встановленню сучасних зупинкових комплексів та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту";

- від 26 грудня 2014 року №1542 "Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 червня 2012 року №1025 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів по встановленню сучасних зупинкових комплексів та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту".

8. Контроль за виконанням цього розпорядження покласти на заступників голови Київської міської державної адміністрації згідно з розподілом обов`язків".

9. Вважаючи, що зазначеним розпорядженням відповідача порушуються його права та інтереси, позивач звернувся до суду.

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

10. Позивач вважає, що оскаржуване розпорядження є незаконним та протиправним, а оприлюднені умови конкурсу із залучення інвесторів до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві" порушують права позивача. Зокрема:

- організатор конкурсу не сформував перелік об`єктів за встановленою формою та не подав його на розгляд комісії;

- робоча група не розглянула запропоновані переліки об`єктів та сформувала перелік інвестиційно привабливих об`єктів;

- підготовка до проведення інвестиційного конкурсу проводилася без дотримання принципів рівності всіх перед законом, прозорості, розсудливості, без належного публічного обговорення та без врахування інтересів чинних інвесторів;

- відповідачем порушено норми Закону України "Про інвестиційну діяльність", тому що серед об`єктів, які потребують залучення інвестицій, є вже проінвестовані ФОП ОСОБА_1 об`єкти;

- оскаржуваним розпорядженням вирішено питання, яке не належить до компетенції відповідача, оскільки стосується питання про право комунальної власності (зупинки громадського транспорту, які перебувають на балансі КП "Київпастранс");

- оскаржуване розпорядження порушує право власності позивача на торгові павільйони на зупинках згідно з інвестиційним договором №206 фінансування, спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту від 01.08.2007, укладеним з КП "Київпастранс".

11. Відповідач проти позову заперечив. Зазначив, що оскаржуване розпорядження прийнято в межах наданих повноважень та не порушує прав позивача, а також вказав, що інвестиційний договір закінчився 01.08.2010 та не продовжувався.

IV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що розпорядження КМДА від 14.07.2016 №541 "Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту "Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві" в частині затвердження переліку об`єктів, які потребують залучення інвестицій ряду об`єктів, суперечить нормам Закону України "Про інвестиційну діяльність" та не відповідає вимогам Положення, а тому в цій частині є протиправним та підлягає скасуванню.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

13. У касаційній скарзі відповідач покликається на помилковість висновків судів першої та апеляційної інстанцій, з огляду на таке:

А) судами попередніх інстанцій не було враховано пропуску строку звернення до суду, який слід рахувати з моменту опублікування оскаржуваного розпорядження в газеті «Хрещатик» №77 від 22.07.2016;

Б) Рішення комісії від 13.12.2017 №102/2017, яким були затверджені умови інвестиційного конкурсу, оформлене протоколом, є окремим ненормативним актом органу місцевого самоврядування і не є додатком до розпорядження. Тому суди попередніх інстанцій скасували норму, яка не є частиною розпорядження. Крім того, рішення вичерпало свою дію шляхом укладення інвестиційних договорів;

В) право власності позивача не було порушено, адже інвестиційний договір від 01.08.2017 №206 є нікчемним.

14. У касаційній скарзі третя особа покликається на порушення судами першої та апеляційної інстанції правил юрисдикції; зазначає, що у справі є спір про право власності, а тому справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

15. У відзиві позивач зазначає, що суди попередніх інстанцій ухвалили правомірні рішення. Спростовуючи доводи касаційних скарг, позивач вважає, що:

А) шестимісячний строк звернення до суду не пропустив, адже дізнався про перелік об`єктів, які потребують інвестицій, 22.12.2017 в газеті «Хрещатик» №77;

Б) відповідач не надав доказів припинення інвестиційного договору з позивачем;

В) інвестиційний договір від 01.08.2017 №206 не є нікчемним, не визнаний судом недійсним, а тому оскаржуваним розпорядження порушено право позивача;

Г) оскаржуване рішення є управлінським, впливає на особисті права позивача як громадянина та інвестора.

VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

17. До компетенції адміністративних судів, на час розгляду справи судами попередніх інстанцій, належали публічно-правові спори, в яких хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

18. Наведене узгоджується і з положеннями ст. 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб`єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.

19. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

20. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

21. Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між ФОП ОСОБА_2 (інвестор) та КП "Київпастранс" (виконавець) укладено інвестиційний договір №206 від 01.08.2007, об`єктом інвестування якого є зупинковий комплекс та додаткові павільйони очікування. Зупинковий комплекс складається з павільйону очікування та торгового павільйону для продажу товарів народного споживання з вмонтованою секцією для продажу проїзних квитків міського громадського транспорту і розміщується на зупинці громадського транспорту.

22. Згідно з додатками 1, 3 до інвестиційного договору визначено перелік зупинок громадського транспорту для встановлення на них зупинкових комплексів та додаткових павільйонів очікування, серед яких: "зуп. "Радіо-механічний технікум", вул. Бориспільська, 5, авт. №51; зуп. "Дарницький ринок", вул. Бориспільська, 5 (парна сторона), авт. 51, 529; зуп. "Волго-Донська" вул. Волго-Донська, 68/10, авт. 487; зуп. "вул. Російська", вул. Російська, 39/14, авт. 487; зуп. "Вул. Г. Севастополя", пр-кт Космонавта Комарова, 28, авт. №69; зуп. "Вул. Г. Севастополя", пр-кт Відрадний, непарна сторона, авт. м. т. №454, 427; зуп. "Бул. І. Лепсе", пр-кт Відрадний, непарна сторона, авт. м. т. №454, 427; зуп "Вул. Лебедєва-Кумача", вул. Лебедєва-Кумача, парна сторона, авт. м. т. №454; зуп. "вул. Виборзька", вул. Індустріальна, непарна сторона в напрямку ст. м. "Шулявська", трол. №21, 22, 27, 42".

23. Як вбачається із публікації у газеті «Хрещатик» від 22.12.2017 №135 (5048), КМДА оголосила конкурс із залучення інвестора, зокрема на підставі розпорядження від 14.07.2016 №541 «Про проведення інвестиційних конкурсів із залучення інвесторів до реалізації проекту «Комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві», об`єктом інвестування якого визначено комплекс заходів з благоустрою та облаштування зупинок громадського транспорту в місті Києві (у тому числі лоти 1-13, 22, 23, 25) згідно з адресним переліком (додаток 1).

24. У лотах №2,10,11,23 пропонуються об`єкти, які є предметом інвестиційного договору №206 від 01.08.2007 фінансування, спорудження та утримання малих архітектурних форм (зупинкових комплексів) та павільйонів очікування на зупинках громадського транспорту, укладеного між підприємцем ОСОБА_2 (інвестор) та КП «Київпастранс» (виконавець).

25. Отже, позивач є інвестором за інвестиційним договором щодо об`єктів - зупинкових комплексів, з правом власності на відповідні торгові павільйони, та частину яких одночасно визначено об`єктами інвестування згідно з оскаржуваним розпорядженням.

26. У постанові від 10.02.2021 у справі № 826/24892/15, предметом якої було оскарження рішення Київської міської ради від 24.05.2007 № 739/1400 «Про надання дозволу Головному управлінню охорони здоров`я та медичного забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) на укладання інвестиційного договору з метою збільшення кількості ліжок та покращення умов перебування дітей у дитячому санаторії «Салют» та в дитячому санаторії «Ялинка» Київського міського дитячого санаторно-курортного об`єднання», Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків:

«Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Відповідно до частини першої статті 318 Цивільного кодексу України (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин; далі - ЦК України) суб`єктами права власності є Український народ та інші учасники цивільних відносин, визначені статтею 2 цього Кодексу.

Частиною другою статті 2 ЦК України визначено, що учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Згідно зі статтею 327 ЦК України у комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Відповідно до положень частини першої статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частинами четвертою та п`ятою цієї статті визначено, що районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об`єктами їхньої спільної власності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Пунктом 20 частини першої статті 43 Закону № 280/97-ВР визначено, що виключно на пленарних засіданнях районної, обласної ради вирішуються питання, зокрема, вирішення в установленому законом порядку питань щодо управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, що перебувають в управлінні районних і обласних рад; призначення і звільнення їх керівників.

Частина перша статті 59 цього Закону визначає, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

…

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положеннями статті 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно із частиною першою статті 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Таким чином, визнання незаконними рішень суб`єкта владних повноважень може бути способом захисту цивільного права або інтересу.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.

Отже, при визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває чи втрачає речове право на об`єкт нерухомого майна, то спір стосується права цивільного і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Підставами для звернення до суду із цим позовом стала незгода позивачів із рішенням органу місцевого самоврядування як номінального власника комунального майна - Київської міської ради (щодо об`єктів комунального майна), направленого на реалізацію управлінських функцій у сфері розпорядження комунальним майном відповідно до вимог Закону № 280/97-ВР. Відповідач це рішення прийняв на реалізацію правоможностей щодо управління таким комунальним майном. Приватноправова природа цього рішення вказує на те, що цей спір стосується права цивільного, а вимоги позивачки (позивачів) не стосуються захисту її прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Це, своєю чергою, виключає розгляд цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Наявність відповідачів (суб`єктів владних повноважень) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру».

27. Зважаючи на те, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори, Суд вважає цей висновок застосовним до справи, що розглядається.

28. Судами попередніх інстанцій правильно було зазначено, що оскаржуване розпорядження № 541 безпосередньо стосується прав та інтересів позивача як інвестора, який розраховує на дотримання своїх прав та виконання умов інвестиційного договору.

29. Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних зі здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

30. Згідно з ч. 2 ст.4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

31. Статтею 2 Господарського кодексу України визначено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

32. Спір у цій справі стосується захисту майнових інтересів позивача як інвестора, тому, з урахуванням суб`єктного складу, має вирішуватися за правилами господарського судочинства.

33. За правилами частини першої статті 354 КАС суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

34. Відповідно до ч. 1 ст. 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

35. Зважаючи на вищенаведене, позивачу слід роз`яснити право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. У разі неподання такої заяви, справу буде повернуто до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 343, 349, 354, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Київської міської державної адміністрації задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Київ Маркет Солюшн" задовольнити.

3. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2018 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 квітня 2019 року у справі №826/2429/18 скасувати, провадження закрити.

4. Повідомити позивачу, що справу може бути розглянуто в порядку господарського судочинства.

5. Роз`яснити позивачу право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови на звернення до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і не оскаржується.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб