Рішення

від 02.09.2010 по справі 8/215

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГА НСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВ В, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.09.10 Справа № 8/215

За позовом Товарис тва з обмеженою відповідальн істю «СВ-Продукт», м. Луганськ,

до Дочірнього підприє мства «Відділ робітничого по стачання Відкритого акціоне рного товариства «Алчевськи й металургійний комбінат», м . Алчевськ Луганської област і, -

про стягнення 2 999 грн. 68 ко п.

Суддя господарського су ду Луганської області Середа А.П.,

при секретарі судового за сідання Скоковій К.Л.,

в присутності представник ів сторін:

від позивача - Пенькова І.І. - ліквідатор, - ухвала Гос подарського суду Луганської області від 17.08.09 року по справ і №12/57б; паспорт НОМЕР_1, вид. Кам' янобрідським РВ ЛМУ УМ ВСУ у Луганській обл. 06.09.96 року ;

від відповідача - предс тавник не з' явився, -

розглянувши матеріали спр ави, -

в с т а н о в и в :

суть спору: пози вачем заявлено вимогу про ст ягнення з відповідача боргу за поставлену продукцію у су мі 2999,68 грн., нарахованого ним у з в' язку з несплатою відповід ачем її вартості, отриманої н а підставі видаткових наклад них.

Відповідно до ст. 77 ГПК України у судовому засіданн і було оголошено перерву з 25.08 .10 року до 02.09.10 року - з метою над ання сторонам можливості под ати до суду додаткові докази .

До початку судового з асідання 02.09.10 року позивач подав клопотання про відмо ву від здійснення фіксації с удового процесу технічними з асобами, яке задоволено судо м.

У судовому засіданні він подав довідку №415 від 02.09.10 р оку, згідно якій відповідач, п ісля його звернення до суду з позовом, добровільно сплати в частину боргу у сумі 2000,00 грн. (2999,68 грн. - 999,68 грн.).

Відповідач позо в визнав у повному обсязі та з вернувся до суду з клопотанн я про вирішення спору по суті за його відсутності (відзив н а позов від 25.08.120 року за вих. №б/н ).

Позивач не заперечив проти вирішення спору по сут і у цьому судовому засіданні за відсутності відповідача.

З урахуванням виклад еного, керуючись ст.ст.4-3,22,32-34,43,75 т а 78 ГПК України, суд вважає за м ожливе вирішити спір по суті у цьому судовому засіданні з а відсутності відповідача, - н а підставі наявних у справі д оказів.

І.Заслухавши позив ача, дослідивши наявні доказ и, суд встановив наступні фак тичні обставини справи.

З наявних у справі доказів вбачається. що право відносини купівлі-продажу мі ж сторонами спору виникли з 30. 09.08 року, але не оформлені шляхо м укладення відповідного до говору.

Позивач за період з 18 по 20.11.08 року відпустив на користь ві дповідача товар у асортимен ті на загальну суму 2474,62 грн., що підтверджується наданими до справи видатковими накладни ми:

№РН-000030362 від 18.11.08 року на суму 160,50 грн.;

№РН-000030369 від 18.11.08 року на суму 2016,0 0грн. (обидві - зі строком опла ти до 25.11.08 року);

№РН-000030726 від 20.11.08 року на суму 23,50г рн.;

№РН-000030731 від 20.11.08 року на суму 274,62 грн. (обидві - зі строком опла ти до 27.11.08 року), - а всього на сум у (а.с.7-10).

Факт отримання товару в асо ртименті, зазначеному у накл адних, підтверджується підпи сами відповідача на кожній з них; крім того, він повністю в изнав вимоги позивача.

Позивач стверджує, що відпо відач неналежним чином поста вився до обов' язку про спла ту вартості отриманого товар у, внаслідок чого, з урахуванн ям залишку частки боргу за то вар, відпущений на його корис ть у період з 30.09.08 року по 28.10.08 рок у, станом на 28.07.10 року залишок бо ргу склав 2999,68 грн., що, крім вище згаданих накладних, підтверд жується доданими позивачем д о справи актами взаємозвірки розрахунків станом на 02.06.10 рок у (та ін.), підписаний обома сто ронами.

Факт несплати відповідаче м згаданого боргу став підст авою для звернення позивача з цим позовом до суду.

ІІ. Заслухавши позивача, о цінивши наявні у справі дока зи, суд вважає, що позов підляг ає задоволенню у повному обс язі з наступних підстав.

1.Однією з заса д цивільного законодавства є свобода договору (п.3 ст. 3 Цивіл ьного кодексу України (далі - ЦКУ)).

Статтею 6 ЦКУ встановл ено, що сторони мають право ук ласти договір, який не передб ачений актами цивільного зак онодавства, але відповідає з агальним засадам цивільного законодавства; врегулювати у договорі, який передбачени й актами цивільного законода вства, свої відносини, які не в регульовані цими актами; мож уть відступити від положень актів цивільного законодавс тва і врегулювати свої відно сини на власний розсуд. Сторо ни в договорі не можуть відст упити від положень актів цив ільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов' язковість для сторін положен ь актів цивільного законодав ства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторона ми.

Згідно частинам 1-2 ст атті 11 Цивільного кодексу Укр аїни цивільні права та обов'я зки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивіль ного законодавства, а також і з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналог ією породжують

цивільні права та обов'язки. Підставам и виникнення цивільних прав та обов'язків,

зокрема, є до говори та інші правочини.

Правочином є дія особ и, спрямована на набуття, змі ну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (д оговори) (ч.ч. 1-2 ст. 202 ЦКУ).

Відповідно до ч.ч.1-5 ст . 203 Кодексу зміст правочину не може суперечити цьому Кодек су, іншим актам цивільного за конодавства, а також моральн им засадам суспільства. Особ а, яка вчиняє правочин, повинн а мати необхідний обсяг циві льної дієздатності. Волевияв лення учасника правочину має бути вільним і відповідати й ого внутрішній волі. Правочи н має вчинятися у формі, встан овленій законом. Правочин ма є бути спрямований на реальн е настання правових наслідкі в, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦКУ визначе но, що правочин є правомірним , якщо його недійсність прямо не встановлена законом або я кщо він не визнаний судом нед ійсним.

Чинним ЦКУ встановлено , що правочин може вчинятися у сно або в письмовій формі. Сто рони мають право обирати фор му правочину, якщо інше не вст ановлено законом. Правочин, д ля якого законом не встановл ена обов' язкова письмова фо рма, вважається вчиненим, якщ о поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відпов ідних правових наслідків. У в ипадках, встановлених догово ром або законом, воля сторони до вчинення правочину може в иражатися її мовчанням.

А згідно части нам 1-2 ст. 206 ЦКУ усно можуть вчин ятися правочини, які повніст ю виконуються сторонами у мо мент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають н отаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких не додержання письмової форми м ає наслідком їх недійсність. Юридичній особі, що сплатила за товари та послуги на підст аві усного правочину з друго ю стороною, видається докуме нт, що підтверджує підставу с плати та суму одержаних грош ових коштів.

Укладення усного дог овору за обставин, які мають м ісце по цій справі, не супереч ить правилу пункту 1 ст. 208 Циві льного кодексу, згідно якому у письмовій формі належить в чиняти правочини між юридичн ими особами.

Таким чином, з обст авин справи та наявних у ній д оказів вбачається, що сторон и за цим спором НЕ порушили ви щеперелічені вимоги чинного законодавства та уклали усн ий договір, тобто у спосіб, ним и обраний, встановили між соб ою правовідносини, які є пред метом розгляду по цій справі .

Договором є домовлен ість двох або більше сторін, с прямована на встановлення, з міну або припинення цивільни х прав та обов' язків ( частин а 1 ст. 626 ЦКУ), - тобто, уклавши йог о в усній формі, сторони набул и низку прав та зобов' язань .

Зобов'язанням є право відносини, в яких одна сторон а (боржник) зобов'язана вчинит и на користь іншої сторони (кр едитора) певні дії (передати м айно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо ) або утриматися від певних ді й, а кредитор має право вимага ти від боржника виконання й ого обов'язку (частина 1 ст.509 ЦК У).

Закон - ст.525 ЦКУ - не п ередбачає права сторони на о дносторонню відмову від вико нання зобов'язань, а згідно ст .526 ЦКУ зобов'язання повинно ви конуватися належним чином ві дповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших ак тів цивільного законодавств а.

Статтею 527 ЦКУ встанов лено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кре дитор - прийняти виконання о собисто, якщо інше не встанов лено договором або законом, н е випливає із суті зобов'язан ня.

Як сказано у частині 1 ст. 530 ЦКУ, якщо у зобов' язанні встановлено строк (термін) йо го виконання, то воно підляга є виконанню у цей строк (термі н).

Згідно наявним доказ ам, сторони встановлювали те рміни сплати відповідачем ва ртості отриманого товару по кожній з накладних (відповід но - 25.11.08 року та 27.11.08 року), але ві дповідач не вжив заходів до н алежного виконання цієї домо вленості.

Правовідносини, як і існують між сторонами за ци м спором, належать до купівлі -продажу.

Тобто відповідач, от римавши від позивача товар н а вищезгадану суму, повинен б ув у семиденний строк з дня от римання письмової вимоги поз ивача оплатити його вартість , однак в частині спірного зал ишку боргу не зробив цього.

Згідно ст.655 ЦКУ за дого вором купівлі-продажу одна с торона (продавець) передає аб о зобов'язується передати ма йно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупец ь приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплат ити за нього певну грошову су му.

Позивач по справі нал ежним чином виконав вимоги с т.ст. 662 та 663 ЦКУ, - тобто передав в ідповідачу вказану у видатко вих документах кількість то вару.

Відповідач припусти вся порушення вимог чинного цивільного законодавства.

Так, статтею 691 ЦКУ вс тановлено, що покупець зобов 'язаний оплатити товар за ц іною, встановленою у догово рі купівлі-продажу, або, якщ о вона не встановлена у дог оворі і не може бути визначен а виходячи з його умов, - за цін ою, що визначається відповід но до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахуно к дії, які відповідно до дого вору, актів цивільного закон одавства або вимог, що звичай но ставляться, необхідні для здійснення платежу. Якщо цін у встановлено залежно від ваги товару, вона визначаєт ься за вагою нетто, якщо інше не встановлено договором ку півлі-продажу. Якщо договоро м купівлі-продажу встановлен о, що ціна товару підлягає змі ні залежно від показників, що зумовлюють ціну товару (собі вартість, затрати тощо), але п ри цьому не визначено способ у її перегляду, ціна визначає ться виходячи із співвіднош ення цих показників на моме нт укладення договору і на м омент передання товару. Якщо продавець прострочив викона ння обов'язку щодо передання товару, ціна визначається в иходячи із співвідношення ц их показників на момент укл адення договору і на день п ередання товару, встановлени й у договорі, а якщо такий день не встановлений договором, - на день, визначений відповід но до статті 530 цього Кодексу.

Положення цієї части ни про визначення ціни тов ару застосовуються, якщо ін ше не встановлено актами цив ільного законодавства або не випливає із суті зобов'язанн я.

Отримавши від позива ча товар, відповідач повинен був дотримуватися вимог вищ ецитованої статті.

Такий його обов' язо к передбачено частинами 1 та 2 ст. 692 ЦКУ, якими встановлено, що покупець зобов'язаний оплат ити товар після його прийнят тя або прийняття товаророзпо рядчих документів на нього, я кщо договором або актами цив ільного законодавства не вст ановлений інший строк оплати товару, - а також договором. По купець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну перед аного товару.

З огляду на те, що від повідач не вчинив таких дій, п озивач цілком правомірно ско ристався правилом частини 3 с т. 692 ЦКУ, в якій сказано, що у раз і прострочення оплати товар у продавець має право вимаг ати оплати товару та сплати п роцентів за користування чуж ими грошовими коштами.

Отже, з боку відпові дача має місце неналежне вик онання умов укладеного між с торонами договору (порушення зобов' язання).

Порушенням зобов'яза ння є його невиконання або ви конання з порушенням умов, в изначених змістом зобов'яза ння (неналежне виконання) (ст . 610 ЦКУ).

Згідно п.п.3 та 4 статті 6 11 Кодексу у разі порушення зоб ов'язання настають правові наслідки, встановлені догово ром або законом, зокрема, спла та неустойки та відшкодуванн я збитків та моральної шкоди .

Частинами 1 та 2 стат ті 612 ЦКУ визначено, що боржник вважається таким, що прост рочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання аб о не виконав його у строк, вст ановлений договором або зако ном. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відп овідає перед кредитором за з авдані простроченням збитки і за неможливість виконання , що випадково настала після п рострочення.

З урахуванням виклад еного та наявних у справі док азів суд вважає, що позивач на лежним чином довів наявніст ь вини відповідача у невикон анні свого обов' язку щодо с плати вартості отриманого то вару, а тому особа, яка порушил а зобов'язання, несе відповід альність за наявності його в ини (умислу чи необережності ), якщо інше не встановлено зак оном або договором (частина 1 с т.614 ЦКУ).

Боржник, який порушив зобов'язання, повинен відшко дувати кредиторові спричине ні збитки.

Розмір збитків, сприч инених порушенням зобов'язан ня, доказується кредитором (ч астини 1 та 2 ст.623 ЦКУ).

Якщо за порушення зобов'язання встановлено не устойку, то вона підлягає ст ягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодуванн я збитків. Договором може бут и встановлено обов'язок від шкодувати збитки лише в тій ч астині, в якій вони не покриті неустойкою. Договором може б ути встановлено стягнення не устойки без права на відшкод ування збитків або можливіст ь за вибором кредитора стягн ення неустойки чи відшкодува ння збитків (ст. 624 ЦКУ).

По справі доведено, що сторони не укладали між собо ю письмовий договір; позивач просить стягнути лише основ ний борг, що є його правом.

Суд, керуючись ст.ст.44,47-1 та 49 ГПК України, покладає судов і витрати на відповідача як н а сторону, яка порушила умови договору та вимоги чинного з аконодавства.

На підставі в икладеного, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 560, 610-612, 614, 6 23, 655, 691 та 692 Цивільного кодексу У країни, ст.232 Господарського к одексу України, керуючись ст .ст. 4-3,22,32-34,43,44,47-1, ч. 2 ст. 49, ст.ст.75,78, п.1-1 ч.1 с т.80, ст.ст.82, 84, 85 Господарського пр оцесуального кодексу Украї ни, суд

в и р і ш и в :

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Дочірньог о підприємства «Відділ робіт ничого постачання Відкритог о акціонерного товариства «А лчевський металургійний ком бінат», ідентифікаційний код 35038242, яке знаходиться за адресо ю: місто Алчевськ, вул. Леніна, 30 Луганської області, - на кори сть Товариства з обмеженою в ідповідальністю «СВ-Продукт », ідентифікаційний код 30694827, як е знаходиться за адресою: міс то Луганськ, вул. Лутугинська , 123а, - основний борг у сумі 999 (де в' ятсот дев' яносто дев' я ть) грн. 68 коп., а також витрати п о сплаті державного мита у су мі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Видати наказ пі сля набрання рішенням законн ої сили.

3.Щодо решти позовних ви мог провадження у справі при пинити.

Відповідно до ст.85 ГПК Укра їни у судовому засіданні 02.09.10 р оку оголошено лише вступну т а резолютивну частини рішенн я.

Рішення набирає зак онної сили після закінчення десятиденного строку з дня й ого підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК Україн и.

Рішення може бути оск аржено до Донецького апеляці йного господарського суду у 10-денний термін з дня підписа ння.

Рішення складено у повному обсязі та підписано - 06 вересня 2010 року.

Суддя А.П.Середа