Рішення

від 11.04.2023 по справі 359/8674/22

ПЕРЕЯСЛАВ-ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/8674/22

Номер провадження 2/373/206/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2023 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

за участі секретаря судових засідань Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяславі справу № 359/8674/22 за позовом ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: Семенівська сільська рада, про зобов`язання видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай,

встановив:

Представник позивача адвокат Софійський С.Ю звернувся до суду з позовом в інтересах ОСОБА_1 та просить зобов`язати відповідача видати позивачеві нове свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП «Семенівка» на підставі придбаних ним паїв у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , на загальну суму 47499 грн. номінальної вартості, що становить 3,013 % майна пайового фонду КСП «Семенівка».

Посилається на те, що на виконання Указу Президента України № 62/2001 від 29 січня 2001 року було проведено розпаювання майна КСП «Семенівка», сформовано списки майна пайового фонду та видано майнові сертифікати. Після розпаювання позивачем на підставі договорі купівлі-продажу майнових паїв члена КСП «Семенівка» були придбані майнові паї вищезазначених осіб у загальному розмірі 47499 гривень номінальної вартості, що становить 3,013% всього майна пайового фонду КСП «Семенівка». Як передбачено чинним законодавством, право власності особи на майновий пай (його частину) посвідчується відповідним свідоцтвом, вирішення питання про видачу якого перебуває у компетенції сільської, селищної або міської ради. 08 серпня 2022 року на адресу Студениківської сільської ради, що є правонаступником Семенівськолї сільської ради, була направлена заява про видачу позивачу нового свідоцтва про право власності на майновий пай члена КСП (майновий сертифікат) «Семенівка» на сумарну номінальну вартість 47499 грн 00 коп. Студениківська сільська рада своєю відповіддю фактично підтвердила беззаперечне право позивача на отримання нового свідоцтва про право власності на майнові паї члена КСП «Семенівка» на підставі придбаних ним паїв, однак фактично відмовилася від вчинення відповідних дій щодо оформлення такого свідоцтва, чим порушила його права та законні інтереси, встановлені чинним законодавством.

Ухвалою від 01 лютого 2023 року відкрито провадження в даній справі (а.с.74).

01 березня 2023 року до суду від представника відповідача надійшов відзив на позов (а.с.88-95), відповідно до якого просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Посилається на те, що в порядку ст.392 ЦК України має право звертатися до суду із позовом власник майна. У випадку набуття у власність майнового паю чи його частини на підставі будь-якої цивільно-правової угоди (дарування, міни тощо), в порядку спадкування, видається нове свідоцтво. Разом з тим, як зазначено у листі Державної реєстраційної служби України, свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) підтверджує право особи на пайовий фонд майна КСП. Для державної ж реєстрації речових прав на нерухоме майно необхідними є документи, що посвідчують виникнення чи перехід речових прав на конкретний об`єкт нерухомості. Порядком розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики № 62 від 14 березня 2001 року, було врегульовано порядок виділення в натурі майнових паїв окремим особам, які виявили бажання отримати свої майнові паї в індивідуальну власність. Враховуючи, що вищезазначений наказ втратив свою чинність, на даний час відсутній інший спеціальний нормативно-правовий акт, що регулює порядок виділення членам реорганізованого сільськогосподарського підприємства майна. Державна реєстраційна служба України вважає, що свідоцтво з відміткою про виділення майна в натурі та акт приймання-передачі майна є підставою для проведення державної реєстрації прав з видачею свідоцтва про право власності. Також зазначає, що член сільськогосподарського підприємства набуває право на розпорядження своїм паєм після припинення членства в підприємстві. У разі виходу з підприємства його члени мають право на виділення паю в натурі, грошовими коштами або цінними паперами відповідно до розміру та структури пайового фонду або в іншій, за згодою сторін, формі. Указом Президента України № 62/2001 від 29 січня 2001 року «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки» передбачено розробку та здійснення комплексу організаційних заходів щодо порядку оформлення майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та вирішення проблемних питань, що виникають при цьому. Постановою Кабінету Міністрів України № 177 від 28 лютого 2001 року затверджено Типове положення про комісію з організацію вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки, відповідно до якого для забезпечення захисту прав на пайовий фонд майна членів колективних сільськогосподарських підприємств створюється комісія з організації вирішення майнових питань, що виникають у процесі реформування аграрного сектору економіки. Отже, оскільки питання про виділ в натурі спірного майна не вирішувалося зборами співвласників, наявні в позивача Свідоцтва та договори купівлі продажу свідчать лише про наявність у нього права власності на майновий пай члена КСП і не посвідчує право власності.

Ухвалою від 21 березня 2023 року (а.с.108) було закрито підготовче провадження та призначено справи до судового розгляду по суті.

Ухвалою від 03 квітня 2023 року (а.с.119) було поновлено судовий розгляд у даній справі в зв`язку із необхідністю дослідження оригіналів договорів купівлі-продажу та свідоцтв про право власності на майновий пай.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_23 позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Представник відповідача, Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області, в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином. В матеріалах справи наявний відзив на позов, в якому представник відповідача просить справу розглядати у її відсутності, позовні вимоги не визнає, просить відмовити в їх задоволенні.

Представник третьої особи, Семенівської сільської ради, в судове засідання не з`явився, про день і час розгляду справи повідомлений належним чином, будь-яких заяв чи клопотань до суду не направив.

Судом встановлено наступне.

На підтвердження позовних вимог представником позивача додані завірені ним копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) та копії договорів купівлі-продажу майнового паю (а.с.9-56).

Під час дослідження оригіналів вищезазначених документів були виявлені невідповідності поданим копіям цих документів, зокрема:

- у оригіналі копії договору купівлі-продажу майнового паю від 29 березня 2007 року, укладеного між ОСОБА_24 та ОСОБА_1 , є запис у додатку, що свідоцтво видане «Семенівською сільською радою 24.02.2007», у копії такий запис відсутній (а.с.13);

- оригінал договору купівлі продажу, укладеного між ОСОБА_7 та позивачем, датований 13 квітня 2010 роком. Разом з тим, на копії договору міститься дата 10 грудня 2007 року. Крім того, деякі графи оригіналу договору заповнені друкованим способом, копія договору заповнена від руки. Також різниться підпис продавця на копії та оригіналі договору;

- свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КИ-1 № 08831 від 01 грудня 2006 року (а.с.32) та серія КИ-1 № 09352 від 28 травня 2007 року( а.с.12) містять запис про однакові відсотки (0,09) належних ОСОБА_25 та ОСОБА_3 часток у загальному вартості майна пайового фонду майна підприємства. Разом з тим, їх вираження в грошовому еквіваленті є різним, що саме по собі є нелогічним за умови однакової загальної вартості майна пайового фонду та однакових часток пайовиків. Аналогічна ситуація із свідоцтвами серії КИ-1 № 08766 від 01 грудня 2006 року (а.с.38) та серії КИ-1 № 09023 від 13 лютого 2007 року (а.с.36): відсоток однаковий (0,15), його вираження в грошовому еквіваленті є різним (2478 грн та 2982 грн); із свідоцтвами серії КИ-1 № 09401 від 24 лютого 2007 року (а.с.42) та серії КИ-1 № 08832 від 11 грудня 2006 року (а.с.30): відсоток - однаковий (0,05), сума 896 грн та 812 грн відповідно; із свідоцтвами серії КИ-1 № 08954 від 01 грудня 2006 року (а.с.43) та серії КИ-1 № 08759 від 01 грудня 2006 року(а.с.22): відсоток (0,18), грошовий еквівалент (2913 грн та 2960 грн);

- свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КИ-1 № 09048 від 24 лютого 2007 року та серія УКИ-1 № 09284 від 10 грудня 2007 року містять запис про однакову частку ОСОБА_24 та ОСОБА_7 (0,20) та різне їх вираження в грошовому еквівалентні 3388 грн, 3260 грн (а.с.14, 20);

- свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серія КИ-1 № 09424 від 15 травня 2007 року не містить відсотків належних ОСОБА_12 частки у загальному вартості майна пайового фонду майна підприємства (а.с.34);

- свідоцтва серії НОМЕР_1 від 01 грудня 2006 року (а.с.52) та серії КИ-1 № 09285 від 08 листопада 2007 року (а.с.26) , серії КИ-1 № 08550 від 01 грудня 2006 року (а.с.53) містять однакові записи про відсоток (0,08) та різні грошові еквіваленти ( 1399 грн, 1291 грн, 1304 грн);

- свідоцтва серії НОМЕР_2 від 14 лютого 2007 року (а.с.56) та серії НОМЕР_3 від 01 грудня 2006 року (а.с.50) містять однакові записи про відсоток (0,04) та різні грошові еквіваленти (683 грн та 638 грн);

- оригінал договору купівлі-продажу майнового паю від 01 грудня 2006 року, укладеного між ОСОБА_18 та ОСОБА_1 , є запис у додатку, що свідоцтво видане сільською радою, в копії Семенівською сільською радою (а.с.45);

- оригінал договору купівлі-продажу майнового паю, укладеного між ОСОБА_18 та позивачем, датований 20 грудня 2012 року, копія ж містить дату 01 грудня 2006 року (а.с.47).

Крім того, представником позивача подано до суду копію відповіді Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області № 640 від 29 серпня 2022 року (а.с.57-58).

Інших доказів подано не було, клопотань з цього приводу не заявлено.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закон України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» майно у підприємстві належить на праві спільної часткової власності його членам. Згідно ч.2 ст.9 вищезазначеного Закону пай є власністю члена підприємства.

Указом Президента України від 29 січня 2001 року № 62 «Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки» забезпечено вільне здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

В силу ч. 1 ст. 655 цього Кодексу, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 656 ЦК України, предметом договору купівлі-продажу може бути майно (товар), яке є у продавця на момент укладення договору або буде створене (придбане, набуте) продавцем у майбутньому.

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

В силу ч. 1 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно зі ст.25 зазначеного Закону України, сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.

Пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення передбачено, що майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Відповідно до п. 14 Порядку, для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Отже, вищевказані норми передбачають можливість укладати договори купівлі-продажу майнового паю та, відповідно, за поданням особою відповідних документів орган місцевого самоврядування після їх отримання повинен видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

При цьому суд зазначає, що до виділення майна в натурі особі на наявні у нього свідоцтва про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) у передбаченому законом порядку конкретного майна він та інші члени колективного сільськогосподарського підприємства є співвласниками майнових паїв, а не співвласниками майна.

Позивач, звертаючись до сільської ради, просив видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай, а не правовласності наконкретне майно і не ставив питання щодо виділення в натурі частки майна в спільній частковій власності.

Тому суд не бере до уваги висловлену у відзиві на позов позицію представника відповідача щодо відмови в задоволенні позову з підстав того, що питання про виділ в натурі спірного майна не вирішувалося зборами співвласників, наявні в позивача Свідоцтва та договори купівлі продажу свідчать лише про наявність у нього права власності на майновий пай члена КСП і не посвідчує право власності. Позивач і просив видати йому Свідоцтво про право власності на майновий пай, а не про право власності на конкретне майно.

Таким чином, за наявності, зокрема договорів купівлі-продажу та Свідоцтв про право власності на майновий пай орган місцевого самоврядування після їх отримання повинен видати покупцеві нове свідоцтво про право власності на майновий пай.

Позивачеві відповідачем було відмовлено в цьому і він звернувся до суду.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі, що передбачено п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ч. 1 та ч. 3 ст. 12 цього Кодексу, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.ч.5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статей 77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними, достатніми.

Зокрема, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Як передбачено ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Представником позивача подано до суду копії документів (4 договорів купівлі-продажу), які мають суттєві розбіжності з оглянутими судом оригіналами. А, враховуючи, що всі подані копії договорів були завірені підписом представника позивача із вказівкою «З оригіналом згідно», у суду відсутня впевненість та однозначна можливість ідентифікувати, на підставі ж яких саме договорів купівлі-продажу позивач придбав майнові паї в ОСОБА_18 (два договори), ОСОБА_7 та ОСОБА_24 . Тобто, суд позбавлений можливості встановити достовірність 4 вищезазначених договорів купівлі-продажу майнових паїв.

Крім того, і подані копії свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат), і їх оригінали містять суперечливі відомості в частині вираження однакових процентних часток продавців у майні КСП «Семенівка» в їх грошовому еквівалентні, за умови єдиної загальної вартості майна пайового фонду даного підприємства. Представник позивача не зміг пояснити наявність таких неточностей. Клопотань ніяких з цього приводу не заявляв.

В сукупності, дані розбіжності не дають суду можливості однозначно визначитися із частками членів КСП «Семенівка», що були придбані позивачем за договорами купівлі-продажу, оскільки суд не володіє повноваженнями визначити розмір таких часток у майні пайового фонду будь-якого підприємства.

Оцінивши наявні докази на предмет належності, допустимості та достовірності, їх сукупність, суд дійшов висновку, що позивачем не надано достатніх доказів його права та, як наслідку, обов`язку органу місцевого самоврядування (сільської ради) видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай з чітко та однозначно визначеною часткою із таким же вираженням її в грошовому еквіваленті, а саме: на загальну суму номінальної вартості 47499 гривень 00 коп., що становить 3,013% всього майна пайового фонду КСП «Семенівка».

Зважаючи на вищезазначене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ст. ст. 15, 16, 328, 638, 655, 656 ЦК України, Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 19, 76-80, 81, 141, 211, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Студениківської сільської ради Бориспільського району Київської області, третя особа: Семенівська сільська рада, про зобов`язання видати нове свідоцтво про право власності на майновий пай залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Виготовлення повного тексту рішення вчинено 20 квітня 2023 року

Суддя: Я. І. Керекеза