Ухвала

від 20.04.2023 по справі 752/25976/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

ва № 752/25976/21

Провадження № 2/521/2845/23

УХВАЛА

20.04.2023 року м. Одеса

Суддя Малиновського районного суд м. Одеси Леонов О.С., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" (правонаступник Акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК") треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

До Малиновського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до АТ "АЛЬФА-БАНК" (правонаступник АТ "УКРСОЦБАНК") треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивач просить суд про визнання договору іпотеки № 5289 від 28.11.2007 року припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 19.04.2023 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду та передано судді 20.04.2023 року.

Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 належним чином виконав взяті на себе зобов`язання за договором іпотеки № 5289 від 28.11.2007 року, укладений між АКБ СР «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Альфа Банк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , кредитний договір № 2007/693-01/39 від 28.11.2007 року, виконавши рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01.09.2016 року по справі № 521/10175/15-ц про стягнення заборгованості станом на 2015 рік у загальному розмірі 1014966,57 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 57 копійок, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 565034 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять чотири) гривні 30 копійок; - заборгованості за відсотками у розмірі 279963 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 62 копійки; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 18537 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 07 копійок; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 45349 (сорок п`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 31 копійка; - інфляційні витрати за кредитом у розмірі 34088 (тридцять чотири тисячі вісімдесят вісім) гривень 32 копійки; - інфляційні витрати за відсотками у розмірі 71993 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 95 копійок.

Дослідивши подану позовну заяву, вважаю за необхідне заявити самовідвід судді по справі посилаючись на наступне.

Згідно ч. 3ст. 39 ЦПК Українисамовідвід може бути заявлений не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки з 28.09.2010 року по 15.09.2011 року я, ОСОБА_4 , працював в Одеській обласній філії АКБ «Укрсоцбанк» на посаді провідного спеціаліста відділу по роботі з проблемною заборгованістю фізичних осіб та тимчасово виконував обов`язки начальника вказаного відділу то в мої посадові обов`язки входило: робота з клієнтами банку з приводу заборгованості, перевірка та складання позовних заяв про стягнення заборгованості, процесуальний супровід судових справ, тому мною було висловлено сформована правова позиція, як представника банка, у справах які перебувають у роботі відділу.

Крім того, у період з 2014 року по 2015 рік моя дружина ОСОБА_5 також працювала в ПАТ «Укрсоцбанк» (м. Одеса) на посаді юрисконсульта відділу по роботі з проблемною заборгованістю та представляла інтереси банка в судах в якості представника, тому не виключаю можливість, що на той час вона могла працювати безпосередньо і з документами по цій справі.

Згідно практики Європейського суду з прав людини (рішення від 09.11.2006 року) у справі «Білуга проти України» від 28.10.1998 року та інші, важливим питанням є довіра, яку суди повинні викликати у громадськості у демократичному суспільстві.

Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості повинен брати самовідвід.

Відповідно до ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків.

Виходячи із положень ст.6 ч.1 Конвенції про захист прав та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, які є частиною національного законодавства і джерелом права, що підлягають застосуванню відповідно до ст.9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, суд має завжди «встановлений Законом» метою забезпечення незалежності судової влади є гарантування кожній особі основоположного права на розгляд справи справедливим судом тільки на законній підставі та без будь-якого стороннього впливу. Це формулювання засвідчує принцип Верховенства права, притаманний цій системі Конвенції та її протоколів. Вислів «встановлений Законом» стосується не лише законності самого існування суду, а й складу суддів при розгляді кожної справи (рішення у справі «Булуй проти Австрії» від 22.02.1996 року та інші.

Термін «Закон», про який ідеться в цьому положенні, стосується таким чином не лише законодавства щодо створення і компетенції судових органів, а й будь-якого іншого положення національного права, невиконання якого робить неправомірною участь одного або кількох суддів у розгляді справи. Тут йдеться, зокрема, про положення щодо повноважень, щодо несумісностей щодо відводу суддів (рішення у справі «Коєм та інші проти Бельгії»

У відповідності п. 5 ч. 1ст. 36 ЦПК Українипередбачені підстави для відводу судді. Суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу) в тому числі, якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЦПК України, питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Згідно з ч. 2 ст. 214 ЦПК України головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

У Конвенції про захист прав і основних свобод людини (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом (п. 1 ст. 6).

Водночас із прийняттям Європейським судом з прав людини нових рішень постійно поглиблюється тлумачення п. 1 ст. 6 Конвенції, з урахуванням проблем, пов`язаних з належним розумінням оціночних категорій «незалежний» і «безсторонній» суд у вітчизняному праві.

Визначення юридичного змісту оціночної категорії «безсторонній суд» зумовлює необхідність врахування суб`єктивного та об`єктивного критеріїв безсторонності. Перший з них означає, що суддя має бути суб`єктивно вільним від упередженості при розгляді справи; другий, що суддя має забезпечити достатні гарантії для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо його неупередженості.

Конкретизуючи суб`єктивний критерій, Європейський Суд підкреслює, що поки не доведено інше, діє презумпція особистої безсторонності судді.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

У п. 2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією Економічною та Соціальною радою ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Згідно з об`єктивним критерієм визначається серед інших аспектів, чи забезпечував суд, як такий та його склад, умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Під час розгляду справи суд має бути безстороннім і незалежним, не повинен виявляти будь-яку упередженість та особливі переконання, чітко дотримуватися вимог закону. Але у зв`язку із вказаними обставинами, сторони по справі можуть поставити під сумнів законність дій судді і неупередженість суду.

Таким чином, з метою нівелювання можливості виникнення у сторін сумнівів в об`єктивності та неупередженості судді при розгляді даної справи, суддя приходить до висновку про необхідність заявити самовідвід.

Керуючись п.1ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.36,39,40,258-260 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Задовольнити самовідвід суддіЛеонова Олександра Степановича від розглядуцивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерне товариство "АЛЬФА-БАНК" (правонаступник Акціонерне товариство "УКРСОЦБАНК") треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Справу передати для визначення іншого судді у порядку встановленомустаттею 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.С. Леонов

20.04.23