Рішення

від 06.11.2023 по справі 752/25976/21

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

06.11.23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06 листопада 2023 року

м. Одеса

Справа № 752/25976/21

Провадження № 2/521/2845/23

Малиновський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Гуревського В.К.

за секретаря - Федорова А.В.,

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1

Представник позивача Зубрев Олег Володимирович

Відповідач Акціонерне товариство «Сенс Банк»

Представник відповідача Борщенко Костянтин Юрійович

Третя особа - ОСОБА_2

Третя особа - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одеси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, -

в с т а н о в и в:

До Голосіївського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, а саме просить суд визнати договір іпотеки № 5289 від 28 листопада 2007 року, укладений між АТ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є АТ «Альфа Банк») та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 припиненим, зняти заборону відчуження майна та вилучети записи з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, та стягнути з відповідача судові витрати.

Свої вимоги обґрунтував тим, що 28 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (в подальшому перейменований на ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_3 був укладений договір кредиту №2007/693-01/39, предметом якого було надання позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів в сумі 60000,0 (шістдесят тисяч) доларів США зі сплатою 13,5% річних з кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту 27 листопада 2022 року.

На забезпечення виконання умов основного зобов`язання 28 листопада 2007 року між ПАТ «Укрсоцбанк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений Іпотечний договір № 5289, відповідно до якого Іпотекодавці передали в іпотеку Банку у якості забезпечення виконання основного зобов`язання за договором кредиту нерухоме майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з порушенням позичальником умов основного зобов`язання договору кредиту та умов іпотечного договору іпотекодержатель 24 червня 2015 року звернувся до Малиновського районного суду м. Одеса з позовною заявою про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2016 року по цій справі № 521/10175/15, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019), за Договором кредиту №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року, у загальному розмірі 1014966,57 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 57 копійок, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 565034 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять чотири) гривні 30 копійок; - заборгованості за відсотками у розмірі 279963 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 62 копійки; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 18537 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 07 копійок; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 45349 (сорок п`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 31 копійка; - інфляційні витрати за кредитом у розмірі 34088 (тридцять чотири тисячі вісімдесят вісім) гривень 32 копійки; - інфляційні витрати за відсотками у розмірі 71993 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 95 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019) судові витрати по 1218 (одній тисячі двісті вісімнадцять) гривень, що в загальному розмірі становить 3654 (три тисячі шістсот п`ятдесят чотири) гривні.

У зв`язку з тим, що виконати зобов`язання по рішенню Малиновського районного суду м. Одеса від 01 вересня 2016 року по справі №521/10175/15-ц фіатними грошима в іпотекодавців не було можливості, ОСОБА_1 вирішив виконати основне зобов`язання шляхом видачі простого векселя, бланк № 2553592 якого він придбав в комерційному банку України і акцептував на суму 1500000,0 грн. Зобов`язання оплатити вексель повністю або частково взяло на себе Товариство з обмеженою відповідальністю «Інститут інтелектуального капіталу нового економічного простору економічного ковчегу» (ТЗОВ ІКНЕПЕК» (код ЄДРПОУ 43270017). ЗА ТЗОВ ІКНЕПЕК авалював даний простий вексель - Обслуговуючий кооператив «Небанківська фінансова установа спроможних домогосподарств економічного простору економічного ковчегу» («ОК «НБФУСДНЕПЕК» (код ЄДРПОУ 43323440).

26 грудня 2019 року за актом прийому-передачі ОСОБА_1 передав простий авальований вексель AT «Укрсоцбанк» № 92553592 від 12 грудня 2019 року на суму 1500000 грн з кінцевим терміном оплати до 12 грудня 2024 року. Того ж дня, ОСОБА_1 , в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за рішенням Малиновського районного суду від 01 вересня 2016 року по справі №521/10175/15-ц, згідно чого загальна сума грошового зобов`язання складала 1014966,57 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість гривень 57 копійок) передали AT «Укрсоцбанк» за Актом прийому-передачі векселя від 26 грудня 2019 року оригінал цінного паперу - платіжного розрахункового засобу простий авальований вексель серії АА № 2553592 на суму 1500000,00 грн (один мільйон п`ятсот тисяч гривень 00 копійок). Разом з оригіналом простого авальованого векселя також було направлено на поштову адресу кредитора заяву про належне виконання зобов`язань платіжним розрахунковим засобом - простим векселем, копію заочного рішення Малиновського районного суду м. Одеса від 01 вересня 2016 року та акт прийому-передачі простого векселя від 26 грудня 2019 року. 02 січня 2020 року AT «Укрсоцбанк» отримав вказані вище документи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, поштовою накладною та роздруківкою з офіційного сайту AT «Укрпошта».

Отримавши 02 січня 2020 року оригінали документів, AT «Укрсоцбанк» за принципом «мовчазної згоди» прийняв дану пропозицію (акцепт), адже протягом 30-денного строку, встановленого ст. 20 Закону України «Про звернення громадян» не надав своїх зауважень. Тому з моменту передачі оригіналу векселя стягувачу зобов`язання іпотекодавців припинилося, а тому заочне рішення Малиновського районного суду м, Одеса від 01 вересня 2016 року по справі №521/10175/15-ц є виконаним, а заборгованість за договором кредиту №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року в сумі 1014966,57 грн. - вважається сплаченою.

З урахуванням вказаних вище обставин, можна констатувати факт того, що ОСОБА_1 належним чином виконав умови основного зобов`язання за договором кредиту №2007/693-01/39, укладеного 28 листопада 2007 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 , а тому іпотека, яка виникла на підставі іпотечного договору Ne5289 від 28 листопада 2007 року, має бути визнана такою, що припинилася, відповідно до ст. 17 Закону України «Про іпотеку». У зв`язку з тим, що з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, існують усі підстави для зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон щодо відчуження нерухомого майна а саме: трикімнатної квартири, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Оскільки на сьогоднішній день іпотека ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не припинена, заборона відчуження майна не знята, записи з Єдиного реєстру заборон не вилучені, позивач зумшений звернутися до суду за захистом своїх прав та законних Інтересів.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 23 лютого 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна передано на розгляд до Малиновського районного суду м. Одеси за підсудністю.

Згідно з вимогами Положення про автоматизовану систему документообігу суду, що затверджується Радою суддів України за погодженням з Державною судовою адміністрацією України визначення судді щодо розгляду цієї справи було здійснено 19 квітня 2023 року відповідно до автоматизованої системи документообігу суду та передано судді Леонову Олександру Степановичу 20 квітня 2023 року.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 20 квітня 2023 року задоволено самовідвід суддіЛеонова Олександра Степановича від розглядуцивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерне товариство «Альфа Банк» (правонаступник Акціонерне товариство «Укрсоцбанк»), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Справу передано для визначення іншого судді у порядку встановленомустаттею 33 ЦПК України.

24 квітня 2023 року протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу за №752/25976/21 передано судді Рядчій Т.І.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 01 травня 2023 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та відкрито провадження, розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, та призначено підготовче засідання.

Представник АТ «Сенс Банк» звернувся до суду з заявою про залучення останнього до участі у цій же справі замість відповідача АТ «Альфа Банк» з тих підстав, що на загальних зборах акціонерів АТ «Альфа Банк» прийнято рішення про зміну найменування юридичної особи, а саме з АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк».

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року замінено у справі №752/25976/21 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа Банк», треті особи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, відповідача акціонерне товариство «Альфа Банк» на акціонерне товариство «Сенс Банк».

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Малиновського районного суду м. Одеси від 04 жовтня 2023 року, справу було передано на розгляд судді Гуревського В.К.

Відповідач - АТ «Сенс Банк» надав до суду письмові пояснення, в яких просив замінити АТ «Альфа Банк» на АТ «Сенс Банк» в результаті зміни назви; провести засідання без участі представника банку; позовні вимоги не визнають, та просять відмовити; у разі чергової неявки позивача у судове засідання залишити позовну заяву без розгляду, посилаючись на таке.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк». Згідно Рішення №5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року, було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк», які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа Банк» з дати, визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року. Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу). Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 1 1 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27 червня 2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа-Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року, внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк». Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк», а саме з 15 жовтня 2019 року.

01 грудня 2022 року Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу IV Положення про ліцензування 1 вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа Банк») на Акціонерне товариства «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»). Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення 2 про державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - Банк) у зв`язку зі зміною найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариства «Сенс Банк» та приведенням деяких положень Статуту банку у відповідність до вимог чинного законодавства України. Таким чином АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Альфа Банк» в результаті зміни назви.

28 листопада 2007 року ОСОБА_3 (Боржник, Іпотекодавець) та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Іпотекодержатель) уклали кредитний договір № 2007/693-01/39 за умовами якого, ОСОБА_3 отримала кошти в сумі 60000,00 дол. США. Також, 28 листопада 2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Іпотекодавці) було укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавці передали в іпотеку належне їм на праві власності майно, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2016 року по цій справі № 521/10175/15, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено. В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019), за Договором кредиту №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року, у загальному розмірі 1014966,57 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 57 копійок, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 565034 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять чотири) гривні 30 копійок; - заборгованості за відсотками у розмірі 279963 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 62 копійки; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 18537 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 07 копійок; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 45349 (сорок п`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 31 копійка; - інфляційні витрати за кредитом у розмірі 34088 (тридцять чотири тисячі вісімдесят вісім) гривень 32 копійки; - інфляційні витрати за відсотками у розмірі 71993 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 95 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження. Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019) судові витрати по 1218 (одній тисячі двісті вісімнадцять) гривень, що в загальному розмірі становить 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

Ухвалою Малиновського районного суду їм. Одеси від 13 квітня 2021 року, провадження № 6/521/39/21, справа № 521/10175/15-ц в задоволенні заяви про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа, про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки відмовлено. В процесі розгляду справи ОСОБА_4 також мотивував свої вимоги тим, що заявником ОСОБА_4 надано суду висновок експерта ТОВ «Інститут інтелектуального капіталу НЕПЕК-ПЛЮС» від 03 березня 2021 року, відповідно до якого факт передачі векселя стягувачу є підтвердженням сплати боржниками заборгованості за кредитним договором. Суд дійшов висновку, що надані заявниками докази не можуть бути підтвердженням виконання боржниками заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 вересня 2016 року у справі №521/2315/15-ц.

Умовами Кредитного договору № 10607130001 від 10 березня 2006 року не передбачено виконання зобов`язання за кредитом у вексельній формі. Повернення боргу за кредитним договором може проводитись у два способи, а саме - у добровільному порядку та у примусовому порядку. Добровільний порядок здійснюється за власним волевиявленням боржника на користь чи в інтересах стягувача, тобто шляхом здійснення платежу (платежів) безпосередньо на рахунок стягувача, в даному випадку АБ «Укрсиббанк».

Позивач ОСОБА_1 надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності та додав експертне дослідження з висновком.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 05 жовтня 2023 року прийнято цивільну справу№752/25976/21 (провадження № 2/521/2845/23) до свого провадження. Продовжено розгляд справи за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у судові засідання не з`явились, були сповіщені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити.

Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених сторонами письмових доказів.

10 вересня 2019 року Загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та єдиним акціонером АТ «Укрсоцбанк» затверджено рішення про реорганізацію АТ «Укрсоцбанк» шляхом приєднання до АТ «Альфа Банк».

Згідно Рішення № 5/2019 єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» від 15 жовтня 2019 року було затверджено Передавальний акт та визначено, що правонаступництво щодо всього майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» які зазначені у передавальному акті, виникає у АТ «Альфа Банк» з дати визначеної у Передавальному акті, а саме - з 15 жовтня 2019 року.

Протоколом №4/2019 позачергових загальних зборів акціонерів АТ «Альфа Банк» від 15 жовтня 2019 року було вирішено затвердити Передавальний акт (п. 2.1. протоколу).

Таким чином, 15 жовтня 2019 року відповідно до підпункту «г» пункту 1 1 частини 4 статті 1 Закону України «Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків», пунктів 3.1., 5.3., Постанови Правління НБУ № 189 від 27 червня 2008 року «Про затвердження положення про особливості реорганізації банку за рішенням його власників», було затверджено Передавальний акт, у відповідності до якого АТ «Альфа Банк» у порядку правонаступництва набуває всіх прав за переданими йому активами (включаючи права за договорами забезпечення, у тому числі поруки), а також набув обов`язків боржника за вимогами кредиторів (вкладників) за переданими зобов`язаннями без необхідності внесення змін до відповідних договорів.

Згідно п. 1 Передавального акту від 15 жовтня 2019 року внаслідок реорганізації шляхом приєднання АТ «Укрсоцбанк» правонаступником усього його майна, майнових прав та обов`язків за цим актом є АТ «Альфа Банк».

Правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків АТ «Укрсоцбанк» виникає у АТ «Альфа Банк» з дати затвердження цього Передавального акту загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» та рішенням єдиного акціонера АТ «Укрсоцбанк» а саме з 15 жовтня 2019 року.

Згідно ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

01 грудня 2022 року Національний банк України на виконання вимог абзацу другого пункту 226 глави 24 розділу IV Положення про ліцензування 1 вніс запис до Державного реєстру банків щодо зміни найменування Акціонерного товариства «Альфа Банк» (скорочене найменування - АТ «Альфа Банк») на Акціонерне товариства «Сенс Банк» (скорочене найменування - АТ «Сенс Банк»).

Відповідний запис було внесено на підставі повідомлення 2 про державну реєстрацію змін до Статуту Акціонерного товариства «Сенс Банк» (далі - Банк) у зв`язку зі зміною найменування Банку з Акціонерного товариства «Альфа Банк» на Акціонерне товариства «Сенс Банк» та приведенням деяких положень Статуту Банку у відповідність до вимог чинного законодавства України.

Таким чином АТ «Сенс Банк» є правонаступником АТ «Альфа Банк» в результаті зміни назви.

28 листопада 2007 року ОСОБА_3 (Боржник, Іпотекодавець) та АКБ «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є акціонерне товариство «Укрсоцбанк») (Іпотекодержатель) уклали кредитний договір № 2007/693-01/39 за умовами якого, ОСОБА_3 отримала кошти в сумі 60000,00 дол. США, та зобов`язалась щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 13,5% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту у строк до 27.11.2022 року включно.

Відповідно до п. 4.2. Договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків повернення кредиту, позичальник сплачує кредиторові пеню, в розмірі 1 % від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення. Пунктом 4.3. Договору передбачено, що у разі порушення позичальником вимог п.п. 3.3.2.-3.3.16. цього Договору, позичальник зобов`язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 3% від суми фактичної заборгованості за кредитом та нарахованими процентами, за кожний випадок.

Пунктом 4.5 зазначеного Кредитного договору встановлено, що у разі невиконання (неналежного виконання) позичальником обов`язків, визначених п. п. 3.3.7, 3.3.8 цього Договору, протягом більше, ніж 90 календарних днів, строк користування кредитом вважається таким, що сплив та відповідно, відповідач зобов`язаний протягом одного робочого дня погасити кредит в повному обсязі, сплатити проценти за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню).

Згідно додаткової угоди №1 від 10 жовтня 2008 року про внесення змін до Договору кредиту №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року, укладеного між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 , вбачається, що у зв`язку із зміною умов кредитування за Договором, з 20 жовтня 2008 року сторони домовились встановити процентну ставку за користування кредитом на рівні 15,0% річних.

В якості забезпечення зобов`язання по кредитному договору №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року, між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Луняченко Н.В., зареєстрований в реєстрі за №5289, за умовами якого іпотекодавці передали в іпотеку банку майно, а саме трикімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 30 липня 2004 року за р. № НОМЕР_5 , право власності на яку зареєстроване в електронному реєстрі права власності КП «БТІ та РОН», номер запису 295, в книзі 525 пр.-116, витяг №4913681, від 30 вересня 2004 року, реєстраційний номер 7694657. Заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у розмірі 380000,0 грн.

Пунктом 4.1. іпотечного договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем основного зобов`язання, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 4.2. іпотечного договору, визначено, що у разі порушення іпотекодавцем обов`язків встановлених цим договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п. 4.5. та п. 4.5.3. іпотечного договору встановлено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст. 37 Закону України «Про іпотеку».

Відповідно до Договору про внесення змін до іпотечного договору, посвідченого 28 листопада 2007 року Луняченко Н.В., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, за р. №5289 від 15 липня 2009 року, вбачається, що підпункти 1.4.1, 1.4.2 пункту 1.4, статті 1 іпотечного договору було змінено та викладено у наступній редакції «1.4.1. повернення у розмірі 62212,82 доларів США 82 центів, з графіком погашення згідно Договору кредиту та додаткових угод до нього, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 10 серпня 2010 року (останній платіж 27 листопада 2027 року), на умовах, визначених цим договором. 1.4.2. сплата процентів за користування кредитом у розмірі 15,52 % річних та комісій, у розміри, в строки та в порядку, що визначені договором, яким обумовлено Основне зобов`язання».

Тобто, 28 листопада 2007 між АКБ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (Іпотекодавці) було укладено Іпотечний договір відповідно до якого, на забезпечення виконання основного зобов`язання, Іпотекодавці передали в іпотеку належне їм на праві власності майно, а саме: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа №521/10175/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 01 вересня 2016 року по цій справі № 521/10175/15, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задоволено.

В рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) перед Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019), за Договором кредиту №2007/693-01/39 від 28 листопада 2007 року, у загальному розмірі 1014966,57 (один мільйон чотирнадцять тисяч дев`ятсот шістдесят шість) гривень 57 копійок, яка складається із: - заборгованості за кредитом у розмірі 565034 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч тридцять чотири) гривні 30 копійок; - заборгованості за відсотками у розмірі 279963 (двісті сімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот шістдесят три) гривні 62 копійки; - пеня за несвоєчасне повернення кредиту у розмірі 18537 (вісімнадцять тисяч п`ятсот тридцять сім) гривень 07 копійок; - пеня за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 45349 (сорок п`ять тисяч триста сорок дев`ять) гривень 31 копійка; - інфляційні витрати за кредитом у розмірі 34088 (тридцять чотири тисячі вісімдесят вісім) гривень 32 копійки; - інфляційні витрати за відсотками у розмірі 71993 (сімдесят одна тисяча дев`ятсот дев`яносто три) гривні 95 копійок, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: трьохкімнатну квартиру, загальною площею 57,8 кв. м., житловою площею 40,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом реалізації предмету іпотеки з прилюдних торгів, ціну встановити на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом в межах процедури виконавчого провадження.

Стягнуто в рівних частинах з ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_3 ), ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_4 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (р/р НОМЕР_2 у ПАТ «Укрсоцбанк», МФО 300023, ЄДРПОУ 00039019) судові витрати по 1218 (одній тисячі двісті вісімнадцять) гривень, що в загальному розмірі становить 3654 (три тисячі шістсот пятдесят чотири) гривні.

ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду із заявою про визнаннятаким,що непідлягає виконаннювиконавчого документау цивільнійсправі №521/10175/15за позовомАТ «Альфа Банк»до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення напредмет іпотеки, посилаючись на те, що обов`язок боржників відсутній повністю, у зв`язку з його добровільним виконанням шляхом передачі стягувачу простого авальованого векселю від 12 грудня 2019 року на суму 1500000,0 грн.

Тобто, заявники стверджували, що виконати зобов`язання за заочним рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 01 вересня 2016 року у справі № 521/2315/15-ц заявники не мали змоги, тому 26 грудня 2019 року вони направили до стягувача та Першого Малиновського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про належне виконання зобов`язань платіжним розрахунковим способом простим авальованим векселем від 12 грудня 2019 року серії АА №2553592 на суму 1500000,0 гривень.

Також, заявником ОСОБА_1 надано до суду висновок експерта ТОВ «Інститут інтелектуального капіталу НЕПЕК-ПЛЮС» від 03 березня 2021 року, відповідно до якого факт передачі векселя стягувачу є підтвердженням сплати боржниками заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 квітня 2021 року в задоволенні заяви ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого документа по цивільній справі за позовом АТ «Альфа Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованостішляхом звернення стягнення напредмет іпотеки відмовлено.

Судом встановлено, що надані заявниками докази не можуть бути підтвердженням виконання боржниками заочного рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 01 вересня 2016 року у справі № 521/2315/15-ц.

До аналогічного за змістом висновку прийшов Одеський апеляційний суд при розгляді справи № 521/2315/15-ц, провадження: 22-ц/813/7742/21, Постанова від 11 листопада 2021 року, що помилковими є доводи апелянта, що кредитні договори припинили свою дію з 28.11.2014 року, тобто способи (форми) виконання рішення суду не можуть регулюватись умовами кредитного договору, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої ст. 1048 та частини першої ст. 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредиту уразі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018року у справі № 444/9519/12 (№ 14-10цс18).

Наявність судового рішення про дострокове задоволення вимог кредитора щодо всієї суми заборгованості, яке боржник виконав не в повному обсязі, не є підставою для нарахування процентів та пені за кредитним договором, який у цій частині змінений кредитором, що засвідчено в судовому рішенні, а отже, строк дії договору змінився (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (№ 14-154цс18).

Кредитним договором №164 МКФ від 10 березня 2006 року передбачено, що Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав.

Зміна стоку дії договору не припиняє зобов`язальних правовідносин між сторонами договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов`язання.

Отже, кредитний договір №164 МКФ був укладений 10 березня 2006 року і в ньому сторони досягли домовленості про те, що позичальник повинен повернути грошові кошти у Євро зі сплатою відсотків відповідно до умов договору, на рахунок АКІБ «Укрсиббанк» і яким чином визначається порядок дострокового повернення кредиту.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 10 грудня 2019 року у справі №521/2315/15 тільки визначено остаточну суму заборгованості, що підлягає стягненню за кредитним договором №164 МКФ від 10 березня 2006 року. Вказане рішення суду набрало законної сили 11 січня 2020 року.

В матеріалах справи відсутні докази, що кредитний договір №164 МКФ від 10 березня 2006 року розірваний, визнаний недійсним або нікчемним. Тобто, з наведеного виходить, що пред`являючи вимогу про дострокове повернення кредиту, банк змінив тільки строк дії договору кредитування, не змінюючи сам зміст договору та зміст зобов`язань за ним. Тобто, повернення заборгованості діє на умовах передбачених кредитним договором №164 МКФ від 10 березня 2006 року.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Умовами Кредитного договору не передбачено виконання зобов`язання за кредитом у вексельній формі.

Повернення боргу за кредитним договором може проводитись у два способи, а саме - у добровільному порядку та у примусовому порядку.

Добровільний порядок здійснюється за власним волевиявленням боржника на користь чи в інтересах стягувана, тобто шляхом здійснення платежу (платежів) безпосередньо на рахунок стягувана, в даному випадку АБ «Укрсиббанк».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 545 ЦК України, прийнявши виконання зобов`язання кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.

Примусовий порядок виконання рішення суду покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених Законом України «Про виконавче провадження» випадках на приватних виконавців. Кошти стягувачу, стягнуті з боржника, перераховуються не пізніше наступного робочого дня з дня надходження на депозитний рахунок органу державної виконавчої служби на банківські реквізити стягувача.

Відповідно до п. 14 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, перерахування коштів з рахунків органів державної виконавчої служби чи приватного виконавця здійснюється на підставі платіжних доручень. Копії платіжних доручень (реєстри до платіжних доручень) про перерахування коштів стягувачам долучаються до матеріалів виконавчого провадження, яким визначено належність указаних коштів стягувачам.

Законом України «Про виконавче провадження» передбачено, що повна фактична виплата особі, на користь якої ухвалено рішення суду, суми коштів може бути здійснена боржником в самостійному порядку, про що відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону, сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавця.

Отже, у разі самостійного виконання рішення боржником, щодо повної фактичної виплати особі суми коштів, на користь якої ухвалено рішення суду, боржник зобов`язаний надати виконавцю платіжний документ (квитанцію, платіжне доручення з відміткою байку про перерахування, тощо), який підтверджує сплату коштів стягувачу.

Верховний Суд сформував правову позицію, що належне виконання судового рішення щодо стягнення заборгованості повинно підтверджуватись платіжними документами (квитанціями) з відміткою банка щодо їх перерахування.

Аналогічний правовий висновок міститься в ухвалі Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 585/4045/18, провадження № 61-4141 ск19.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні», видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, викопані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов`язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов`язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі. У разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов`язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов`язання щодо платежу за векселем.

П. 9.4 Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України, затвердженим постановою правління НБУ № 508 від 16 грудня 2002 року передбачено, що використання векселів для розрахунків за заборгованістю за банківським кредитом не допускається.

Вексель, направлений позивачем на адресу АТ «Укрсоцбанк» від 26 грудня 2019 року, який начебто отриманий 02 січня 2020 року, але згідно акту прийому-передачі АТ «Укрсоцбанк» не існувало, так як правонаступником став АТ «Альфа Банк» згідно передавального акту від 15 жовтня 2019 року.

За викладених обставин у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 95, 109, 263, 265, 268, 272, 354 Цивільного процесуального кодексу України, СУД

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_1 доАкціонерного товариства «Сенс Банк», треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання договору іпотеки припиненим, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання до Одеського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Головуючий: В.К.Гуревський

Рішення суду у повному обсязі складено 06 листопада 2023 року.