Ухвала

від 20.04.2023 по справі 447/1833/22

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/55/23 Справа №447/1833/22

У Х В А Л А

щодо залишення первісної позовної заяви без розгляду

20.04.2023 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження у залі суду в м. Миколаїв Львівської області цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна спільною власністю подружжя,

в с т а н о в и в :

09.08.2022 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

10.08.2022 суддею постановлено ухвалу щодо залишення позовної заяви без руху, оскільки при зверненні із позовом, позивач не сплатила судовий збір у справі та подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, у зв`язку із тим, що на її утриманні знаходяться п`ятеро малолітніх дітей, а вона не працевлаштована, тобто перебуває у важких матеріальних умовах.

На підставі долучених до позовної заяви доказів було прийнято рішення залишити позовну заяву без руху та надати строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків, тобто сплатити визначений в ухвалі розмір судового збору.

10.08.2022 позивачка отримала ухвалу суду від 10.08.2022, що стверджується розпискою такої (а.с. 28).

12.08.2022 на адресу суду надійшла заява позивачки ОСОБА_1 , у якій така просила відстрочити сплату судового збору,

15.08.2022 задоволено заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору, а саме такі відстрочено сплату судового збору у справі у розмірі 6772,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі.

29.08.2022 до суду надійшла відповідь на запит про місце проживання (перебування) та реєстрації відповідача.

Ухвалою суду від 01.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

07.10.2022 ОСОБА_2 пред`явив зустрічний позов до ОСОБА_1 про визнання майна спільною сумісною власністю, який було прийнято 07.11.2022 у судовому засіданні.

07.11.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження у справі та призначення її до судового розгляду по суті.

У відкрите судове засідання, призначене на 15:10 год. 22.03.2023 позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 та її представник не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, оскільки були присутні у судовому засіданні 22.02.2023, коли визначалася дата наступного судового засідання.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, судове засідання відкладалося на 11:00 год. 20.04.2023.

Крім цього, позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 не з`явилася у судове засідання, призначене на 11:00 год. 20.04.2023, хоча були належним чином повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи, оскільки позивачка отримала судову повістку про виклик у судове засідання 06.04.2023, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 82).

20.04.2023 представник відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 подав до суду клопотання щодо проведення розгляду справи за його відсутності, зустрічний позов підтримав і просив такий задоволити.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Проте, слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

За змістом статей 43, 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборону зловживати наданими правами.

Позивач за первіснимпозовом ОСОБА_1 не з`являлася у судові засідання, призначені на 22.03.2023 та 20.04.2023, хоча належним чином була повідомлена про дату, час та місце проведення розгляду справи. Про призначення судового засідання на 15:00 год. 22.03.2023 така була повідомлена під час судового засідання, яке відбувалося 22.02.2023, а про призначення судового засідання на 11:00 год. 20.04.2023 була повідомлена шляхом надсилання судової повістки засобами поштового зв`язку, яку така отримала 06.04.2023. Заяв про розгляд справи за її відсутності ОСОБА_1 до суду не подавала. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу або електронну пошту суду від такої не надходило.

Більше того, позивачці за первісним позовом відстрочено сплату судового збору у справі у розмірі 6 772,40 грн. до ухвалення судового рішення у справі. Квитанції про сплату ОСОБА_1 до суду також не подавала.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі повідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Статтею 223 ЦПК України визначено наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Відповідно до ч. 1, п. 1, 2 ч. 2 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, положеннями статей 223, 257 ЦПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності.

Наведене вказує на те, що право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Отже, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Про дату та час розгляду справи ОСОБА_1 належно повідомлялася судом у порядку, передбаченому ЦПК України.

Згідно позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у справі №644/11323/15-ц від 24.02.2021, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, згідно змісту якого, особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Таке дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №310/12817/13, провадження №61-36375св18.

Відтак, суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.

Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №757/23967/13-ц (провадження №61-17220св18),

Європейський суд з прав людини у рішенні «Каракуця проти України» від 16.02.2017 наголосив, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У зв`язку із характером спору, враховуючи, що ОСОБА_1 виступає у справі позивачем за первісним позовом про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя, та відповідачем за зустрічним позовом ОСОБА_2 до неї про визнання майна спільною власністю подружжя, неявка первісного позивача перешкоджає розгляду справи у частині вирішення первісного позову, відтак, суд вважає неможливим проводити розгляд первісного позову за її відсутності.

Разом із тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга статті 257 ЦПК України).

Подібні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №465/205/17 (провадження № 61-9536св21).

Враховуючи вищенаведене, первісну позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючисьст. 257 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Первісну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя та поділ спільного майна подружжя залишити без розгляду.

Ухвала, що постановлена судом в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу протягом п`ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя ГоловатийА. П.